Єдиний унікальний номер: 759/12562/19
Провадження № 2/379/19/21
27 квітня 2021 року Таращанський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Зінкіна В.І.,
за участю секретаря судового засідання Мовчан М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Таращі, в режимі відеоконференції, в порядку загального позовного провадження, справу за позовом приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 , приватне акціонерне товариство Страхова компанія «Галицька» про відшкодування шкоди,
Представник позивача звернувся до суду з даним позовом та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача затрати по виплаті страхового відшкодування в розмірі 258 052,10 грн, витрати на оплату судового збору в розмірі 3870,78 грн. та судові витрати пов'язані з оплатою професійно правової допомоги в розмірі 5 000, 00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 28.11.2017 приватне акціонерне товариство «ПРОСТО-страхування» та ОСОБА_2 уклали договір страхування серії PREMIUM № 1700439 майнових інтересів власника автомобіля „Lexus RX350”, реєстраційний номер НОМЕР_1 . 29 листопада 2017 року на автодорозі Київ - смт. Глеваха відбулась дорожньо-транспортна пригода. Учасниками даної пригоди були: автомобіль „Hyundai”, реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керувала ОСОБА_3 та застрахований автомобіль „Lexus RX350”, реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керувала ОСОБА_2 . Відповідно до Постанови Васильківського міськрайонного суду Київської області від 26 грудня 2017 року дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення Правил дорожнього руху ОСОБА_3 . У результаті цієї пригоди був пошкоджений автомобіль страхувальника. Відповідно до Звіту № 125118 від 10 травня 2018 року вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу „Lexus RX350”, реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить 469 984,92 гривень, а відповідно до Висновку/Калькуляції № 125118 від 01 грудня 2017 року вартість відновлювального ремонту автомобіля „Lexus RX350”, реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить 430 262,52 гривень. Зазначена ДТП була визнана страховим випадком, про що 11 грудня 2017 року співробітниками AT «ПРОСТО-страхування було складено страховий акт №125118. Відповідно до Реєстру готівкових/безготівкових термінових переказів від суб'єктів господарювання станом на 02 січня 2018 року AT «ПРОСТО-страхування» виплатило частину страхового відшкодування ОСОБА_2 в розмірі 336 037,10 гривень, а іншу частину страхового відшкодування в розмірі 22 015,00 гривень відповідно до Страхового акту № 125118 від 11 грудня 2017 року зарахувало у сплату недоплаченої частини страхової премії шляхом взаємозаліку із Управлінням по роботі з клієнтами ГО АТ «ПРОСТО-страхування». Таким чином, фактичні витрати АТ «ПРОСТО-страхування», пов'язані з цим страховим випадком складають 358 052.10 гривень. Оскільки на момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Галицька» відповідно до Полісу № АМ/0513900 з лімітом за шкоду, заподіяну майну потерпілого - 100 000,00 гривень, саме така сума була присуджена до стягнення з нього на користь позивача, відповідно до Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 16 січня 2019 року.
Оскільки, відповідач на пропозицію добровільно відшкодувати решту суму збитків, яких зазнало АТ «ПРОСТО-страхування» у зв'язку із зазначеним вище страховим випадком, - не відреагувала, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою судді Зінкіна В.І. від 18.09.2019 позов прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 18.10.2019.
03.10.2019 представником відповідача подано відзив на позов, в якому він позовні вимоги не визнає в повному обсязі та просить відмовити у їх задоволенні та покласти на позивача судові витрати, попередній розрахунок яких складає - 15 000, 00 грн. Останній стверджує, що Звіт №125118 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 10.05.2018 року, складеного фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 , складений в порушення вимог Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 року за N 1074/8395, а тому не може бути визнаним належним доказом. Даний Звіт складений на підставі Акта №125118, який складався невідомо де і коли і у відсутність самого власника транспортного засобу і учасників ДТП, що на його думку є недопустимим.
Крім того, вважає, що і процедуру проведення такого Авто-товарознавчого дослідження було порушено, так як її повинні пройти усі учасники ДТП, але відповідачка не була присутньою та не приймала активну участь в огляді авто.
На його переконання, даний Звіт, не може замінити висновок експерта, він не має юридичної сили.
Зазначив, що всупереч вимогам закону позивач, окрім всього, не виконав свого зобов'язання і не повідомив відповідача про розгляд справи в Господарському суді, остання не була залучена до розгляду справи як третя особа, чим свідомо позбавив можливості останню оскаржити як самий Звіт в судовому засіданні так і незаконне рішення суду.
Ухвалою суду від 18.10.2019 задоволено клопотання відповідача - адвоката Якименка О.В. та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 та приватне акціонерне товариство Страхова компанія «Галицька». Підготовче судове засідання у даній справі було відкладено до 22.11.2019.
Ухвалою суду від 06.10.2020 задоволено клопотання представника відповідача - адвоката Якименка О.В. про призначення судової автотоварознавчої експертизи, у справі призначено судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Провадження в справі на час проведення експертизи зупинено.
Ухвалою судді від 05.01.2021 поновлено провадження у справі та призначено справу до розгляду у підготовчому судовому засіданні на 15 год 00 хв 08 лютого 2021 року.
Ухвалою суду від 08.02.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09 год. 00 хв. 27 квітня 2021 року.
Представник позивача в судовому засіданні в режимі відеоконференції викладені в позовній заяві обставини та позовні вимоги підтримав повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача - адвокат Якименко О.В. в судовому засіданні позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні з підстав зазначених у відзиві.
Заслухавши думку сторін по справі, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази зібрані в справі у їх сукупності, виходячи з обставин, встановлених під час судового розгляду справи, враховуючи норми діючого законодавства, яким врегульовані встановлені судом правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі з огляду на наступне.
За ч. 1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч.ч.1-3 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 28.11.2017 приватне акціонерне товариство «ПРОСТО-страхування» та ОСОБА_2 уклали договір страхування серії PREMIUM № 1700439 майнових інтересів власника автомобіля „Lexus RX350”, реєстраційний номер НОМЕР_1 , страхова сума - 850000,00 грн (т.1 а.с.6).
29 листопада 2017 року на автодорозі Київ - смт. Глеваха відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля „Hyundai”, реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керувала відповідачка по справі - ОСОБА_3 та автомобіля „Lexus RX350”, реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керувала ОСОБА_2 .
Згідно даних ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області, наданих на запит суду, ОСОБА_3 08.06.2012 змінила прізвище на « ОСОБА_5 » (т.1 а.с.103). Зміна прізвища відбулася внаслідок реєстрації шлюбу (т.1 а.с.127-130).
Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 26 грудня 2017 року винною у зазначеній вище дорожньо-транспортній пригоді, в результаті порушення п.12.1 Правил дорожнього руху, визнано відповідачку по справі - ОСОБА_3 . За вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП на неї було накладено адміністративне стягнення у виді шрафу. Остання, в судовому засіданні свою вину визнала (т.1 а.с.13).
Враховуючи, що відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою, вина відповідачки у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди є преюдиціальним фактом, та не підлягає доказуванню.
У результаті цієї пригоди був пошкоджений застрахований автомобіль.
Відповідно до Звіту № 125118 від 10 травня 2018 року, дата оцінки - 29.11.2017, вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу „Lexus RX350”, реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить 469 984,92 гривень (т.1 а.с.14-65), а відповідно до Висновку/Калькуляції № 125118 від 01 грудня 2017 року вартість відновлювального ремонту автомобіля „Lexus RX350”, реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить 430 262,52 гривень, з них вартість ремонту без ПДВ -358 552,10 грн (т.1 а.с.66-70)
Так, за умовами укладеного Договору страхування, ОСОБА_2 07.12.2107 звернулася до АТ «ПРОСТО-страхування» із заявою про виплату страхового відшкодування за наслідками пошкодження її застрахованого автомобіля у ДТП 29.11.2017 (т.1 а.с.73).
На підставі діючого законодавства України, Правил № 2063 добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного), умов договору страхування, проведеного розслідування, наведена подія визнана позивачем страховим випадком, про що 11.12.2017 складено відповідний страховий акт № 125118, згідно якого страхове відшкодування становить 358 052,10,73 грн., 500,00 грн - франшиза. Виплату страхового відшкодування вирішено здійснити двома виплатами: 22015,00 грн - зарахувати у сплату недоплаченої частини страхової премії шляхом взаємозаліку із управління по роботі з клієнтами ГО АТ «ПРОСТО - страхування» та 336 037,10 грн - виплатити готівкою. Таким чином, фактичні витрати АТ «ПРОСТО-страхування», пов'язані з цим страховим випадком складають 358 052.10 гривень. (т.1 а.с.74).
Згідно даних Реєстру готівкових/безготівкових термінових переказів від суб'єктів господарювання станом на 02 січня 2018 року, ПАТ «ПРОСТО - страхування» здійснило виплату страхового відшкодування на користь ОСОБА_2 в розмірі 336 037,10 грн, яку остання отримала 14.12.2017 (т.1 а.с. 75).
Відповідно до витягу з єдиної централізованої бази даних МТСБУ «Моторно транспортне страхове бюро України», створену відповідно до вимог ст. 55 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Галицька» відповідно до Полісу № АМ/0513900. Відповідно до даного витягу ліміт за шкоду, заподіяну майну потерпілого, становить 100 000,00 гривень.
Оскільки на момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Галицька» відповідно до Полісу № АМ/0513900 з лімітом за шкоду, заподіяну майну потерпілого - 100 000,00 гривень з франшизою - 0 грн., а в добровільному порядку вимогу про виплату не виконав, позивач звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з останнього страхового відшкодування. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 16 січня 2019 року позов було задоволено та стягнуто з АТ «Страхова компанія «Галицька» на користь позивача 100 000,00 грн страхового відшкодування (т.1 а.с.76-80).
В зв'язку з тим, що решта страхового відшкодування відповідно складає 258052,10 грн, позивач, керуючись вимогами ст. 1194 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що «Особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), направляв відповідачу претензію на зазначену суму (т.1 а.с. 81).
Оскільки, відповідачка в добровільному порядку не решту суму збитків, яких зазнало ПАТ «ПРОСТО-страхування» у зв'язку із зазначеним вище страховим випадком, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Через піддання сумніву стороною відповідача Звіту №125118 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від І0.05.2018 та Акту N2125118, стверджуючи про завищеність самої суми матеріального збитку (вартості відновлювального ремонту автомобіля), за клопотанням представника відповідача по справі було призначено автотоварознавчу експертизу. Так, згідно висновку експертів за результатами проведення комісійної судової автотоварознавчої експертизи № 28058/20-54 від 17.12.2020 вартість відновлювального ремонту автомобіля „Lexus RX 35”, реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на 29.11.2017 складає: 461 443,49 грн. Факт включення або не включення ПДВ до визначеної суми залежить від форми оподаткування суб'єктів господарської діяльності, які надають послуги з проведення ремонту КТЗ, реалізації складових і матеріалів, тощо (т.1 а.с. 228-238).
Зазначені обставини встановлено з матеріалів справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Окрім того, відповідно ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).
Так згідно ст. 3 Закону обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Дана норма кореспондується з положеннями ст. 979 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Ст. 9 вказаного Закону передбачено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
У ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування" визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Згідно зі ст. ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.
Таким законом, зокрема, є норми ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування", відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Суд приходить до висновку, що в даній справі має місце суброгація.
Відповідно до Постанови Верховного Суду № 910/8982/17 від 20 квітня 2018 року основною характерною ознакою суброгації є збереження того зобов'язання, яке виникло із заподіяння шкоди і у зв'язку з яким було виплачене страхове відшкодування, й зміна в ньому кредитора. Натомість регрес - право відповідальної особи, яка здійснила відшкодування шкоди, заподіяної не її діями, звернутися з вимогою про повернення виплаченого до боржника, з вини якого заподіяно шкоду. Регрес характеризується тим, що правовідношення, за яким відповідальна особа здійснила відшкодування, припинилося, у зв'язку з чим і виникло нове - пов'язане саме з регресною вимогою.
Завдання майнової шкоди страхувальнику слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором майнового страхування, в якому кредитором є страхувальник, а боржником - страховик.
Деліктне зобов'язання - первісне, основне зобов'язання, підставою виникнення якого є завдання шкоди. Одержання страхувальником повного відшкодування збитків від особи, яка їх завдала, припиняє деліктне зобов'язання, що тягне за собою припинення обов'язку страховика здійснити страхову виплату (п. 4 ч. 1 ст. 991 ЦК України), але не навпаки.
Виплата страховиком страхувальнику страхового відшкодування є обов'язком страховика за договором (ст. 988 ЦК України). Така виплата не припиняє деліктного зобов'язання і не може вважатися відшкодуванням шкоди потерпілому в цьому зобов'язанні, оскільки страховик у правовідносинах добровільного майнового страхування не є боржником у деліктному зобов'язанні. Тобто заподіювач шкоди залишається зобов'язаним відшкодувати завдану ним шкоду незалежно від того, чи звертався до нього з відповідною вимогою сам потерпілий, чи страховик після виплати потерпілому відшкодування за договором майнового страхування. Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між сторонами у даній справі є суброгацією.
Як передбачено статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Зазначене відповідає висновку Верховного Суду України № 6-2969цс16 від 31.05.2017 року.
Таким чином, відповідно до зазначених норм, внаслідок встановленої у відповідача - водія транспортного засобу „Hyundai ”, реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керувала відповідачка по справі - ОСОБА_6 , вини в настанні ДТП, та відшкодування позивачем збитків водію транспортного засобу „Lexus RX350”, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в останнього правомірно виникло право звертатись з вимогою про повернення сплачених коштів по страховому випадку спочатку до страховика відповідачки, а в послідуючому і до самої відповідачки із вимогою про погашення різниці страхової суми, яка не була забезпечена ПТ «Страхова компанія «Галицька» відповідно до Полісу № АМ/0513900, в розмірі 258 052,10 грн.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
За змістом ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать і витрати на професійну правничу допомогу.
Крім того, статтею 137 ЦПК України визначено порядок відшкодування витрат на правничу допомогу. Відповідно до вимог вказаної статті витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Внаслідок задоволення позовних вимог в повному обсязі, відповідно до ст.ст. 133,137 141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 3870,78 грн та витрати по наданню професійної правничої допомоги підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 989, 993, 999, 1166, 1187, 1188, 1191, 1194 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування», Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статтями 3, 4, 10, 12, 13, 18, 19, 76, 81, 82, 95, 141, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354-355 ЦПК України, суд,
Цивільний позов приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 , приватне акціонерне товариство Страхова компанія «Галицька» про відшкодування шкоди - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути із ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування», (ЄДРПОУ 24745673, місце знаходження: 04050, м. Київ вул. Герцена,10):
- затрати по виплаті страхового відшкодування в розмірі 258 052,10 грн (двісті п'ятдесят вісім тисяч п'ятдесят дві гривні 10 копійок),
-судовий збір в розмірі 3870,78 грн (три тисячі вісімсот сімдесят гривень 78 копійок).
-витрати на професійно-правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн (п'ять тисяч гривень 00 копійок)
Повне рішення суду складено 07.05.2021.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивні частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 3 розділу ХІІ Прикінцевих положень Цивільного процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Таращанський районний суд Київської області.
Головуючий:В. І. Зінкін