про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
26 травня 2021 р. Справа № 120/5044/21-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Заброцька Людмила Олександрівна, розглянувши матеріали позовної заяви:
за позовом: ОСОБА_1 ,
до: Управління праці та соціального захисту населення Могилів-Подільської міської ради,
про: визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Могилів-Подільської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України, після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, зокрема, чи подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Інститут строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою спонукання учасників адміністративного судочинства до своєчасного вчинення ними процесуальних дій. Регламентування строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Крім цього, строки звернення до суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними.
За загальним правилом для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк (ч. 2 ст. 122 КАС України).
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, перебіг строку для звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не може визнаватися поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Щодо відліку строку звернення із адміністративним позовом, суд зазначає, що порівняльний аналіз термінів “дізнався” та “повинен дізнатися”, що містяться в ч. 2 ст. 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку позивача знати про стан своїх прав. При визначенні початку перебігу строку звернення до суду, суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Як встановлено, предметом позову є вимоги позивача про:
- визнання протиправними дії відповідача щодо здійснення позивачу виплати за 2020 рік разової грошової допомоги до 5 травня, як учаснику бойових дій, у розмірі меншому ніж п'ять мінімальних пенсій за віком;
- зобов'язання відповідача перерахунок щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням виплачених сум.
За змістом статті 17-1 Закону № 3551-XII особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Розглядаючи справу № 607/7919/17, Верховний Суд у постанові від 06.02.2018 зазначив, що 30 вересня поточного року - це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата оспорюваної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована. Як наслідок суд Касаційної інстанції дійшов висновку, що перебіг строку звернення позивача до суду з цим позовом слід обраховувати з 30 вересня відповідного року, за який виплачується разова щорічна грошова допомога.
Отже, шестимісячний строк звернення позивача до суду із позовом про виплату щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік сплив 30.03.2021.
Однак, із відмітки поштового відділення на конверті в якому надіслано позовну заяву до суду встановлено, що позов здано на пошту з метою направлення до Вінницького окружного адміністративного суду 18.05.2021, тобто із пропущенням шестимісячного строку звернення до суду.
Щодо аргументів позивача про те, що з метою відновлення свого порушеного права на перерахунок щорічних виплат до 5 травня він 16.02.2021 звернувся до відповідача із відповідною заявою, то такі не беруться до уваги, оскільки подання такої заяви та отримання відповіді на неї від 16.02.2021 не змінює моменту з якого починає свій відлік строк звернення до суду, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права на отримання допомоги.
До того ж звертаючись із заявою від 16.02.2021 до відповідача позивач вже знав про існування протиправних, на його думку, дій щодо недоплати щорічної допомоги до 5 травня (мотив ухвали узгоджується із висновком Верховного Суду викладеним у постанові від 31.03.2021 в справі № 240/12017/19).
Крім цього, строк звернення із заявою до відповідача про повну виплату недоплаченої допомоги до 5 травня встановлений вказаною вище нормою ст. 17-1 Закону № 3551-XII і цього строку позивач не дотримався.
Надаючи оцінку доводам клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду, яке долучено до матеріалів позовної заяви, суд зазначає таке.
Подане клопотання мотивоване запровадженням на території України карантинних обмежень, через які, як зазначає позивач, був обмежений прийом громадян в Департаменті соціальної політики Вінницької міської ради щодо подання заяв та отримання відповідей на них. Крім того, позивач зазначив, що у зв'язку із запровадженими карантинними обмеженнями він був позбавлений можливості своєчасно звернутись до суду, оскільки не міг самостійно оформити позовну заяву, а адвокати працювали з обмеженням в прийомі.
Разом із тим, наведені вище посилання позивача оцінюються критично, з огляду на наступне.
Так, дійсно, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу з 12.03.2020 по 03.04.2020 на всій території України встановлено карантин, який неодноразово продовжувався, востаннє згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.04.2021 р. №405 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України".
Відповідно до названих постанов Кабінету Міністрів України судочинство в Україні здійснюється в умовах карантину.
Відповідно до пункту 3 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 № 731-IX пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України викладено в такій редакції: "3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.".
Згідно Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 № 731-IX набрав чинності 17.07.2020, отже строки, передбачені зазначеним вище Законом, закінчилися 06.08.2020, а відтак позивач мав право на поновлення строків, якщо суд визнав би причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Разом з тим, в поданому клопотанні позивачем не наведено обгрунтованих підстав/причин, які стали перешкодою для своєчасного подання позову в строк до 30.03.2021 року, та які б були спричинені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Так, позивачем не надано доказів щодо неможливості звернення до відповідача з відповідною заявою в строк до 30.09.2020 року засобами поштового зв'язку, а не через особистий прийом громадян.
Також слід зауважити, що жодних доказів звернення позивача за правовою допомогою до адвоката з метою формування даної позовної заяви до матеріалів позову також не додано.
Окрім того, слід звернути увагу й на те, що карантинні заходи ще остаточно не припинено і на даний час, проте це не перешкодило позивачу звернутись з цим позовом до суду та попередньо до Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради з заявою від 16.02.2021 року.
З огляду на викладене, приходжу до висновку, що наведені позивачем обставини не можуть свідчити про поважність причин пропуску ним строку звернення до суду з даним позовом.
При цьому, враховано, що позивачем уже долучено до матеріалів позовної заяви клопотання про поновлення строку звернення до суду, однак наведені у ньому причини пропуску такого строку, на переконання суду, не є поважними.
Згідно ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами процесуальних дій, та підтверджені належними доказами.
Зазначений вище недолік свідчить про невідповідність поданої позивачем позовної заяви вимогам, встановленим статтями 160-161 цього Кодексу.
За правилами, визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення вказаних в цій ухвалі недоліків позовної заяви в спосіб подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду разом із доказами, які, на його думку, вказують на поважність причин пропуску строку.
Керуючись ст. 122, 123, 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Могилів-Подільської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, залишити без руху.
Запропонувати позивачу у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
Копію даної ухвали направити позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Заброцька Людмила Олександрівна