Справа № 171/2105/16-ц
4-с/171/2/21
28 травня 2021 року м. Апостолове
Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Кодрян Л.І.,
за участю секретаря Титаренко Л.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу боржника ОСОБА_1 на дії державного виконавця щодо розрахунку розміру заборгованості по сплаті аліментів та постанову головного державного виконавця Апостолівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м.Дніпро) про накладення штрафу, стягувач ОСОБА_2 , -
ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця щодо розрахунку розміру заборгованості по сплаті аліментів та постанову головного державного виконавця Апостолівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м.Дніпро) про накладення штрафу.
Посилається на те, що Апостолівським районним судом Дніпропетровської області 24.07.2017 року видано виконавчий лист на виконання рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 16.03.2017 року про стягнення з нього на користь ОСОБА_3 аліментів на неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду до досягнення дітьми повноліття.
ОСОБА_1 зазначає, що на виконання вищевказаного виконавчого листа було відкрито виконавче провадження № 54382200 від 26.07.2017 року. 14.04.2021 року він отримав розрахунок своєї заборгованості зі сплати аліментів на користь стягувача ОСОБА_2 станом на березень 2021 року, складений головним державним виконавцем Дорошенко Т.В. За її розрахунками станом на 01.03.2018 року заборгованість зі сплати аліментів становила 14522,20 грн. Загальний розмір вказаної заборгованості за розрахунком головного державного виконавця складає 87252, 21 грн.
Вважає, що розмір його заборгованості за аліментами головним державним виконавцем визначено неправильно.
Посилаючись на норми чинного законодавства, висновки Верховного Суду зазначає, що дії державного виконавця щодо здійснення розрахунку заборгованості боржника без вирахування податків є неправомірними, а тому заборгованість підлягає перерахунку з врахуванням віднімання обов'язкових податків та зборів.
Вказує, що 14.04.2021 року він дізнався про порушення свого права, а саме нарахування державним виконавцем заборгованості за аліментами, виходячи із середньої номінальної заробітної плати працівника по Апостолівському району без вирахування обов'язкових податків та зборів -прибуткового податку (18%) та військового збору (1,5%), отримавши відповідну довідку-розрахунок. Тому, вважає, що скарга до суду подана ним у встановлений законом десятиденний строк.
Зазначає, що ним факт нарахування заборгованості за аліментами, виходячи із середнього заробітку працівника в Апостолівському районі за періоди, коли він не працював та не перебував на обліку, як безробітний, не оспорюється, проте, вважає, що обрахування такої заборгованості повинно здійснюватися виходячи із вказаних показників середньої заробітної плати із зменшенням її розміру на обов'язкові бюджетні платежі - 19,5%.
Враховуючи вищевикладене вважає, що висновок державного виконавця про наявність у нього заборгованості зі сплати аліментів станом на 01.04.2021 року в сумі 87252,21 грн. не відповідає вимогам чинного законодавства, а розмір заборгованості повинен бути перерахований.
Крім того, вважає, що по виконавчому провадженню слід скасувати постанову про накладення на нього штрафу від 09.04.2021 року, оскільки накладення штрафу може бути застосоване щодо нього після розгляду даної скарги на дії державного виконавця. До вказаного ним перерахунку вважає, що розмір заборгованості не визначено, тому підстави для накладення штрафу відсутні.
За вищенаведених підстав ОСОБА_1 просить зобов'язати державного виконавця Апостолівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м.Дніпро) здійснити перерахунок розміру його заборгованості зі сплати аліментів за виконавчим провадженням № 54382200 від 26.07.2017 року за період з 02.12.2016 року по 01.04.2021 року, виходячи із середньомісячної зарплати штатного працівника в Апостолівському районі Дніпропетровської області із вирахуванням розміру податку на доходи фізичних осіб та розміру військового збору. Скасувати постанову головного державного виконавця Апостолівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м.Дніпро) по виконавчому провадженню № 54382200 від 26.07.2017 року щодо накладення на нього штрафу в розмірі 6915, 24 грн. на користь стягувача.
В судовому засіданні 27.05.2021 року боржник ОСОБА_1 та представник боржника ОСОБА_6 вимоги скарги підтримали з підстав, заявлених в скарзі. Просили скаргу задовольнити в повному обсязі.
Відповідно до поданої до суду 27.05.2021 року заяви головний державний виконавець Апостолівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м.Дніпро) Дорошенко Т.В. просила здійснювати розгляд скарги у відсутності представника органу ДВС.
28.05.2021 року боржник та його представник подали до суду заяви про розгляд скарги за їх відсутності.
Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що в задоволенні скарги слід відмовити з наступних підстав.
Статтею 129-1Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
На підставі ч.1ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби.
Відповідно дост.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Судом встановлено, що рішенням Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 16 березня 2017 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_7 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду, з 02.12.2017 року до досягнення дітьми повноліття (а.с.31-33).
Постановою державного виконавця від 26.07.2017 року відкрито виконавче провадження №54382200 на виконання виконавчого листа Апостолівського районного суду Дніпропетровської області, виданого 16.03.2017 року, № 171/2105/16-ц щодо аліментів на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду, з 02.12.2017 року до досягнення дітьми повноліття (а.с.29).
Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_1 , складеного головним державним виконавцем Дорошенко Т.В. розмір заборгованості станом на 01.03.2018 року становив 14522, 20 грн., а станом на березень 2021 року становить 87252, 21 грн. (а.с.8).
Постановою державного виконавця від 09.04.2021 року на боржника ОСОБА_1 на користь стягувача накладено штраф у розмірі 6915,24 грн. за наявність заборгованості, розмір якої сукупно перевищує суму відповідних платежів за один рік з дня попереднього нарахування божнику штрафу та винесення відповідної постанови(а.с.9).
Згідно зі ст.19 Конституції Україниорганидержавної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.
Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження»виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
У даній справі спір виник з приводу розрахунку заборгованостіза аліментами платника аліментів, який у період виникнення заборгованостіне працював та реальних доходів (реального заробітку) не отримував.
Згідно з ч.2 ст.195 СК Українизаборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованостіабо є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід)у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.
Тобто у ч.2 ст. 195 ЦПК Україничітко визначено: заборгованістьза аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.
Поняття «середня заробітна плата для даної місцевості» є макроекономічним показником, який як і інші макроекономічні показники, збираєтьсята складається Державною службою статистики України і використовується, у тому числі, при проведенні грошово-кредитної політики та аналізу фінансової стабільності. Макроекономічні показники розраховуються за допомогою системи національних рахунків як комплексу взаємопов'язаних балансових таблиць, показники яких призначені для визначення розміру доходу, споживання, накопичення і величини капітальних витрат. Середня заробітна плата для даної місцевості як макроекономічний показник обчислюєтьсяяк середнє арифметичне значення заробітних плат певної групи працівників (наприклад, по підприємству, по галузі, по регіону). Розраховується виходячиіз фонду оплати праці працівників (включаючи оплату праці сумісників), премій, винагород за підсумками роботи за рік та одноразових заохочень.
Сам розмір середньої заробітної плати як макроекономічний показник, який використовується, у тому числі, і в разі застосування ч.2 ст.195 СК України, обраховується органами статистики України на підставі Інструкціїзі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713.Інструкція містить основні методологічні положення щодо визначення показників оплати праці у формах державних статистичних спостереженьз метою одержання об'єктивної статистичної інформації про розміри та структуру заробітної плати найманих працівників.
Інструкція не застосовується для визначення складових фонду оплати праціяк бази (об'єкта) для нарахування внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, тобто для обрахування суми обов'язкових податків та зборів у разі отримання особами реального заробітку (доходу).
Стаття 6 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначає,щоподатком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету абона єдиний рахунок, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.Збором (платою, внеском) є обов'язковий платіж до відповідного бюджету або на єдиний рахунок, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій.
Відповідно до ст.22 ПК Україниоб'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.
Отже, за змістом ПК України, об'єктами оподаткування і об'єктами, пов'язаними з оподаткуванням, є реальне майно та реальні дії з отримання доходів, у зв'язку з якими у платника податків виникають обов'язки щодо сплати податківта зборів. Такі об'єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом цього Кодексу.
Проте середня заробітна плата для даної місцевості, із якої розраховуються аліменти у разі виникнення заборгованості в особи, яка не працювала,не належить до доходу (прибутку) або його частини, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника реального податкового обов'язку. Тобто середня заробітна плата для даної місцевості як макроекономічний показник не є реальною і не може бути об'єктомоподаткування.
До вказаного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 14 квітня 2021 року у справі № 759/1727/16, провадження № 61-15882св20.
З огляду на наведене суд вважає помилковим доводи скаржника про те, що розрахунок заборгованості за аліментами, зроблений на підставі середньої заробітної плати працівника для відповідної місцевості в порядку ч.2ст.196 СК України без вирахування податку на доходи фізичних осіб та військового збору є неправомірним, а заборгованість підлягає перерахунку.
Відповідно до ч.14 ст.71 Закону України за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 20 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.
Суми штрафів, передбачених цією частиною, стягуються з боржника у порядку, передбаченому цим Законом, і перераховуються стягувачу.
Як встановлено з постанови державного виконавця від 09.04.2021 року відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів за період з 01.04.2020 року по 31.03.2021 рік, тобто з дня нарахування попереднього штрафу (про що винесено відповідну постанову), у боржника ОСОБА_1 наявна заборгованість, розмір якої збільшився на суму, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, а саме на 34576, 20 грн.
З огляду на вищенаведене, суд відхиляє аргументи боржника про відсутність підстав для накладення на нього штрафу за наявність заборгованості зі сплати аліментів.
Відповідно до ст.451 ЦПК Українизарезультатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
За таких обставин та норм права суд дійшов висновку, що у задоволенні скарги слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 447-451 ЦПК України, суд, -
В задоволенні скарги боржника ОСОБА_1 на дії державного виконавця щодо розрахунку розміру заборгованості по сплаті аліментів та постанову головного державного виконавця Апостолівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м.Дніпро) про накладення штрафу - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Апостолівський районний суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали виготовлено 28.05.2021 року.
Суддя Л.І.Кодрян