Справа № 185/2170/20
Провадження № 2/185/227/21
06 травня 2021 року м.Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Врони А.О., за участю секретаря судового засідання - Ольхової К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу ЄУ № 185/2170/20 за позовом ОСОБА_1 до Павлоградської міської ради Дніпропетровської області, про встановлення факту, що має юридичне значення, та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,-
24 березня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Павлоградської міської ради Дніпропетровської області, в якій просить суд встановити факт, що має юридичне значення, а саме проживання однією сім'єю з померлим ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати право власності за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на 27/100 житлового будинку розташованого по АДРЕСА_1 після померлого ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після померлого.
Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер троюрідний дядько позивача - ОСОБА_2 . На час смерті позивач мешкала за однією адресою з померлим, а саме: в АДРЕСА_1 , доглядала його та матеріально забезпечила його поховання, оскільки його вважали членом їх сім'ї. Після смерті ОСОБА_2 , позивач звернулася до нотаріальної контори для отримання свідоцтва на спадщину після померлого за законом, але позивачу було відмовлено з підстав відсутності факту родинних відносин та стосунків. Будь-які спадкоємці на майно померлого ОСОБА_2 відсутні. Померлому належить 27/100 часток житлового будинку АДРЕСА_1 . На теперішній час відсутні будь-які документи, які б свідчили яким чином померлий ОСОБА_2 став власником спірного майна.
Позивач, представник позивача просили позов задовольнити, заявлені вимоги підтримали у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності, у вирішенні справи покладався на розсуд суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З'ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази у справі в підтвердження вказаних обставин, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .
Місце проживання ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , до дня його смерті було зареєстровано у будинку АДРЕСА_1 .
Згідно довідки квартального комітету м.Павлоград № 5 від 20.01.2020 року ОСОБА_1 на момент смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживала за адресою: АДРЕСА_1 , яка додана до позову.
Згідно довідки квартального комітету м.Павлоград № 5 від 20.01.2020 року ОСОБА_1 постійно з сім'єю проживає за адресою: АДРЕСА_1 , яка додана до позову.
У судовому засіданні свідки ОСОБА_3 , голова квартального комітету №5, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , пояснили суду, що ОСОБА_1 доглядала за ОСОБА_2 , вони проживали однією сім'єю давно, після смерті матері ОСОБА_2 . Свідок ОСОБА_4 пояснила суду, що ОСОБА_1 проживає в м.Павлоград десь 10 років, її чоловік та померлий ОСОБА_2 - двоюрідні брати. Свідки пояснили суду, що у ОСОБА_2 не було дружини, дітей, мати померла.
Свідки були допитані у відповідності до вимог закону, попереджались про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, склали присягу.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно з ч. 2 ст. 293, ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до роз'яснень, даних у п. 1 постанови № 5 Пленуму Верховного суду від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, розглядаються у судовому порядку, коли чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
З урахуванням роз'яснень, які містяться в п. 21 постанови № 7 від 30 травня 2008 року Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про спадкування" при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємця за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 Сімейного кодексу України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом.
Статтею 3 Сімейного кодексу України встановлено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Таким чином, обставини проживання ОСОБА_1 на час смерті та тривалий час до смерті ОСОБА_2 підтверджені обставинами справи та показами свідків.
Виходячи з наведеного вище, суд вважає встановленим факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 з померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 більш ніж п'ять років до часу відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .
Встановлення факту проживання однією сім'єю більш ніж п'ять років до часу відкриття спадщини для позивача має юридичне значення - виникнення права на спадкування.
Після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , була заведена спадкова справа № 594/2015.
Згідно заяви від 20 червня 2015 року, поданої до нотаріальної контори, ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 .
Згідно заяви від 10.07.2015 року ОСОБА_6 , троюрідний брат померлого, відмовився від прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_2 .
Після смерті ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , була заведена спадкова справа № 476.
Згідно заяви від 03 червня 2009 року ОСОБА_2 прийняв спадщину, яка залишилась після смерті матері ОСОБА_7 .
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Павлоградської міської ради Дніпропетровської області 06.09.2000 року, батьками ОСОБА_2 є ОСОБА_8 та ОСОБА_7 .
Згідно заповіту від 20 серпня 1997 року ОСОБА_7 заповіла своєму сину ОСОБА_2 житловий будинок АДРЕСА_1 .
03.01.1995 року було виготовлено технічний паспорт на будинок АДРЕСА_1 , де вказано власника - ОСОБА_7 (27/100).
Згідно довідки виконкому Павлоградської міської ради Дніпропетровської області від 29 травня 2015 року №714, на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_7 була зареєстрована та проживала з сином ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті.
Відповідно до статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Згідно відомостей Реєстру прав власності на нерухоме майно право власності на будинком АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_9 23/50 частки 15.05.2009 року на підставі договору купівлі-продажу посвідченого приватним нотаріусом Павлоградського районного нотокругу Іщиком М.В. та за ОСОБА_7 27/100 частки на підставі свідоцтва про право на спадщину виданого Першою Павлоградською державною нотаріальною конторою 31.01.1995 року, 27/100 на підставі свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя виданого Першою Павлоградською державною нотконторою 31.01.1995 року.
Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Першою Павлоградською державною нотаріальною конторою 31.01.1995 року, після смерті ОСОБА_8 успадкувала 27/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 , його дружина ОСОБА_7 , згідно відмітки вказане право власності зареєстровано. Копія свідоцтва додана до позову.
Таким чином, померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 успадкував після смерті матері ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , 27/100 частин будинку АДРЕСА_1 , проте не встиг отримати правовстановлюючі документи до смерті.
17 листопада 2015 року Перша Павлоградська державна нотаріальна контора відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 27/100 часток житлового будинку АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У відповідності до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч.1 ст.1258, ч.1 ст.1264 Цивільного кодексу України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч.1 ст.1220 Цивільного кодексу України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Позивач проживала разом із спадкодавцем, однією сім'єю більш ніж п'ять років до часу відкриття спадщини.
Інших спадкоємців за законом або за заповітом при розгляді справи не встановлено, позивач є єдиним спадкоємцем, який прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 .
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість визнання за позивачем права власності на 27/100 частин будинку АДРЕСА_1 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .
Керуючись ст. 5, 12, 13, 81, 89, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Павлоградської міської ради Дніпропетровської області, про встановлення факту, що має юридичне значення, та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом - задовольнити у повному обсязі.
Встановити факт проживання ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім'єю до часу відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 27/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач - Павлоградська міська рада Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ: 33892721, місцезнаходження зареєстровано за адресою: 51400, м.Павлоград, вул. Соборна, буд. 95.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, в редакції Закону України від 03.10.2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.
Рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя А. О. Врона