Справа № 456/1193/21
Провадження № 3/456/846/2021
іменем України
27 травня 2021 року місто Стрий Львівської області
Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Микитин В.Я., розглянувши матеріали, які надійшли від Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше протягом року до адміністративної відповідальності не притягався,
за ч. 3 ст. 156 КУпАП, -
ОСОБА_1 17.03.2021 року близько 18 год. 50 хв. за місцем свого проживання, що в с. Нижня Луковиця Стрийського району Львівської області, продав з рук спиртоводневу суміш у пляшці об'ємом 0,5 літри громадянину ОСОБА_2 за ціною 40 грн..
ОСОБА_1 , будучи тричі повідомленим про місце, дату та час судового розгляду даної адміністративної справи, у судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки кожного разу суддю не повідомляв. Крім того, інформація про розгляд справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 156 КУпАП кожного разу розміщувалася на офіційному веб-порталі «Судова влада України» цього місцевого суду у розділі «інформація для громадян з найменуванням ГРОМАДЯНАМ (https://stm.lv.court.gov.ua).
Також, в силу ч. 2 ст. 268 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 156 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, а тому суддя на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП України вважав за доцільне розглядати дану справу за відсутністю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з метою дотримання вимог ст. 38 КУпАП щодо строків накладення адміністративного стягнення. При цьому, така позиція судді узгоджується з рішенням Європейського Суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України» (заява № 36665/02), котре набуло статусу остаточного та відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. У своїх багатьох рішеннях Європейський Суд з прав людини також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Суддя, дослідивши матеріали адміністративної справи, дійшов такого висновку.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП).
Тобто адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об'єктивну сторону, об'єкт, суб'єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб'єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом.
У відповідності з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП висновок про наявність чи відсутність у діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження усіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, котрі мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, з рук.
Відповідно до диспозиції ч. 3 ст. 156 КУпАП відповідальність передбачена нею настає за торгівлю пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами з рук.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів цієї справи, вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП, у розумінні наведених вище приписів ст. ст. 245, 251-252 КУпАП, доведена належними та допустимими доказами, зокрема підтверджується:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 104066, котрий складений 17.03.2021 року у чіткій відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП та містить необхідні у ньому відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення самого адміністративного правопорушення;
-письмовими поясненнями гр. ОСОБА_1 від 17.03.2021 року, у котрих він зазначив про обставини вчинення ним адміністративного правопорушення, зокрема повністю підтвердив вчинення ним інкримінованих йому дій, пов'язаних з порушенням правил торгівлі алкогольними напоями;
-постановою про адміністративне правопорушення серії ГАБ № 303733 від 17.03.2021 року, винесеною відносно гр. ОСОБА_2 за ст. 177 КУпАП, тобто за придбання ним у гр. ОСОБА_1 17.03.2021 року близько 18 год. 50 хв. за місцем проживання останнього у с. Нижня Луковиця Стрийського району Львівської області спиртоводневої суміші у пляшці об'ємом 0,5 літри за ціною 40 грн..
Відтак, дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 3 ст. 156 КУпАП, оскільки він здійснював торгівлю алкогольними напоями з рук у невстановленому для цього місці.
Частиною 2 ст. 33 КУпАП передбачено, що при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність. Враховуючи обставини та характер вчиненого правопорушення, ступінь вини його, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих обставин, вважаю, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП та призначити стягнення в межах санкції цієї статті, - у вигляді штрафу з конфіскацією з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі.
Дана міра адміністративного стягнення буде необхідною і достатньою для попередження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в скоєнні нових адміністративних правопорушень.
Одночасно, на виконання положень ч. 6 ст. 283 КУпАП, у постанові слід вирішити також питання про вилучені речі і документи, зокрема у спосіб їх знищення.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі ухвалення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Так, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, у матеріалах справи відсутні будь-які дані, котрі б підтверджували звільнення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, від сплати судового збору, а, відтак, слід стягнути судовий збір за винесення постанови про накладення на таку особу адміністративного стягнення, у розмірі 454 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 9, 33-35, 40-1, 130, 245, 251-252, 280, 283-285 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 6 800 (шість тисяч вісімсот) грн., з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі.
Знищити вилучені у ОСОБА_1 під час вжиття заходів забезпечення провадження по цій справі, а саме під час особистого огляду та огляду його речей 17.03.2021 року, пляшку об'ємом 0,5 літри, заповнену повністю прозорою речовиною з різким запахом спирту, та пляшку об'ємом 1 літра, заповнену наполовину прозорою речовиною з різким запахом спирту.
Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш, як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови, - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати право порушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, а також витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік право порушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядок сплати судового збору встановлюється Законом України «Про судовий збір».
Копію постанови протягом трьох днів вислати особі, щодо якої її винесено, про що зробити відповідну відмітку у справі.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Стрийський міськрайонний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Постанова набирає законної сили з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу, за наслідками розгляду справи по суті.
Строк пред'явлення даної постанови до виконання становить три місяці.
Суддя В.Я. Микитин