Справа № 175/3297/20
Провадження № 2/175/889/20
01 квітня 2021 року смт. Слобожанське
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Бойка О.М.,
при секретареві - Кучеренко О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: орган опіки та піклування в особі Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів -
У вересні 2020 року ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: орган опіки та піклування в особі Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
Як встановлено судом в ході розгляду, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , який є батьком дитини, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 актовий запис №204, а тому суд не розглядає позовні вимоги в цій частині.
Згідно позовних вимог, позивач просила суд позбавити батьківських прав громадянку України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягнути з громадянки України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини від всіх її доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку на користь особи, яка буде виконувати обов'язки законного представника дитини, про що видати виконавчий лист.
Малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , передати органу опіки та піклування в особі Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, для вирішення питання його подальшого соціального захисту та стягнути судові витрати.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити. Проти заочного розгляду справи не заперечували.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання неодноразово не з'явилась. Про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, шляхом направлення судових повісток про виклик до суду. На підставі ст. 280 ЦПК України за згодою позивача суд розглядає справу в заочному порядку.
У зв'язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Третя особа - представник органу опіки та піклування в особі Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області у судове засідання не з'явився, надавши суду висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав.
Всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Згідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За змістом ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (паспорт, НОМЕР_2 , виданий Царичанським РВ УМВС України в Дніпропетровській області від 25 жовтня 2005 року), зареєстроване місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , перебували у фактичних шлюбних відносинах при незареєстрованому шлюбі. Мають спільну дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про народження дитини серія НОМЕР_3 , видане виконавчим комітетом Партизанської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, актовий запис від 06 травня 2015 року № 09).
Сімейні стосунки батьків дитини матері ОСОБА_3 та батька ОСОБА_4 (померлого) змінилися та швидко переросли в часті сварки, на ґрунті зловживання ними обома алкогольними напоями.
Позивач ОСОБА_1 , як бабуся дитини (з боку його батька) вимушена була взяти на себе відповідальність за долю малолітнього хлопчика, а саме, за його навчання, виховання та утримання. Запропонувала обом батькам звільнити житлове приміщення квартири власником якого, була, на той час, за адресою: АДРЕСА_2 , так як їх поведінка негативно впливала на психоемоційний стан їх дитини, з чим вона погодитися ніяк не могла. Її дохід складається з коштів, що надає Пенсійний фонд України в Дніпропетровській області як пенсію за віком, а саме, це склало в 2019 році за січень по червень включно 12 298, 63 грн.
Онук ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відвідує дошкільний заклад КЗ «Дошкільний навчальний заклад загального розвитку № 19 «Ивушка» Партизанської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області. До карантинних обмежень дитина регулярно відвідувала дошкільний заклад. Відповідні кошти за його перебування в дитячому садочку вносить позивач.
Малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає разом з нею за адресою: АДРЕСА_3 . Без уваги і турботи батьків, онук ОСОБА_5 залишився без батьківського піклування.
Відповідно до ст. 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язкам.
Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов'язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов'язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
У відповідності зі ч. 2 ст.150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Частина 4 ст.155 СК України визначає, що ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до вимог ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він, зокрема ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Частиною першою статтею 63 ЦК України визначено, що опікуна або піклувальника призначає орган опіки та піклування, крім випадків, встановлених статтею 60 цього кодексу.
Відповідно до частини 3 статті 60 Цивільного кодексу України суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування. А згідно з частиною четвертою статті 63 цього Кодексу опікун або піклувальник призначається переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особливих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника.
Частиною третьою ст.243 СК України визначено, що опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених Цивільним Кодексом.
Виходячи із зазначених норм права і беручи до уваги ситуацію яка склалася те, що відповідач не проживає з сином, не приділяє належної уваги йому, то суд вважає, що дитина дійсно позбавлена батьківського піклування з боку матері.
Статтею 180 СК України встановлено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно із ч. 3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частині від доходів їх матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
За приписами частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За приписами ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.
Отже з урахуванням задоволення позову в повному обсязі з відповідача на користь держави підлягають відшкодуванню судовий збір в розмірі 908,00 грн.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280, 315 ЦПК України, ст.ст. 157, 164-168, 180 СК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: орган опіки та піклування в особі Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.
Позбавити батьківських прав громадянку України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягнути з громадянки України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини від всіх її доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку на користь особи, яка буде виконувати обов'язки законного представника дитини, про що видати виконавчий лист.
Малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , передати органу опіки та піклування в особі Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, для вирішення питання його подальшого соціального захисту.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Держави суму судового збору у розмірі 908,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М.Бойко