Провадження № 11-кп/4820/389/21
Справа № 686/19213/20 Головуючий в 1-й інстанції ОСОБА_1
Категорія: ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України Доповідач ОСОБА_2
26 травня 2021 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду у складі :
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_7 на вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01 березня 2021 року,
Вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01 березня 2021 року,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Залісся Чорнобильського району Київської області, проживаючого АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, на утриманні має двох малолітніх дітей, працюючого на посаді слюсаря АТ «Хмельницькгаз», судимого:
-21.02.2020 вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області за ч.1 ст. 185 КК України до штрафу в сумі 850 грн.
визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.358, ч. 4 ст. 358 КК України, та призначено покарання:
-за ч. 1 ст. 358 КК України, у виді 3 місяців арешту;
-за ч. 4 ст. 358 КК України, у виді 4 місяців арешту.
На підставі ч. 1 ст.70 КК України остаточне покарання ОСОБА_8 за сукупністю злочинів призначено шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим і остаточно визначено у виді арешту строком на 4 місяці.
Питання речових доказів вирішено відповідно до ст.100 КПК України.
Арешт накладений ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 14.07.2020 року на тимчасово вилучене посвідчення НОМЕР_1 , видане на ім'я ОСОБА_9 - постановлено скасувати.
Постановлено стягнути з ОСОБА_8 судові витрати за проведення експертизи № 2.1-0202:20 від 15.07.2020 в сумі 653 грн. 80 коп. на користь держави.
Як вбачається з вироку, ОСОБА_8 11.07.2020, близько 18 год. 00 хв., перебуваючи на перехресті вулиць Трудова - Пілотська м. Хмельницького, на пішохідній частині тротуару знайшов посвідчення учасника бойових дій № НОМЕР_2 , видане на ім'я ОСОБА_9 , яке привласнив, як знайдене з метою подальшої підробки.
Того ж дня, у вечірню пору доби, ОСОБА_8 , перебуваючи за адресою АДРЕСА_1 , умисно з метою подальшого використання, підробив посвідчення учасника бойових дій № НОМЕР_2 , видане на ім'я ОСОБА_9 , шляхом переклеювання фотокартки вищезазначеної особи на власну.
Крім того, 12.07.2020, близько 18 год. 00 хв., ОСОБА_8 , перебуваючи поблизу будинку за адресою АДРЕСА_2 , при перевірці документів, які посвідчують його особу, працівниками патрульної поліції, з метою введення працівників патрульної поліції в оману щодо своєї особи, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою введення працівників патрульної поліції в оману щодо своєї особи, використав шляхом пред'явлення та надання для перевірки працівниками патрульної поліції, завідомо підроблений для нього, офіційний документ-посвідчення учасника бойових дій № НОМЕР_2 , видане на ім'я ОСОБА_9 , з його переклеєною фотокарткою.
В апеляційній скарзі, обвинувачений та його захисник просять вирок суду скасувати та ухвалити новий вирок, яким призначити більш м'яке покарання, не пов'язане з ізоляцією.
Вважають, що вирок суду є незаконним, з порушенням вимог п.4 ч.1 ст.91, ст. 370 КПК України, ч.3 ст. 50, ст.60 КК України та підлягає скасуванню через невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
Не оспорюючи доведеність вини, вважають, що покарання у виді 4 місяців арешту є занадто суворим, не відповідає вимогам зазначених норм кримінального та кримінально процесуального Законів України.
Зазначають, що судом не враховано стан здоров'я обвинуваченого, який потребує постійного прийняття ліків, що унеможливлює під час відбування покарання у виді арешту, характеристики з місця роботи, наявність на утриманні двох малолітніх дітей, внаслідок виконання зазначеного вироку обвинуваченого буде звільнено з роботи.
Інші учасники кримінального провадження апеляційні скарги на вирок суду не подавали.
Заслухавши доповідача, пояснення обвинуваченого ОСОБА_8 , захисника ОСОБА_7 на підтримку поданої апеляційної скарги, думку прокурора, яка заперечувала проти поданої апеляційної скарги, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_7 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_8 у вчиненні злочину, за який його засуджено, та кваліфікація його дій за ч.1 ст.358, ч.4 ст. 358 КК України, при наведених в вироку обставинах підтверджуються зібраними в справі та дослідженими в судовому засіданні доказами, ніким з учасників провадження не оспорюються.
Дії ОСОБА_8 суд першої інстанції вірно кваліфікував за ч.1 ст.358 КК України, як підроблення посвідчення, яке видається та посвідчується установою, і яке надає права, з метою використання його підроблювачем; за ч.4 ст. 358 КК України, як використання завідомо підробленого документа.
Відповідно до вимог ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах вимог поданих апеляційних скарг, тому судова колегія при перевірці вироку суду першої інстанції не наводить доводів на підтвердження висновків суду першої інстанції в частині доведеності вини та правильності кваліфікації дій обвинуваченого.
Згідно вимог ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як самими засудженими, так і іншими особами.
Виходячи з положень, передбачених ст. 65 КК України, при призначенні покарання суд повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Обираючи вид та строк покарання обвинуваченому, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Судом враховано, що ОСОБА_8 по місцю проживання характеризується посередньо, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, судимий.
Обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого є активне сприяння розкриттю злочину.
Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_8 судом не встановлено.
При призначенні покарання суд в повній мірі врахував всі обставини, в тому числі і ті, на які посилається апелянт.
Твердження захисника та обвинуваченого, що покарання є занадто суворим, не відповідає вимогам зазначених норм кримінального та кримінально процесуального Законів України, колегія судді відхиляє.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , суд першої інстанції виходив із того, що покарання має бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, має бути відповідним до вчиненого, тобто необхідним та достатнім для виправлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, а також для попередження вчинення нових кримінальних правопорушень самим обвинуваченим та іншими особами.
Суд першої інстанції призначив обвинуваченому покарання у виді арешту в межах санкції частин ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України та на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим. Призначене покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , у виді 4 місяців арешту буде необхідним для його виправлення і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Доводи апелянтів, що судом не враховано стан здоров'я обвинуваченого, який потребує постійного прийняття ліків, що є неможливим під час відбування покарання у виді арешту, колегія суддів відхиляє, жодних доказів щодо неможливості надання відповідної медичної допомоги в умовах відбуття покарання не має.
Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів не вбачає підстав для призначення обвинуваченому ОСОБА_8 більш м'якого покарання, непов'язаного з ізоляцією, а саме у виді штрафу.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що вирок ухвалений у відповідності до вимог ст.ст. 373, 374 КПК України, підстав для зміни чи скасування вироку в межах поданої апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів,-
Вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01 березня 2021 року щодо ОСОБА_8 - залишити без зміни, а апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_7 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Судді