Справа № 161/2956/20
Провадження № 1-кп/161/418/21
м. Луцьк 27 травня 2021 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
перекладача ОСОБА_6 ,
потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
представників потерпілих - адвокатів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018030000000420 від 28 серпня 2018 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Знамєнскоє, Надтеречного району, Республіки Чечня, Російської Федерації, жителя АДРЕСА_1 , громадянина Російської Федерації, з середньою освітою, одруженого, не працюючого, згідно ст.. 89 КК України не судимого,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-
Обвинувачений ОСОБА_4 , 27 серпня 2018 року, близько 22 години 20 хвилин, всупереч вимогам Правил дорожнього руху України, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків своїх дій, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, не маючи посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, керуючи автомобілем марки "AUDI A8" реєстраційний номер Республіки Литва НОМЕР_1 , рухаючись автодорогою сполученням "Ковель-Луцьк", зі сторони м. Ковель в напрямку м. Луцьк, в'їхавши у населений пункт с. Княгининок Луцького району Волинської області, проявив безпечність та неуважність під час руху, продовжив рух із швидкістю не меншою ніж 126.4 км/год., чим перевищив максимально допустиму швидкість руху у населеному пункті понад 50 км/год., наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, що поблизу будинку № 70, по вул. Соборна в с. Княгининок Луцького району Волинської області, при виникненні небезпеки для руху - пішохід ОСОБА_11 з велосипедом у руках, що перетинав проїзну частину дороги в межах дії дорожніх знаків «Пішохідний перехід» зліва на право відносно напрямку руху автомобіля та якого він об'єктивно спроможній був виявити, негайно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, а продовжив рух, в результаті чого допустив наїзд передньою лівою частиною автомобіля на пішохода ОСОБА_11 , внаслідок чого останній помер на місці пригоди.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно висновку судово-медичного експерта № 462 від 12.11.2018 отримав тілесні ушкодження у вигляді: множинних саден та забійно-рваних ран тіла, травматичної ампутації правої гомілки, зламів кісток обох гомілок в нижній їх третинах, повного відривного зламу з'єднання між I та II шийними хребцями з розривом спинного мозку, вогнищ травматичних субарахноїдальних крововиливів, забою легень по задніх поверхнях обох нижніх долей, крововиливів в корені легень та середостіння, розривів правої долі печінки по її передньо-діафрагмальній поверхні. Вказані тілесні ушкодження утворились внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Вказаний комплекс даних тілесних ушкоджень відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя в момент їх спричинення.
Причиною смерті ОСОБА_11 , являється травматичний шок як наслідок поєднаної тупої травми, що супроводжувалась множинними зламами кісток скелету та забоями внутрішніх органів.
У прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди і наслідками, що настали, стало грубе порушення водієм ОСОБА_4 , Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, (зі змінами та доповненнями) а саме:
- згідно п. 2.3. Правил дорожнього руху України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну…;
д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;
- згідно п. 12.3. Правил дорожнього руху України, у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможній виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу..;
- згідно п. 12.4. Правил дорожнього руху України, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.;
- згідно п. 12.9. Правил дорожнього руху України, водієві забороняється:
б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7...;
- згідно п. 18.1 Правил дорожнього руху України, водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека для руху.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 своїми необережними діями, котрі виразилися у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю та показав, що він дійсно за вказаних обставин, місця та часу вчинив дане кримінальне правопорушення. Не заперечив, що виявлені у потерпілого тілесні ушкодження, які спричинили смерть, сталися саме внаслідок його необережних дій. У вчиненому щиро розкаявся. Просив суворо його не карати. Цивільні позови визнав частково.
Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_4 його винуватість у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, повністю підтверджується зібраними на досудовому слідстві та дослідженими в судовому засіданні доказами.
З показань даних в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_7 вбачається, що безпосереднім очевидцем дорожньо - транспортної пригоди вона не була, однак підтримує всі обставини, які зазначені в обвинувальному акті. Шкода не відшкодована. Повністю просила задовольнити цивільний позов. Наполягала на найсуворішій мірі покарання, пов'язаній з позбавленням волі та позбавити обвинуваченого права керування транспортним засобом.
З показань даних в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_8 вбачається, що безпосереднім очевидцем дорожньо - транспортної пригоди вона не була, однак підтримує всі обставини, які зазначені в обвинувальному акті. Шкода не відшкодована. Повністю просила задовольнити цивільний позов. Наполягала на найсуворішій мірі покарання, пов'язаній з позбавленням волі та позбавити обвинуваченого права керування транспортним засобом.
Крім цього, винність ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України, об'єктивно підтверджується також і іншими доказами у кримінальному провадженні.
Протоколом огляду місця дорожньо - транспортної пригоди з фототаблицями від 27.08.2018 року, з якого вбачається, що об'єктом огляду є загальний вигляд автодороги «Ковель - Луцьк», в с. Княгининок, Луцького району в напрямку м. Луцьк. Під час огляду вилучено автомобіль «АUDI A8» реєстраційний номер Республіки Литва НОМЕР_1 та велосипед.
Висновком експерта № 462 від 12.11.2018 року, з якого вбачається, що у трупа гр. ОСОБА_11 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді: множинних саден та забійно-рваних ран тіла, травматичної ампутації правої гомілки, зламів кісток обох гомілок в нижній їх третинах, повного відривного зламу з'єднання між I та II шийними хребцями з розривом спинного мозку, вогнищ травматичних субарахноїдальних крововиливів, забою легень по задніх поверхнях обох нижніх долей, крововиливів в корені легень та середостіння, розривів правої долі печінки по її передньо-діафрагмальній поверхні. Вказані тілесні ушкодження утворились внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Вказаний комплекс даних тілесних ушкоджень відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя в момент їх спричинення. Причиною смерті ОСОБА_11 , являється травматичний шок як наслідок поєднаної тупої травми, що супроводжувалась множинними зламами кісток скелету та забоями внутрішніх органів.
Висновком експерта № 330 від 30.10.2018 року з фототаблицями, з якого вбачається, що в момент первинного контакту взаємодіяли передня ліва частина автомобіля Аudi A-8 р.н. знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_12 та права бічна частина велосипеда, яким керував ОСОБА_11 . В момент первинного контакту повздовжня вісь велосипеда розміщувалася під кутом приблизно 70+5 градусів 9 за напрямком руху годинникової стрілки) відносно повздовжньої осі автомобіля Аudi A-8 р.н. знак НОМЕР_1 .
Висновком експерта № 329 від 11.10.2018 року з фото таблицями, з якого вбачається, що швидкість руху автомобіля Аudi A-8 р.н. знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_4 на момент початку гальмування була не меншою ніж 126,4…131,9 км/год, якщо слід гальмування залишений колесом передньої вісі та 128,4…134,0 км/год, якщо слід гальмування залишений колесами задньої вісі.
Висновком експерта № 331 від 28.09.2018 року з фото таблицями, з якого вбачається, що на момент експертного огляду робоча гальмова система, ходова частина та система рульового керування автомобіля Аudi A-8 р.н. знак НОМЕР_1 знаходились в працездатному стані.
Висновком експерта № 417 від 11.02.2019 року з фото таблицями, з якого вбачається, що наїзд автомобіля Аudi A-8 р.н. знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_13 на ОСОБА_11 відбувся на правій смузі руху в напрямку м. Луцьк на ділянці, що передує початку розпису пластмасових частин, розташування сліду біологічного походження та сліду гальмування.
Протоколом огляду місця дорожньо - транспортної пригоди з фототаблицями від 12.04.2019 року, з якого вбачається, що дорожній знак 5.35.1 ПДР України - пішохідний перехід розташований на правому краю дороги (якщо в напрямку до м. Луцьк) на відстані 13.5 від куту будинку № 70 вул. Соборна в. с Княгининок, Луцького району, від якого на відстані 0.7 м. на дорозі нанесена дорожня розмітка «Зебра» шириною 4.0 м., від якої на відстані 1.0 м. на лівому узбіччі розташований дорожній знак 5.35.1 ПДР України - пішохідний перехід.
Висновком експерта № 169 від 05.06.2019 року з фототаблицями, з якого вбачається, що наїзд на ОСОБА_14 автомобілем Аudi A-8 р.н. знак НОМЕР_1 міг ймовірно відбутись в межах розташування дорожніх знаків 5.35.1 ПДР України.
Висновком експерта № 572 від 20.01.2020 року з фототаблицями, з якого вбачається, що у задній дорожній ситуації з технічної точки зору, водій автомобіля Аudi A-8 р.н. знак НОМЕР_1 ОСОБА_15 повинен був діяти у відповідності до вимог пунктів 12.3, 12.4, 12.9 б) ПДР України, згідно яких в населеному пункті рухатись автомобілем зі швидкістю не більше 50 км/год., а в момент об'єктивного виявлення небезпеки для руху негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу. Йому забороняється перевищувати швидкість руху 50 км/год. У задній дорожній ситуації водій автомобіля Аudi A-8 р.н. знак НОМЕР_1 ОСОБА_15 , при дотриманні вимог ПДР України, мав би технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_11 шляхом застосування екстреного гальмування з моменту виникнення небезпеки для руху.
Дані докази, відповідно до ст. 85, 86 КПК України, суд вважає належними та допустимими, оскільки вони прямо та опосередковано підтверджують обставини, що підлягають доказуванню та мають значення у даному провадженні, а також отримані у порядку, встановленому цим Кодексом.
Аналізуючи наведені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 286 КК України, оскільки він вчинив дії, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
Крім того, суд виключає з пред'явленого обвинувачення порушення водієм ОСОБА_4 , Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, (зі змінами та доповненнями) а саме: - п. 2.1. Правил дорожнього руху України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, так як вони не перебувають у прямому причинному зв'язку із виникненням дорожньо - транспортної пригоди.
Відповідно до вимог ст. ст. 50, 65 КК України та п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину і тяжкості наслідків, що настали.
При обранні міри покарання суд враховує вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, а також вимоги ст. 65 КК України, відповідно до яких суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті КК відповідно до положень Загальної частини Кодексу, ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
До обставин, які, відповідно до вимог ст. 66 КК України, пом'якшують покарання ОСОБА_4 , суд відносить щире каяття.
Обставин, які відповідно до вимог ст.67 КК України, обтяжують покарання ОСОБА_4 , суд не вбачає.
З урахуванням характеру і ступеня суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , а також інших обставин кримінального провадження в їх сукупності, суд визнає необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів призначення йому основного покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк та у межах, встановлених санкцією статті Особливої частини Кримінального кодексу України, за якою він обвинувачується і яка передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, так як відсутні передбачені законом підстави для застосування до призначеного покарання положень ст.75, 76 КК України, а також ст. 69 КК України, які б давали суду можливість прийти до висновку про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від відбуття покарання із випробуванням, або застосування до нього більш м'якого покарання. При цьому суд враховує принципову позицію потерпілих, щодо призначення обвинуваченому найсуворішої міри покарання, пов'язаній із позбавленням волі. Разом з тим, зважаючи на те, що обвинувачений у відповідності до ст. 89 КК України не судимий, одружений, має на утриманні малолітню дитину, то суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 можливе і без призначення йому максимального строку покарання, яке передбачено санкцією ч. 2 ст.286 КК України, бо ще не втрачена можливість соціальної реабілітації та виправлення обвинуваченого у більш короткий строк його ізоляції від суспільства, що також підтверджується засудженням ним своєї протиправної поведінки, яка може свідчити про дійсне прагнення стати на шлях виправлення і перевиховання.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_4 додаткового покарання, передбаченого санкцією ч.2 ст.286 КК України, у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд враховує грубе порушення Правил дорожнього руху з боку обвинуваченого, що спричинило смерть людини, крім цього на позбавленні обвинуваченого права керування транспортним засобом наполягали і самі потерпілі, тому суд приходить до висновку про призначення ОСОБА_4 додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортним засобом на строк три роки.
Суд вважає, що дане покарання буде необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, так і іншими особами.
На підставі ст.ст.128, 129 КПК України, ст.ст.1166, 1167 ЦК України цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 до обвинуваченого ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкодизадовольнити частково.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 в користь потерпілої ОСОБА_7 матеріальну шкоду в сумі 5688 (п'ять тисяч шістсот вісімдесят вісім) грн., 00 коп. що підтверджено документально.
Заявлена потерпілим-цивільним позивачем моральна шкода в розмірі 500000 (п'ятсот тисяч) гривень підлягає частковому задоволенню на підставі ст.1167 ЦК України. З врахуванням матеріального стану обвинуваченого, з метою можливості виконання вироку в частині відшкодування моральної шкоди, керуючись засадами розумності та справедливості, суд вважає за можливе стягнути зазначене відшкодування моральної шкоди в розмірі 250000 (двісті п'ятдесят тисяч) гривень.
Визначаючи розмір моральної шкоди суд виходив з засад розумності, виваженості, справедливості та вважає, що визначена сума моральної шкоди відповідає обсягу та характеру спричинених страждань потерпілій та характеру вимушених змін у його життєвих стосунках.
На підставі ст.ст.128, 129 КПК України, ст.ст.1166, 1167 ЦК України цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 до обвинуваченого ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушеннязадовольнити частково.
Заявлена потерпілим-цивільним позивачем моральна шкода в розмірі 400000 (п'ятсот тисяч) гривень підлягає частковому задоволенню на підставі ст.1167 ЦК України. З врахуванням матеріального стану обвинуваченого, з метою можливості виконання вироку в частині відшкодування моральної шкоди, керуючись засадами розумності та справедливості, суд вважає за можливе стягнути зазначене відшкодування моральної шкоди в розмірі 250000 (двісті п'ятдесят тисяч) гривень.
Визначаючи розмір моральної шкоди суд виходив з засад розумності, виваженості, справедливості та вважає, що визначена сума моральної шкоди відповідає обсягу та характеру спричинених страждань потерпілій та характеру вимушених змін у його життєвих стосунках.
Судові витрати, згідно ст.124 КПК України, що підтверджені документально, покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 .
Речові докази підлягають вирішенню в порядку ст. 100 КПК України.
Арешт, накладений на майно, згідно ухвали слідчого судді від 28 серпня 2018 року - скасувати.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України призначивши покарання - 4 (чотири) роки позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.
Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту приведення даного вироку до виконання.
Запобіжний захід застосований відносно ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити попередній у вигляді особистого зобов'язання.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 до обвинуваченого ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 в користь потерпілої ОСОБА_7 матеріальну шкоду в сумі 5688 (п'ять тисяч шістсот вісімдесят вісім) грн., 00 коп..
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 в користь потерпілої ОСОБА_7 250000 (двісті п'ятдесят тисяч) гривень завданої моральної шкоди.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 до обвинуваченого ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення -задовольнити частково.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 в користь потерпілої ОСОБА_8 250000 (двісті п'ятдесят тисяч) гривень завданої моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_4 в доход держави судові витрати по справі за проведення експертиз на загальну суму 13 604 грн. (тринадцять тисяч шістсот чотири) грн. 24 коп.
Речовий доказ: автомобіль марки "AUDI A8" реєстраційний номер Республіки Литва НОМЕР_1 , який залишено на майданчику утримання автомотранспорту ГУНП у Волинській області за адресою: с. Сокиричі, вул.. Солдатській, 1, Ківерцівського району, Волинської області - передати за належністю ОСОБА_4 .
Велосипед, який залишено на території утримання автомотранспорту ГУНП у Волинській області за адресою: м. Луцьк, вул.. Винниченка, 11, Волинської області - передати за належністю потерпілій ОСОБА_7 .
Арешт на майно, який накладений ухвалою слідчого судді 28 серпня 2018 року - скасувати.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Луцький міськрайонний суд.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Вирок оголосити (за участю перекладача), одночасно після його перекладу на мову, якою він володіє, негайно вручити обвинуваченому.
Головуючий: