копія
27 травня 2021 року Справа № 608/2635/20
Номер провадження2-а/608/9/2021
Чортківський районний суд Тернопільської області в складі :
головуючої судді Запорожець Л. М.
за участю секретаря с/з Фаштиковської М. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорткові справу адміністративного судочинства за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі посилаючись на те, що 25 листопада 2020 року, о 17 год. 13 хв., він, ОСОБА_1 , знаходячись у транспортному засобі марки «NISSAN QASHQAO», номерний знак НОМЕР_1 , зупиненому на узбіччі траси М-13 Кропивницький - Платонове, І км, Кіровоградська область, не керуючи транспортним засобом, був зупинений інспектором Управління патрульної поліції в Кіровоградській області 1 батальйон 1 рота лейтенантом поліції Шереметом Артемом Сергійовичем. При перевірці документів поліцейським було повідомлено, що вказаний вище транспортний засіб підлягає обов'язковому технічному контролю і вчасно його не пройшов, чим ним порушено п.31.3.б Правил дорожнього руху «Експлуатація транспортних засобів, які не пройшли обов'язковий технічний контроль». У зв'язку з цим, інспектор Шеремет А.С. виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ №3478911 та притягнув його до відповідальності за ч. 3 ст.121 КУпАП, з накладенням штрафу в сумі 340,00 гривень. Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ №3478911, він отримав 02.12.2020 року. З вказаною постановою не погоджується, вважає її незаконною та такою, що підлягає до скасування у зв'язку з тим, що автомобіль «NISSAN QASHQAO», номерний знак НОМЕР_1 , 2015 року випуску належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Ерідон Буд», шо підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 13.11.2015 року. Наказом від 20 січня 2020 року № 04-а ТОВ «Ерідон Буд» для вирішення виробничих питань, пов'язаних з діяльністю ТОВ «Ерідон Буд», з метою ефективного використання та належного зберігання автотранспорту, що належить товариству, автомобіль «NISSAN QASHQAO», номерний знак НОМЕР_1 , закріплено за ОСОБА_1 . Тобто вказаний автомобіль використовувався ним для службових поїздок, а не для перевезення пасажирів чи вантажів з метою отримання прибутку. Посилається на ст. ст. 2, 7 КАС України та ст. 19 Конституції України. Вказує, що Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року N 3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року N 1306 . Згідно з пунктом 31.3 б ПДР забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством: якщо вони не пройшли обов'язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю). Відповідно до частини третьої статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів" громадян. Статтею 29 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов'язковому технічному контролю, пройшов такий контроль. Поняття обов'язковості технічного контролю транспортних засобів розкрито положеннями статті 35 Закону України "Про дорожній рух". Зокрема, обов'язковому технічному- контролю підлягають транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України. В той же час, обов'язковому технічному контролю не підлягають: легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації; легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років, технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені Законом України "Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України".
Посилається на те, що аналіз положень статті 35 Закону України "Про дорожній рух" дає підстави для висновку про те, що обов'язковому технічному контролю підлягають автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку. Тобто, визначальною обставиною є мета фактичного використання автомобіля для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку. .
Відповідно до п.п 15 пункту 2 Порядку проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 року N 137 (далі - Порядок) транспортний засіб, що використовується з метою отримання прибутку - транспортний засіб, що експлуатується юридичними, фізичними особами - підприємцями під час провадження господарської діяльності з метою отримання прибутку, фізичними особами під час виконання цивільно-правових угод з метою отримання прибутку.
Під господарською діяльністю в Господарському кодексі України розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (стаття 3 ГК України).
Відповідно до статті 1 Закону України від 05 квітня 2001 року N 2344-ІП "Про автомобільний транспорт" транспортний засіб спеціалізованого призначення - транспортний засіб, який призначений для перевезення певних категорій пасажирів чи вантажів (автобус для перевезення дітей, інвалідів, пасажирів певних професій, самоскид, цистерна, сідельний тягач, фургон, спеціалізований санітарний автомобіль екстреної медичної допомоги, автомобіль інкасації, ритуальний автомобіль тощо) та має спеціальне обладнання (таксі, броньований, обладнаний спеціальними світловими і звуковими сигнальними пристроями тощо). Відповідно до статті 29 Закону України від 05 квітня 2001 року N 2344-111 "Про автомобільний транспорт" автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб'єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.
Відповідно до інформації, наведеної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань, видами діяльності ТОВ "Ерідон Буд" є 41.10 Організація будівництва будівель (основний); 42.99 Будівництво інших споруд, н. в. і. у.; 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; 43.91 Покрівельні роботи; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель. Тобто, ТОВ «Ерідон Буд» не здійснює господарської діяльності по перевезенню вантажів і пасажирів з метою отримання прибутку.
Для віднесення автомобіля до об'єкту обов'язкового технічного огляду слід використовувати термінологію, що наведена у Правилах надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених Постановою КМУ N 176 від 18 липня 1997 року (далі - Правила).
Пунктом 1 цих Правил визначено порядок здійснення перевезень пасажирів та їх багажу автобусами, таксі, легковими автомобілями на замовлення, а також обслуговування пасажирів на автостанціях і є обов'язковими для виконання організаторами регулярних перевезень. замовниками транспортних послуг (далі - замовники послуг), автомобільними перевізниками, автомобільними самозайнятими перевізниками:, персоналом автомобільного транспорту, автостанціями та пасажирами.
За змістом пункту 7 Правил дія цих Правил не поширюється на перевезення, які здійснюються: транспортними засобами спеціального призначення; транспортними засобами, задіяними під час забезпечення обороноздатності, правопорядку та ліквідації наслідків стихійного лиха і надзвичайної ситуації; службовими легковими автомобілями; транспортними засобами, які належать фізичним особам і використовуються ними для задоволення власних потреб, що не має на меті отримання прибутку.
Транспортний засіб «NISSAN QASHQAO», номерний знак НОМЕР_1 , 2015 року випуску є легковим хетчбеком, є службовим автомобілем, а тому його не слід вважати автомобілем, що здійснює перевезення пасажирів з метою отримання прибутку.
Вказана позиція узгоджується і з практикою Верховного Суду України, зокрема викладеною в постанові по справі № 678/483/17 від 17.10.2019 року, у якій Верховний Суд, крім іншого, визнав необгрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про те, що якщо транспортний засіб використовується в службових цілях для забезпечення господарської діяльності юридичної особи в цілому, то він підлягає обов'язковому проходженню технічного контролю.
Вказані вище обставини, на думку позивача ОСОБА_1 , вказують на те, що подія і склад адміністративного правопорушення відсутні, а тому провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно нього, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю. Просить скасувати постанову серії ЕАМ №3478911 від 25 листопада 2020 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції сплачений ним при подачі позову до суду судовий збір у сумі 420,40 гривень.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, подав заяву, в якій справу просить слухати у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить задоволити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, раніше подав відзив на позовну заяву з якого вбачається, 25.11.2020 року о 17 год. 13 хв. при здійсненні патрулювання екіпажем в складі поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону УПП в Кіровоградській області ДПП лейтенанта поліції Шеремети Артема Сергійовича спільно із напарником було зафіксовано факт адміністративного правопорушення, а саме , що гр. ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «NISSAN QASHQAO», номерний знак НОМЕР_1 , 2015 року, на А/Д М-13 «Кропивницький Платонове» , який підлягав обов'язковому технічному контролю, але його своєчасно водій не пройшов, чим порушив п. 31.3.б Правил дорожнього руху України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.121 КУпАП. В відзиві вказує, що згідно пункту 31.1 ПДР технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації. Відповідно до п. 31.3 Правил дорожнього руху забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством: якщо вони не пройшли обов'язковий технічний контроль (для транспортних ) засобів, що підлягають такому контролю). Відповідно до ч. 3 ст. 121 КУпАП встановлено, що керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Звертає увагу суду, що при винесені постанови позивачу були роз'ясненні його права і обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України. Надає на розгляд суду відеофіксацію з місця події, яка проводилась відповідно до ст.40 ЗУ «Про Національну поліцію». Вважає, що з відео встановлено що т.з., яким керував позивач ОСОБА_1 , підлягає обов'язковому технічному контролю та своєчасно його не пройшов, за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст.121 КУпАП. Відповідно до ст. 23 ЗУ «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених завдань: - здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; - вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; - у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про
адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; - регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Згідно Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 07.11.2015 № 1395 справа про адміністративне правопорушення розглядається на місці вчинення адміністративного правопорушення. Вважає, що постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121,статтями 121-1,121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею. 124-1, статтями 125,126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» від 14.07.2015 № 596-УІІІ статтю 258 було доповнено новою частиною такого змісту: «Протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі».
Відповідно до ч.2 ст.258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Крім того, відповідно до пункту 4 наказу МВС Про затвердження «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» від 07.11.2015 № 1395 встановлено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції . України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст.283 КУпАП, без складання відповідного протоколу.
Частина 5 статті 258 КУпАП визначає, що у разі складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Правила дорожнього руху відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах Правил дорожнього руху. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Адміністративна відповідальність за ч. 3 ст.121 настає у разі керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вважає, що постанова серії ЕАМ № 3478911 від 25.11.2020 року складена у відповідності до вимог «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395.
Відповідно до ст. 283 КУпАП оскаржувана постанова містить всі вимоги визначенні КупАП: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Представник вважає, що стягнення застосоване без порушення, в межах санкції частини 2 статті 122 КУпАП, за якою позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності, постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення з дотриманням вимог чинного законодавства.
Затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України «Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» від 07.11.2015 № 1395 передбачає, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачена ч. З ст. 121 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення (п. 2, розділу III).
Суд, враховуючи заяву позивача, відзив представника відповідача та долучені докази, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних мотивів.
Судом встановлено, що 25.11.2020 року поліцейським взводу №1 роти №1 батальйону УПП в Кіровоградській області ДПП лейтенантом поліції Шереметою Артемом Сергійовичем винесено постанову , якою накладено адміністративне стягнення на ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 121 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 340 гривень в дохід держави та з постанови вбачається, що ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «NISSAN QASHQAO», номерний знак НОМЕР_1 , 2015 року, на А/Д М-13 «Кропивницький Платонове» , який підлягав обов'язковому технічному контролю, але його своєчасно водій не пройшов, чим порушив п. 31.3.б Правил дорожнього руху України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.121 КУпАП.
Таким чином, між сторонами виник публічно-правовий спір з приводу оскарження вищезазначеної постанови про накладення адміністративного стягнення. Оскільки, спір між сторонами має ознаки публічного, то вирішення такого спору проводиться за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Водночас суд зазначає, що порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Так, стаття 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Згідно зі ст. 280 зазначеного Кодексу - орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності з вимогами ст. 252 цього Кодексу орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення - доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 245 зазначеного Кодексу завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
З врахуванням досліджених в судовому засіданні доказів, суд приходить до висновку, що при притягнені позивача до адміністративної відповідальності відповідачем в повному обсязі не були дотримані вищенаведені вимоги закону і під час цього не були вжиті всі заходи щодо повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин, що мали значення для правильного вирішення справи.
До такого висновку суд дійшов з врахуванням наведених нижче обставин.
Так, згідно вимог ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 77 зазначеного Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином, з цієї правової норми вбачається, що законодавцем встановлено презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржуються - повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.
Згідно ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Отже, саме відповідач зобов'язаний довести правомірність накладення ним адміністративного стягнення, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами факту порушення позивачем вимог п. п. 31.3 «б» Правил дорожнього руху України, про що відповідачем зазначено в оскаржуваній постанові.
Пункт 31.3 «б» ПДР України вказує, що забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством, якщо вони не пройшли обов'язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).
Судом встановлено, що автомобіль «NISSAN QASHQAO», номерний знак НОМЕР_1 , 2015 року випуску, належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Ерідон Буд» (Софіївська Борщагівка), шо підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 13.11.2015 року.
Наказом від 20 січня 2020 року № 04-а ТОВ «Ерідон Буд» для вирішення виробничих питань, пов'язаних з діяльністю ТОВ «Ерідон Буд», з метою ефективного використання та належного зберігання автотранспорту, що належить товариству, автомобіль «NISSAN QASHQAO», номерний знак НОМЕР_1 , закріплено за позивачем ОСОБА_1 .
Вказаний автомобіль використовувався позивачем для службових поїздок, та відповідачем не доведено, що цей автомобіль використовувався товариством або позивачем для перевезення пасажирів чи вантажів з метою отримання прибутку.
Відповідно до частини третьої статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів" громадян.
Статтею 29 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов'язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.
Поняття обов'язковості технічного контролю транспортних засобів розкрито положеннями статті 35 Закону України "Про дорожній рух".
Зокрема, обов'язковому технічному- контролю підлягають транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України.
В той же час, обов'язковому технічному контролю не підлягають: легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації; легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років, технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені Законом України "Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України".
Аналіз положень статті 35 Закону України "Про дорожній рух" дає підстави для висновку про те, що обов'язковому технічному контролю підлягають автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку. Тобто, визначальною обставиною є мета фактичного використання автомобіля для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку. .
Відповідно до п.п 15 пункту 2 Порядку проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 року N 137 під транспортним засобом, що використовується з метою отримання прибутку, є транспортний засіб, що експлуатується юридичними, фізичними особами - підприємцями під час провадження господарської діяльності з метою отримання прибутку, фізичними особами під час виконання цивільно-правових угод з метою отримання прибутку.
Під господарською діяльністю в Господарському кодексі України розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (стаття 3 ГК України).
Відповідно до статті 1 Закону України від 05 квітня 2001 року N 2344-111 "Про автомобільний транспорт" транспортним засобом спеціалізованого призначення є транспортний засіб, який призначений для перевезення певних категорій пасажирів чи вантажів (автобус для перевезення дітей, інвалідів, пасажирів певних професій, самоскид, цистерна, сідельний тягач, фургон, спеціалізований санітарний автомобіль екстреної медичної допомоги, автомобіль інкасації, ритуальний автомобіль тощо) та має спеціальне обладнання (таксі, броньований, обладнаний спеціальними світловими і звуковими сигнальними пристроями тощо).
Відповідно до статті 29 Закону України від 05 квітня 2001 року N 2344-111"Про автомобільний транспорт" автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб'єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.
Відповідно до інформації, наведеної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань, видами діяльності ТОВ "Ерідон Буд" є 41.10 Організація будівництва будівель (основний); 42.99 Будівництво інших споруд, н. в. і. у.; 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; 43.91 Покрівельні роботи; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель. Тобто, ТОВ «Ерідон Буд» не здійснює господарської діяльності по перевезенню вантажів і пасажирів з метою отримання прибутку.
Для віднесення автомобіля до об'єкту обов'язкового технічного огляду слід використовувати термінологію, що наведена у Правилах надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України N 176 від 18 липня 1997 року.
Пунктом 1 цих Правил визначено порядок здійснення перевезень пасажирів та їх багажу автобусами, таксі, легковими автомобілями на замовлення, а також обслуговування пасажирів на автостанціях і є обов'язковими для виконання організаторами регулярних перевезень. замовниками транспортних послуг (далі - замовники послуг), автомобільними перевізниками, автомобільними самозайнятими перевізниками:, персоналом автомобільного транспорту, автостанціями та пасажирами.
За змістом пункту 7 Правил дія цих Правил не поширюється на перевезення, які здійснюються:
транспортними засобами спеціального призначення; транспортними засобами, задіяними під час забезпечення обороноздатності, правопорядку та ліквідації наслідків стихійного лиха і надзвичайної ситуації; службовими легковими автомобілями; транспортними засобами, які належать фізичним особам і використовуються ними для задоволення власних потреб, що не має на меті отримання прибутку.
Транспортний засіб «NISSAN QASHQAO», номерний знак НОМЕР_1 , 2015 року випуску є легковим хетчбеком, є службовим автомобілем, а тому його не слід вважати автомобілем, що здійснює перевезення пасажирів з метою отримання прибутку.
Вказана позиція узгоджується і з практикою Верховного Суду України, зокрема викладеною в постанові по справі № 678/483/17 від 17.10.2019 року, у якій Верховний Суд, крім іншого, визнав необгрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про те, що якщо транспортний засіб використовується в службових цілях для забезпечення господарської діяльності юридичної особи в цілому, то він підлягає обов'язковому проходженню технічного контролю.
Вказані вище обставини, свідчать про те, що подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП відсутні, стягнення у вигляді штрафу накладено незаконно, а тому провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно позивача ОСОБА_1 , відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю.
Враховуючи, що відповідачем не спростовано належними доказами той факт, що позивач використовував цей автомобіль для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, тому відповідно відповідачем не доведено факт порушення позивачем Правил дорожнього руху та правомірність дій при винесенні оскаржуваної постанови.
За таких обставин факт вчинення позивачем ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд вважає не доведеним.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що при розгляді справи були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача немає ознак проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд приходить до висновку, що матеріалами справи не доведено поза усяким сумнівом, правомірність прийнятого відповідачем рішення, а тому позовні вимоги підлягають до повного задоволення.
Керуючись ст. ст. 7, 9, 121, 247, 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 2, 5, 6, 8-10, 72, 77, 90, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - задоволити.
Скасувати постанову серії ЕАМ №3478911 від 25 листопада 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. З ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Чортківський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано, а разі апеляційного оскарження рішення - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Суддя: /підпис/
Копія вірна
Рішення набрало законної сили «____» ______________________20 року.
Оригінал рішення зберігається в матеріалах справи № 608/2635/20, яка зберігається в Чортківському районному суді Тернопільської області.
Суддя: Л. М. Запорожець
Копію рішення видано «____»____________________20 року.
Секретар: