Справа № 308/7971/20
Закарпатський апеляційний суд
25.05.2021 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в особі судді Феєра І.С., за участю захисника ОСОБА_1 - адвоката Кустрьо М.М., представника Закарпатської митниці Держмитслужби Селеша О.Я., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді справу про порушення митних правил № 33/4806/911/20 за апеляційною скаргою заступника начальника Закарпатської митниці Держмитслужби Негріча Л.М. на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05. 10. 2020.
Цією постановою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та мешканець АДРЕСА_1 , тимчасово не працюючий, визнаний винним в порушенні митних правил за ч. 1 ст. 483 МК України та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, що становить 15 296 (п'ятнадцять тисяч двісті дев'яносто шість) грн. 20 коп. з конфіскацією в дохід держави тютюнових виробів: сигарети торгової марки «Marlboro» з акцизною маркою України в кількості 90 пачок; сигарети торгової марки «Glamour» з акцизною маркою України в кількості 220 пачок.
Цією ж постановою, вилучений автомобіль марки «Mercedes-Benz» моделі «Sprinter 319 CDI», реєстраційний номер НОМЕР_1 та технічний паспорт автомобіля НОМЕР_2 від 11. 07. 2014 повернуто ОСОБА_1 , власнику або його представнику за довіреністю.
Стягнуто з ОСОБА_1 , судовий збір на користь держави у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.
Із протоколу про адміністративне правопорушення №1068/30500/20 від 22. 07. 2020 та постанови судді від 05. 10. 2020 вбачається, що 22. 07. 2020 о 18 год. 18 хв., в зону митного контролю митного пункту пропуску «Дяково-автомобільний» Закарпатської митниці Держмитслужби на смугу руху "зелений коридор" ділянки пасажирського напрямку "Виїзд з України" заїхав легковий автомобіль марки «Mercedes-Benz» моделі «Sprinter 319 CDI», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . Разом з ним в якості пасажирів слідувало шість громадян України.
Для митного контролю водієм було подано контрольний талон для переміщення по смузі «зелений коридор», документ, що посвідчує особу (паспорт громадянина України НОМЕР_3 від 28. 05. 2020), технічний паспорт на транспортний засіб НОМЕР_2 від 11. 07. 2014.
-2-
Перед початком проведення митного контролю ОСОБА_1 усно заявив про відсутність у нього товарів та предметів прихованих від митного контролю та мету слідування до Італії. Додатково було з'ясовано питання про наявність прихованих сигарет в транспортному засобі. На що було надано відповідь про відсутність прихованих в транспортному засобі сигарет та перевезення особистих речей пасажирів. Враховуючи аналіз ризиків було прийнято рішення про проведення поглибленого огляду транспортного засобу. Транспортний засіб було виведено на майданчик для проведення поглибленого митного огляду.
У подальшому, при проведенні поглибленого митного огляду в «Місці проведення поглибленого огляду транспортного засобу» було виявлено незаявлені під час усного опитування, приховувані від митного контролю сигарети з акцизною маркою України в кількості 310 пачок, а саме: торгової марки «Marlboro» 90 пачок, торгової марки «Glamour» 220 пачок.
Сигарети знаходились у двох заводських пустотілих порожнинах, які були закриті гумовими заглушками, а саме нижня частина передньої стійки, яка знаходилась позаду переднього пасажирського сидіння та нижня частина порогу, який знаходиться попереду правого заднього колеса. Порожнини мають невизначену геометричну форму.
Доступ до сигарет став можливим після виламування заглушки, демонтаж був здійснений за допомогою відкрутки.
Вартість вилучених сигарет становить: «Marlboro» 90 пачок, вартість вказана на пачці сигарет 52,38 грн., «Glamour» 220 пачок вартість вказана на пачці 48,10 грн. Загальна вартість сигарет становить 15 296,20 грн.
Вартість аналогічного транспортного засобу марки "Mercedes-Benz", становить 19 300 дол. США. Вартість автомобіля взято з мережі «Інтернет» на ІНФОРМАЦІЯ_2 , що станом на 22. 07. 2020 згідно курсу НБУ 1 дол. США 27, 66470000 грн., що становить 533 928,71 грн.
На думку органу, що склав протокол про порушення митних правил та суду першої інстанції, ОСОБА_1 вчинив дії спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників), а саме обладнаних та пристосованих конструктивних ємностей (порожнин), які попередньо піддавалися розбиранню та монтажу, з метою незаконного переміщення товарів через митний кордон України за, що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 483 МК України.
В апеляційній скарзі заступник начальника Закарпатської митниці Держмитслужби Негріч Л.М. порушує питання про скасування постанови судді щодо ОСОБА_1 та прийняття нової постанови, якою просить визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України та призначити йому стягнення у виді штрафу в розмірі 15 296 грн. 20 коп. з конфіскацією безпосередніх предметів порушення митних правил та транспортного засобу із спеціально виготовленим сховищем (тайником), що використовувався для їх переміщення. Звертає увагу на те, що конструктивні порожнини, де були приховані тютюнові вироби, не призначені для переміщення предметів заводом виробником, а тому підпадає під визначення в п. 53 ст. 4 МК України поняття спеціально виготовленого сховища (тайника). Сигарети знаходились у двох заводських пустотілих порожнинах, які були закриті гумовими заглушками, а саме нижня частина передньої стійки, яка знаходилась позаду переднього пасажирського сидіння та нижня частина порогу, який знаходиться попереду правого заднього колеса. Порожнини мають невизначену геометричну форму. Доступ до тютюнових виробів став можливим після виламування заглушки та демонтажу за допомогою викрутки. Також вказує на те, що судом не досягнуто мети адміністративного стягнення, передбаченої ст. 23 КУпАП, відповідно до
-3-
якої, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самими правопорушником, так і іншими особами.
Будучи неодноразово належними чином повідомленим про час та місце розгляду апеляційної скарги, ОСОБА_1 на розгляд справи щодо нього не з'явив, судову кореспонденцію отримував, до суду в черговий раз не з'явилвся, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, а тому враховуючи вимоги закону про розгляд справи в розумні строки, передбачені ч. 4 ст. 294 КУпАП, а також рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії » від 07. 07. 1989 про те, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи, а тому апеляційний суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 , що не може розцінюватись як порушення його прав, передбачених ст. 268 КУпАП. Разом з тим апеляційний суд враховує клопотання захисника - адвоката Кустрьо М.М. про розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 , який обізнаний про день, час та місце розгляду апеляційної скарги.
Заслухавши доводи представника Закарпатської митниці Держмитслужби Селеша О.Я., який підтримав апеляційну скаргу, пояснення захисника - адвоката Кустрьо М.М. про законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.
Положеннями ст. 489 МК України визначено, що при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На думку апеляційного суду, при постановленні рішення щодо ОСОБА_1 судом першої інстанції вказаних вимог закону дотримано.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, за обставин вказаних у постанові. При прийнятті рішення, судом першої інстанції обставини справи досліджено повно та об'єктивно, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення повністю підтверджена, як його особистим зізнанням в суді, так і протоколом про порушення митних правил, контрольним талоном, актом про проведення огляду транспортного засобу з фото-таблицями, службовою запискою та описом предметів, затриманих за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, а також даними про їх вартість.
В частині визнання ОСОБА_1 винним у порушенні митних правил передбачених ч. 1 ст. 483 МК України і накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу та конфіскації предметів, що були безпосереднім об'єктом порушення митних правил, постанова судді є законною і в цій частині не оспорюється.
-4-
Санкцією ч. 1 ст. 483 МК України передбачено обов'язкову конфіскацію транспортного засобу лише зі спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувались для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
Згідно п. 53 ч. 1 ст. 4 МК України спеціально виготовлене сховище (тайник) - сховище, виготовлене з метою незаконного переміщення товарів через митний кордон України, а також обладнані та пристосовані з цією метою конструктивні ємності чи предмети, які попередньо піддавалися розбиранню, монтажу тощо.
Таким чином спеціально виготовлене сховище (тайник) в розумінні зазначеної вище норми закону є не будь-які конструктивні ємності автомобіля, а ті які обладнанні і пристосовані з метою незаконного переміщення товарів через митний кордон України.
Згідно з протоколом та матеріалами справи про порушення митних правил, тютюнові вироби були приховані в конструктивних порожнинах автомобіля, а саме: у двох заводських пустотілих порожнинах, які були закриті гумовими заглушками, а саме: в нижній частині передньої стійки, яка знаходилась позаду переднього пасажирського сидіння та нижній частині порогу, який знаходиться попереду правого заднього колеса. Порожнини мають невизначену геометричну форму. Доступ до сигарет став можливим після виламування заглушки, демонтаж був здійснений за допомогою відкрутки.
Матеріали справи про порушення митних правил стосовно ОСОБА_1 не містять відомостей про виготовлення спеціальних сховищ (тайників) або внесення конструктивних змін в автомобіль. Доказів того, що транспортний засіб марки «Mercedes-Benz» моделі «Sprinter 319 CDI», реєстраційний номер НОМЕР_1 , піддавався спеціальному переобладнанню для незаконного переміщення товарів через митний кордон України, суду не надано.
Частиною 3 статті 62 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Суддя не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суддя не минуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що вказані обставини в своїй сукупності свідчать про вчинення ОСОБА_1 дій, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням конструктивних порожнин автомобіля, у спосіб, що утруднював виявлення таких товарів. Вказані обставини в своїй сукупності свідчать про наявність в його діях складу порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані правильно.
Вина ОСОБА_1 в порушенні митних правил підтверджується матеріалами справи, а саме: даними протоколу про порушення митних правил № 1068/30500/20 від 22. 07. 2020, пояснення ОСОБА_1 від 22. 07. 2020, згідно яких останній приховав цигарки в порожнинах кузова автомобіля; даними акту проведення огляду (переогляду) товарів, т/з, ручної поклажі та багажу від 22. 07. 2020 та фотоматеріалами доданими до нього, доповідною запискою інспектора Закарпатської митниці Держмитслужби.
Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
-5-
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. Обтяжуючих відповідальність особи обставин судом не встановлено. За правилами ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
При накладенні адміністративного стягнення судом першої інстанції враховано також і роз'яснення п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 03. 06. 2005 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил», згідно з якого, вирішуючи питання про конфіскацію предметів зі спеціально виготовленими сховищами (тайниками) і транспортних засобів, що використовувалися для приховання чи переміщення товарів, враховуються обсяги конструктивних змін внесених у ці предмети або транспортні засоби із зазначеною метою; співвідношення вартості й кількості товару, який був предметом порушення митних правил, із розмірами транспортного засобу, в якому цей товар переміщувався.
При вирішенні питання про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення судом також обґрунтовано враховано і положення статті 1 Протоколу №1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у відповідності до яких «кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
В контексті забезпечення дотримання принципів Конституції України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для утвердження верховенства права та європейських підходів до розуміння прав людини, 23. 02. 2006 Верховною Радою України було прийнято Закон України №3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Основними цілями даного Закону є застосування практики Європейського суду з прав людини з метою забезпечення виконання рішення Європейського суду з прав людини у справах проти України та впровадження в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини.
Рішення Європейського суду є офіційною формою роз'яснення основних (невідчужуваних) прав кожної людини, закріплених і гарантованих Конвенцією, яка є частиною національного законодавства, та у зв'язку з цим джерелом законодавчого правового регулювання і правозастосування в Україні.
Приймаючи рішення по справі в частині накладення адміністративного стягнення, судом, окрім іншого, враховано правові позиції висловлені ЄСПЛ у справі «Бакланов проти Росії» (09. 06. 2005) та у справі «Фрізен проти Росії» (24. 03. 2005), а саме те, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. Крім того, суд приймає до уваги правові позиції висловлені у справі «Ісмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16. 10. 2008), згідно яких для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити надмірний тягар для особи.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції враховуючи принцип співрозмірності між спричиненням шкоди державі (вартість переміщуваних ОСОБА_1 товарів через митний кордон України,
-6-
яка становить 15 296,20 грн.) з вартістю транспортного засобу, в якому цей товар переміщувався (533 928,71) грн., прийшов до правильного висновку, що застосування конфіскації транспортного засобу, яка передбачена санкцією ч. 1 ст. 483 МК України, як додаткове стягнення, в даному випадку буде порушенням положень ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки таке додаткове стягнення є не пропорційним, оскільки більш ніж у 30 разів перевищує її, та не відповідає характеру вчиненого правопорушення, а також особі правопорушника, який вперше притягується до відповідальності за порушення митних правил і щиро кається у вчиненому, відсутні обтяжуючі обставини, оскільки явно покладає на ОСОБА_1 «індивідуальний надмірний тягар» та буде очевидно неспіврозмірним практичній ролі «правопорушення та відповідальності».
До того ж, наслідки від вчиненого не завдали значної шкоди суспільним або державним інтересам.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що накладення на ОСОБА_1 штрафу в розмірі 100% вартості переміщуваних ним цигарок з їх конфіскацією та без конфіскації транспортного засобу, буде достатнім і справедливим покаранням та відповідатиме принципу невідворотності відповідальності.
При прийнятті рішення враховуються положення нормативно-правових актів про те, що сторони провадження в справах про адміністративні правопорушення є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цими актами; ст. 294 КУпАП у частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; та те, що особою, яка подала апеляційну скаргу жодних належних доказів у підтвердження обґрунтованості доводів апеляційної скарги надано не було.
З врахуванням викладеного, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-
апеляційну скаргу заступника начальника Закарпатської митниці Держмитслужби Негріча Л.М. залишити без задоволення, а постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.10.2020 щодо ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.483 Митного кодексу України,- без змін.
Постанова набирає законної сили негайно й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя