20.05.2021 Справа №607/3411/21
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Черніцька І.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої та зареєстрованої по АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 44 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №520276 від 22 лютого 2021 року, 13 серпня 2020 року о 21 год. 51 хв. до Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області надійшло повідомлення військовослужбовця НГУ солдата ОСОБА_2 про те, що під час патрулювання у парку «Національного відродження» у м. Тернополі, було виявлено ОСОБА_1 . В ході проведення поверхневого огляду було виявлено металеву коробку круглої форми, у якій знаходилася речовина білого кольору невідомого походження та згорток із невідомою речовиною зеленого кольору рослинного походження, які згідно висновку експерта ЕНДЕКУ №02/1-920/20, мають ботанічні ознаки верхівкових частин рослини коноплі, містить канабіноїди (канабінол, канабідіол), зокрема тетрагідроканабінол, і є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, хоча про час та місце була повідомлена у встановленому законом порядку, у тому числі шляхом направлення на її адресу судової повістки, телефонограмою та розміщенням оголошення на сайті судової влади.
Враховуючи вищенаведене, вимоги ст. 268 КУпАП та строки розгляду справи, вважаю, що розгляд справи можна провести у відсутності ОСОБА_1 .
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається , в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши в сукупності докази, які містяться в матеріалах справи, вважає, що провадження в справі підлягає закриттю з наступних підстав.
У відповідності до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Положеннями ч. 1 ст. 44 КУпАП передбачено відповідальність за незаконне виробництво, придбання, зберігання, перевезення, пересилання останньою наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту в невеликих розмірах.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №520276 від 22 лютого 2021 року, ОСОБА_1 ставиться у вину те, що вона 13 серпня 2020 року близько 21 год. 51 хв. зберігала при собі металеву коробку круглої форми, у якій знаходилася речовина білого кольору невідомого походження та згорток із невідомою речовиною зеленого кольору рослинного походження, які згідно висновку експерта ЕНДЕКУ №02/1-920/20, мають ботанічні ознаки верхівкових частин рослини коноплі, містять канабіноїди (канабінол, канабідіол), зокрема тетрагідроканабінол, і є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом.
На підтвердження обставин, викладених у протоколі, працівниками поліції долучено: витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 14 серпня 2020 року, рапорт інспектора-чергового Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області Запорожець В.В. від 14 серпня 2020 року; протокол огляду місця події від 13 серпня 2020 року; письмові пояснення ОСОБА_1 , першу та останню сторінку висновку експерта від 13 жовтня 2020 року за №2/1-920/20; постанову про визнання речових доказів та передача їх на зберігання від 31 грудня 2020 року; квитанцію про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження за №011124; першу та сьому сторінку висновка експерта за №2/1-915/20 від 23 листопада 2020 року; постанову про визнання речових доказів та передача їх на зберігання від 31 грудня 2020 року; квитанцію про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження за №011125.
Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 лютого 2021 року вказані матеріали справи повернуті для належного доопрацювання до Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області. У постанові суду зазначено, що матеріали справи повертаються з метою належного доопрацювання для долучення у повному обсязі висновку експерта за №2/1-920/20 від 13 жовтня 2020 року, доказів винесення постанови про закриття кримінального провадження №12020215010000187, які необхідні для повного та всебічного з'ясування обставин справи. Судом зазначалось, що відсутність вказаних відомостей не дає можливості повно та об'єктивно розглянути дану справу та накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення.
Вказані матеріали повернулися до суду 05 травня 2021 року, однак вимоги, зазначені у постанові суду від 26 лютого 2021 року працівниками поліції жодним чином не виконанні.
З матеріалів справи встановлено, що 13 серпня 2020 року ОСОБА_1 на вимогу працівників поліції видала металеву коробку круглої форми у котрій знаходилась речовина білого кольору невідомого походження та згорток із фольги, у якому знаходилась речовина зеленого кольору рослинного походження, які у подальшому були вилучені, що підтверджується протоколом огляду місця події та письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 13 серпня 2020 року.
Проте, в матеріалах справи відсутній та працівниками поліції після направлення на доопрацювання матеріалів не долучений належним чином оформлений, зокрема у повному обсязі, висновок експерта, який б підтверджував той факт, що вилученні саме у ОСОБА_1 13 серпня 2020 року речовини у згортку фольги та металевій коробці є наркотичними засобами або психотропних речовинами.
Будь-які інші докази в матеріалах справи відсутні.
З долучених до матеріалів справи першої та шостої сторінки висновку експерта від 13 жовтня 2020 року за №2/1-920/20 та першої і сьомої сторінки висновку експерта від 23 листопада 2020 року за №2/1-915/20 не вбачається за можливе встановити, що експертом при наданні вказаних висновків досліджувались речовини, які були вилучені саме у ОСОБА_1 13 серпня 2020 року, а не у ОСОБА_3 чи ОСОБА_4 .
Судом вживались заходи з метою повного та всебічного з'ясування обставин справи, направлено матеріали до органу на доопрацювання, що оформляв їх, з метою долучення вказаних експертних висновків в повному об'ємі. Однак, матеріали справи надійшли до суду без виконання та жодні вимоги суду, зазначені у постанові виконані не були.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом", оскільки не випливає зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
При цьому, державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України, оскільки доказування є правом особи, а не її юридичним обов'язком.
У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v.Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v.Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Відповідно до вимог ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з вимогами ст. 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
З врахуванням наведеного, суд приходить до переконання, що в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази на підтвердження факту наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з вимогами п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Окремо слід зазначити, що згідно протоколу серії ВАБ №520276 від 22 лютого 2021 року, адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 44 КУпАП, яке інкримінується ОСОБА_1 мало місце 13 серпня 2020 року.
Згідно з вимогами ч. 2 ст.38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
Відповідно до вимог п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
З врахуванням наведеного, суд вважає, що станом на день направлення матеріалів до суду та розгляду справи в суді закінчилися строки накладення адміністративного стягнення.
При цьому, суд звертає увагу на те, що вказані матеріали вперше надійшли до суду 25 лютого 2021 року, тобто з пропуском строків, передбачених ч. 2 ст. 38 КУпАП.
До матеріалів справи не долучено доказів закриття кримінального провадження, які б дозволили суду застосувати строк накладення стягнення із дати винесення вказаної постанови.
Із супровідного листа дізнавача скерованого на адресу Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області від 22 січня 2021 року, також не вбачається, що така постанова виносилась дізнавачем.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 38, 44, 247, 283, 284 КУпАП, суд-
Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 44 КУпАП закрити, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 статті 7 КУпАП протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Головуючий суддяІ. М. Черніцька