Справа № 598/650/21
провадження № 2/598/321/2021
іменем України
"28" травня 2021 р. Збаразький районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого судді Левків А.І.
при секретарі Довбуш М.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Збаражі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
встановив:
ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Свої вимоги позивачка мотивує тим, що 29 листопада 2003 року відділом РАЦС Збаразького районного управління юстиції Тернопільської області вони зареєстрували шлюб за актовим записом № 132. У шлюбі народились діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спільне життя не склалося по причині несумісності їх характерів та різних поглядів на життя. Близько двох років вони проживають окремо, їх сім'я практично розпалась і шлюб існує лише формально, а тому позивач звернулась до суду із вказаним позовом.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, однак від неї на адресу суду надійшла заява в якій вона просить розгляд справи проводити без її участі, позов підтримує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, однак від нього на адресу суду надійшла заява в якій він просить розгляд справи проводити без його участі, позов визнає.
Відповідно до ст.206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Згідно ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Вказана норма закону відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.2 ст.104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що оскільки відповідач позовні вимоги визнає і це не суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, даний позов слід задовольнити.
На підставі ст. 142 ЦПК України, суд вважає за доцільне повернути позивачу 50 відсотків сплаченого судового збору внаслідок визнання позову відповідачем.
Керуючись ст.142, 263-265, 273 ЦПК України, ст.ст. 24, 104, 110, 112 СК України, суд,
ухвалив:
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрований 29 листопада 2003 року відділом РАЦС Збаразького районного управління юстиції Тернопільської області за актовим записом № 132 - розірвати.
Повернути з державного бюджету ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 454 (чотириста п'ятдесят чотири ) гривні сплаченого судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду Тернопільської області через Збаразький районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення складено 28 травня 2021 року.
СУДДЯ А.І.Левків