Справа № 752/11031/21
Провадження № 2/752/6774/21
про залишення позовної заяви без руху
05.05.2021 року м. Київ
Суддя Голосіївського районного суду міста Києва Ольшевська І.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АРКАДА-БУДІВНИЦТВО» про захист прав споживача та стягнення пені, -
ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АРКАДА-БУДІВНИЦТВО» про захист прав споживача та стягнення пені.
Дослідивши матеріали позову ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачеві строк для усунення недоліків, виходячи з наступного.
Статті 175, 177 ЦПК України визначають вимоги до позовної заяви.
У відповідності до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Звертаючись до суду з позовом, позивач з посиланням на ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» вказує, що звільнений від сплати судового збору.
Суд не погоджується з таким висновком позивача і вважає, що за поданий позов слід сплатити судовий збір, виходячи з наступного.
Так, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача суми пені, у зв'язку з простроченням виконання умов Договору№МП121 купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 03.04.2018р. щодо прийняття об'єкта в експлуатацію.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав'язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають
споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; ціну продукції визначено неналежним чином; документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.
У відповідності до п. 23 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
У пункті 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.04.1996 року «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» судам роз'яснено, що заява про захист прав споживача має повністю відповідати вимогам щодо форми й змісту позовної заяви, зокрема, містить відомості: про те, яке право споживача порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням; про докази, що підтверджують позов. До заяви повинні бути додані необхідні документи - залежно від заявлених вимог.
Позивач, вважаючи себе споживачем, повинен визначити про те, яке право споживача порушено у відповідності до ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», навівши таким чином, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».
Проте, в позовній заяві відсутнє таке обгрунтування позовних вимог і позивач посилається, зокрема, на порушення норм Конституції України та Цивільного кодексу України.
Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини, які виникають між споживачами і виробниками, виконавцями, продавцями під час продажу товарів ( виконанні робіт, послуг) належної якості та безпечних для життя і здоров'я, а також механізм захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
У вказаному законі прописана процедура укладання договору, яка включає питання щодо надання інформації споживачеві один про одного та щодо умов договору; про надання послуг з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах, винагороди товариства, порядок розподілу товару, тощо. А у разі ненадання зазначеної інформації суб'єкт господарювання, який повинен її надати, несе відповідальність, встановлену статтями 15 і 23 цього Закону.
Тобто, права особи, як споживача, охоплюються і мають місце на стадії придбання, замовлення, використання або реалізацію наміру придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, а коли така продукція вже придбана, замовлена або використовується, то діють правила і норми відповідних договірних правовідносин.
Після укладання договору між сторонами виникають інші правовідносини, а тому до спорів щодо виконання цього договору цей закон не може застосовуватись.
Враховуючи вище викладене, беручи до уваги те, що позивачем заявлено вимогу майнового характеру, то позивач повинен сплатити судовий збір.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір
справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціну позову та у фіксованому розмірі.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою судовий збір сплачується у розмірі 1 відсотку від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2021 році з 1 січня становить 2 270,00 грн.
Отже, виходячи з наведених вище норм Закону України «Про судовий збір» та Закону України «Про Державний бюджет на 2021 рік», позивач має сплатити суму судового збору в розмірі 3 596,24 грн.
Судовий збір перерахувати за реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Голосіївський район/22030101
Код отримувача: 37993783
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО): 899998
Рахунок отримувача: UA488999980313131206000026002
Код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу: *;101; _______(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом _______________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Голосіївський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа).
Крім того, відповідно до положень п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позивачу потрібно підтвердити те, що ним не було подано до суду позову і з тим же предметом та підставами.
Також згідно з ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Частини 1, 2, 4 та 5 ст. 95 ЦПК України встановлюють, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Документи, що додані позивачем до позову, належним чином не засвідчені.
Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи наведене вище, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суд, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АРКАДА-БУДІВНИЦТВО» про захист прав споживача та стягнення пені залишити без руху.
2. Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Роз'яснити позивачу, що якщо відповідно до ухвали суду він у встановлений строк усуне недоліки позовної заяви, позовна заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
5. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.О. Ольшевська