Справа № 464/2696/19
пр.№ 1-кс/464/1012/21
21 травня 2021 року слідчий суддя Сихівського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши заяву ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про скасування арешту майна,-
заявники звернулися з заявою про скасування арешту, накладеного ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 26 травня 2017 року в межах кримінального провадження №12013150040003342 від 06.11.2013, на будинок АДРЕСА_1 . В обґрунтування заяви покликаються на те, що ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 26 травня 2017 року накладено арешт на будинок АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_3 на праві власності (4/5 частини). Зазначає, що предметом розгляду кримінального провадження №12013150040003342 є відчуження шахрайським способом лише 1/5 частина будинку, яка зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно як приміщення кімнати під літ.1-1 у будинку АДРЕСА_1 . Оскільки, протягом трьох років у зазначеному кримінальному провадженні не прийнято процесуальне рішення, а саме не пред'явлено підозри і не складено обвинувального акту, таким чином протягом тривалого часу порушується право власності ОСОБА_3 , як власника частини будинку, обмежуючи його право розпоряджатися майном, яке не є предметом розслідування. Крім того, зазначають, що згідно ухвали слідчого судді Сихівського районного суду м. Львова від 12.04.2018 року скасовано арешт із 1/5 частини будинку, яка на даний час зареєстрована як приміщення кімнати під літ. 1-1. Просять клопотання задоволити.
Заявники в судове засідання не з 'явилися, ОСОБА_3 подав заяву про розгляд справи за його відсутності, заяву підтримав та наполягав на її задоволенні.
Слідчий та прокурор в судове засідання не з'явилися. Від прокурора надійшло клопотання у якому остання просить заяву розглянути за її відсутності, проти скасування арешту не заперечує.
Дослідивши матеріали заяви, оглянувши матеріали кримінального провадження, приходжу до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Встановлено, що відділом поліції №2 ЛРУП ГУ НП у Львівській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за № 12013150040003342 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.358 КК України.
Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 26 травня 2017 року в межах кримінального провадження №12013150040003342 від 06.11.2013 за ознаками злочинів передбачених ч.2 ст.190, ч.1 ст.358 КК України, накладено арешт на будинок АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 .
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що 28.12.2018 постановою слідчого було закрито провадження в частині щодо злочину перебаченого ч.2 ст.190 КК України.
Крім того, встановлено, що Личаківським районним судом м.Львова розглянуто цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про визнання недійсним свідоцтва від 29.11.2001 про право власності ОСОБА_5 на переобладнаний з господарської будівлі «В» житловий будинок АДРЕСА_1 , та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування від 02.06.1993 як такого, що був укладений під впливом помилки та визнання дійсним договору дарування, який було фактично укладено між сторонами, відповідно до якого ОСОБА_5 подарував сину ОСОБА_3 всі приміщення будинку АДРЕСА_1 , за виключенням кімнати 1-1, а також за виключенням господарських споруд.
Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 01.07.2004 у задоволенні первісного позову відмовлено, а зустрічний позов задоволено, визнано дійсним договір дарування, відповідно до якого ОСОБА_5 подарував сину ОСОБА_3 всі приміщення будинку АДРЕСА_1 , за виключенням кімнати 1-1, а також за виключенням господарських споруд, серед яких сарай ОСОБА_6 , який був переобладнаний під житло з присвоєнням будинкового номера 6а. Вказане судове рішення залишене без змін судами вищих інстанцій.
З огляду на вищезазначене, а також враховуючи, що відсутність даних про подальшу потребу в арешті майна, накладеного ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 26 травня 2017 року в межах кримінального провадження №12013150040003342 від 06.11.2013, на будинок АДРЕСА_1 , слідчий суддя вважає, що такий арешт слід скасувати.
Керуючись ст. 174 КПК України, слідчий суддя, -
клопотання задоволити. Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 26 травня 2017 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає у відповідності до ст. 309 КПК України.
Слідчий суддя ОСОБА_1