Справа № 752/8785/21
Провадження №: 3/752/4770/21
27.05.2021 м. Київ
суддя Голосіївського районного суду міста Києва Бушеленко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві матеріали адміністративної справи, що надійшли
відУправління поліції в метрополітені Головного управління Національної поліції у м. Києві
пропритягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП
відносноОСОБА_1 дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 місце реєстрації - АДРЕСА_1 місце проживання - АДРЕСА_2
за участю ідентифікаційний номер - не з'ясовано ОСОБА_2 (свідок)
30.03.2021 Управління поліції в метрополітені Головного управління Національної поліції у м. Києві (безпосередньо інспектором ювенальної превенції відділу поліції) складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 339216 (надалі по тексту - протокол від 30.03.2021), в якому зафіксовано, що ОСОБА_1 ухиляється від виховання своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка 27.03.2021 у підземному переході біля станції метро "Деміївська" тривалий час знаходилася без нагляду дорослих.
Описане кваліфіковано за ч. 1 ст. 184 КУпАП.
До вказаного протоколу приєднано наступні документи:
- протокол рапорт старшого інспектора - чергового Управління поліції у метрополітені Стригуна С. від 27.03.2021, в якому зазначено, що 27.03.2021 о 14:47 надійшло повідомлення від поліцейського Управління поліції в метрополітені Головного управління Національної поліції у м. Києві станції метро "Деміївська", що об 11:45 туди звернулися пасажири, які повідомили, що у підземному переході, прилеглому до станції метро "Деміївська" виявлено неповнолітню дівчинку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка знаходилася без супроводу дорослих. Дитину було передано батьку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- рапорт поліцейського взводу № 1 роти № 1 Управління поліції в метрополітені Головного управління Національної поліції у м. Києві Пономарьова М.О., в якому зазначено, що 27.03.2021 він ніс службу на станції метро "Деміївська" і до нього звернулися громадяни ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які повідомили, що 27.03.2021 об 11:45, пребуваючи на станції метро "Деміївська" у підземному переході, побачили малу дитину, на вигляд приблизно півтора роки, яка бігала по переходу без нагляду батьків або старших осіб. Для з'ясування обставин ці громадяни стали голосно звати батьків чи осіб, які їх замінюють. Залишившись без відповіді - ОСОБА_5 взяла дитинку на руки та понесла до поліцейського у метрополітені. На шляху з'явився чоловік, який назвався батьком дитини, проте підтверджуючих документів він не мав;
- повідомлення начальника відділу дізнання Управління поліції в метрополітені Головного управління Національної поліції у м. Києві Сосюри А. на ім'я начальника Управління поліції в метрополітені Головного управління Національної поліції у м. Києві про відсутність ознак кримінального правпорушення;
- письмові пояснення від 27.03.2021 ОСОБА_7 , співробітника Комунального підприємства "Київський метрополітен", посада - контролер, в який зазначено, що 27.03.2021 вона працювала на станції метро "Деміївська" у денну зміну і знаходячись на своєму робочому місці близько 11:40 побачила як у вестибюль станції зайшла малолітня дитина віком приблизно півтора роки без нагляду батьків та стояла посередині проходу до касового залу, біля дверей стояв чоловік, який спостерігав за цим, після чого дитина пішла до турнікетів контрольно-пропускного пункту та почала крутити турнікет, після чого громадянин, який за цим спостерігав, підійшов до неї та за капюшон куртки витягнув дитини з контрольно-пропускного пустку, а тоді вийшов зі станції у підземний перехід, не притримуючи вхідні двері. Дитина попрямувала за ним до підземного переходу, при цьому, самостійно намагалася відчинити обидві двері входу і виходу. Через декілька хвилин до ОСОБА_7 звернулися громадяни та повідомили, що у підземному переході бігає без нагляду малесенька дитина, яка невпевнено стоїть на ногах і поряд з нею нікого з дорослих не має;
- письмові пояснення ОСОБА_5 від 27.03.201, де зазначено, що 27.03.2021, зайшовши до переходу станції метро "Деміївська" об 11:45 побачила малу дитину без нагляду дорослих. Почала кликати :"Чия дитина?", проте ніхто не відкликався. ОСОБА_5 підійшла до дитини, взяла її на руки, щоб підійти до поліції і в цей час підійшов чоловік та став стверджувати, що він батько, поводився агресивно, документів на підтвердження своїх слів не показав або ж фото чи відео з дитиною, які він також не продемонстрував. Все це бачив ще один свідок чоловічої статі. Усі разом пішли до поліції;
- письмові пояснення ОСОБА_6 від 27.03.2021, в який вказується, що 27.03.2021 він спустився у підземний перехід станції метро "Деміївська" та побачив малолітню дитину, яка бігала там сама. Підійшла ще дівчина і почала дізнаватися чия це дитина. Після цього дівчина узяла дитини на руки, щоб віднести у місцевий відділок поліції. У цей час підійшов чоловік і назвався батьком дитини. На прохання показати документ чи фото хоча б у телефоні,чоловік відмовився. Після цього ОСОБА_6 з дівчиною звернулися до чергового поліцейського станції метро "Деміївська" та пішли до кімнати поліції;
- письмові пояснення ОСОБА_1 від 30.03.2021, в яких вказується, що він йшов по підземному переходу біля станції метро "Деміївська" з донькою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . До них підійшла незнайому жінка, яка взяла дитини на руки, а потім ще один чоловік, кричали, що це не його дитина. У подальшому всі пішли до кімнати поліції, де його довго протримали, нічим не допомогли. Через тривалий час, проведення опитування працівників метрополітену, істерик доньки, коли вже потрібно було її годувати та переодягати, ОСОБА_1 був змушений надати поліцейському номер телефону своєї дружини і після того, як дружина переслала поліцейському фото свідоцтва про народження, не перевіривши оригіналів цих документів, поліцейський надав можливість ОСОБА_1 йти додому;
- письмові пояснення ОСОБА_9 від 30.03.2021, де зазначено, що 30.03.2021 о 09:30 його запросили в якості понятого до кімнати поліції у метрополітені для засвідчення факту того, що громадянин, який назвав себе ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відмовився від підпису в протоколі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 184 КУпАП;
- - письмові пояснення ОСОБА_10 від 30.03.2021, де зазначено, що 30.03.2021 о 09:30 його запросили в якості понятого до кімнати поліції у метрополітені для засвідчення факту того, що громадянин, який назвав себе ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відмовився від підпису в протоколі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 184 КУпАП;
- фотокопія свідоцтва про народження ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , батько - ОСОБА_1 , матір - ОСОБА_11 ;
- фотокопія паспорта (id-картки) громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- фотокопія посвідчення водія ОСОБА_1 .
Матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності надійшли до суду 06.04.2021, судове засідання призначено на 19.04.2021 у межах строку, установленого у ч. 1 ст. 277 КУпАП.
Судові засідання у справі неодноразово (19.04.2021, 29.04.2021, 19.05.2021) відкладалися у зв'язку з неявкою ОСОБА_1 , адже в ході передачі йому телефонограм, він, то посилалася не неможливість прибуття, то обіцяв обов'язково з'явитися.
Про кожну дату, час і місце розгляду справи ОСОБА_1 повідомлявся завчасно, шляхом sms-інформування на номер телефону, який містився в матеріалах, що були передані до суду Управління поліції в метрополітені Головного управління Національної поліції у м. Києві. Також ОСОБА_1 неодноразово передавалися телефонограми, в яких дублювався текст повісток за ст. 277-2 КУпАП, роз'яснювалися його процесуальні права та обов'язки, серед яких: на участь в судовому засіданні, на подачу своїх пояснень чи заперечень у будь-який зручний спосіб, на правову допомогу тощо та обов'язок прибуття до суду.
При цьому інформація про призначення до розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності розміщувалася на офіційному веб-сайті судової влади у загальному доступні та була доступна для ознайомлення широким загалом.
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди України застосовують при розгляду справ Конвенцію про захист прав і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово вказував на те, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Також наголошувалося на тому, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав в основоположних свобод обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору (п. 71 рішення у справі "Смірнов проти України" заява № 3655/02, п. 41 "Пономарьов проти України" заява № 3236/03).
Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 був учасником подій, які мали місце 27.03.2021 на станції метро "Деміївська" і у зв'язку з якими відносно нього складався протокол про адміністративне правопорушення від 30.03.2021, знаходився у кімнати поліції в метрополітені як 27.03.2021, так і 30.03.2021 про складанні цього протоколу, тобто був обізнаний про наявність справи про адміністративне правопорушення щодо нього.
Тобто, ОСОБА_1 не був позбавлений можливості належним чином скористатися своїми процесуальними правами (поцікавитися про стан розгляду справи, адже з моменту складання протоколу до дати вирішення справи по суті пройшов доволі тривалий проміжок часу) та реалізувати обов'язки (з'явитися до суду для подачі пояснень, доказів, клопотань, заяв, заперечень тощо).
Жодних документів, заяв, клопотань, пояснень, заперечень від нього не надходило.
Виходячи з положень ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 184 цього Кодексу при розгляді справи про адміністративне правопорушення не є обов'язковою.
За наведених обставин та обґрунтувань розгляд справи відбувся за відсутності ОСОБА_1 .
У судове засідання, призначене на 27.05.2021, з'явилася ОСОБА_2 - інспектор ювенальної превенції Відділу превенції Управління поліції в метрополітені Головного управління Національної поліції у м. Києві, пояснивши, що як особа, яка складала протокол про адміністративне від 30.03.2021 може надати свої свідчення і пояснення суду (судді).
З метою об'єктивного та всебічного з'ясування обставин справи судом (суддею) було заслухано пояснення ОСОБА_2 , яка підтвердила обставини, викладені у протоколі та відомості, які вміщенні в письмових поясненнях свідків, що долучені до протоколу від 30.03.2021, а саме: обставини невиконання ОСОБА_1 батьківських обов'язків з догляду і належного піклування за малолітньою дитиною. За твердженнями свідка ОСОБА_2 громадянин ОСОБА_1 вказав, що він знає як виховувати доньку, є лікарем і вважав, що його поведінка відповідала обстановці, дочку залишив одну на нетривалий час.
Уважно дослідивши наявні докази, заслухавши показання свідка, керуючись завданнями КУпАП за ст. 1, засадами забезпечення законності при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення за ст. 7, визначення адміністративного правопорушення (проступку) за ч. 1 ст. 9, завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення за ст. 247 цього Кодексу, суд (суддя) дійшов висновку про наявність події та складу адміністративного правопорушення у тих обставинах, за яких відносно ОСОБА_1 було складено протокол від 30.03.2021.
У Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини закріплено, що батьки несуть відповідальність за виховання і розвиток дитини
Так, у ч. 3 ст. 11 Закону України "Про охорону дитинства" закріплено, що батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Згідно зі ст. 12 цього Закону Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
За ст. 6 Сімейного кодексу України малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років.
Відповідно до ч. 6 ст. 7 Сімейного кодексу України жінка та чоловік мають рівні права і обов'язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім'ї.
Приписами ст. 155 Сімейного кодексу України передбачено, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Заслухані в судовому засіданні пояснення свідка у їх поєднанням з ґрунтовним вивченням та аналізом наявних в матеріалах справи письмових пояснень і рапортів дають обґрунтовані підстави вважати наявними подію та склад адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 184 КупАП, а саме: неналежне виконання ОСОБА_1 своїх батьківських обов'язків щодо неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що виявилося у залишення її без належного догляду та турботи у громадському місце, яке не відповідає за своїм призначенням потребам саме гармонійного розовику та виховання дитини (обставини використання метрополітену чи підземного переходу виключно за функціональним призначенням цих місць в ході розгляду справи не підтверджено). Всі докази у їх сукупності свідчать про те, що неповнолітня ОСОБА_3 певний час знаходилася без нагляду батьків або осіб, які їх замінюють у громадському місці, яке несе потенційну небезпеку для життя, здоров'я та безпеки дівчинки, адже як вхідні двері метрополітену, так і турнікети можуть нанести їй шкоду, адже вона в силу свого віку не має належного усвідомлення, навичок і особливо - фізичної сили для правильного поводження з ними. Також викликають обґрунтовані сумніви у належному виконання батьківських обов'язків і щирого прагнення ОСОБА_1 до цього його поведінка, за якої він тривалий час перебував у кімнаті поліції з малою дитиною і не вчиняв жодних активних дій на підтвердження своїх особи і родинного зв'язку з дочкою.
Перебування з дитиною такого віку у вестибюлі станції метрополітену і підземному переході з посиланням на мету її виховання, за умови залишення її самої, не відповідає найкращим інтересам дитини, адже існує вдосталь належних, відповідних і відкритих місць громадського користування, які у повній мірі відповідатимуть мені виховання самостійності неповнолітньої з урахуванням вікових потреб, когнітивних можливостей, психоемоційного стану, вікових вмінь та навичок.
Адміністративним правопорушенням (проступком) ч. 1 ст. 9 КУпАП визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 245 КУпАП є своєчасне, повне, всебічне з'ясування обставин справи, її вирішення у точній відповідності до закону.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 251 КУпАП).
Частиною 1 ст. 184 КУпАП установлено адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей. Такі дії тягнуть за собою попередження або накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Оскільки ОСОБА_1 визнається винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, до нього слід застосувати передбачене законодавством адміністративне стягнення у межах санкції відповідної статті, при накладенні якого суддею враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь вини, майновий стан. Обставин, що обтяжують або пом'якшують відповідальність, за ст. 34, 35 КУпАП України не встановлено.
Враховуючи загальні правила накладення стягнення, суд вважає за належне застосувати відносно ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 75 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1275,00 грн.
Підстав для повернення протоколу про адміністративне правопорушення, так само як і підстав для закриття провадження у справі не встановлено.
В порядку ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України "Про судовий збір" з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 454,00 грн (0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2021).
На підставі викладеного, керуючись ст. 23, 33-35, 40-1, 184, 268, 276, 277, 279, 280, 283, 285, 294 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП та піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 75 (сімдесяти п'яти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1275 (одну тисячу двісті сімдесят п'ять) грн у дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації - АДРЕСА_1 , місце проживання - АДРЕСА_2 ) у дохід держави судовий збір у сумі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.В. Бушеленко