Справа № 604/415/21
Провадження № 2/604/263/21
24 травня 2021 року сел. Підволочиськ
Підволочиський районний суд Тернопільської області
в складі :
Головуючого судді Сташківа Н.Б.
за участю
секретаря судового засідання Гамана В.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Підволочиськ в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, встановленого рішенням Підволочиського районного суду на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 900 грн до 2000 грн, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову до досягнення дитиною повноліття.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що з часу ухвалення рішення про стягнення аліментів ціни підвищились у зв'язку з інфляцією, у відповідності до ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів не може бути менший ніж 50 відсотків, а тому просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 05 травня 2021 року по даній справі відкрито спрощене провадження з повідомленням сторін.
В судове засідання позивач не з'явилася, подала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, заявлені вимоги підтримала в повному обсязі.
Відповідач, в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про день слухання справи в суді, проте подав заяву, згідно до якої проти задоволення позову заперечує, оскільки постійного заробітку не має, аліменти в розмірі 900 грн згідно рішення суду сплачує щомісячно та у повному розмірі, від іншої допомоги на дитину(подарунки, одяг тощо) позивач категорично відмовляється, повертає. Справу просить розглянути у його відсутності.
Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення за правилами спрощеного позовного провадження, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст.ст. 247,179 ЦПК України, виходячи з наступного:
Рішенням Підволочиського районного суду Тернопільської області № 2/604/291/18 від 13 липня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя с. Хмелиська, Підволочиського району, Тернопільської області, РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительки с. Кам'янки, Підволочиського району, Тернопільської області, паспорт серія НОМЕР_2 , виданий Підволочиським РС УДМСУ в Тернопільській області 15 жовтня 2015 року, РНОКПП НОМЕР_3 ) аліменти на малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі, у розмірі 900 (дев'ятсот) гривень щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 01 червня 2018 року, і продовжувати до досягнення дитиною повноліття.
Як убачається з акту обстеження від 09 квітня 2021 року, ОСОБА_1 проживає з за адресою: АДРЕСА_1 разом із дітьми: ОСОБА_5 , ОСОБА_3 ОСОБА_1 перебуває у відпусті по догляду за дитиною до 3 річного віку, утримує дітей сама, коштів не вистарчає.
Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків (ч. 2 ст. 51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема статтею 180 СК України на батьків покладено обов'язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття.
Згідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до роз'яснень, що надані у п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Відповідно до чч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно з вимогами ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3ст. 181 СК України).
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого та рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшений або збільшений за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
Підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень ст.ст. 183, 184 СК України.
Згідно з п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Враховуючи зміст ст. ст.181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Визначаючи розмір аліментів, суд виходить із вимог ст.ст. 181-184 СК України, згідно яких, розмір аліментів може визначатися у твердій грошовій сумі, котра не може бути меншою ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлений прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років: з 01 січня 2021 року - 2395,00 грн. Крім того, суд виходить також із захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, збереження того рівня життя, який вона б мала тоді, коли утримувалася обома батьками.
Згідно з роз'ясненнями п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Таким чином, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, з урахуванням матеріального становища сторін, стану здоров'я відповідача, їх неповнолітньої дитини, тієї обставини, що обов'язок утримувати дітей лежить на обох батьках, вважає, що позовні вимоги про зміну розміру аліментів підлягають до часткового задоволення. При цьому суд виходить з розумності та достатності вказаного розміру стягуваних аліментів, необхідних для задоволення потреб позивача на утримання неповнолітньої дитини, встановленого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, реальної можливості відповідача вказаний розмір аліментів сплачувати щомісячно.
На основі викладеного суд приходить до висновку, що з відповідача в користь позивача слід стягнути аліментина утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,народження, в твердій грошовій сумі у розмірі 1500 гривень щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Крім того, суд приходить до висновку також, що згідно ст. 141 ЦПК України, з відповідача в дохід держави слід стягнути 908,00 грн судового збору.
На підставі ст.ст.183,184, ч.1 ст.192 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 4, 7, 8, 10, 11, 12, 13, 83, 200,247,258, 259, 263, 265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , до ОСОБА_2 , адреса проживання АДРЕСА_3 , про збільшення розміру аліментів,- задовольнити частково.
Збільшити розмір аліментів, визначений рішенням Підволочиського районного суду Тернопільської області 2/604/291/18 від 13 липня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя с. Хмелиська, Підволочиського району, Тернопільської області, РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительки с. Кам'янки Підволочиського району Тернопільської області, РНОКПП НОМЕР_3 , аліменти на малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі, у розмірі1500 гривень щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в дохід держави 908,00 гривень судового збору.
Виконавчий лист по справі № 2/604/291/18 про стягнення аліментів на утримання дочки з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 - повернути в Підволочиський районний суд Тернопільської області.
В задоволенні решти вимог відмовити
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Підволочиський районний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя - підпис
Згідно з оригіналом:
Суддя Підволочиського районного суду
Тернопільської області Н.Б.Сташків