Справа № 601/1279/21
Провадження № 2/601/503/2021
28 травня 2021 року Суддя Кременецького районного суду Тернопільської області Коротич І.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-
ОСОБА_1 27.05.2021 звернувся до суду з позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк», де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає до виконання.
ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову, шляхом зупинення стягнення за виконавчим написом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швеця Р.О. від 24.10.2017, що зареєстрований в реєстрі за №16661. На думку позивача невжиття судом заходів забезпечення позову може призвести до стягнення грошових коштів, а також до опису та арешту належного йому майна, проведення його оцінки та передачі майна на реалізацію з прилюдних торгів.
Дослідивши заяву та додані до неї матеріали, приходжу до висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає до задоволення виходячи із наступного.
Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Згідно з вимогами ч.ч. 1, 10 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Згідно із п. 6 ч. 1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, переглянувши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що вона не підлягає задоволенню. Так, заходи забезпечення позову можуть бути вжитті судом у випадку наявності реального ризику ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або у випадку, коли ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у випадку їх невжиття буде неможливий. З поданої заяви вбачається лише те, що відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого напису №16661 та це в майбутньому може призвести до стягнення грошових коштів та арешту належного позивачу майна. Тому посилання позивача на те, що невжиття заходів забезпечення позову саме шляхом зупинення стягнення на підставі оспорюваного виконавчого напису нотаріуса може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, або зробити неефективним захист його порушеного права, поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, жодним чином не доведені наданими ним доказами. Через це підстав для вжиття заходів забезпечення позову зупинення стягнення за виконавчим написом немає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149, 150-153, 260, 353 ЦПК України, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання відповідної заяви протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя: