іменем України
Справа №377/501/20
Провадження №2/377/14/21
24 травня 2021 року Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючої - судді Теремецької Н.Ф., за участю секретаря судового засідання - Щуковської А.М.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача- адвоката Алексійчука О.М.,
представника відповідача -адвоката Прокопенка О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Алексійчука Олексія Миколайовича до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, на стороні відповідача, Акціонерне товариство «Страхова група «ТАСС», про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
19 серпня 2020 року до суду надійшла позовна заява, у якій позивач в особі свого представника, посилаючись на ст. ст. 22-23, 1166-1167, 1187, 1194 ЦК України, ст. ст. 22, 28-29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 27053,60 гривень на відшкодування майнової шкоди, 3706 гривень на відшкодування моральної шкоди, а також судові витрати по оплаті судового збору.
Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що 02 червня 2019 року, близько 20 години, ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки «CHERY QQ», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по вулиці Героїв Дніпра, не переконавшись у безпечності маневру, виїхав на зустрічну смугу та допустив зіткнення з транспортним засобом марки «GEELY EMGRAND», державний номерний знак НОМЕР_2 , яким керувала позивач та рухалась по вулиці Героїв Чорнобиля у бік вулиці Героїв Дніпра, і який належить їй на праві приватної власності. При настанні дорожньо-транспортної пригоди було складено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол), дотримуючись усіх умов його складання. Згідно Європротоколу винуватцем дорожньо-транспортної пригоди визнано відповідача. Відповідальність винного в дорожньо-транспортній пригоді згідно із страховим полісом була застрахована в АТ «СГ «ТАС». В результаті звернення до АТ «СГ «ТАС» позивачу було виплачено страхове відшкодування в розмірі 22146 гривень, враховуючи протокол огляду транспортного засобу № 906 від 18.06.2019 року. При цьому, розмір франшизи згідно зі страховим полісом складає 950 гривень, яка була виплачена відповідачем позивачу. Дані кошти у розмірі 22146 гривень були перераховані АТ «СГ «ТАС» на рахунок позивача. На СТО «ФОП Атрощенко І.В.» у м. Чернігові позивачем проведено відновлювальний ремонт пошкодженого в результаті ДТП транспортного засобу. Вартість закупівлі запчастин та виконаних робіт з ремонту автомобіля всього склала 50149,60 гривень. Таким чином, на день звернення до суду розмір не відшкодованих відповідачем матеріальних збитків, заподіяних позивачу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 02.06.2019 року, становить 27053, 60 гривень. Крім того, позивачу було завдано моральної шкоди. Розмір заподіяної шкоди визначити складно, але він має хоча б компенсувати емоційні страждання та нервовий стрес, які довелося пережити позивачу під час та після дорожньо-транспортної пригоди, а також зміну звичного ритму життя. Факт заподіяння моральної шкоди є доведеним і очевидним, оскільки є наслідком протиправної поведінки відповідача. Розмір моральної шкоди, завданої діями відповідача, оцінюється позивачем у розмірі двох прожиткових мінімумів, встановлених на момент дорожньо-транспортної пригоди, і становить 3706 гривень.
Ухвалою судді від 11 вересня 2020 року після виконання вимог, передбачених ч. 6 ст. 187 ЦПК України, відповідно до ч.9 ст.28 ЦПК України прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання з викликом сторін на 08 жовтня 2020 року( т.1 а.с. 55-56).
Ухвалою суду від 08 жовтня 2020 року розгляд справи було відкладено на 20 жовтня 2020 року на підставі ч. 4 ст. 223 ЦПК України(т.1 а.с. 67-68).
Ухвалою суду від 20 жовтня 2020 року було відкладено розгляд справи на 10 листопада 2020 року на підставі п. 2 ч. 2 ст. 223 ЦПК України(т.1 а.с. 77-78).
10 листопада 2020 року до суду від представника відповідача - адвоката Прокопенка О.П. надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що відповідно до п. 22.1.ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. При оформленні Європротоколу страхове відшкодування є додатково лімітованим відповідно до Розпорядження Нацкомфінпослуг від 29.2.2015 року № 374, розмір якого складає 50000 гривень. Тому, враховуючи розмір майнової шкоди, який визначений позивачем в загальній сумі 50 149,60 гривень, та розмір страхового відшкодування, визначений за полісом обов'язкового страхування власників наземних транспортних засобів № АО/5021361 від 25.04.2019 року на застрахований у АТ «СГ «ТАСС» транспортний засіб «CHERY QQ», державний номерний знак НОМЕР_1 , в розмірі 100 000 гривень, розпорядження Нацкомфінпослуг від 29.12.2015 № 3471 по визначенню ліміту страхового відшкодування у разі оформлення між учасниками ДТП Європротоколу, вимоги по відшкодуванню майнової шкоди заявлені позивачем до неналежного відповідача, яким повинно бути АТ «СГ «ТАСС». Позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди не обґрунтовані, оскільки позивач не надала докази спричинення з вини відповідача такої шкоди та не обґрунтувала її розмір(т.1 а.с. 86-91).
10 листопада 2020 року цивільну справу було знято з розгляду та призначено нове судове засідання на 24 листопада 2020 року.
17 листопада 2020 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій вона просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на те, що нею на підтвердження розміру матеріальних збитків надано належні та допустимі докази. Факт заподіяння моральної шкоди є доведеним і очевидним, оскільки є наслідком протиправної поведінки відповідача. Так, через настання дорожньо-транспортної пригоди, вона зазнала емоційних страждань, а також довелось змінити звичний ритм життя, користуватись громадським транспортом, що спричинило суттєві незручності. Оцінений розмір моральної шкоди у 3 706 гривень враховує в себе усі страждання, які довелося їй перенести, зокрема: порушення звичайного способу життя, емоційні страждання, а також моральні страждання, пов'язані з дорожньо-транспортною пригодою( т.1 а.с. 122-126).
Ухвалою суду від 24 листопада 2020 року до участі у справі залучено Акціонерне товариство «Страхова група «ТАСС», як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, на стороні відповідача( т.1 а.с. 133-134).
Ухвалою суду від 13 січня 2021 року було призначено у справі судову автотоварознавчу експертизу та зупинено провадження по справі на час проведення експертизи ( т.1 а.с. 225-227).
Ухвалою суду від 27 квітня 2021 року було поновлено провадження у справі та призначено судове засідання на 24 травня 2021 року(т.2 а.с. 14-15).
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні просила задовольнити позовні вимоги, посилаючись на те, що 02 червня 2019 року сталася дорожньо-транспортна пригода, за її участі та за участі відповідача. При настанні дорожньо-транспортної пригоди було складено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол), згідно якого винуватцем дорожньо-транспортної пригоди визнано відповідача ОСОБА_2 .. Внаслідок ДТП її транспортний засіб «GEELY EMGRAND», державний номерний знак НОМЕР_2 , зазнав численних механічних пошкоджень. В результаті її звернення до АТ «СГ «ТАС», де була застрахована цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу, яким керував відповідач, їй було виплачено страхове відшкодування в розмірі 22 146 гривень. Розмір франшизи згідно зі страховим полісом склав 950 гривень, яка була виплачена їй відповідачем. 17.10.2019 року нею на СТО «ФОП ОСОБА_3 » у м. Чернігові було проведено відновлювальний ремонт пошкодженого в результаті ДТП транспортного засобу, вартість закупівлі запчастин та виконаних робіт з ремонту автомобіля всього склала 50 149,60 гривень. Таким чином, на день звернення до суду розмір не відшкодованих відповідачем матеріальних збитків, заподіяних їй внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 02.06.2019 року, становить 27 053, 60 гривні. Крім того, внаслідок ДТП їй було завдано моральної шкоди, яка полягала у стресі, що мав місце внаслідок ДТП, зміні звичного ритму життя, а саме те, що вона на тривалий час залишилась без транспортного засобу та не мала змоги разом з дитиною їздити на дачу.
Представник позивача - адвокат Алексійчук О.М. позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, посилаючись на те, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 02.06.2019 року за участі позивача та відповідача, винуватцем якої визнано відповідача ОСОБА_2 , автомобіль ОСОБА_1 зазнав численні механічні пошкодження. Страхове відшкодування, що було виплачене позивачу у розмірі 22 146 гривень та виплачена відповідачем франшиза у розмірі 950 гривень, не покрили повністю витрати, понесені нею на відновлювальний ремонт автомобіля. У відповідності до вимог ст. 1194 ЦК України відповідач зобов'язаний сплатити різницю між фактичними розміром шкоди та страховою виплатою, а також моральну шкоду, яка полягала у стресі та душевних стражданнях позивача, що є наслідком протиправної поведінки відповідача, в розмірі 3706 гривень.
Представник відповідача - адвокат Прокопенко О.П. в судовому засіданні просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на те, що згідно з вимогою статті 1194 ЦК України відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. Враховуючи розмір майнової шкоди, визначеної за висновком судової автотоварознавчої експертизи в сумі 32 752 гривні, розмір страхового відшкодування, визначений полісом обов'язкового страхування власників наземних транспортних засобів № АО/5021361 від 25.04.2019 року на застрахований у АТ «СГ «ТАСС» транспортний засіб марки «CHERY QQ», державний номерний знак НОМЕР_1 в розмірі 100 000 гривень, розпорядження Нацкомфінпослуг від 29.12.2015 року № 3471 по визначенню ліміту страхового відшкодування у разі оформлення між учасниками ДТП Європротоколу, вимоги по відшкодуванню шкоди заявлені позивачем до неналежного відповідача, яким повинно бути АТ «СГ «ТАСС», внаслідок чого відсутні підстави для задоволення позовних вимог. Моральна шкода, заявлена позивачем у позовній заяві, не підлягає стягненню, оскільки її розмір є необґрунтованим та не доведеним належними доказами.
Третя особа - Акціонерне товариство «Страхова група «ТАСС» в судове засідання свого представника не направило, про дату, час та місце судового засідання повідомлене належним чином, в матеріалах справи міститься клопотання представника АТ «СГ «ТАСС», в якому він просив розглянути справу без присутності представника АТ «СГ «ТАСС».
Суд, вислухавши вступне слово учасників справи, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 02.06.2019 року, близько 20 години, у м.Славутичі Київської області по вул. Героїв Дніпра сталася дорожньо-транспортна пригода, під час якої відбулося зіткнення транспортного засобу марки «CHERY QQ», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 з транспортним засобом «GEELY EMGRAND», державний номерний знак НОМЕР_2 , яким керувала ОСОБА_1 .. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.
Враховуючи, що ДТП настала за участю забезпечених транспортних засобів, що підтверджено полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/7663383, укладеного 22 серпня 2018 року між ПАТ «НАСК «ОРАНТА» та ОСОБА_1 , і полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/5021361, укладеного 25 квітня 2019 року між АТ «СГ «ТАС» та ОСОБА_4 , то учасниками ДТП було складено Європротокол, відповідно до якого ОСОБА_2 визнав себе винним у даній дорожній транспортній пригоді( т.1 а.с. 150-151, 182).
Як вбачається із полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/5021361, укладеного 25 квітня 2019 року між АТ «СГ «ТАС» та ОСОБА_4 , строк дії полісу - з 26.04.2019 року по 25.04.2020 року; страхова сума на одного потерпілого: за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю складає 200 000 гривень; за шкоду, заподіяну майну - 100 000 гривень; розмір франшизи - 950 гривень.
02 червня 2019 року учасниками ДТП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було складено спільно повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол), яке 04.06.2019 року подано до страховика - Акціонерного товариства «Страхова група «ТАСС». Відповідно до змісту вказаного повідомлення ОСОБА_2 визнав себе винним у ДТП, яка сталася 02.06.2019 року, близько 20 години, у м.Славутичі по вул. Героїв Дніпра, за участю транспортного засобу «CHERY QQ», державний номерний знак НОМЕР_1 , яким він керував, та автомобіля «GEELY EMGRAND», державний номерний знак НОМЕР_2 , яким керувала ОСОБА_1 (т. 1 а. с. 151).
Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , копія якого долучена до матеріалів справи, підтверджено, що автомобіль марки «GEELY EMGRAND», державний номерний знак НОМЕР_2 , належить на праві власності ОСОБА_1 , позивачу у справі (т. 1 а. с. 13).
06 червня 2019 року представником страховика у присутності ОСОБА_1 проведено огляд пошкоджень її автомобіля «GEELY EMGRAND», державний номерний знак НОМЕР_2 , за результатами якого складено акту огляду транспортного засобу (дефектна відомість), в якому зазначено наступні пошкодження: деформація переднього лівого крила, розбита ліва блок-фара, розбито/зламано передній бампер, деформація капоту, розбита ліва передня протитуманна фара, розбито/зламано лівий передній підкрилок, інші пошкодження (подряпини) ( т. 1 а. с. 167).
На підтвердження отриманих внаслідок ДТП механічних пошкоджень 14 червня 2019 року за участю представника АТ «Страхова група «ТАСС» Громового А.М. в присутності ОСОБА_1 було проведено огляд її автомобіля «GEELY EMGRAND», державний номерний знак НОМЕР_2 , за результатами якого складено протокол огляду транспортного засобу № 906 від 18.06.2019, до якого додана фототаблиця (т. 1 а. с. 19-31, 168-175).
Зі звіту по вартості ремонту № 10276_35, складеного АТ «СГ «ТАСС», загальна сума по ремонту транспортного засобу GEELY EMGRAND 7, державний номерний знак НОМЕР_2 , складає 30 033,78 гривень (т. 1 а. с. 214-215).
11.07.2019 року ОСОБА_1 звернулася до АТ «СГ «ТАС» із заявою про страхове відшкодування у зв'язку із зазначеною ДТП, що сталася за участю забезпечуваного транспортного засобу, в результаті якої був пошкоджений належний їй автомобіль «GEELY EMGRAND», державний номерний знак НОМЕР_2 . В поданій заяві
позивач погодилась з тим, що розмір страхового відшкодування складає 22 146 гривень та не наполягала на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна (т. 1 а.с. 213).
Відповідно до страхового акту № 23413Р/35/2019 від 16.07.2019 року та Додатку № 1, матеріальний збиток, спричинений пошкодженням автомобіля «GEELY EMGRAND», державний номерний знак НОМЕР_2 , складає 23 096 гривень, франшиза - 950 гривень, розмір страхового відшкодування, що підлягає виплаті ОСОБА_1 , становить 22 146 гривень (т. 1 а. с. 148).
17 липня 2019 року страхова компанія АТ «СГ «ТАСС» здійснила позивачу виплату страхового відшкодування в сумі 22146 гривень, що підтверджено випискою по картковому рахунку АТ КБ «ПРИВАТБАНК» , який належить ОСОБА_1 (т. 1 а. с. 37).
Відповідно до виписки по картковому рахунку АТ КБ «ПРИВАТБАНК», який належить ОСОБА_1 , 17.07.2019 на рахунок НОМЕР_4 відбулося зарахування 950 гривень, відправник ОСОБА_4 , коментар до платежу: оплата франшизи по полісу АО/5021361 (т. 1 а. с. 38).
Позивачем було проведено відновлювальний ремонт пошкодженого в результаті ДТП автомобіля «GEELY EMGRAND», державний номерний знак НОМЕР_2 , в м.Чернігові на СТО «ФОП ОСОБА_3 ».
На підтвердження зазначених обставин позивачем суду надано акт виконаних робіт, списання матеріалів, запасних частин та паливно-мастильних матеріалів № ОУ-0000055 від 17 жовтня 2019 року, квитанцію до прибуткового касового ордеру № 0 від 17 жовтня 2019 року, копію накладної № UAUY1_190043671 від 01.08.2019 року та фіскального чеку від 01.08.2019 року, відповідно до яких були виконані роботи з ремонту автомобіля та встановлені матеріали, запчастини, паливно-мастильні матеріали на загальну суму 50149,60 гривень, що були оплачені ОСОБА_1 (т. 1 а. с. 32-36).
18 листопада 2019 року ОСОБА_1 направила заяву директору Департаменту клієнтських сервісів АТ «СГ «ТАС» (приватне) ОСОБА_5 , в якій просила здійснити відшкодування витрат у сумі 23 246,60 гривень, пов'язаних з відновлювальним ремонтом її транспортного засобу для повного відшкодування завданої їй шкоди в межах страхових сум (ліміт страхової виплати за Європротоколом не перевищує 50 000 гривень) (т. 1 а. с. 149, зв.ст.).
З відповіді директора з врегулювання страхових випадків АТ «СГ «ТАС» Бажана Ю.Ф. № Г1400/8308 від 02 грудня 2019 року, адресованої ОСОБА_1 , вбачається, що АТ «СГ «ТАС» повторно розглянуло надані документи стосовно дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 02.06.2019 року, та повідомило, що на підставі наданих документів та її заяви про страхове відшкодування від 11.07.2019 року АТ «СГ «ТАС» їй було перераховано страхове відшкодування в розмірі 22 146 гривень. В АТ «СГ «ТАС» не виникає обов'язку доплати страхового відшкодування, оскільки своє зобов'язання щодо неї, як потерпілої особи, воно виконало в повному обсязі (т. 1 а. с. 149).
Відповідно до висновку експерта № 573/574/21-24 від 02.04.2021 року за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи у цивільній справі № 377/501/20 вартість матеріальних збитків (шкоди), завданих ОСОБА_1 , як власнику колісного транспортного засобу «GEELY EMGRAND», державний номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок ДТП, що мала місце 02.06.2019 року за участю транспорного засобу «CHERY QQ», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , складає 32752 гривні (т. 2 а. с. 2 - 11).
Згідно із ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За змістом ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Частиною 2 ст. 1192 ЦК України передбачено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно із ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Отже, відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.
В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Вказані висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, постановах Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі № 367/7666/16, від 06 квітня 2021 року у справі № 545/3210/18.
Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Відповідно до ст. 6 цього Закону страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Згідно з п. 22.1 ст. 22 вказаного Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
За змістом п. 33.2 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.
У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов'язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання.
У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку.
Відповідно до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг № 698 від 17.11.2011 року, зі змінами, затверджено максимальні розміри страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про
дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, зокрема з 01 лютого 2016 року - 50 000 гривень потерпілому.
З наведеного вбачається, що знайшли своє підтвердження обставини дорожньо-транспортної пригоди 02 червня 2019 року, за участю сторін у справі та наявності вини відповідача у ній. Також встановлено, що транспортний засіб позивача зазнав механічних пошкоджень.
Відповідальність відповідача відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/5021361 від 25.04.2019 року була застрахована у АТ «Страхова група «ТАС». Відповідно до п. п. 4-5 Полісу страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, становить 100 000 гривень, розмір франшизи складає 950 гривень. Враховуючи, що оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду було здійснено без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів Національної поліції, то розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілої, відповідно до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг № 698 від 17.11.2011 року, зі змінами, становить - 50 000 гривень.
17 липня 2019 року АТ «СГ «ТАСС» здійснено виплату страхового відшкодування в сумі 22146,00 гривень на рахунок позивача, що підтверджується випискою по картковому рахунку АТ КБ «ПРИВАТБАНК», який належить ОСОБА_1 ..
При здійсненні страхової виплати, страхова компанія АТ «СГ «ТАСС» керувалась звітом по вартості ремонту № 10276_35.
З даною виплатою позивач погодилась, про що зазначила в заяві про страхове відшкодування за вх. № 1014 від 11.07.2019 року та не наполягала на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого автомобіля, дій страхової компанії в частині розміру виплаченого страхового відшкодування не оспорювала.
Висновком експерта № 573/574/21-24 від 02.04.2021 року за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи у цивільній справі № 377/501/20 визначено, що вартість матеріальних збитків (шкоди), завданих ОСОБА_1 , як власнику колісного транспортного засобу GEELY EMGRAND», державний номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок ДТП, що мала місце 02.06.2019 року за участю транспортного засобу «CHERY QQ», державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 складає 32 752 гривень.
В даному випадку розмір шкоди завданий позивачу, що встановлений висновком експерта № 573/574/21-24 від 02.04.2021 року, не перевищує ліміт відповідальності страховика, а також максимальний розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, тобто не перевищує 50000 гривень.
З урахуванням наведеного, обсяг відповідальності страховика не був вичерпаний, а тому у відповідача не виникло зобов'язання сплатити потерпілій різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою. Позивачем в судовому засіданні клопотання про залучення як співвідповідача -АТ «СГ «ТАСС» заявлено не було.
За таких обставин у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача майнової шкоди необхідно відмовити.
При вирішенні позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди суд виходить з наступного.
Згідно із ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав (ч.1). Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів (п. 2 ч. 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна (п. 3 ч. 2).
Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
В п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Згідно з п. 5 даної постанови обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
В судовому засіданні позивач зазначила, що неправомірними діями відповідача їй було завдано моральної шкоди через емоційні страждання та нервовий стрес, які вона перенесла під час та після дорожньо-транспортної пригоди, в зв'язку із пошкодженням автомобіля, а також у зв'язку із зміною звичного способу життя, оскільки вона на тривалий час залишилась без транспортного засобу.
Виходячи із характеру і тривалості моральних страждань позивача, яких вона зазнала внаслідок неправомірних дій ОСОБА_2 , що призвели до вчинення ДТП та пошкодження її транспортного засобу, враховуючи вимоги розумності і справедливості, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 3 000 гривень на відшкодування моральної шкоди. В іншій частині позовні вимоги є не обгрунтованими та недоведеними, тому задоволенню не підлягають.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За змістом п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За правилом ч. 3 вказаної статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Як зазначено у п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з п. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Позивач в особі свого представника - адвоката Алексійчука О.М. зазначила в мотивувальній частині позовної заяви орієнтовний розмір її витрат на правничу допомогу, що складає 10 000 гривень. На підтвердження понесених нею витрат на правничу допомогу позивач додала до позовної заяви договір про надання правової (правничої) допомоги № 1/20-Ц, укладений 09 січня 2020 року між нею та Адвокатським об'єднанням «ВБ ЕКСПЕРТС» (т. 1 а. с. 14-16), додатковий договір № 1 до договору про надання правової (правничої) допомоги № 1/20-Ц від 09 січня 2020 року (т. 1 а. с. 17), ордер на надання правничої(правової) допомоги ОСОБА_1 адвокатом Алексійчуком О.М., виданий 17.01.2020 року адвокатським об'єднанням «ВБ ЕКСПЕРТС»( т.1 а.с. 39), копію меморіального ордеру № @2PL213965 від 11 січня 2020 року про перерахування ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 3 000 гривень АО ВБ «ЕКСПЕРТС» по договору № 1/20-Ц (т. 1 а. с. 18). Однак, в резолютивній частині позовної заяви нею не було зазначено вимогу про стягнення з відповідача на її користь судових витрат за надання професійної правничої допомоги ( т. 1 а. с. 5-6). В судовому засіданні, яке відбулося 24 травня 2021 року, позивач зазначила, що вимогу щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу вона заявляти не буде ( т. 2 а. с. 31).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Як вбачається з ч. 2 ст. 264 ЦПК України, при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.
Враховуючи викладене, у суда відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат за надання професійної правничої допомоги.
В судовому засіданні встановлено, що адвокат Прокопенко О.П. надавав відповідачу ОСОБА_2 професійну правничу допомогу на підставі договору про надання професійної правничої допомоги від 30 жовтня 2020 року (т. 1 а. с. 92-94).
Як вбачається з п. 4.3 вказаного договору, вартість послуг по наданню правової допомоги визначається за домовленістю сторін. З урахуванням складності справи, часу, витраченого та який потрібно буде витратити адвокатом на надання консультацій правового характеру з питань цивільного та цивільно-процесуального законодавства, підготовку документів, вивчення матеріалів справи, судової практики, складання відповідних процесуальних документів до суду, підготовкою до судового процесу та представництвом інтересів ОСОБА_2 в суді, за попереднім (орієнтовним) розрахунком сума судових витрат передбачається в розмірі 7000-10 000 гривень.
Згідно з актом виконаних робіт за договором про надання професійної правничої допомоги від 30 жовтня 2020 року, що складений 29 січня 2021 року, адвокатом Прокопенком О.П. була надана правнича допомога за договором про надання професійної правничої допомоги від 30 жовтня 2020 року по підготовці та представництву інтересів відповідача ОСОБА_2 у справі № 377/501/20 за позовом ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Алексійчук Олексій Миколайович до ОСОБА_2 , про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в Славутицькому міському суді Київської області( т. 2 а. с. 23).
Відповідно до вказаного акту виконаних робіт правова допомога була надана в такому обсязі: вивчення та проведення аналізу позовної заяви ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з додатками, документів, наданих довірителем, підготовка адвокатських запитів, надання консультацій правового характеру з питань цивільного та цивільно-процесуального законодавства - 3 години- вартість послуги 1 500 гривень, з розрахунку 500 гривень за годину; підготовка відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 , клопотання про залучення третьої особи та витребування доказів - 3 години - вартість послуги 1 500 гривень - з розрахунку 500 гривень за годину. Вартість послуг, наданих довірителю, що зазначені у даному акті, адвокатом Прокопенком О.П. та оплачених довірителем з урахуванням складності та часу, затраченого на підготовку, на момент підписання даного акту складає 3 000 гривень. Виконавець надав послуги довірителю в повному обсязі, згідно умов укладеного між сторонами договору.
Відповідно до рахунку на оплату № 71 від 03.11.2020 року вартість послуг, наданих довірителю, що зазначені у даному акті, адвокатом Прокопенком О.П. та оплачених ОСОБА_2 з урахуванням складності та часу, затраченого на підготовку, на момент підписання даного акту, складає 3 000 гривень, яка за надану правову допомогу оплачена згідно квитанції АТ «ОЩАДБАНК» № 9 від 04.11.2020 року (т. 1 а. с. 97-98).
Згідно з актом виконаних робіт за договором про надання професійної правничої допомоги від 30 жовтня 2020 року, що складений 24 травня 2021 року, адвокатом Прокопенком О.П. була надана правнича допомога за договором про надання професійної правничої допомоги від 30 жовтня 2020 року по підготовці та представництву інтересів відповідача ОСОБА_2 у справі № 377/501/20 за позовом ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Алексійчук Олексій Миколайович до ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в Славутицькому міському суді Київської області( т.2 а.с. 26).
Відповідно до вказаного акту виконаних робіт правова допомога була надана в такому обсязі: вивчення та проведення аналізу судової практики у справах про стягнення матеріальних збитків і моральної шкоди, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, законодавчо-нормативних актів з питань виплати страхового відшкодування, розмежування відповідальності страхувальника та страховика - 3 години - вартість послуги 1 500 гривень - з розрахунку 500 гривень за годину; підготовка до судового процесу, вивчення додаткових матеріалів справи, представництво інтересів довірителя в суді - 3 години - вартість послуги 1 500 гривень - з розрахунку 500 гривень за годину. Вартість послуг, наданих довірителю, що зазначені у даному акті, адвокатом Прокопенком О.П. та оплачених довірителем з урахуванням складності та часу, затраченого на підготовку, на момент підписання даного акту складає 2 000 гривень. Виконавець надав послуги довірителю в повному обсязі, згідно умов укладеного між сторонами договору.
Відповідно до рахунку на оплату № 06 від 01.02.2021 року вартість послуг, наданих довірителю, що зазначені у даному акті, адвокатом Прокопенком О.П. та оплачених ОСОБА_2 з урахуванням складності та часу, затраченого на підготовку, на момент підписання даного акту, складає 2 000 гривень, яка за надану правову допомогу оплачена згідно квитанції АТ «УКРСИББАНК» від 01.02.2021 року (т. 2 а. с. 24-25).
Враховуючи час, затрачений адвокатом Прокопенком О.П. на вивчення та проведення аналізу позовної заяви ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з додатками, документів, наданих довірителем, підготовка адвокатських запитів, надання консультацій правового характеру з питань цивільного та цивільно-процесуального законодавства, підготовку відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 , клопотання про залучення третьої особи та витребування доказів, вивчення та проведення аналізу судової практики у справах про стягнення матеріальних збитків і моральної шкоди, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, законодавчо-нормативних актів з питань виплати страхового відшкодування; підготовка до судового процесу, вивчення додаткових матеріалів справи, представництво інтересів довірителя в суді, суд вважає, що розмір витрат, пов'язаних з професійною правничою допомогою адвоката, в сумі 5 000 гривень є обґрунтованим та підтвердженим належними доказами у цій справі.
Сума судових витрат, заявлена до відшкодування, відповідає сумі, заявленій в попередньому розрахунку, зазначеному у відзиві на позовну заяву.
Виходячи із змісту п. 3 ч. 2 ст.141 ЦПК України, з позивача на користь відповідача підлягають стягненню судові витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до відхиленої частини позовних вимог, виходячи з наступного розрахунку: 3 000 грн. х 100: 30759,60 грн. = 9,75 % (відсоток розміру задоволеного позову); 100 % - 9,75 % = 90,25 % ( відсоток розміру відхиленої частини позовних вимог) 5000 х 90,25 %:100 = 4 512,50 грн. (сума судових витрат, пропорційна до відхиленої частини позовних вимог).
Таким чином, стягненню з позивача на користь відповідача підлягають судові витрати, пов'язані з наданням професійної правничої допомогою, в сумі 4 512,50 гривень.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат за проведення судової автотоварознавчої експертизи в розмірі 3432,20 гривні, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
На виконання ухвали суду від 13 січня 2021 року у справі Чернігівським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз було проведено судову автотоварознавчу експертизу для визначення вартості матеріального збитку (шкоди), завданої власнику колісного транспортного засобу «GEELY EMGRAND», державний номерний знак НОМЕР_2 , пошкодженому при ДТП 02.06.2019 року, та наявності пошкоджень, завданих вказаному транспортному засобу внаслідок ДТП.
З квитанції АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № 0.0.2027020118.1 від 22.02.2021 року вбачається, що ОСОБА_1 було сплачено 3 432,20 гривень на рахунок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України за проведення автотоварознавчої експертизи № 573/574/21-24 ( т. 2 а. с. 28).
Враховуючи те, що позивачу відмовлено в задоволенні позовних вимог про стягнення майнової шкоди, на підтвердження якої було проведено судову автотоварознавчу експертизу, то витрати за її проведення не підлягають стягненню на користь позивача з відповідача.
За правилами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з квитанції 0.0.1807586667.1 від 19 серпня 2020 року, позивачем сплачено 840,80 гривень судового збору за позовну вимогу майнового характеру про стягнення з відповідача майнової шкоди( т.1 а.с. 1).
Враховуючи, що позовна вимога про стягнення з відповідача майнової шкоди не підлягає задоволенню, то судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 840,80 гривень за позовну вимогу майнового характеру не підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Виходячи з того, що позивачем сплачено судовий збір в сумі 840,80 гривень відповідно до квитанції АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № 0.0.1829796775.1 від 10.09.2020 року( т.1 а.с. 52), за позовну вимогу немайнового характеру про стягнення з відповідача на відшкодування моральної шкоди 3706 гривень, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в цій частині, виходячи з наступного розрахунку: 3 000 грн. х 100:3706 грн. = 80,95 % (відсоток розміру задоволеного позову в частині відшкодування моральної шкоди); 840,80 х 80,95 % :100 = 680,63 грн. (сума судових витрат, пропорційна відсотку задоволеного позову за вимогу немайнового характеру).
На підставі викладеного, керуючись статтями 258 -259, 263-265 ЦПК України,
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 3000 гривень.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування судових витрат по оплаті судового збору за вимогу немайнового характеру в сумі 680,63 гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4512,50 гривень.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Славутицький міський суд. Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Відповідно до п.3 розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 .
Третя особа: Акціонерне товариство «Страхова група «ТАСС», адреса місцезнаходження: м. Київ, проспект Перемоги, 65, код ЄДРПОУ 30115243.
Повне рішення суду складено 29 травня 2021 року.
Суддя Н. Ф. Теремецька