Справа № 766/8094/21
н/п 2-з/766/313/21
за результатами розгляду заяви
28.05.2021р. Суд Херсонського міського суду Херсонської області в складі головуючої судді Зуб І.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали заяви адвоката заявника - ОСОБА_1 про забезпечення позову,-
Представник заявника звернувся до суду 27.05.2021 року із даною заявою, в якій просить забезпечити позов - заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_2 заява мотивована тим, що в провадженні суду перебуває справа за позовом позивача і банк відповідно до умов договору іпотеки може реалізувати майно. Вважає, що квартира, що належить їй реалізується, оскільки є оголошення про продаж квартири, в якій заявник впізнала свою.
Відповідно до реєстру передачі справ та матеріалів, судді Зуб І.Ю. передано дану заяву 28.05.2021 року.
Заявник раніше, а саме - 20.05.2021 року зверталась із аналогічною заявою, яку мотивувала тим, що в провадженні перебуває цивільна справа та фактом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Херсонській області в рамках декількох виконавчих проваджень здійснюється примусове стягнення з ОСОБА_2 кредитної заборгованості. В рамках примусового стягнення боргу державним виконавцем було накладено арешт на спірний будинок та вживаються заходи щодо його реалізації, а саме - квартиру виставлено на продаж. Дана заява розглянута 21.05.20211 року й ухвалою суду відмовлено в її задоволенні.
Заявник ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 21.05.2021 року не оскаржила і звернулась із аналогічною заявою, але змінила мотивування, виключивши з нього факти щодо примусового виконавчого провадження, наявність арешту на майно та його реалізацію через торги.
Крім того до даної заяви представник заявника не долучає докази наявності примусового виконання щодо боржника - ОСОБА_2 .
У відповідності до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
У ч. 3 ст. 44 ЦПК України визначено, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Встановлено, що в заяві від 27.05.2021 року про забезпечення позову не зазначено рід обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, і які були зазначені в заяві про забезпечення позову від 20.05.2021 року.
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені ЦПК України, що вбачається із ч. 4 ст. 44 ЦПК України.
Дії заявника щодо не зазначення всіх обставин, які мають значення для вирішення питання про забезпечення позову, вказують на неналежне користування процесуальними правами.
У відповідності до ч. 1 ст. 153 ЦПК України в судове засідання сторони не викликались.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, приходжу до наступного.
У відповідності до ч. 1 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.
Відповідно до ст. 151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 150 ЦПК України).
Відповідно до роз'яснень, які містяться у пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» (із змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 р.), а саме, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
На підставі наведеного судом встановлено наступне.
21.05.2020 року судді Зуб І.Ю. передано цивільну справу № 766/8094/21 за позовом ОСОБА_2 до АКІБ «Укрсиббанк», АТ «ДельтаБанк», ТОВ «Укрдебт плюс», ТОВ «Фінансова компанія «Еліт-Фактор» про визнання договорів недійсними, скасування рішення про державну реєстрацію прав. Питання про відкриття провадження у справі ще не вирішено, позовну заяву ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 25.05.2021 року.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
В матеріалах справи № 766/8094/21 є роздруківка з автоматизованої системи виконавчого провадження вбачається, що позивача у справі є боржником у декількох виконавчих провадженнях, відбувається примусове виконання. Виконавчі провадження перебувають на виконанні у Суворовського РВ ДВС У місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та Дніпровського РВ ДВС У місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Відповідно до роздруківки інтернет сторінки, що надана заявник на продаж виставлено п'яти кімнатну квартиру, даних, які б дозволили ідентифікувати об'єкт нерухомості, роздруківка не містить. Таким чином даний документ не є належним доказом на підтвердження факту реалізації відповідачем предмета іпотеки.
В заяві від 20.02.2021 року, і яка є в матеріалах справи № 766/8094/21 зазначено, що відбувається примусове виконання рішення суду щодо інших правовідносин позивача шляхом проведення торгів.
Не зважаючи на той факт, що в повторній заяві про забезпечення позову заявником не зазначено обставин щодо примусового виконання, арешту майна та його реалізації, суд не може ігнорувати такі відомості, крім того вони є в матеріалах справи № 766/8094/21 і в попередній заяві також булим зазначені заявником.
Таким чином наведене дає підстави вважати, що відбувається примусове виконання рішення суду, накладено арешт на будинок та суб'єктом владних повноважень передано майно на реалізацію через електронні торги, тобто призначено публічну конкурсну процедуру.
Згідно із ч. 11 ст. 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб'єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.
Крім того належних доказів твердження, що відповідачем у справі відбувається реалізації предмету іпотеки суду не надано.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів та вимоги закону щодо не допущення вжиття заходів забезпечення позову.
У протоколі 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у ст. 1 зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.
Суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
На підставі наведеного, враховуючи вимоги ч. 11 ст. 150 ЦПК України суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 150-153 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Відмовити в задоволенні заяви адвоката заявника - Берестового Є.В. про забезпечення позову по справі № 766/8094/21.
Ухвала може бути оскаржено до Херсонського апеляційного суду в термін 15 днів з дня її оголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
СуддяІ. Ю. Зуб