Справа № 639/627/21 Головуючий 1 інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11кп/818/2076/21 Головуючий апеляційної інстанції - ОСОБА_2
Категорія: ч.5 ст.72 КК України
24 травня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , при секретареві ОСОБА_5 , з участю прокурора ОСОБА_6 , без участі засудженого ОСОБА_7 від якого надійшла заява про розгляд справи без нього розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові дану справу за апеляційною скаргою засудженого на ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 17 02 2021 року, -
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Вказаною ухвалою клопотання засудженого ОСОБА_7 про зарахування у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення залишено без задоволення.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погодившись з вказаною ухвалою, засуджений ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу в якій просить застосувати до нього положення ч.5 ст. 72 КК України.
В обґрунтування своїх вимог вказав, що суд першої інстанції не зарахував у строк відбування покарання строк з моменту фактичного затримання по день набрання вироком законної сили, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Позиції учасників апеляційного провадження.
Прокурор заперечував проти апеляційних вимог засудженого, просив залишити його апеляційну скаргу без задоволення.
Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, перевіривши представлені матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Законом № 838-VIII ч. 5 ст. 72 КК України було визначено правило зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. Проте, в подальшому такий підхід законодавець визнав недостатньо обґрунтованим, у зв'язку з чим 21 06 2017 року набрав чинності Закон № 2046-VIII, у якому зроблено інший виклад ч.5 ст. 72 КК України, який передбачає зарахування попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Вирішуючи питання щодо дії в часі положень ч.5 ст.72 КК України, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 08 2018 р. (справа №663/537/17) зазначила, що Закон №2046-VIII є законом про кримінальну відповідальність, який іншим чином погіршує становище особи у розумінні ст.5 КК України, оскільки вводить (повертає) коефіцієнт зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі тож вирішуючи питання про те, якою редакцією ч.5 ст.72 КК України належить керуватися у конкретному випадку, варто враховувати час вчинення особою діяння, як це визначено у ч.2 і 3 ст.4 КК України, тобто застосовувати правила дії у часі закону України про кримінальну відповідальність, а не правила дії у часі кримінального процесуального закону.
На підставі цього у зазначеному рішенні Верховий суд констатував, що якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув'язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом №2046-VIII, то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч.5 ст.72КК України в редакції Закону №838-VIII. В такому разі Закон №838-VIII має переживаючу (ультраактивну) дію. Застосування до таких випадків Закону №2046-VIII є неправильним, оскільки зворотна дія Закону №2046-VIII як такого, що «іншим чином погіршує становище особи», відповідно до ч.2 ст.5КК України не допускається.
Таким чином, якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч.5 ст.72ККУкраїни в редакції Закону №838-VIII в силу як прямої, так і зворотної дії кримінального закону в часі.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 10 03 2020 року ОСОБА_7 буз визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.305, ч.2 ст.307 КК України та йому призначено покарання у вигляді 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.
Засуджений ОСОБА_7 був затриманий 17 10 2018 року о 20 год. 10 хв.
Запобіжний захід в рамках даного кримінального провадження буд обраний у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор».
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 24 09 2020 року вищевказаний вирок залишено без змін.
Вирок Червонозаводського районного суду м. Харкова від 10.03.2020 року набрав законної сили - 24 09 2020 року.
Після набрання чинності Законом України №2046-VIII від 18.05.2017 року, тобто з 21 06 2017 року попереднє ув'язнення зараховується у строк покарання із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі, в зв'язку з чим клопотання ОСОБА_7 про зарахування строку попереднього ув'язнення у період з моменту фактичного затримання по день набрання вироком законної сили не підлягає задоволенню, оскільки злочини, за які був засуджений ОСОБА_7 вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 10 03 2020 року, були вчинені останнім після скасування Закону України від 26 11 2015 року №838-УІІІ.
Під час апеляційного розгляду колегією суддів не встановлено будь-яких порушень норм матеріального чи процесуального права, наслідком яких є зміна чи скасування судового рішення, у зв'язку із чим, ухвалу суду слід залишити без змін, як законну, обґрунтовану та вмотивовану, а апеляційну скаргу засудженого - без задоволення.
Керуючись ч.6 ст.9, ст.7, ч.2 ст.376, 392, 393, 404, 405, ч.1 ст.407, 418, 419, 423, 424-426, 537, 539 КПК України, України, колегія суддів, -
Ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 17 02 2021 року про відмову в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 , про зарахування йому строку попереднього ув'язнення, - залишити без змін.
Апеляційну скаргу засудженого, - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Оскарження даної ухвали, у відповідності до ч.2 ст.424 КПК України, в касаційному порядку не передбачено, оскільки така ухвала не перешкоджає подальшому кримінальному провадженню.
Судді:
___________ ____________ ______________
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3