Справа № 686/21850/16-к
Провадження № 1-кс/686/5044/21
24 травня 2021 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника особи, в інтересах якої подана скарга ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах потерпілого ОСОБА_4 на постанову слідчого Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Хмельницькому від 18 листопада 2020 року про закриття кримінального провадження 42016240000000175 від 06.11.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,
встановив:
Адвокат ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області в інтересах потерпілого ОСОБА_4 у вказаному кримінальному провадженні №42016240000000175 від 06.11.2016 зі скаргою на постанову слідчого Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Хмельницькому від 18 листопада 2020 року про закриття кримінального провадження, в обґрунтування якої вказала, що постанова є необґрунтованою, незаконною, винесеною передчасно, оскільки належним чином не перевірені обставини справи та не надано об'єктивної оцінки зібраним доказам.
Слідчий в судове засідання не з'явився, що відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги.
Разом із тим,слідчий направив на адресу суду матеріали кримінального провадження №42016240000000175 від 06.11.2016.
Враховуючи положення статті 306 КПК України, та з метою дотримання розумних строків розгляду скарги, що є одним з пріоритетних завдань кримінального провадження, здійснення якого має забезпечити, зокрема, слідчий суддя на досудовому провадженні, слідчий суддя вважає можливим провести розгляд скарги за відсутності представника особи, бездіяльність якої оскаржується.
Заслухавши пояснення особи, яка подала скаргу, дослідивши долучені до неї матеріали та матеріали кримінального провадження №42016240000000175 від 06.11.2016., слідчий суддя дійшов до такого висновку.
06.11.2016 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості №42016240000000175 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Постановою слідчого Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Хмельницькому ОСОБА_5 від 18 листопада 2020 року, кримінальне провадження закрите у зв'язку із відсутністю у діях ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 91 КПК України визначені обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Згідно із ст.92 КПК України обов'язок доказування покладається на слідчого, прокурора.
На виконання даних вимог сторона обвинувачення в силу ст.93 КПК України здійснює збирання доказів.
Виходячи зі змісту ст. 284 КПК України, про закриття кримінального провадження слідчий, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом. Слідчий приймає постанову про закриття кримінального провадження, зокрема з підстав, передбачених пунктами 1, 2 частини першої цієї статті - встановлена відсутність події кримінального правопорушення; встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення, якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру.
Закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, а тому прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим доказів, які стосуються цього провадження у сукупності (ст.ст. 9, 283, 284 КПК України).
Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У п. 42 рішення Європейського суду з прав людини від 13.01.2011 року у справі «Михалкова та інші проти України» розтлумачено, що за статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод держава зобов'язана «гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції», що також опосередковано вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування. Розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України, заявником, потерпілим, його представником чи законним представником на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
Розглядаючи скаргу на постанову про закриття кримінального провадження, слідчий суддя, серед іншого, повинен перевірити наявність підстав для винесення такої постанови, законність джерел отриманих даних, які стали підставою для винесення постанови про закриття кримінального провадження, тощо.
Положеннями ст. 110 КПК України визначено, що постанова слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам справи, зокрема, в ній має бути викладено зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу, які виключають провадження у справі та зумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
При цьому, приймаючи процесуальне рішення, зокрема постанову про закриття кримінального провадження, слідчий зобов'язаний мотивувати прийняте ним рішення, дати правову оцінку зібраним та дослідженим обставинам справи.
Вказаних вимог законодавства слідчий не дотримався.
Слідчий суддя, на якого КПК України покладено обов'язок здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, зобов'язаний перевірити законність прийнятої слідчим постанови.
Згідно з ч.4 ст.38 КПК України орган досудового розслідування зобов'язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що в процесі проведення досудового розслідування слідчим не були належним чином досліджені всі встановлені обставини, про що підсить відсутність викладу їх змісту та аналізу у оскаржуваній постанові про закриття кримінального провадження.
Як слідує з матеріалів кримінального провадження, під час досудового розслідування була проведена додаткова авто технічна експертиза, згідно з висновком експертів за результатом її проведення №30781/19-52/20684/20-52 від 19.08.2020, зокрема з дослідницької частини слідує, що у наданих на дослідження матеріалах відсутні будь-які відомості, які характеризували об'єктивну можливість з боку водія автомобіля «Daewoo» ОСОБА_7 виявити автомобіль «Toyota» до початку його маневрування (виконання ним маневру лівого повороту (розвороту).
А тому вирішити питання щодо наявності у водія автомобіля «Daewoo» ОСОБА_7 технічної можливості уникнути даної пригоди не видалось за можливе, а тому в категоричній формі дії даного водія відносно вимог п.12.3 та або п.10.1 ПДР України також не видається за можливе.
Водночас, із указаного висновку експертів вбачається, що ними досліджувався відеозапис, на якому зафіксована дорожньо-транспортна пригода, що сталася.
Разом із тим, під час досудового розслідування встановлена та допитана особа на ім'я « ОСОБА_8 », яка допомагала водію ОСОБА_6 звільнитись з автомобіля.
Із допиту цієї особи слідує, що нею є ОСОБА_9 який дав показання,зокрема про те, чи чув звук сирени автомобіля, що рухався по проспекту Миру він і чи були у нього увімкнені проблискові маячки.
Вказані факти залишилися поза увагою слідчого ОСОБА_5 та не знайшли свого відображення та оцінки у постанові про закриття кримінального провадження.
На підставі ч.2 ст.94 КПК України жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Проте, слідчий обмежився викладом окремих положень указаного висновку експертів, на підставі чого прийшов до висновку про відсутність у діях ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення.
Отже, у постанові відсутній виклад мотивів на підставі яких слідчий мав би встановити наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
За вказаних обставин неможливо вважати проведене досудове розслідування повним та ефективним, а постанову слідчого такою, що відповідає вимогам ст..110 КПК України.
Під час досудового розслідування належить виконати необхідні слідчі дії щодо з'ясування обставин про наявність чи відсутність події та складу кримінального правопорушення,у тому числі проаналізувати показання ОСОБА_9 та як вони співвідносяться із іншими встановленими обставинами у кримінальному провадженні, та, в залежності від встановленого, прийняти рішення про відсутність чи наявність потреби у проведенні додаткових слідчих дій, яке у будь-якому випадку має бути належним чином мотивованим.
За встановлених обставин, доводи скарги представника потерпілого про необґрунтованість та передчасність постанови слідчого, заслуговують на увагу.
А тому скарга підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 110, 303-307 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
Скаргу адвоката ОСОБА_3 задовольнити.
Скасувати постанову слідчого Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Хмельницькому ОСОБА_5 від 18 листопада 2020 року про закриття кримінального провадження 42016240000000175 від 06.11.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя