12.05.2021 Справа №607/6714/21
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Дуда О.О., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли від Відділення поліції №1 (м.Тернопіль) Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, ПП, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1
за ч.1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
28.03.2021 року о 18.30 год. ФОП ОСОБА_1 у закладів громадського харчування " ІНФОРМАЦІЯ_2 ",що у АДРЕСА_2 проводила організацію дозвілля (банкет, святкування дня народження із танцями), чим порушив вимоги п. 3,9 постанови КМУ №1236 від 09.12.2020 року, відповідальність за що передбачена ч.1 ст.44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення визнала.
Вимогами ч.1 ст.9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна, необережна) дія чи бездіяльність, яку посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення доведена матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, а саме відомостями, які містяться у протоколі серії ВАБ №516012 від 31.03.2021 року; рапортом працівника поліції від 28.03.2021 року, відеозаписом з нагрудних камер інспекторів поліції; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 31.03.2021 року.
Згідно ч.1 ст.44-3 КУпАП, адміністративна відповідальність передбачена цією статтею настає за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Відповідно до положень п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а тому покладення на суд обов'язків ініціювати збір доказів для доказування вини особи суперечить принципам об'єктивності та неупередженості суду при розгляді справи та є неприпустимим.
Згідно з ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
За даних обставин, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 44-3 КУпАП порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 дійсно винна у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 44-3 КУпАП, за що передбачена адміністративна відповідальність, але з урахуванням обставин справи, суд вважає за можливе застосувати ст.22 КУпАП, яка передбачає можливість звільнення від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення, а адміністративну справу за ч.1 ст. 44-3 КУпАП закрити, оскільки діяння, вчинене ОСОБА_1 містило в собі усі юридичні і суб'єктивні ознаки, що характеризують правопорушення, передбачене ч.1 ст. 44-3 КУпАП, але внаслідок всіх конкретних обставин воно не відповідало тій суспільній небезпечності, яка є типовою для цього виду правопорушення, зокрема, його дії суб'єктивно не були направлені на заподіяння шкоди суспільним інтересам, юридичним та фізичним особам, при цьому, суд врахував особу правопорушника, те що є підстави вважати, що в подальшому вона не буде скоювати правопорушень, відсутність спричиненої шкоди та обставин, що обтяжують адміністративну відповідальність.
Суд, розглянувши матеріали справи, приймає до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, особу винного, прийшов до висновку за можливе звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності з підстав, передбачених ст.22 КУпАП, визнавши вчинене нею адміністративне правопорушення малозначним і обмежитись усним зауваженням, а адміністративну справу за ч.1 ст.44-3 КУпАП - закрити.
Керуючись ст.ст. 9, 22, 44-3, 245, 251, 254, 256, 268, ст. ст.280,283-285 КУпАП України, суд, -
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 44-3 КУпАП та звільнити від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення на підставі ст. 22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.
Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 цього Кодексу, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-3 цього Кодексу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя Дуда О.О.