26.05.2021 Справа №607/5300/21
Справа № 607/5300/21
26 травня 2021 року м.Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Черніцька Ірина Миколаївна, розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції №4 (м. Збараж) Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого по АДРЕСА_1 ,
за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
за участю:
особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , потерпілої - ОСОБА_2
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 467300 від 15 березня 2021 року, ОСОБА_1 ставиться у вину те, що він 15 березня 2021 року о 19 год. 10 хв. на автомобільній дорозі «Тернопіль-Хоростків» 5 км. + 500 м., керуючи автомобілем «Opel Astra», держаний номерний знак НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не зреагував на її зміну, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, у результаті чого допустив зіткнення з транспортним засобом «Lexus RX350», державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався попереду. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження.
Присутній у судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, оскільки будь -яких правил дорожнього руху не порушував. Вказав, що рухався із сторони м. Скалат в напрямку м.Тернопіль. Перед ним рухався транспортний засіб марки «Lexus» під керуванням ОСОБА_2 , зі швидкістю менше 40 км/год. У зв'язку з чим, він включив лівий покажчик повороту для виконання маневру обгону даного транспортного засобу. Виконуючи маневр обгону він виїхав на смугу зустрічного руху, приблизившись до автомобіля «Lexus», останній почав різко здійснювати маневр розвороту ліворуч, в результаті чого відбулось зіткнення. Вважає, що дана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_2 , яка здійснювала маневр розвороту на мості, де це заборонено та без відповідного покажчика повороту, при цьому, розмовляла по мобільному телефону та перед зміною напрямку руху не пересвідчилась у безпечності маневру.
На підтвердження своєї невинуватості заявив клопотання про призначення у справі трасологічної та автотехнічної експертиз.
Потерпіла ОСОБА_2 просила притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Пояснила, що вона рухалась із сторони м. Скалат в напрямку м.Тернопіль, зі швидкістю 50-60 км/год. З метою здійснення розвороту, у місці де не заборонено законом, вона увімкнувши покажчик лівого повороту, почала здійснювати маневр розвороту. Здійснюючи маневр розвороту, відчула удар зіткнення. Вважає, що саме ОСОБА_1 порушив правила дорожнього руху, оскільки не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не зреагував на її зміну, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, виїхав на смугу зустрічного руху, в результаті чого відбулась ДТП. По телефону вона не розмовляла. На місці ДТП дорожньої розмітки та знаків, які б забороняли розворот не має. Заперечила щодо призначення експертиз, посилаючись на наявність достатніх доказів щодо встановлення вини ОСОБА_1 .
Посилаючись на наведене, просила притягнути ОСОБА_1 до відповідальності.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши в сукупності наявні в матеріалах докази, вважає, що провадження в справі підлягає закриттю з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
В силу вимог ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ст. 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з вимогами ст. 124 КУпАП, адміністративна відповідальність, передбачена цією статтею, настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Як вбачається із змісту протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 ставиться у вину те, що він 15 березня 2021 року о 19 год. 10 хв. на автомобільній дорозі «Тернопіль-Хоростків» 5 км. + 500 м., керуючи автомобілем «Opel Astra», держаний номерний знак НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не зреагував на її зміну, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, у результаті чого допустив зіткнення з транспортним засобом «Lexus RX350», державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався попереду. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Також, у протоколі стверджується, що цими діями ОСОБА_1 порушив вимоги пунктів п.п. 2.3 (б), 12.1, 13.1 ПДР України.
Згідно з вимогами п. 2.3 (б) ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Положеннями п. 12.1 ПДР України встановлено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Як слідує з положень п. 13.1 ПДР України водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримуватися безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
На підтвердження обставин, викладених у протоколі, працівниками поліції долучено схему місця дорожньо-транспортної пригоди від 15 березня 2021 року на якій зображено розміщення транспортних засобів, місце зіткнення та наявні дорожні знаки; письмові пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_3 від 15.03.2021 року.
Із протоколу про адміністративне правопорушення та схеми місця ДТП суд встановив, що дійсно 15 березня 2021 року близько 19 год на автомобільній дорозі «Тернопіль-Хоростків» 5 км. + 500 м. за участю вказаних вище транспортних засобів та водіїв мала місце ДТП.
Згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною дана особа в його вчиненні.
У судовому засіданні ОСОБА_1 категорично заперечив порушення ним ПДР України, зазначених у протоколах, а саме п. п. 2.3 (б), 12.1, 13.1 ПДР України та факт вчинення правопорушення передбаченого ст. 124 КУПАП. Стверджував, що 15 березня 2021 року близько 19 год. він рухався автомобілем «Opel Astra», державний номерний знак НОМЕР_1 по автомобільній дорозі «Т-20-02». Перед ним рухався транспортний засіб «Lexus», державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався із швидкістю менше 40 км/год без включеного лівого покажчика повороту. Він включивши лівий покажчик повороту, переконавшись, що немає перешкод, дотримуючись безпечної дистанції та безпечного інтервалу, стежачи за дорожньою обстановкою, розпочав здійснювати обгін вказаного автомобіля. Виїхавши на смугу зустрічного руху та приблизившись до транспортного засобу, водій транспортного засобу «Lexus» почав різко здійснювати розворот ліворуч, в результаті чого відбулось зіткнення. Він не мав технічної можливості уникнути зіткнення. Вказав, що ОСОБА_2 розпочала маневр розвороту ліворуч в момент коли його автомобіль вже знаходився на зустрічній смузі руху, а тому згідно ПДР він повинен був дати дорогу.
Згідно пояснень ОСОБА_2 наданих у судовому засіданні та її письмових пояснень від 15 березня 2021 року, 15 березня 2021 року близько 19 год. 00 хв. вона рухалась автомобілем «Lexus», державний номерний знак НОМЕР_2 по автомобільній дорозі «Т-20-02». Рухаючись по дорозі, вона зменшила швидкість руху для того щоб здійснити розворот ліворуч. Увімкнувши покажчик лівого повороту, переконавшись в безпечності маневру, подивившись в дзеркала заднього виду, побачила автомобіль, який рухався позаду неї по її смузі руху без увімкненого покажчика лівого повороту. Закінчуючи маневр розвороту, вона відчула сильний удар в ліву сторону свого автомобіля, який допустив автомобіль «Opel Astra».
Допита в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснила, що 15 березня 2021 року близько 19 год. вона рухалась автомобілем із м. Тернополя в с. Великі Бірки Тернопільського району Тернопільської області автомобільною дорогою «Т-20-02». Рухаючись по вказаній дорозі, вона помітила автомобіль, який рухався повільно із увімкнутим лівим покажчиком повороту протягом 5-7 секунд, який здійснював маневр розвороту. В цей час вона помітила з-за даного автомобіля світло фар іншого автомобіля, який із своєї смуги руху перемістився на зустрічну смугу руху та на зустрічній смузі руху здійснив зіткнення із автомобілем, який закінчував маневр розвороту.
Допитаний в судовому засіданні 14 травня 2021 року в якості свідка неповнолітній ОСОБА_4 , який є сином ОСОБА_1 , пояснив, що 15 березня 2021 року близько 19 год. він разом з батьком та сестрою рухалися автомобілем «Opel Astra» в сторону м. Тернопіль. Він сидів на передньому сидінні пасажира поряд із водієм. Перед ними рухався автомобіль «Lexus», який рухався повільно, без ввімкненого лівого покажчика повороту. Батько включивши лівий покажчик повороту, розпочав маневр обгону автомобіля «Lexus», виїхав на смугу зустрічного руху та наблизився до автомобіля «Lexus», який у цей час здійснив різкий маневр повороту ліворуч, в результаті чого відбулось зіткнення. В момент зіткнення він бачив як водій автомобіля «Lexus», розмовляв по телефону, при цьому виконуючи маневр розвороту.
Висновок суду про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи вважаю, що в матеріалах справи наявні протилежні та взаємовиключаючі пояснення сторін конфлікту, що позбавляє суд можливості беззаперечно встановити порушення ОСОБА_1 вимог п.п. 2.3.б, 12.1, 13.1 ПДР, а інші докази в матеріалах справи відсутні.
З наявних у справі матеріалів не вбачається за можливе встановити ні швидкість руху автомобіля ОСОБА_1 , ні момент виникнення небезпеки для його руху та наявність у нього технічної можливості зупинити транспортний засіб та уникнути зіткнення.
Показання потерпілого не можуть бути беззаперечним доказом на підтвердження вини ОСОБА_1 , оскільки останній є заінтересованою особою у справі.
Протокол про адміністративне правопорушення або копія такого протоколу, без його належного правового аналізу, не може бути визнаний належними доказами по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Таким чином, в матеріалах справи відсутні беззаперечні докази, які в їх сукупності та взаємозв'язку доводили б факт порушення ОСОБА_1 вимог п.п. 2.3 (б), 12.1, 13.1 ПДР, що знаходиться в причинному зв'язку з настанням ДТП, яка мала місце 15 березня 2021 року.
Положеннями ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Згідно з вимогами ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
При цьому, державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України, оскільки доказування є правом особи, а не її юридичним обов'язком.
У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v.Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v.Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Відповідно до вимог ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
На підставі відповідної практики ЄСПЛ можна зробити однозначний висновок, що суд не має права перебирати на себе функцію обвинувача у справах про адміністративні правопорушення, які в розумінні Конвенції прирівнюються до кримінального провадження, оскільки в такому випадку суд перестає бути незалежним та неупередженим органом з розгляду спорів, що є безумовним порушенням ст. 6 Конвенції в частині права кожного на справедливий суд. В такому випадку суд позбавлений можливості самостійно здійснювати збір додаткових доказів, що підтверджували б або спростовували б вину правопорушника, а отже судовий розгляд здійснюється на підставі наданих суду матеріалів.
З огляду на зазначене, суд позбавлений змоги самостійно витребовувати докази та документи на підтвердження вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вказаний обов'язок повністю покладений на орган або особу, яка складає відповідний протокол.
Таким чином, оцінюючи в сукупності наявні у справі докази, суд приходить до висновку про те, що матеріали справи не містять беззаперечних доказів, які б поза розумним сумнівом вказували на те, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 2.3 (б), 12.1, 13.1 ПДР, що знаходиться в причинному зв'язку з настанням ДТП, яка мала місце 15 березня 2021 року, а тому приходить до висновку про недоведеність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення за ст. 124 КУпАП.
Суд не приймає до уваги пояснення допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_5 , який пояснив, що самого факту ДТП не бачив та прибув на місце події під час оформлення матеріалів працівниками поліції. На місці ДТП також знаходились інші особи, однак вони йому невідомі. Вказані пояснення мають загальний характер та не містять жодних відомостей на підтвердження чи спростування обставин даної ДТП.
Не знайшли свого підтвердження і доводи ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_2 здійснювала маневр розвороту у місці де це заборонено законом, зокрема на мості. З матеріалів справи, зокрема зі схеми місця ДТП, яка мала місце 15 березня 2021 року о 19 год. 10 хв. не вбачається, що вказана дорожньо-транспортна пригода відбулась на мості, зокрема будь-яких відміток про вказані обставини зазначена схема не містить. Дана схема підписана учасниками та будь-яких заперечень не зазначено.
Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про повернення матеріалів справи для належного доопрацювання до органу поліції з метою повного та об'єктивного встановлення всіх обставин справи та проведення експертиз, з огляду на таке. Твердження ОСОБА_1 про те, що поліцейським не встановлено часу виникнення ДТП, місця ДТП відповідно до ширини дороги, відсутність протоколу про вчинення правопорушення відносно ОСОБА_2 , не відібрано пояснень від свідків, допущення до складення протоколу сторонніх осіб, не витребування даних у мобільних оператор щодо наявності розмов ОСОБА_2 на час вчинення ДТП є безпідставними та не можуть бути законними, обґрунтованими підставами для повернення матеріалів до органу, який їх складав.
Суд не приймає до уваги, надані в судовому засіданні пояснення ОСОБА_1 про те, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_2 як безпідставні та такі, що не мають значення для вирішення даної справи.
Досліджувати обставини справи на предмет того, чи мають місце факти порушення ПДР іншими учасниками, що призвели б до ДТП, суд позбавлений можливості, адже розгляд адміністративних матеріалів здійснюється виключно в межах пред'явленого обвинувачення, котре, у даному випадку, сформульовано у Протоколі, а також суд не може ініціювати розгляд справ про адміністративні правопорушення за ст. 124 КУпАП, адже у такому випадку неминуче перебиратиме на себе функції органу, уповноваженого законом на порушення такої процедури.
З аналогічних мотивів та на підставі ч. 2 ст. 279 КУпАП, згідно якої розгляд справи відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення, суд не уповноважений вирішувати питання про відповідальність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за порушення інших правових норм, ніж ті, що зазначені у протоколі.
Такий висновок узгоджується із усталеною практикою Європейського суду з прав людини. Зокрема, у рішенні Суду по справі «Карелін проти Росії» від 20 вересня 2016 року зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу.
У даній справі, суд вирішує лише питання щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 відносно якого і було складено протокол про адміністративне правопорушення.
Не підлягає до задоволення і клопотання ОСОБА_1 про призначення у справі судової автотехнічної та трасологічної експертиз, з огляду на таке.
Як зазначив ОСОБА_1 у судовому засіданні та вбачається із змісту клопотань про призначення експертиз, останні заявлені на підтвердження невинуватості останнього у вчиненні правопорушення за ст. 124 КУпАП та щодо перевірки дій ОСОБА_2 на відповідність їх ПДР.
Потерпіла ОСОБА_2 заперечила щодо призначення експертизи, оскільки вважає, що у справі достатньо зібрано матеріалів, які підтверджують вину ОСОБА_1 у вчинені вказаної ДТП
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 279 КУпАП розгляд справи відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 цього Кодексу.
Таким чином, розгляд даної справи про адміністративне правопорушення здійснюється виключно на підставі тих доказів, які додані до Протоколу особою, уповноваженою на його складання.
З врахуванням наведеного, для належного з'ясування усіх обставини справи, суд не вбачає потреби у спеціальних знаннях, а положення ч. 2 ст. 62 Конституції України, з урахуванням рішень Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 та ЄСПЛ «Маліга проти Франції» від 23.09.1998 року, звільняють ОСОБА_1 від обов'язку доводити свою непричетність до скоєння правопорушення.
Крім того, як вже зазначалось вище, суд не вправі досліджувати обставини щодо порушення ПДР іншим учасником ДТП відносно якого не складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП
Враховуючи викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, суд вважає, що провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП слід закрити, за недоведеністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 124, 247, 251, 252, 283, 284 КУпАП, суд,-
Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 статті 7 КУпАП протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Суддя: І.М. Черніцька