Справа № 158/1448/21
Провадження № 1-кп/0158/182/21
28 травня 2021 року м. Ківерці
Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши обвинувальний акт у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутності учасників судового провадження, у кримінальному провадженні за № 12021035590000124 від 24.03.2021 року про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Луцьк Волинської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , із середньо-спеціальною освітою, непрацюючого, розлученого, згідно ст. 89 КК України такого, що не має судимості, у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, -
ОСОБА_3 , згідно рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 29.07.2015 року у справі №158/1170/15-ц зобов'язаний сплачувати в користь ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/2 частини його доходів, але не менше прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 23.06.2015 року та до досягнення старшою дитиною повноліття.
В подальшому, 06.10.2015 року старшим державним виконавцем ВДВС Ківерцівського районного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа № 158/1170/15-ц від 02.10.2015 року щодо примусового виконання рішення Ківерцівського районного суду Волинської області.
Однак, ОСОБА_3 , розуміючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, будучи обізнаний про наявність відкритого виконавчого провадження щодо стягнення коштів на утримання дітей (аліментів), достовірно знаючи про необхідність сплачувати грошові кошти на утримання дітей (аліментів), з метою злісного ухилення від сплати аліментів, будучи працездатним, не звертався до Ківерцівської районної філії Волинського обласного центру зайнятості, як такий, що шукає роботу, що свідчить про його бездіяльність, самостійно офіційну роботу не шукав, ніде офіційно працевлаштований не був, про суму тимчасових заробітків та інших джерел доходів державного виконавця не повідомляв, чим свідомо вчиняв дії, спрямовані на умисне злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), внаслідок чого утворилась заборгованість зі сплати аліментів за період з 01.09.2020 року по 01.05.2021 року в сумі 14 292 грн., що сукупно складає суму виплат більше як за три місяці відповідних платежів.
Прокурор Ківерцівського відділу Маневицької місцевої прокуратури ОСОБА_7 посилаючись на те, що обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені в результаті досудового розслідування обставини і згоден на розгляд обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до ч. 1 ст. 302 КПК України, просить розглядати обвинувальний акт у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Відповідно до заяви від 25.05.2021 року потерпіла ОСОБА_4 не заперечує щодо розгляду обвинувального акту у спрощеному порядку, без проведення судового засідання, без її участі та участі ОСОБА_3 . Вимоги ч. 2 ст. 302 КПК України останній роз'яснено. (а.с.10).
Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 27.05.2021 року ухвалено розглянути даний обвинувальний акт у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.
Відповідно до частини 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
За вимогами частини 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального правопорушення, які підтверджують обставини, встановлені судом.
Згідно заяви від 25.05.2021 року, обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, а також згідний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами. Обвинуваченому роз'яснено зміст встановлених у результаті досудового розслідування обставин, а також те, що відповідно до ч. 2 ст. 302 КПК України, у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку, він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. ОСОБА_3 згідний на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні. Добровільність беззаперечного визнання винуватості ОСОБА_3 , його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту за його відсутності підтвердив захисник - адвокат ОСОБА_8 , що стверджується його власним підписом у заяві від 25.05.2021 року (а.с.9).
Суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України - злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів); дії обвинуваченого кваліфіковано вірно за вказаною статтею КК України.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд призначає покарання в межах санкції частини статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
В той же час згідно зі ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, обставини його вчинення та особу винного, який посередньо характеризується за місцем проживання, на диспансерному обліку у лікаря психіатра не перебуває, перебуває на "Д" обліку у лікаря нарколога, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічного злочину, одна згідно ст. 89 КК України вважається таким, що не має судимості.
До обставин, що пом'якшують покарання, суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
Приймаючи до уваги те, що покарання повинно призначатись згідно принципу індивідуалізації, та має на меті не лише кару, але й виправлення обвинуваченого, суд призначає обвинуваченому ОСОБА_3 покарання в межах санкції частини статті, за якою він притягується до кримінальної відповідальності, із застосуванням звільнення від відбування покарання з випробуванням, на підставі ст. 75, із застосуванням ст. 76 КК України.
Судові витрати та речові докази у справі відсутні.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 не застосовувався, підстави для його застосування - відсутні.
Керуючись ст. ст. 373, 374, 381, 382, КПК України, суд,-
Визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_3 від призначеного покарання у виді обмеження волі з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку, тривалістю 1 (один) рік, не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки, а саме: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
У відповідності до частини 1 ст. 394 КПК України, вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Ківерцівський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Ківерцівського районного суду Ю.Л. Сіліч