465/2923/21
3/465/1800/21
Іменем України
28.05.2021 року м. Львів
Суддя Франківського районного суду м.Львова Дзеньдзюра С.М., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого водієм ПП "Міра і К", прож.: АДРЕСА_1
за ч.1 ст.44-3 КУпАП -
В Франківський районний суд м. Львова надійшов протокол серії АА № 198458 від 14.04.2021 р. складений на ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП.
Вчинення даного адміністративного правопорушення полягало в тому, що 14.04.2021 р. о 08 год. 50 хв., в м. Львові, по вул. Наукова, 62, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом БАЗА 079.14 д.н.з. НОМЕР_1 , здійснював перевезення пасажирів на міському автобусному маршруті у режимі маршрутного таксі № 25, в кількості більшій ніж кількість місць для сидіння, що передбачена технічною характеристикою транспортного засобу та визначена в реєстраційних документах на транспортний засіб, порушивши вимоги постанови КМУ № 1236 від 09.12.2020 р., за що передбачена відповідальність ч.1 ст.44-3 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не зявився, хоча належно повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи.
Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення, дослідивши інші матеріали адміністративної справи, суд приходить до наступних висновків.
Ч.1 ст. 44-3 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Пп. 10 п. 2 постанови КМУ № 1236 від 09.12.2020 р. встановлено заборону на території України на період дії карантину здійснення регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом, зокрема перевезень пасажирів на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі, в електричному (трамвай, тролейбус), залізничному транспорті, у міському, приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні, в кількості більшій, ніж кількість місць для сидіння, що передбачена технічною характеристикою транспортного засобу і визначена в реєстраційних документах на такий транспортний засіб.
Перевізник несе відповідальність за забезпечення водіїв засобами індивідуального захисту, зокрема респіраторами або захисними масками, та здійснює контроль за використанням засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, пасажирами під час перевезення, у тому числі виготовлених самостійно.
Враховуючи наведені в протоколи обставини, на переконання суду в даному випадку суб'єктами заборони, встановленої постановою Кабінету Міністрів України, є суб'єкти господарювання (господарські організації, громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці). Таким чином, диспозиція частини 1 статті 44-3 КУпАП (щодо діяння описаного в протоколі) не може бути застосована відносно осіб, які не є суб'єктами господарювання чи уповноваженими особами суб'єкта господарювання, що наділені адміністративно-управлінськими функціями.
Як встановлено в судовому засіданні та зазначено в протоколі від 14.04.2020 р. ОСОБА_1 є фізичною особою, найманим працівником на посаді водія, не зареєстований у встановленому законом порядку як приватний підприємець, а тому не може підпадати під перелік суб'єктів, зазначених в пп. 10 п. 3 постанови КМУ № 1236 від 09.12.2020 р.
Також, ст. 133-1 КУпАП встановлено відповідальність за порушення правил надання послуг та вимог безпеки при наданні послуг з перевезення пасажирів чи вантажів автомобільним транспортом, яка не передбачає відповідальність водія за невиконання вимог законодавства під час перевезення пасажирів в період дії карантину.
Окрім того, ст. 121-2 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил перевезення пасажирів при наданні послуг з перевезення пасажирів, зокрема за перевезення водіями транспортних засобів, що працюють у режимі маршрутних таксі, пасажирів понад максимальну кількість, передбачену технічною характеристикою транспортного засобу або визначену в реєстраційних документах на цей транспортний засіб, а також перевезення водіями транспортних засобів, що здійснюють міжміські чи міжнародні перевезення, пасажирів, кількість яких перевищує кількість місць для сидіння, передбачену технічною характеристикою транспортного засобу або визначену в реєстраційних документах на цей транспортний засіб.
Отже, законодавець чітко розмежував відповідальність водія за порушення правил перевезення пасажирів та перевізника. Разом з тим у пп. 10 п. 2 постанови КМУ № 1236 від 09.12.2020 р. лише заборонено здійснення регулярних та нерегулярних пасажирських перевезень автомобільним транспортом, зокрема пасажирських перевезень на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі, в електричному (трамвай, тролейбус), залізничному транспорті, у міському, приміському, міжміському, внутрішньо-обласному та міжобласному сполученні, в кількості більше ніж кількість місць для сидіння, що передбачена технічною характеристикою транспортного засобу, визначена в реєстраційних документах на цей транспортний засіб та визначено, що перевізник несе відповідальність за забезпечення водіїв засобами індивідуального захисту, зокрема респіраторами або захисними масками, та контроль використання засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок пасажирами під час перевезення. В той же час, хто несе відповідальність за перевезення більшої кількості пасажирів, ніж кількість місць для сидіння, що передбачена технічною характеристикою транспортного засобу не визначено і зміни до ст.121-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення не внесено. Аналогія закону для притягнення особи до адміністративної відповідальності застосована не може бути.
Відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
У зв'язку із відсутністю у матеріалах справи про адміністративе правопорушення належних і допустимих доказів, які б підтверджували наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, суддя прийшов до висновку, що провадження у справі відносно ОСОБА_1 слід закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ст. 247, 283, 284 КУпАП, суддя -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 44-3 КУпАП України.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Франківський районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня проголошення.
Суддя Дзеньдзюра С.М.