Справа № 761/2261/21
Провадження № 3/761/1404/2021
16 березня 2021 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Сидоров Є.В., при секретарі Моісеєву М.Г., за участю прокурора Дяченка В.П., особи, відносно якої складений адміністративний протокол ОСОБА_1 , захисника Мальованої В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Управління стратегічних розслідувань в м. Києві Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП ( НОМЕР_1 ), уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з вищою освітою, фізичної особи-підприємця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за частиною 1 статті 172-6 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 38 від 14 січня 2021 року, ОСОБА_1 , будучи депутатом Київської міської ради VIII скликання, будучи в силу п.п. «б» п. 1 частини 1 статті 3 ЗУ «Про запобігання корупції», примітки до ст. 172-6 КУпАП суб'єктом, на якого поширюється відповідальність за правопорушення, пов'язані з корупцією, порушив вимоги частини 1 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», а саме: 20.09.2020 року о 21 годині 42 хвилини несвоєчасно, без поважних причин, подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік, шляхом заповнення електронної форми на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції через власний персональний електронний кабінет суб'єкта декларування у системі Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Такі дії ОСОБА_1 були кваліфіковані за частиною 1 статті 172-6 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, не визнав. Вказав, що 13.09.2019 в нього, під час обшуку було тимчасово вилучено належне йому майно, у тому числі і комп'ютерну техніку разом з електронним цифровим підписом, за допомогою якого він здійснював вхід до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та файлами з інформацією за допомогою яких він здійснював подання декларації. Вказане майно йому до цього часу не повернули, не зважаючи на його численні звернення до органу досудового розслідування. Новий електронний ключ він отримав лише після оформлення фізичною особою-підприємцем 31.07.2020. Після цього, зібравши усі необхідні документи, він подав декларацію. Умислу на несвоєчасне подання декларації він не мав. Долучив до матеріалів справи письмові пояснення з додатками.
Присутня у судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Мальована В.А. просила суд закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 умислу і, як наслідок, складу адміністративного правопорушення.
Прокурор Дяченко В.П. підтримав висновки, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, просив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Вказував, що ОСОБА_1 зобов'язаний був відразу після втрати доступу до електронного цифрового підпису відкликати його та отримати новий. Звертав увагу слідчого судді на те, що у ОСОБА_1 було достатньо часу для виготовлення нового підпису та збору необхідної інформації. Долучив до матеріалів справи документи на підтвердження власної позиції.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, заслухавши думку прокурора Дяченка В.П., особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисника, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадянина, встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків, що визначено ст. 10 КУпАП.
Згідно зі ст.1 ЗУ «Про запобігання корупції » під корупційним правопорушенням розуміється діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій ст.3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та /або цивільно-правову відповідальність. Відповідно до п.9 ст.1 ЗУ «Про запобігання корупції» правопорушення пов'язане з корупцією - це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч.1 ст.3 Закону, за яке Законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну чи цивільно-правову відповідальність.
Кодекс України про адміністративне правопорушення визначає, що адміністративне правопорушення по своїм суб'єктивним властивостям - діяння чи бездіяльність, вчинені з певною ціллю і з певних мотивів. Ці органічно зв'язані між собою, взаємозалежні форми психічної активності створюють зміст суб'єктивної сторони правопорушення. Вина це є психічне ставлення особи в формі умислу або необережності до своїх дій і їх наслідкам. Вина - це обов'язкова умова адміністративної відповідальності.
Умисел - це відношення пізнавальної можливості і волі суб'єкта до вчиненого ним діяння. Його обов'язкові елементи, це повне усвідомлення протиправності скоєного діяння в його юридичних і соціально-побутових особливостях, передбачення антигромадських результатів свого діяння (бездіяльності), бажання або усвідомлене допущення настання вказаних наслідків. Відсутність умислу і необережності засвідчують про випадок - такому збігу життєвих обставин, при яких особа не усвідомлювала і не могла усвідомлювати властивостей вчиненого або не передбачала і не могла передбачати наслідків вчиненого діяння. Випадок і вина - це категорії взаємовиключні, а тому вчинення діяння або бездіяльності випадково не є умовою адміністративної відповідальності.
Суб'єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ст.172-6 КУпАП, характеризував ВССУ в своєму листі від 22.05.2017 року № 223-943/0/4-17 наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу під яким ст.10 КУпАП розуміє вчинення адміністративного правопорушення, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Отже, вирішуючи питання про наявність в діях конкретної особи складу адміністративного, корупційного правопорушення, правопорушення пов'язаного з корупцією, крім іншого, необхідно враховувати наявність суб'єктивної сторони даного правопорушення, яка виходячи із визначення поняття, викладеного в ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання корупції», завжди характеризується умисною формою вини, тобто, з врахуванням положень ст.1 цього Закону, сутність правопорушення фінансового контролю полягає в тому, що особа, яка за законом зобов'язана щорічно декларувати свої доходи, прагне уникнути цього і таким чином досягти певної мети.
Судова палата у кримінальних справах Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, яка у своєму інформаційному листі щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією від 22 травня 2017 року, зазначила, що суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.172-6 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Судом встановлено, що відповідно до протоколу Київської міської виробничої комісії «Про результати виборів депутатів Київської міської ради у багатомандатному виборчому окрузі» на чергових виборах депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів 25 жовтня 2015 року від 02.11.2015 ОСОБА_1 обрано депутатом Київської міської ради VIII скликання.
З пояснень ОСОБА_1 , які підтверджені належними та допустимими доказами вбачається, що останній, в силу неповернення у встановлений законом строк вилученого під час обшуку, проведеного 13 вересня 2019 року уповноваженими особами ТУ ДБР розташованого у м. Києві, належного йому носія з електронним цифровим підписом, об'єктивно був позбавлений можливості здійснити доступ до власного електронного кабінету на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції і, відповідно, позбавлений був можливості своєчасно подати щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутня суб'єктивна сторона (вина у формі умислу) адміністративного правопорушення та негативні наслідки таких дій, а отже, і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, також відсутні.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо в діях особи відсутній склад адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 172-6, 247, 280, 283-285, 287-291 КУпАП, суд -
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП ( НОМЕР_1 ) (протокол № 38 від 14 січня 2021 року), - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 172-6 КУпАП.
На постанову суду по справі про адміністративне правопорушення може бути подана скарга до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Суддя Є.В. Сидоров