Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"26" травня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/5140/14 (922/117/21)
Господарський суд Харківської області у складі: судді Усатого В.О.
при секретарі судового засідання П'ятак А.С.
за участю:
представника позивача - прокурор Трофіменко О.О. (посвідчення № 058452 від 03.12.20) в приміщенні Господарського суду Харківської області,
представника боржника - адвокат Турка А.С. (ордер № КС 555262 від 03.02.2021, свідоцтво № 6703/10 від 14.06.2018) приймає участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщенні суду з використанням власних технічних засобів на підставі ухвали Господарського суду Харківської області від 19.05.2021,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Керівника Лозівської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави, в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області
до Державне підприємство "Лозівський кінний завод № 124" третя особа без самостійних вимог на предмет спору Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства
про визнання недійсним договору в межах справи про банкрутство ДП "Лозівський кінний завод № 124"
Ухвалою суду від 03.02.2015, крім іншого, порушено провадження у справі про банкрутство ДП "Лозівський кінний завод № 124", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Рибаченко М.П., призначено попереднє засідання. Також залучено до участі у справі Міністерство аграрної політики та продовольства України.
У підготовчому засіданні, за результатами якого постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство, судом досліджено та надано оцінку Наказу Міністерства аграрної політики України від 01.02.2011 № 33, відповідно до якого ДП "Лозівський кінний завод № 124" було реорганізовано шляхом приєднання до Державного підприємства "Конярство України". В ухвалі зазначено, що станом на сьогоднішній час реорганізація у порядку, визначеному в Наказі Міністерства аграрної політики України від 01.02.2011 № 33 не проведена. До матеріалів справи доданий Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, відповідно до якого станом на 28.11.2014 в Єдиному державному реєстрі числиться саме Державне підприємство "Лозівський кінний завод № 124" код 00846412 як юридична особа, засновником якої є Міністерство аграрної політики України (Міністерство аграрної політики та продовольства України).
Ухвала про порушення провадження у справі про банкрутство ДП "Лозівський кінний завод № 124" набрала законної сили.
04.02.2015 оприлюднене повідомлення про порушення провадження у справі про банкрутство ДП "Лозівський кінний завод № 124".
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.05.2015 (попереднє засідання) затверджено реєстр вимог кредиторів Державного підприємства "Лозівський кінний завод № 124" в наступному складі:
1) Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Лозівського міського районного центру зайнятості у розмірі 201 723, 29 грн, з яких 189 403, 70 грн - сума заборгованості зі страхових внесків (2 черга задоволення вимог кредиторів) та 12 319, 59 грн - штрафних санкцій (6 черга задоволення вимог кредиторів).
2) Лозівська ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області у розмірі 1675447,13 грн, з яких 1 478 836, 70 грн - сума основного боргу (3 черга задоволення вимог кредиторів та 196 610, 43 грн штрафні санкції (6 черга задоволення вимог кредиторів).
3) Державне підприємство "Державний резервний насіннєвий фонд України" у розмірі 386 770, 68 грн, з яких 380680,68 грн основного боргу (4 черга задоволення вимог кредиторів) та 6 090,00 грн судового збору (1 черга задоволення вимог кредиторів).
В наступному, відповідними ухвалами здійснено процесуальне правонаступництво, а саме: замінено кредитора - Лозівську ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області на Лозівську ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області.
Замінено кредитора - Лозівську ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області на його правонаступника - Головне управління ДФС у Харківській області, замінити кредитора - Головне управління ДФС у Харківській області (код ЄДРПОУ 39599198), на його правонаступника - Головне управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704).
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.02.2020 клопотання Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (вх. №28040 від 19.11.2019) про здійснення процесуального правонаступництва задоволено. Замінено учасника провадження у справі №922/5140/14 - Міністерство аграрної політики та продовольства України (код ЄДРПОУ 37471967) на Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (код ЄДРПОУ 37508596).
ДП "Лозівський кінний завод № 124" з 2015 року перебуває у процедурі банкрутства на стадії розпорядження майном, розпорядники майна змінювались. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.08.2018 розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Гнатченко П.М.
До суду надійшла позовна заява (вх. 117/21) від 14.01.2021 від керівника Лозівської місцевої прокуратури Харківської області, в якій просить суд визнати поважними причини пропуску позовної давності для звернення з даними вимогами, визнати недійсним договір № 2 від 29.03.2011 про спільний обробіток земельної ділянки, укладений між ДП "Лозівський кінний завод № 124" та ТОВ "Агрофармахім". Судовий збір просить стягнути з відповідача на користь прокуратури Харківської області.
В позові зазначає про те, що оспорюваний договір є прихованим договором оренди землі та про те, що в порушення вимог земельного законодавства ДП "Лозівський кінний завод № 124" передав у платне користування земельну ділянку, постійним користувачем якої він є.
Зазначає про те, що факт незаконної передачі у користування земельної ділянки державної форми власності заявнику стало відомо в ході розслідування в кримінальному провадженні № 42020221380000141 від 01.10.2020.
Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 14.01.2021, визначено склад суду для розгляду зазначеної позовної заяви: суддя Усатий В.О.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.01.2021, крім іншого, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено справу до розгляду в підготовчому засіданні.
Від розпорядника майна ДП "Лозівський кінний завод № 124" надійшли письмові пояснення (вх.2887 від 05.02.2021), в яких він вважає позов Лозівської місцевої прокуратури обґрунтованим. Так, розпорядник майна зауважує на тому, що у боржника до порушення провадження у справі про банкрутство були у постійному користуванні ріллі 3786,00 га; сіножаті 42,00 га; пасовища 796,00 га; багаторічні насадження 12,00 га та здійснювалось сільськогосподарське виробництво. На думку розпорядника майна ДП "Лозівський кінний завод № 124" не відмовлялось від користування державними землями, а в наслідок безхазяйних дій керівника боржника у вигляді передачі прав користування зазначеними землями ТОВ "Агрофармахім", боржник фактично був позбавлений можливості вести господарську діяльність на таких землях та отримувати прибуток (дохід) від такої діяльності. Підтримує доводи, викладені у позовній заяві прокуратури, та вважає оспорюваний договір таким, що укладений в порушення вимог чинного законодавства та суперечить меті діяльності підприємства боржника, а також ймовірно призвів до банкрутства підприємства.
Від Головного управління Держгеокадастру у Харківській області надійшли пояснення (вх. 3224 від 09.02.2021), в яких він заперечує проти вимог, викладених у позовній заяві Лозівської місцевої прокуратури. Зауважує на тому, що дія оспорюваного договору вже скінчилась, тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог. Крім того, зазначає про те, що серед повноважень ГУ Держгеокадастру відсутні такі, що передбачають облік договорів про спільний обробіток земельних ділянок. Наголошує на тому, що відповідно до п. 12 Перехідних Положень Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на час укладання оспорюваного договору) повноваження щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів здійснювали відповідні органи виконавчої влади, до яких відносилась Лозівська районна державна адміністрація Харківської області. Вважає, що Прокуратурою не доведено наявності підстав для представництва інтересів Держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області. Просить розглядати справу за відсутності представника управління та постановити рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Від боржника надійшов відзив (вх. 4143 від 18.02.2021) на позовну заяву, в якому він не заперечує проти задоволення позовних вимог, однак не погоджується з обґрунтуванням таких вимог, наведених прокуратурою. Також зауважує на тому, що Прокуратурою не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт наявності у ДП "Лозівський кінний завод № 124" права на користування (як наслідок розпорядження) зазначеними землями, спільний обробіток яких був предметом оспорюваного договору). Просить задовольнити позовну заяву.
Ухвалою суду від 16.03.2021, крім іншого, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 26.04.2021 та відкладено розгляд справи в підготовчому засіданні.
15.04.2021 до суду від Харківської обласної прокуратури надійшли додаткові пояснення (вх. 8527), в яких підтримує позовну заяву та вважає, що у даній справі наявні всі підстави для задоволення позовних вимог.
До суду від ДП "Лозівський кінний завод № 124" надійшло клопотання (вх. 2268 від 21.04.2021) про долучення до матеріалів справи договору про надання правової допомоги № 3 від 03.02.2021 та наказу Міністерства аграрної політики України, наказ № 33 від 01.02.2011 "Про реорганізацію державних підприємств, діяльність яких пов'язана з розвитком конярства".
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.04.2021 закрито підготовче провадження у зв'язку з виконанням його завдань та закінченням встановленого процесуальним законом строку проведення підготовчого провадження (з урахуванням його продовження) та призначено розгляд справи по суті на 26.04.2021.
Розгляд справи по суті відкладався.
Від Головного управління Держгеокадастру у Харківській області надійшли додаткові пояснення вх. 12062 від 25.05.2021, в яких він повідомляє суду про те, що не може забезпечити явку уповноваженого представника до судового засідання 26.05.2021 та просить розглядати справу за відсутності представника ГУ Держгеокадастру у Харківській області з урахуванням раніше поданих пояснень та за результатами розгляду постановити рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Від Харківської обласної прокуратури надійшли додаткові пояснення вх. 12135 від 25.05.2021 щодо заявлених позовних вимог, в яких обласна прокуратура повідомляє про те, що вона підтримує заявлені вимоги Керівника Лозівської місцевої прокуратури та заперечує проти позиції ГУ Держгеокадастру. Зазначає, що хоча дія оспорюваного договору і скінчилась, однак його укладення та дія мали певні наслідки, які на даний час порушують інтереси Держави, на захист яких звернені позовні вимоги. Просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В судовому засіданні 26.05.2021 представник прокуратури підтримав заявлені вимоги в повному обсязі повному обсязі. Просить їх задовольнити. Представник Боржника не заперечувала проти заявлених вимог.
Заслухавши пояснення представників прокуратури та Боржника, розглянувши матеріали справи та вимоги позовної заяви, надавши оцінку обставинам справи та доводам на підтвердження позовних вимог, суд зазначає про наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов'язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.
Законом України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", який набрав чинності 30 вересня 2016 року, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
Системне тлумачення статті 53 Господарського процесуального кодексу України й абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 наведено, зокрема, такі правові висновки: Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності.
Відповідно до положень Земельного Кодексу України та Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства 29.09.2016 № 333, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області є органом, уповноваженим державою здійснювати функції щодо розпорядження земельними ділянками державної власності сільськогосподарського призначення на території області.
Поряд з цим згідно з ч. 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" здійснення державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності покладено на центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.
Відповідно до абз. 8 п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" від 10.09.2014 № 442 ліквідовано Державну інспекцію сільського господарства, а функції із здійснення державного нагляду (контролю) в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, родючості ґрунтів покладено на Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр).
Згідно з положеннями про Державну службу України з питань геодезії картографії та кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 15 від 14.01.2015, Дергеокадастр реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
Відповідно до підп. 30 п. 4 Положення про головне управління Держгеокаждастру в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства 29.09.2016 № 333, Головне управління Держгеокадастру в області здійснює державний нагляд (контроль) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, в тому числі за дотриманням вимог земельного законодавства органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з питань передачі земель у власність та надання у користування, у тому числі в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах.
Поряд з цим, згідно статті 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" та п. 4, 6 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 29.09.2016 № 333, посадові особи ГУ Держгеокадастру в області мають право, окрім іншого, звертатись до суду з позовами лише щодо повернення самовільно зайнятих земельних ділянок, а також відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок в установленому законодавством порядку.
Зважаючи на викладене, та враховуючи те, що ГУ Держгеокадастру у Харківській області є органом, уповноваженим державою на здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловомму комплексі у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності у тому числі законності укладення цивільно-правових угод з цих питань, однак поряд з цим позбавлений права щодо звернення до суду з позовами щодо визнання угод недійсними.
Враховуючи наведене, прокурор звертається з даним позовом про визнання недійсним договору про спільний обробіток земельної ділянки (який на думку прокурора є прихованим договором оренди) в інтересах Держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області.
Як вбачається з матеріалів справи та зазначено вище, прокуратурою дотримано вимоги закону щодо повідомлення ГУ Держгеокадастру у Харківській області про намір звернутися до суду з відповідним позовом.
Враховуючи наведене, суд вважає наявними підстави для представництва прокуратурою інтересів Держави в особі ГУ Держгеокадастур у даній справі.
Під час розгляду справи судом встановлено, що у постійному користування Державного підприємства "Лозівський кінний завод № 124" перебувала земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 4793,00 га у тому числі рілля площею 3786 га, розташована на території Кінненської сільської ради Лозівського району Харківської області за межами населеного пункту.
Між ДП "Лозівський кінний завод № 124" та ТОВ "Агрофармахім" 29.03.2011 укладено договір № 2 про спільний обробіток земельної ділянки, згідно якого сторони зобов'язуються об'єднати зусилля для досягнення господарських цілей, а саме : вирощування зернових, олійних культур та буряків, потова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин, заготівля, виробництво та переробка сільськогосподарської продукції, надання послуг у сфері сільського господарства.
За умовами п. 2.1 Договору ДП "Лозівський кінний завод № 124" зобов'язується протягом 15 днів з моменту підписання цього договору надати земельні ділянки загальною площею 3786 га, які підлягатимуть обробітку.
ТОВ "Агрофармахім" відповідно до умов даного договору зобов'язується у термін 15 днів з моменту підписання договору приступити до здійснення комерційних проектів, передбачених умовами даного договору, вжити заходи щодо найму відповідного персоналу для виконання робіт за даним договором, проводити поставку необхідних матеріально- технічних ресурсів та основних засобів для виконання робіт, забезпечувати комерційну діяльність по реалізації виготовленої продукції, вести переговори з покупцями, укладати цивільно-правові угоди тощо.
За умовами договору внеском ДП "Лозівський кінний завод № 124" у спільний обробіток є надання доступу ТОВ "Агрофармахім" до земельних ділянок площею, вказаною в Додатку № 1 до Договору. Нормативно грошова оцінка земельних ділянок, доступ до яких надається в якості внеску у спільний обробіток, згідно з технічною документацією про нормативно грошову оцінку складає 14945613,60 грн.
За даними договору частка внеску ДП "Лозівський кінний завод № 124" складає 20 відсотків. Земельні ділянки, які надаються до спільного обробітку, є державною власністю, знаходяться у постійному користуванні ДП "Лозівський кінний завод № 124" і підлягають використанню за призначенням, передбаченим земельним законодавством України та іншими нормативними актами. Земельні ділянки не підлягають вилученню і їх статус залишається незмінним за весь період дії Договору.
Внеском ТОВ "Агрофармахім" згідно з даним договором є послуги, майно та грошові кошти, у розмірах, необхідних для обробітку площ земельних ділянок, які підлягають спільному обробітку згідно з додатком 2. Частка ТОВ "Агрофармахім" складає 80 відсотків.
Договором визначено, що доходи, отримані за цим Договором, спрямовуються на відшкодування витрат Сторін, пропорційно їх внесків.
Підбиття підсумків діяльності за цим Договором і розподіл чистого прибутку між сторонами здійснюється на підставі окремого балансу, який складає ТОВ "Агрофармахім" і погоджує ТОВ "Лозівський кінний завод № 124". Крім того, ТОВ "Агрофармахім" відшкодовує ДП "Лозівський кінний завод № 124" компенсацію за право використання земель у розмірі 360 грн за гектар землі на рік. Виплата компенсації здійснюється рівними частками, щомісячно по 30 грн за один гектар землі, не пізніше 20 числа місяця, що слідує за звітним.
Даний договір діяв до 01.03.2012 року.
Звертаючись з позовом у даній справі, прокуратура стверджує, що укладений між сторонами договір є прихованим договором оренди землі, укладати який ДП "Лозівський кінний завод № 124" як постійний користувач земельної ділянки не мав права.
Судом встановлено, що юридичну особу ТОВ "Агрофармахім" припинено, про що внесено відповідний запис до Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань 27.12.2018. Підстава внесення запису судове рішення про припинення юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом.
Надаючи правову кваліфікацію наведеним обставинам суд зазначає про наступне.
Викладене вище свідчить про те, що спільна діяльність за договором від 29.03.2011 не велась, натомість відбувалось платне користування ТОВ "Агрофармахім" земельною ділянкою.
Відповідно до статті 1130 Цивільного кодексу України ( в редакції чинній на момент укладення сторонами оспорюваного правочину) за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.
Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.
Статтею 1131 ЦК України закріплено, що договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.
З аналізу наведених положень ЦК України вбачається, що за своєю правовою природою та суттю спільна діяльність є договірною формою об'єднання вкладів та зусиль сторін для досягнення спільної мети.
Поряд з цим, відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" (в редакції чинній на момент укладення оспорюваного договору) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Статтею 15 Закону України "Про оренду землі" (у відповідній редакції чинній на момент укладення оспорюваного договору) передбачені істотні умови договору оренди землі : об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.
З аналізу наведених положень законодавства та умов оспорюваного договору суд вважає підставним висновок прокуратури про те, що укладений між сторонами договір про спільний обробіток земельної ділянки від 29.03.2011 року є саме договором оренди землі.
Статтею 92 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент укладення сторонами оспорюваного договору від 29.03.2011) закріплено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації; в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності.
Статтею 95 Земельного кодексу України у відповідній редакції чинній на момент укладення оспорюваного договору передбачені права землекористувачів. З аналізу наведеного вбачається, що державний акт на право постійного користування не надає право користувачеві розпоряджатися наданою йому в таке користування земельною ділянкою шляхом передачі її в оренду третім особам.
Відповідно до статті 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.
Оскільки правочин, який насправді вчинили сторони суперечить вимогам цивільного законодавства, то це є підставою для визнання його недійсним.
У відповідності до статті 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Відповідно до статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Відповідно до статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
З огляду на викладене, суд доходить до висновку про доведеність заявлених позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат та враховуючи висновок суду про задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про покладення судових витрат у вигляді судового збору у розмірі 2270 грн, сплаченого прокуратурою Харківської області за звернення з позовом у даній справі на відповідача ДП "Лозівський кінний завод № 124" як сторону оспорюваного договору.
Керуючись ст. ст. 7, 8 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 129, 232-235, 237-238, 240 ГПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати недійсним договір № 2 від 29.03.2011 про спільний обробіток земельної ділянки, укладений між ДП "Лозівський кінний завод № 124" та ТОВ "Агрофармахім".
Стягнути з ДП "Лозівський кінний завод № 124" на користь Харківської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 2270 грн, сплачений за звернення з позовом у даній справі.
Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.
Стягувач: Харківська обласна прокуратура код ЄДРПОУ 02910108, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, буд. 4, розрахунковий рахунок: UA 178201720343160001000007171, банк отримувача : Державна казначейська служба України; код класифікації видатків бюджету (КЕКВ): 2800.
Боржник: Державне підприємства "Лозівський кінний завод № 124" код ЄДРПОУ 00846412, с. Кінне, Лозівський район, Харківська область.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.
Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.
Повне рішення складено "28" травня 2021 р.
Суддя В.О. Усатий