604/556/21
1-кс/604/109/21
про продовження строку тримання під вартою
28 травня 2021 року смт. Підволочиськ
Підволочиський районний суд Тернопільської області в складі :
головуючого : ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2
сторони обвинувачення - прокурора ОСОБА_3
сторони захисту - адвоката ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у сел. Підволочиську Тернопільської області клопотання прокурора Підволочиського відділу Теребовлянської окружної прокуратури Тернопільської області про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , -
На розгляді Підволочиського районного суду перебуває кримінальне провадження №12019210060000229 від 10 серпня 2019 року про обвинувачення ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.
Проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , вчинивши ряд крадіжок майна, поєднаних із проникненням у житло, як основне джерело для здобуття коштів та матеріальних благ для свого існування, діючи з корисливих спонукань, з метою особистого збагачення будучи раніше судимим за кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 185 КК України, за яке судимість у встановленому законом порядку не погашена, на шлях виправлення та перевиховання не став, а знову вчинив умисне кримінальне правопорушення проти власності за наступних обставин.
Так, на початку серпня 2019 року, точного часу не встановлено, у ОСОБА_5 , який знаходився за місцем свого проживання, виник злочинний намір, направлений на вчинення крадіжки майна із житлових будинків у м. Бучач Бучацького району Тернопільської області.
З метою реалізації спільного злочинного наміру, ОСОБА_5 за невстановлених досудовим розслідуванням обставин 8 серпня 2019 року прибув до м. Бучач Бучацького району Тернопільської області.
Надалі, 8 серпня 2019 року в першій половині дня, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_5 проходив по АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_8 .
Реалізовуючи свій злочинний намір, направлений на вчинення крадіжки чужого майна, ОСОБА_5 , 8 серпня 2019 року в першій половині дня, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи біля будинку АДРЕСА_1 , переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, та його дії не будуть помічені сторонніми особами, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, проник через паркан на територію господарства ОСОБА_8 . Надалі, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_5 , шляхом віджиму невстановленим предметом одного із металопластикових вікон житлового будинку ОСОБА_9 , яке розташоване на першому поверсі, проник в середину вказаного будинку, звідки, таємно, умисно, повторно викрав металевий сейф, в якому знаходились грошові кошти та ювелірні вироби. Після чого з викраденими речами ОСОБА_5 вийшов через пошкоджене вікно з будинку та з місця скоєння кримінального правопорушення втік, маючи при цьому можливість вільно розпоряджатись викраденим майном на власний розсуд.
В результаті злочинних дій ОСОБА_5 потерпілій ОСОБА_8 було спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 8730,43 грн.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, на початку вересня 2019 року, точного часу не встановлено, у ОСОБА_5 , який знаходився за місцем свого проживання, спільно із невстановленими особами, виник злочинний намір, направлений на вчинення крадіжки майна із житлових будинків у м. Почаїв Кременецького району Тернопільської області.
З метою реалізації спільного злочинного наміру, ОСОБА_5 за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, спільно із невстановленими особами 5 вересня 2019 року прибув до м. Почаїв Кременецького району Тернопільської області.
Надалі, 5 вересня 2019 року в період з 08.30 год. по 13.00 год. ОСОБА_5 спільно із невстановленими особами проходив, по АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_10 .
Реалізовуючи свій злочинний намір, направлений на вчинення крадіжки чужого майна, ОСОБА_5 , за попередньою змовою групою осіб, 5 вересня 2019 року в період з 08.30 год. по 13.00 год., перебуваючи біля будинку АДРЕСА_1 , переконавшись, що за ними ніхто не спостерігає, та їхні дії не будуть помічені сторонніми особами, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, проникли через паркан на територію господарства ОСОБА_10 . Надалі, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_5 спільно із невстановленими особами шляхом віджиму невстановленим предметом одного із металопластикових вікон житлового будинку ОСОБА_10 , яке розташоване на першому поверсі, проникли в середину вказаного будинку, звідки, таємно, умисно, повторно викрали ювелірні вироби, а також грошові кошти у сумі 10 000 грн. Після чого з викраденими речами ОСОБА_5 вийшов через пошкоджене вікно з будинку та з місця скоєння кримінального правопорушення втік, маючи при цьому можливість вільно розпоряджатись викраденим майном на власний розсуд.
В результаті злочинних дій ОСОБА_5 та невстановлених осіб потерпілій ОСОБА_10 було спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 26 000 грн.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, в середині вересня 2019 року, точного часу не встановлено, у ОСОБА_5 , який знаходився за місцем свого проживання, виник злочинний намір, направлений на вчинення крадіжки майна із житлових будинків у м. Підволочиськ Підволочиського району Тернопільської області.
З метою реалізації спільного злочинного наміру, ОСОБА_5 за невстановлених досудовим розслідуванням обставин 22 вересня 2019 року прибув до смт. Підволочиськ Підволочиського району Тернопільської області.
Надалі, 22 вересня 2019 року в період з 15.30 год. по 20.50 год. ОСОБА_5 проходив по АДРЕСА_2 , який належить ОСОБА_11 .
Реалізовуючи свій злочинний намір, направлений на вчинення крадіжки чужого майна, ОСОБА_5 , 22 вересня 2019 року в період з 15.30 год. по 20.50 год., перебуваючи біля будинку АДРЕСА_2 , переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, та його дії не будуть помічені сторонніми особами, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, проник через паркан на територію господарства ОСОБА_11 . Надалі, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_5 обійшов будинок та шляхом віджиму невстановленим предметом одного із металопластикових вікон житлового будинку ОСОБА_11 , яке розташоване на першому поверсі, проник в середину вказаного будинку, звідки, таємно, умисно, повторно викрав ювелірні вироби, а також грошові кошти.
Після чого з викраденими речами ОСОБА_5 вийшов через пошкоджене вікно з будинку та з місця скоєння кримінального правопорушення втік, маючи при цьому можливість вільно розпоряджатись викраденим майном на власний розсуд.
В результаті злочинних дій ОСОБА_5 потерпілій ОСОБА_11 було спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 52 360,66 гривень.
Окрім того, у ОСОБА_5 , який знаходився в м. Нововолинськ Волинської області, спільно зі своїми товаришами ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , виник спільний злочинний намір, направлений на вчинення крадіжки майна із житлових будинків на території Тернопільської області за попередньою змовою групою осіб.
Надалі, з метою реалізації спільного злочинного наміру, ОСОБА_7 18 листопада 2019 року, домовився зі своїм знайомим ОСОБА_12 , мешканцем м.Нововолинськ Волинської області, щоби він своїм автомобілем марки «Опель Корса» р.н. НОМЕР_1 перевіз його та його знайомих ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в Тернопільську область до місця вчинення крадіжки та назад, при цьому ОСОБА_12 про злочинний намір ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 нічого відомо не було.
В подальшому, 19 листопада 2019 року, близько 14:00 год., ОСОБА_6 , спільно з ОСОБА_5 та ОСОБА_7 на автомобілі марки «Опель Корса» р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_12 , приїхали у с.Кам'янки Підволочиського району Тернопільської області. Проїжджаючи по вказаному вище населеному пункту, ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_5 та ОСОБА_7 виявили господарство ОСОБА_13 . В цей час ОСОБА_5 вказав ОСОБА_12 зупинити автомобіль неподалік вказаного вище домогосподарства.
Реалізовуючи спільний злочинний намір, направлений на вчинення крадіжки чужого майна, 19 листопада 2019 року, близько 14:30 год., ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , перебуваючи в с.Кам'янки на вул.Тернопільській Підволочиського району Тернопільської області, вийшли з автомобіля ОСОБА_12 та направились до господарства ОСОБА_13 , що по АДРЕСА_3 , при цьому ОСОБА_12 , якому про злочинний намір вказаних вище осіб нічого відомо не було, за їхньою вказівкою залишився очікувати у автомобілі. Далі, ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , перебуваючи біля господарства ОСОБА_13 , переконались, що за ними ніхто не спостерігає та їхні дії не будуть помічені сторонніми особами, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, проникли через паркан на територію господарства ОСОБА_13 . Надалі, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_6 , спільно з ОСОБА_5 та ОСОБА_7 пошкодивши скло одного із вікон житлового будинку ОСОБА_13 , яке розташоване на другому поверсі, використавши драбину, яку виявили на господарстві, почергово проникли в середину вищевказаного житлового будинку, звідки спільно, умисно, таємно викрали грошові кошти, ювелірні вироби, товарно-матеріальні цінності.
Із викраденими речами ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вийшли через пошкоджене вікно з приміщення будинку, сіли в автомобіль марки «Опель Корса» р.н. НОМЕР_1 належний ОСОБА_12 , якому про злочинні наміри ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , нічого відомо не було, з місця скоєння кримінального правопорушення втекли, маючи при цьому можливість вільно розпоряджатись викраденим майном на власний розсуд.
В результаті спільних злочинних дій ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 потерпілому ОСОБА_13 було спричинено значну матеріальну шкоду на загальну суму 131 345,25 гривень.
19 листопада 2019 року ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України, які рухались на автомобілі «Opel Corsa» р.н. НОМЕР_1 білого кольору, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_12 .
20 листопада 2019 року ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднаному із проникненням в житло, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
5 травня 2020 року ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 повідомлено про нову підозру тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднаному із проникненням в житло, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, 28 травня 2020 року складений слідчим СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_14 обвинувальний акт, затверджений прокурором - начальником Підволочиського відділу Кременецької місцевої прокуратури ОСОБА_3 направлено до суду.
Ухвалою слідчого судді Збаразького районного суду ОСОБА_15 від 22.11.2019 ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В подальшому, ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду ОСОБА_16 від 17.01.2020, ухвалами слідчого судді Підволочиського районного суду ОСОБА_1 від 17.03.2020, 12.05.2020 року продовжено вказаний запобіжний захід підозрюваному ОСОБА_5 .
Підставами для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 є те, що він обвинувачується у скоєнні умисного тяжкого злочину, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років, який усвідомлюючи міру покарання у випадку визнання його винним у кримінальному провадженні, в якому він обвинувачується, буде переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та інших обвинувачених, у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, а застосування менш суворих запобіжних заходів не буде достатнім для запобігання вищевказаним ризикам та забезпечення належної його поведінки.
Метою продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартоює забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам передбачених ст.177 КПК України, а саме:
п.1 переховуватись від суду;
п.3 незаконно впливати іншого обвинуваченого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні;
п. 4 перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином;
п.5 вчинити інше кримінальне правопорушення.
Ризиком того, що ОСОБА_5 може переховуватись від суду є те, що він, усвідомлюючи міру покарання за вчинений ним злочин, може навмисно переховуватись від суду з метою уникнення відповідальності, а також відсутність у нього соціальних зв'язків в суспільстві.
Ризиком того, що ОСОБА_5 може незаконно впливати на інших обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні є те, що він підтримує дружні відносини із ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , може впливати на них і схиляти їх до неправдивих свідчень, а також може впливати на свідка у кримінальному провадженні ОСОБА_12 , який є його знайомим та дає показання з приводу вчиненого кримінального правопорушення обвинуваченими.
Крім цього, ризиком того, що ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення є те, що 09.09.2016 ОСОБА_5 засуджений Нововолинським міським судом Волинської області за ч.3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців, звільнений по відбуттю терміну покарання 28.11.2018, тобто на даний час судимість за попередній злочин не знята та не погашена, що свідчить про стійкість протиправної поведінки ОСОБА_5 та небажання стати на шлях виправлення. Крім цього ОСОБА_5 ніде не працює, не має постійного джерела доходу, що підтверджує ризик того, що він знову може вичинити інше кримінальне правопорушення.
Заявлені ризики не зменшились, а тому виправдовують подальше тримання ОСОБА_5 під вартою, а жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти наявним ризикам.
Вищевикладене свідчить про те, що на даний час існують ризики того, що ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, не буде виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки та матиме можливість перешкоджати судовому розгляду кримінального провадження.
На даний час відсутні відомості, які б вказували на неможливість утримування ОСОБА_5 під вартою.
Згідно з положенням ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного (обвинуваченого), а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
З врахуванням вищенаведеного, з метою забезпечення належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_5 , та виконання ним процесуальних обов'язків, запобігання можливому переховуванню від суду, незаконного впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження, перешкоджання кримінальному провадженню, вчинення іншого злочину, а також з метою створення необхідних умов для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, судового розгляду кримінального провадження в розумні строки, просить продовжити строк запобіжного заходу терміном на 60 днів.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримали у повному обсязі з підстав, що у ньому викладені та просять його задоволити.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник проти задоволення клопотання про продовження строку тримання під вартою заперечили та пояснили, що ризики, котрі зазначені прокурором є надуманими, безпідставними та необґрунтованими, а тому просять змінити міру запобіжного заходу на більш м'який, або зменшити розмір застави.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, вважає за доцільне продовжити ОСОБА_5 строк тримання під вартою з наступних підстав.
Ухвалою слідчого судді Збаразького районного суду Тернопільської області від 22 листопада 2020 року щодо підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 17 січня 2020 року.
17 січня 2020 року ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 до 17 березня 2020 року.
Надалі ухвалами Підволочиського районного суду під час розгляду кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_5 продовжувались запобіжні заходи, оскільки ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу не змінилися.
Разом з тим, судовий розгляд по даному кримінальному провадженню не закінчено, а тому, перебуваючи на волі, обвинувачений може вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічних злочинів, ніде не працевлаштований, підтримує дружні відносини із ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень не визнає.
Ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які враховувалися при обранні ОСОБА_5 даного виду запобіжного заходу на час розгляду кримінального провадження у суді не відпали.
При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою суд також враховує практику Європейського суду з прав людини:
Так, у відповідності до п. п. 61, 62 рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі "Смирнов проти Росії", наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи. Довготривале утримання під вартою може бути виправданим лише при наявності конкретних ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на наявність презумпції невинності, перевищують інтереси забезпечення поваги до свободи.
Відповідно до п. 79 рішення в справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року «розумність строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Вона має оцінюватися в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів, переконливості аргументів заявника, викладених у його клопотанні про звільнення. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості».
Таким чином, з урахуванням викладених обставин, характеризуючих даних підозрюваного, обґрунтованості обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, переконливості наявних ризиків та тяжкості покарання, що загрожує обвинуваченому у випадку визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, суд дійшов до висновку, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може забезпечити належну поведінку обвинуваченого ОСОБА_5 та запобігти вище вказаним ризикам, передбаченим ч.1 ст. 177 КПК України, а тому вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора про продовживши строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 діб.
Обставина продовження строку тримання під вартою виключає можливість задоволення клопотань захисника обвинуваченого про зміну запобіжного заходу на більш м'який. Суд не вважає аргументи захисту обвинуваченого ОСОБА_5 переконливими і у своїй сукупності не дають підстави вважати, що відпали ризики, передбачені ст. 177 КПК які були враховані при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Суд звертає увагу на формальність наведених обвинуваченим та його захисником підстав для зміни запобіжного заходу, без наведення конкретних аргументів на підтвердження своїх позицій.
Керуючись ст. ст. 177, 199, 331 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора Підволочиського відділу Теребовлянської окружної прокуратури - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою терміном на 60 днів, тобто до 28 липня 2021 року 23 год 59 хв.
У задоволенні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_5 - ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу, зменшення розміру застави - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_1