154/1483/21
3/154/676/21
27 травня 2021 року. Суддя Володимир-Волинського міського суду Волинської області Вітер І.Р., розглянувши матеріали, які надійшли від Володимир-Волинського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , не працює, за ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 038917 від 30 квітня 2021 року вбачається, що відповідно до повідомлення Володимир-Волинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 від 19.04.2021 року № 70, ОСОБА_1 неналежним чином виконує батьківські обов'язки щодо виховання своїх неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_2 , дочки ОСОБА_3 внаслідок чого останні систематично не відвідують заняття у навчальному закладі.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП.
В суд ОСОБА_1 не з'явилася, про час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст. 184 КУпАП.
Згідно ч.2 ст.6 Сімейного кодексу України та ч.1 ст.32 Цивільного кодексу України, малолітньою вважається дитина у віці до чотирнадцяти років.
Відповідно до ч.2 ст.150 Сімейного Кодексу України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до ч.4 ст.155 Сімейного Кодексу України, ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП проявляється у ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Неналежне виконання обов'язків щодо виховання дітей означає бездіяльність, у результаті якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно, не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
На підставі вищевикладеного, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП доведена повністю її поясненнями та матеріалами справи і дії останньої слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 184 КУпАП, як ухилення батьків від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення виховання неповнолітніх дітей.
Разом з тим, санкція ч.1 ст.184 КУпАП передбачає адміністративне стягнення у вигляді накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Накладення адміністративного стягнення у виді штрафу значною мірою вплине на матеріальне становище ОСОБА_1 , так як вона не працює, інших джерел доходу не має. Що також негативно вплине на стан забезпечення дітей.
Згідно ст.22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Враховуючи, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, що вчинила адміністративне правопорушення, беручи до уваги обставини вчинення адміністративного правопорушення, особу винної, приходжу до висновку про можливість звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності на підставі ст.22 КУпАП у зв'язку із малозначністю скоєного адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням.
На підставі викладеного, керуючись ст. 22, 245, 268, 283, 285 КУпАП,-
У зв?язку із малозначністю вчиненого звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184КУпАП, обмежившись усним зауваженням.
Провадження у справі закрити.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення та набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Суддя (підпис).
Суддя Володимир-Волинського міського суду І.Р. Вітер