Провадження № 6/742/57/21
Єдиний унікальний № 742/1144/18
27 травня 2021 року м.Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючої судді Ільченка О.І., секретаря судових засідань Голушко Н.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Прилуки заяву ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження особи у праві виїзду за кордон, заінтересовані особи - заступник начальника Прилуцького міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Ярущенко М.І., ОСОБА_2 ,-
11.05.2021 до Прилуцького міськрайонного суду звернувся ОСОБА_1 з заявою про скасування ухвали Прилуцького міськрайонного суду від 14.05.2020 про задоволення подання заступника начальника Прилуцького міськрайонного відділу ДВС Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про тимчасове обмеження його у праві виїзду за межі України.
Заява обґрунтована тим, що ухвалою Прилуцького міськрайонного суду від 14.05.2020 було задоволено подання заступника начальника Прилуцького міськрайонного відділу ДВС Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України. На думку заявника дана ухвала була винесена на підставі неповного з'ясування та недоведеності всіх обставин, що мають істотне значення для справи, а також з порушенням норм матеріального та процесуального права. Право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження права виїзду за межі України виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань. ОСОБА_1 частково здійснював погашення заборгованості в рамках виконавчого провадження АСВП N057086639, що підтверджується банківськими квитанціями. Вказана виплата були обумовлена наявністю в нього фінансової можливості та усвідомленням необхідності виконання судового рішення. Державним виконавцем під час примусового виконання судового рішення було встановлено наявність в нього нерухомого майна і вжито заходи спрямовані на його реалізацію, однак в силу відсутності купівельного попиту торги не відбулися. Вказана обставина не може свідчити про його ухилення від виконання судового рішення, оскільки зняття майна з продажу відбувалось не з його ініціативи.
Державний виконавець звертаючись до суду не вжив всіх передбачених законом заходів для примусового виконання рішення, зокрема не було ініційовано ані примусового проникнення до житла, ані застосування примусового приводу. Результати вказаних заходів, в сукупності з іншими матеріалами виконавчого провадження, об'єктивно б свідчили або про наявність, або ж відсутність саме про ухилення мною від виконання покладених рішенням суду зобов'язань. Крім того, обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за кордон взагалі позбавляє його будь-якої можливості поїхати в іншу країну та відповідно спробувати заробити певні грошові кошти, тим самим намагатись виконувати свої зобов'язання щодо сплати боргу.
В судове засідання заявник не з'явився, проте при подачі заяви просив розглядати таку у його відсутності.
Державний виконавець в судове засідання не з'явився також, проте подав заяву про розгляд справи у його відсутності. У задоволенні заяви ОСОБА_1 просить відмовити в повному обсязі, оскільки останнім борг не сплачено та жодних підтверджень щодо часткової сплати боргу ним до відділу не надано. Крім того ОСОБА_1 до відділу жодного разу не з'явився та не надав пояснень щодо місця свого проживання (перебування).
Заінтересована особа - ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився також, проте надав заяву про розгляд справи у його відсутності та проти скасування тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України заперечує.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заявника, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, приходить до наступного висновку.
За ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п.9 ч.2 ст.129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України (ст.18 ЦПК України).
Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 441 ЦПК України, тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого рішення.
Статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» передбачено, що громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань.
Під поняттям «ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням» слід розуміти будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини.
Матеріалами справи встановлено, що на виконанні Прилуцького міськрайонного відділу державної виконавчої служби знаходиться виконавче провадження АСВП №57086639 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Прилуцьким міськрайонним судом 21 серпня 2018 року у цивільному провадженні №2/742/586/18 (єдиний унікальний №742/1144/18) про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 за договором позики від 11 листопада 2017 року грошові кошти в розмірі 3000 доларів США, що згідно курсу Національного банку України, станом на 22 травня 2018 року становить 78443 грн. 89 коп., 779 грн. 40 коп. судового збору та 7600 грн. витрат на правову допомогу.
Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду від 14.05.2020 ОСОБА_1 було тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України до виконання зобов'язань за виконавчим провадженням №57086639.
Виконавче провадження - завершальна стадія судового провадження. Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини рішень Конституційного Суду України від 25.04.2012 року №11-рп/2012).
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини, право на суд, захищене ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року.
Згідно ч. 5-7 ст. 441 ЦПК України суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника. Суд розглядає заяву про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін та інших заінтересованих осіб за обов'язкової участі державного (приватного) виконавця. За результатами розгляду заяви про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.
Матеріалами справи доведено, що зобов'язання, яке покладено на боржника ОСОБА_1 судовим рішенням не було виконано боржником. При цьому, можливість боржника в будь-який момент виїхати за межі України може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення (зокрема виконавцю буде неможливо провести виконавчі дії по виконанню даного рішення без участі боржника), відтак встановлений судом такий захід, як тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон громадянина України ОСОБА_1 до виконання ним зобов'язань за виконавчим провадженням АСВП №57086639 є вмотивований і правових підстав для його скасування немає, а тому в задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження особи у праві виїзду за межі України слід відмовити.
Керуючись ст.441 ЦПК України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження особи у праві виїзду за кордон, заінтересовані особи - заступник начальника Прилуцького міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Ярущенко М.І., ОСОБА_2 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.Ільченко