Справа № 605/240/21
про залишення без руху
"27" травня 2021 р. Підгаєцький районний суд
Тернопільської області
в складі:
головуючого судді Горуц Р.О.
розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, -
Позивач ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди.
Подана позовна заява не відповідає вимогам п.5 ч.3 ст.175, Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Змістом п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
В позовній заяві вказано, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, був пошкоджений транспортний засіб «LONCIN-CR6» державний номерний знак « НОМЕР_1 », який належить ОСОБА_1 , однак будь-яких належних та допустимих доказів, які б підтверджували право власності на таке майно, до матеріалів справи не додано.
Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.177 ЦПК Позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Тобто, позивачу із врахуванням вимог п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України до позовної заяви необхідно долучити документ, який підтверджує її право власності на вищевказаний транспортний засіб та відповідно до ч.1 ст.177 ЦПК долучити до позовної заяви копію такого документу відповідно до кількості відповідачів.
Суд акцентує увагу позивача на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях “Голдер проти Великої Британії” від 21 лютого 1975 року, “Де Жуффр де ля Прадель проти Франції” від 16 грудня 1992 року. Відтак в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Дотримання вимог ст.175 ЦПК України при пред'явленні позову в суд є імперативним правилом, в тому числі і для суду.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків.
Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Враховуючи вищезазначене, вважаю за необхідне позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків, який не може перевищувати 5 днів з дня отримання даної ухвали.
З урахуванням наведеного вище, залишення позовної заяви без руху, жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя, після усунення недоліків позовної заяви.
На підставі наведеного, керуючись ч.ч.1, 2 ст.185 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків, який не може перевищувати 5 днів з дня отримання даної ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Р. О. Горуц