28 травня 2021 року м. ХарківСправа № 776з-21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ольшанченка В.І.
без виклику представників сторін
розглянувши заяву
заяву Приватного підприємства "Автоентерпрайз" (м. Харків)
до Акціонерного товариства "Харківобленерго" (м. Харків)
про забезпечення позову до його подання,
26.05.2021 приватне підприємство "Автоентерпрайз" (заявник) надав Господарському суду Харківської області заяву до Акціонерного товариства "Харківобленерго" про забезпечення позову до його подання, в якій просить вжити заходи забезпечення позову та заборонити Акціонерному товариству "Харківобленерго" (вул. Плеханівська, 149, м. Харків, 61037, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 00131954) вчиняти будь-які дії з припинення та/або обмеження електроживлення зарядних пристроїв для електромобілів, розміщених за договором на розміщення обладнання №Ф4473 від 03.01.2020 на будівлях трансформаторних підстанціях у м. Харкові.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач посилається на те, що 03.01.2020 між ПП "Автоентерпрайз" та АТ "Харківобленерго" був укладений договір №Ф4473 на розміщення обладнання, відповідно до п. 3.1 якого строк його дії становить 1 рік з 01.12.2019 по 30.11.2020. Після спливу строку договору ПП "Автоентерпрайз" продовжує використовувати місця розміщення обладнання та здійснювати оплату згідно з умовами договору.
Заявник вважає, що укладений договір на розміщення обладнання №Ф4473 від 03.01.2020 є продовженим на 1 рік та на теперішній час є чинним, посилаючись на ст. 764 ЦК України, якою встановлено, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Крім того, як зазначає заявник, йому стало відомо про те, що Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг за результатами перевірки AT "Харківобленерго" було винесено постанову №785 від 07.05.2021, згідно з п.п. 1 п. 2 резолютивної частини якої зобов'язано AT "Харківобленерго" до 01.06.2021 припинити електроживлення обладнання, встановленого на об'єктах нерухомого майна AT "Харківобленерго" відповідно до договору на розміщення обладнання №Ф4473 від 03.01.2020, укладеного з ПП "Автоентерпрайз", яка опублікована на веб-сайті НКРЕКП в мережі Інтернет за посиланням https://www.nerc.gov.ua/?id=61409.
Заявник вказує у поданій заяві, що повідомленням про припинення розподілу електроенергії AT "Харківобленерго" №418 від 18.05.2021 попередило про відключення електроенергії на зарядні пристрої, що є предметом вказаного вище договору.
Заявник вважає, що припинення електроживлення належного йому обладнання, яке розміщене на трансформаторних підстанціях AT "Харківобленерго", порушить права ПП "Автоентерпрайз", оскільки договір в межах якого використовуються місця розміщення та здійснюється електроживлення обладнання є чинним.
У поданій заяві заявник вказує, що до моменту вирішення справи по суті, припинення електроживлення обладнання ПП "Автоентерпрайз", яке розміщене на трансформаторних підстанціях АТ "Харківобленерго", призведе до того, що ПП "Автоентерпрайз" не зможе надавати мешканцям міста Харкова послугу, що полягає у забезпеченні можливості заряджання електромобілів.
Також, ПП "Автоентерпрайз" зазначає, що припинення електроживлення розміщених на трансформаторних підстанціях AT "Харківобленерго" зарядних станцій для електромобілів та неможливість надання ПП "Автоентерпрайз" зазначеної вище послуги забезпечення можливості заряджання електромобілів призведе до значних матеріальних та репутаційних втрат підприємства. Крім того велика кількість власників електромобілів залишиться без можливості їх використання взагалі. У разі припинення електроживлення належного ПП "Автоентерпрайз" обладнання процес відновлення електроживлення з боку AT "Харківобленерго" буде складним та тривалим, що в свою чергу ускладнить ефективний захист та поновлення порушених прав та інтересів ПП "Автоентерпрайз", за захистом яких підприємство має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 1, 3 - 4 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.
За результатами дослідження поданої заяви, суд не вбачає необхідності для повідомлення учасників справи, та для виклику особи, яка подала заяву про забезпечення позову, також не вбачає наявності виняткового випадку для призначення розгляду цієї заяви у судовому засіданні з викликом сторін.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 139 ГПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову.
Подана заява містить визначення предмету майбутнього позову.
Заявник вказує, що він має намір у встановлений ГПК України строк звернутися до суду із позовом про визнання договору на розміщення обладнання №Ф4473 від 03.01.2020 продовженим і у разі задоволення судом позову, АТ "Харківобленерго" повинно буде виконувати взяті на себе зобов'язання відповідно до умов укладеного договору.
Розглянувши подану заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
В статті 138 ГПК України визначено порядок подання заяви про забезпечення позову.
В статті 139 ГПК України встановлено перелік того, що має містити заява про забезпечення позову.
Так, згідно з п. 6 - 7 ч. 1 ст. 139 ГПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Натомість, подана заявником заява не містить пропозицій заявника щодо зустрічного забезпечення та інших відомостей, потрібних для забезпечення позову.
Заявник просить не застосовувати зустрічне забезпечення, оскільки відсутні підстави для його застосування.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 136 ГПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Таким чином, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
При цьому, адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
З урахуванням викладених норм та обставин суд вважає за необхідне зазначити таке.
По-перше, зі змісту заяви про забезпечення позову від 26.05.2021 обставин, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позову, не вбачається.
Постановляючи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти.
Суд відзначає, що метою застосування заходів до забезпечення позову є створення умов для подальшого виконання рішення суду, тому при обранні заходів до забезпечення позову слід враховувати зміст позовних вимог.
Господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Предметом даного судового розгляду є заява про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Акціонерному товариству "Харківобленерго" вчиняти будь-які дії з припинення та/або обмеження електроживлення зарядних пристроїв для електромобілів, розміщених за договором на розміщення обладнання №Ф4473 від 03.01.2020 на будівлях трансформаторних підстанціях у м. Харкові.
При цьому, заявник не обґрунтував яким чином припинення електропостачання унеможливить виконання рішення суду, у випадку, якщо спір буде вирішено на користь позивача.
Заявник вказав про намір у встановлений ГПК України строк звернутися до суду із позовом про визнання договору на розміщення обладнання №Ф4473 від 03.01.2020 продовженим.
Суд вважає за необхідне підкреслити, що зазначена заявником вимога є вимогою немайнового характеру, при цьому, визнання договору на розміщення обладнання №Ф4473 від 03.01.2020 продовженим не потребує видачі наказу, а відтак, навіть, за умови задоволення цієї вимоги, рішення суду не потребує вчинення жодних дій стосовно його виконання, оскільки право позивача захищається, зокрема, шляхом визнання факту, а не передачі майна чи вчинення певних дій. Тобто, обставини, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення відсутні.
Отже, заявником не обґрунтовано яким чином невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або унеможливити виконання рішення суду, у випадку задоволення позову.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінювати обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наявності зв'язку між конкретним заходом щодо забезпечення позову і змістом позовних вимог та обставинами, на яких вони ґрунтуються, та доказами, які наведені на їх підтвердження, а також положеннями законодавства, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, подаючи позов.
Посилання заявника на те, що припинення електроживлення належного йому обладнання, яке розміщене на трансформаторних підстанціях AT "Харківобленерго", порушить права ПП "Автоентерпрайз", оскільки договір в межах якого використовуються місця розміщення та здійснюється електроживлення обладнання є продовженим на 1 рік та на теперішній час є чинним, відповідно до ст. 764 ЦК України, якою встановлено, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором, суд вважає безпідставними, оскільки предметом вищевказаного договору є надання виконавцем (АТ "Харківобленерго") користувачу (заявнику) послуги з розміщення обладнання, яке належить користувачу (ПП "Автоентерпрайз", заявнику) на праві власності (ст. 901 ЦК України).
Крім того, заявник у поданій заяві просить заборонити Акціонерному товариству "Харківобленерго" вчиняти будь-які дії з припинення та/або обмеження електроживлення зарядних пристроїв для електромобілів, розміщених за договором на розміщення обладнання №Ф4473 від 03.01.2020 на будівлях трансформаторних підстанціях у м. Харкові, на невизначений термін або відсутності конкретних обставин, що можуть виникнути або припинити їх у будь-який момент.
Враховуючи вищевикладене, заявник не довів існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, розумності, обґрунтованості і адекватності заходів забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, не навів обґрунтованого припущення про те, що не вжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити або зробити неможливим виконання судового рішення.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає заяву Приватного підприємства "Автоентерпрайз" про забезпечення позову необґрунтованою, недоведеною та не підлягаючою задоволенню в повному обсязі.
Керуючись статтями 136 - 140, 232 - 235 ГПК України,
Відмовити у задоволенні заяви Приватного підприємства "Автоентерпрайз" від 26.05.2021 (вх.№776) про забезпечення позову до його подання шляхом заборони Акціонерному товариству "Харківобленерго" вчиняти будь-які дії з припинення та/або обмеження електроживлення зарядних пристроїв для електромобілів, розміщених за договором на розміщення обладнання №Ф4473 від 03.01.2020 на будівлях трансформаторних підстанціях у м. Харкові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Порядок і строк оскарження передбачено ст. 255 - 257 ГПК України.
Повне судове рішення складено та підписано 28.05.2021.
Суддя В.І. Ольшанченко
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.