Справа №944/1748/20
Провадження №2-з/944/21/21
24.05.2021 року м.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області в складі:
головуючої судді - Швед Н.П.,
з участю секретаря - Бундз М.Р.
розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_4 про скасування державної реєстрації земельних ділянок за кадастровими номерами 4625889200:04:001:0297,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_4 про скасування державної реєстрації земельних ділянок за кадастровими номерами 4625889200:04:001:0297.
В обгрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 покликається на те, що у проваджені Яворівського районного суду Львівської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_4 про скасування державної реєстрації земельних ділянок за кадастровими номерами 4625889200:04:001:0297, 4625889200:04:001:0298.
Відповідач ОСОБА_3 та ОСОБА_2 являлися власниками земельних ділянок за кадастровими номерами 4625889200:04:001:0297, 4625889200:04:001:0298.
22 грудня 2020року представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні у Львівському апеляційному суді повідомила про те, що ОСОБА_3 21 грудня 2020 року напередодні рішення Львівського апеляційного суду подарувала рідному брату ОСОБА_5 спірну земельну ділянку за кадастровими номерами 4625889200:04:001:0297, відтак в подальшому виконати постанову Львівського апеляційного суду про накладення арешту на оспорювану земельну ділянку стало неможливим, оскільки така вибула від правовласника ОСОБА_3 .
Вважає, що оспорювана земельна ділянка може бути відчужена і від чергового набувача ОСОБА_5 , що може в подальшому унеможливити або утруднити виконання судового рішення, у разі задоволення позовних вимог. Невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту становить реальну небезпеку в майбутньому для повернення даної земельної ділянки.
Просить заяву задовольнити, накласти арешт на земельну ділянку площею 0,2471 га, яка знаходиться за адресою: с.Ясниська Яворівського району Львівської області, цільове призначення: 01.03 для ведення особистого селянського господарства, за кадастровим номером 4625889200:04:001:0297, яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_5 , номер запису про право в державному реєстрі прав: 39832800, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1760573146258.
Вивчивши матеріали заяви слід прийти до наступного.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення претензій позивача (заявника).
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову, з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
З огляду на викладене, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.149ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Згідно із п. 1 частини першоїстатті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Судом встановлено, що у проваджені Яворівського районного суду Львівської області знаходится цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Ясниської сільської ради Яворівського району Львівської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_4 про скасування державної реєстрації земельних ділянок за кадастровими номерами 4625889200:04:001:0297, 4625889200:04:001:0298, у якій відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання.
Як слідує з позовної заяви земельна ділянка за кадастровим номером 4625889200:04:001:0298 07.02.2019 року зареєстрована на праві власності за ОСОБА_2 , номер запису право 30269175 та земельна ділянка за кадастровим номером 4625889200:04:001:0297 04.02.2019 року зареєстрована на праві власності за ОСОБА_3 , номер запису право 30198364, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна , долученою до заяви.
Із змісту позову вбачається, що позивач просить скасувати державну реєстрацію земельних ділянок за кадастровими номерами 4625889200:04:001:0297, 4625889200:04:001:0298.
З наведеного слідує, що предметом позову є немайнові вимоги, оскільки не мають грошової оцінки, при цьому такі фактично зводяться до оспорення набуття відповідачами права власності на нерухоме майно, а саме земельні ділянки за відповідними кадастровими номерами.
Тобто, позивач звернувся до суду з позовом за захистом порушених, на його думку прав, предметом якого є оспорення законності рішень про надання у власність та державну реєстрацію права власності на земельні ділянки, які, на його думку, на законних підставах перебували в його користуванні.
Однак, як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна ОСОБА_3 21 грудня 2020 року на підставі договору дарування укладеного приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Львівської області Косаревич О.О. №2635 від 21.12.2020року, подарувала вищевказану земельну ділянку за кадастровими номерами 4625889200:04:001:0297,площею 0,2471га, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1760573146258, номер запису про право власності 39832800 ОСОБА_5 ..Отже не зважаючи що проводиться судовий розгляд справи, земельна ділянка в черговий раз була перереєстрована та перейшла у власність іншої особи.
Таким чином, враховуючи, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті, суд приходить переконання, що заява є обгрунтованою, оскільки обраний спосіб забезпечення позову шляхом накладення арешту на відповідне нерухоме майно, набуття права власності на яке є предметом оскарження, є підставним та співмірним із заявленими позовними вимогами та може забезпечити ефективний захист прав та законних інтересів позивача, з врахуванням можливого рішення у справі.
Крім цього, вразі, якщо потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпаде або зміняться обставини, що зумовили його застосування, сторони у справі не позбавлені права звернутись до суду з питанням скасування заходів забезпечення позову.
Також, суд звертає увагу на те, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер, а відповідні особи за обставин накладення арешту на їх майно, не позбавляються права користування таким, тому вказаний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав, оскільки арештоване майно фактично зберігається в користуванні, а обмежується лише можливість його відчужити.
Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Крім того, відповідно до ч.3 ст.150 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту підлягає до задоволення, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може істотно утруднити ефективний судовий захист прав позивача та таке забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.149, 150, 153, 260, 353, 354 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської селищної ради Яворівського району Львівської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_4 про скасування державної реєстрації земельних ділянок за кадастровими номерами 4625889200:04:001:0297 - задовольнити.
Накласти арешт на земельну ділянку площею 0,2471га, яка знаходиться за адресою: Львівська область Яворівський район с.Ясниська, цільове призначення: 01,03 для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 4625889200:04:001:0297, яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_5 , номер запису про право в державному реєстрі прав: 39832800, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1760573146258.
Ухвала підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Виконання ухвали суду покласти на Яворівський районний відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів).
Строк пред'явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову 3 (три) роки.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду.Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Стягувач: ОСОБА_1 ,
проживаючий за адресою:
АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 .
Боржник: Івано-Франківська селищна рада,
ЄДРПУО 34106981, юридична адреса: 81070, смт.Івано-Франкове пл.Ринок, 1
Яворівського району Львівської області.
Боржник: ОСОБА_2 ,
проживаючий за адресою:
АДРЕСА_2 , ІПН суду невідомий.
Боржник: ОСОБА_3 ,
проживає за адресою:
АДРЕСА_3 , ІПН суду невідомий.
СУДДЯ Швед Н.П.