28.05.2021 м.Дніпро Справа № 908/483/20
Центральний апеляційний господарський суд у складі колег суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач)
суддів: Дарміна М.О., Антоніка С.Г.,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Запорізької області від 03.07.2020, ухвалене суддею Гороховим І.С. (м. Запоріжжя) повний текст якого підписаний 13.07.2020, у справі №908/483/20
за позовом Заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Запорізької обласної державної адміністрації, м. Запоріжжя
до відповідача-1: Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, м. Запоріжжя
відповідача-2: Олександрівської сільської ради Приазовського району Запорізької області, Запорізька область, Приазовський район, с. Олесандрівка
про визнання наказу незаконним та скасування в частині, витребування земельної ділянки площею 18,2228 га із чужого незаконного володіння
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 03.07.2020 позовні вимоги задоволено повністю.
Визнано незаконним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 18.06.2019 № 8-770/15-19-СГ в частині передачі Олександрівській сільській об'єднаній територіальній громаді у комунальну власність земельної ділянки з кадастровим номером 2324580300:06:001:0004 площею 18,2228 га.
Витребувано з чужого незаконного володіння Олександрівської сільської ради Приазовського району Запорізької області об'єкт нерухомого майна - земельну ділянку, реєстраційний номер 631881823245, кадастровий номер 2324580300:06:001:0004, площею 18,2228 га, яка знаходиться на території Олександрівської сільської ради Приазовського району Запорізької області у власність Держави Україна в особі Запорізької обласної державної адміністрації.
Стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на користь прокуратури Запорізької області (69005, м. Запоріжжя, вул. Матросова 29а; ідентифікаційний код юридичної особи 02909973, розрахунковий рахунок № UA438201720343180001000000271, код класифікації видатків бюджету - 2800, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: прокуратура Запорізької області, ЄДРПОУ 02909973) кошти, витрачені у 2020 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави на подачу вказаного позову в розмірі 2102 грн.
Стягнуто з Олександрівської сільської ради Приазовського району Запорізької області на користь прокуратури Запорізької області (69057, м. Запоріжжя, вул. Матросова 29а; ідентифікаційний код юридичної особи 02909973, розрахунковий рахунок № UA438201720343180001000000271, код класифікації видатків бюджету - 2800, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: прокуратура Запорізької області, ЄДРПОУ 02909973) кошти, витрачені у 2020 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави на подачу вказаного позову в розмірі 2102,00 грн.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся громадянин ОСОБА_1 , в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, нез"ясування обставин справи, зокрема не встановлення судом першої інстанції повного кола осіб, судове рішення у якій може стосуватись їх прав, інтересів та обов"язків, просить рішення господарського суду скасувати та ухвалити нове про відмову у позові.
Зазначає, що на момент ухвалення рішення судом першої інстанції мав належним чином зареєстроване право оренди на спірну земельну ділянку, яка використовувалась у господарській діяльності, в той же час, до участі у справі громадянин ОСОБА_1 залучений не був, таким чином, просить суд апеляційної інстанції залучити його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів.
Одночасно просить відновити йому строк для подачі апеляційної скарги. Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на оскарження в апеляційному порядку рішення місцевого суду, скаржник зазначає, що участі у справі не брав, а про наявне рішення дізнався 04.12.2020 із Єдиного державного реєстру судових рішень після отримання Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна щодо об"єкту нерухомого майна, з якої дізнався про припинення права оренди на підставі рішення у справі №908/483/20. При цьому ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.12.2020 його вперше подану апеляційну скаргу залишено без руху через неподання доказів направлення скарги всім учасникам процесу та недоплату судового збору до встановленого законом розміру. Апелянт наголошує, що про постановлену ухвалу дізнався із реєстру судових рішень, виправив недоліки скарги, втім, на момент їх виправлення апеляційну скаргу вже було повернуто. Таким чином, вважає що двадцятиденний строк на подання скарги ним пропущений з поважних причин.
Перевіривши матеріали апеляційної скарги апеляційний господарський суд дійшов висновку, що підстави, вказані скаржником для поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження не є поважними, оскільки скаржником не наведено наявності об"єктивних та непереборних обставин, що унеможливили вчасне подання скарги, навіть з урахуванням обізнаності з оскаржуваним рішенням суду 04.12.2020.
Зокрема, судом апеляційної інстанції встановлено, що скаржник дійсно 04.12.2020 вперше подав апеляційну скаргу, яку ухвалою суду від 21.12.2020 залишено без руху. Копію ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 21.12.2020 надіслано 22.12.2020 за адресою апелянта, що зазначена ним у апеляційній скарзі: АДРЕСА_1 . Втім, із зазначеної адреси ухвала 02.02.2021 повернулась до суду із позначенням "за закінченням терміну зберігання".
З огляду на викладене, телефонограмою від 03.02.2021 №219 судом повідомлено апелянта про постановлення 21.12.2020 ухвали про залишення його апеляційної скарги без руху та надання строку на усунення недоліків. Таким чином, строк на усунення недоліків з урахуванням повідомлення апелянта 03.02.2021 про наявні недоліки скарги, закінчився 15.02.2021 (включно, з урахуванням того, що 13 та 14 лютого вихідні дні).
З урахуванням норм статті 116 ГПК України та нормативних строків пересилання кореспонденції строк усунення недоліків скарги становив до 22.02.2021. Втім, з огляду на ненадходження до суду станом на 01.03.2021 клопотання про усунення недоліків скарги, вказану скаргу апелянта ухвалою суду від 01.03.2021 повернуто заявнику без розгляду.
Також в ухвалі повідомлено апелянта, що у зв'язку з припиненням відправлення поштової кореспонденції в Центральному апеляційному господарському суді, про що складений акт від 23.11.2020, апеляційна скарга з додатками апелянту поштою не надсилається, знаходитиметься у Центральному апеляційному господарському суді та апелянт матиме можливість отримати її в суді апеляційної інстанції нарочно.
07.04.2021 до Центрального апеляційного господарського суду надійшла заява апелянта про усунення недоліків апеляційної скарги (подана через відділення поштового зв"язку 02.03.2021, вже після спливу строків на усунення недоліків, встановлених судом).
З урахуванням наведеного, заяву про усунення недоліків скарги та апеляційну скаргу заявнику повернуто листом від 08.04.2021. В листі звернуто увагу апелянта, що з 01.01.2021 змінились реквізити для зарахування судового збору за подачу апеляційних скарг, відтак, судовий збір сплачений апелянтом за неактуальними реквізитами суду.
З наведеного слідує, що апелянт не забезпечив отримання кореспонденції за власною адресою, повідомленою суду, при цьому, пропуск вказаного строку стався внаслідок суб"єктивних обставин, а саме - подання скарги неприйнятної в процесуальному сенсі (апеляційної скарги з недоліками).
Крім того, зазначено, що апелянтом сплачений судовий збір за невірними реквізитами суду апеляційної інстанції.
За вказаних обставин, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.04.2021 апеляційну скаргу залишено без руху на підставі п.2 ч.3 ст.258, статті 260 Господарського процесуального кодексу України та надано скаржнику на усунення недоліків строк - протягом десяти днів з дня отримання ухвали про залишення без руху апеляційної скарги шляхом звернення до суду із заявою про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги з відповідними доказами та обґрунтуванням інших причин такого пропуску та, відповідно, сплати судового збору за вірними реквізитами суду.
Копію вказаної ухвали 06.05.2021 направлено скаржнику на адресу, зазначену ним в апеляційній скарзі, а саме: 72563, Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Приморський бульвар, буд.222-а/6.
Згідно статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку (частина 3). Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу (частина 4).
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Заступник прокурора Запорізької обласної прокуратури, який подавав позов в інтересах держави в особі Запорізької обласної державної адміністрації, 06.05.2021 в порядку ч.2 ст.262 ГПК України подав до суду апеляційної інстанції заперечення проти відкриття провадження у справі, в яких зазначив, що постановою Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 325/798/17 задоволено позов прокуратури Запорізької області, пред'явлений в інтересах держави в особі Запорізької обласної державної адміністрації до ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області, ОСОБА_1 , визнано незаконними та скасовані накази ГУ Держземагентства у Запорізькій області щодо передачі в оренду ОСОБА_1 земельної ділянки площею 18,2228 га з кадастровим номером 2324580300:06:001:0004, визнано недійсним договір оренди землі від 31.03.2015 та зобов'язано останнього повернути державі в особі Запорізької обласної державної адміністрації зазначену земельну ділянку.
При розгляді справи Верховним Судом установлено, що спірна земельна ділянка розташована на території Олександрівської сільської ради Приазовського району за межами населеного пункту, перебуває у межах прибережної захисної смуги Азовського моря на відстані 102 метрів від урізу води та відноситься до земель водного фонду державної форми власності, розпорядником якої є Запорізька обласна державна адміністрація.
На виконання вказаного судового рішення речове право оренди зазначеної земельної ділянки за ОСОБА_1 скасовано 26.02.2020, що підтверджується доданою до заперечень Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (аркуш 7).
У подальшому у зв'язку тим, що спірну земельну ділянку наказом ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 18.06.2019 № 8-770/15-19-СГ передано у власність Олександрівської сільської ради Приазовського району Запорізької області прокуратурою Запорізької області пред'явлено позов про витребування вказаної земельної ділянки із чужого незаконного володіння Відповідача 2 у цій справі.
Позов у даній справі пред'явлено до суду без залучення ОСОБА_1 у якості третьої особи, та в процесі останній до розгляду справи судом не залучався, оскільки постановою Верховного Суду від 18.12.2019 у справі 325/798/17 визнано недійсним договір оренди землі від 31.03.2015, який підтверджував його речове прав на спірне майно, та скасування державної реєстрації права на нього останнього проведено 26.02.2020. Таким чином, апелянт на час звернення прокурора до суду, ухвалення у ньому рішення та його виконання не мав речових прав на земельну ділянку з кадастровим номером 2324580300:06:001:0004, у зв'язку з чим доводи апелянта щодо вирішення оскаржуваним судовим рішенням питання про його речові права без його залучення є безпідставними.
Також прокурор звертає увагу, що за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом, а всі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Відповідно до інформації, наявної у відкритому доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень оскаржуване рішення господарського суду Запорізької області оприлюднено у реєстрі 15.07.2020. Вказане рішення та всі ухвали суду у цій справі, починаючи з ухвали від 28.02.2020, яку оприлюднено 02.03.2020, містять інформацію щодо кадастрового номеру земельної ділянки, її площі та місця розташування. Наведене, на думку прокурора свідчить про те, що ОСОБА_1 мав змогу через Єдиний державний реєстр судових рішень з 02.03.2020 дізнатись про розгляд судом зазначеної справи та постановлених у ній процесуальних рішень, спрямувати відповідну заяву щодо вступу у зазначену справу та у встановлені процесуальним законом строки оскаржити прийняте у ній рішення.
Окрім цього, зауважує, що апелянт вже звертався до Центрального апеляційного господарського суду із аналогічною апеляційною скаргою від 04.12.2020 та ухвалою суду апеляційної інстанції від 21.12.2020 його апеляційну скаргу залишено без руху, з наданням останньому десятиденного строку з моменту отримання ухвали для усунення недоліків. Апелянт недоліків скарги не усунув, з клопотанням про продовження процесуальних строків на усунення недоліків апеляційної скарги, зумовлених карантинними обмеженнями, до суду апеляційної інстанції не звертався, у зв'язку з чим ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.03.2021 апеляційну скаргу повернуто ОСОБА_1 без розгляду.
Прокурор зазначає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 скеровано до Запорізької обласної державної адміністрації вже після повернення її судом апеляційної інстанції без розгляду, про що свідчить відтиск штампу вхідної кореспонденції Запорізької обласної державної адміністрації від 09.03.2021 за № 02213/08-49 та зазначений на конверті номер трекингу Укрпошти 0305612312775 (копії додаються), за яким скаргу відправлено саме 02.03.2020. Таким чином, за три місяця ОСОБА_2 не усунув вказані судом апеляційної інстанції недоліки при подачі апеляційної скарги від 04.12.2020, чим проявив бездіяльність та незаінтересованість у захисті своїх інтересів у наведеній справі.
Посилається на те, що апелянтом в апеляційні скарзі від 16.04.2021 не зазначено причини, які обумовлюють неможливість останнього у строк з 01.03.2021 по 16.04.2021, тобто після повернення апеляційної скарги, заново її подати в найкоротші строки. Вважає, що апелянт, як заінтересована особа, не продемонстрував готовність брати участь на всіх етапах розгляду позовної заяви у справі № 908/483/20, не вжив заходів до отримання поштової кореспонденції Центрального апеляційного господарського суду за визначеною ним адресою, що свідчить про те, що причини пропуску строку на апеляційне оскарження є суб'єктивними, залежали від поведінки скаржника та не пов'язаними з наявністю об'єктивних обставин.
Звертає увагу суду, що скаржник не проявив особистої старанності при захисті власних інтересів та прийнятті рішення про ініціювання процедури апеляційного оскарження у справі, а відтак, підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є неповажними.
21.05.2021, засобами електронного зв"язку без накладення кваліфікованого цифрового підпису та 24.05.2021 засобами поштового зв"язку, скаржником подано до апеляційного господарського суду заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано платіжну квитанцію від 19.05.2021 про сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі, а також нове клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, в якому останній просить визнати поважними причини пропуску строку.
В обґрунтування інших підстав для поновлення строку скаржник, зокрема, зазначив, що про оскаржуване рішення суду від 03.07.2020 він дізнався 04.12.2020 згідно довідки із Державного реєстру прав на нерухоме майно; ухвалою суду від 21.12.2020 його апеляційну скаргу залишено без руху. Вказує, що в цей період апелянт перебував на лікуванні та був обмежений у можливості реагувати в межах встановлених строків на процесуальні документи, що надходять із суду по цій справі. Зауважує, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", запроваджено на території країни карантин з 19.12.2020 по 28.02.2021, та в суді діяли обмеження: припинення особистого прийому громадян, а також обмежено доступ відвідувачів до приміщень суду.
Про наявність ухвали апелянту стало відомо із Єдиного державного реєстру судових рішень, апелянт виправив недоліки скарги, однак на час подання відповідного клопотання про усунення недоліків скарги, його вперше подану скаргу вже було повернуто. Вважає, що двадцятиденний строк на апеляційне оскарження пропущений апелянтом з поважних причин.
Також 24.05.2021 на адресу суду апеляційної інстанції надійшли поштові повернення: ухвала від 30.04.2021 про залишення скарги без руху, а також направлена супровідним листом від 08.04.2021 вперше подана заявником апеляційна скарга із заявою на усунення недоліків скарги. Згідно довідки відділення зв'язку поштове відправлення не вручено адресату за закінченням терміну зберігання.
Відповідно до ч. ч. 3 та 7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Відповідно до ч. 1 ст. 285 ГПК України судові рішення суду апеляційної інстанції вручаються (видаються або надсилаються) в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу.
Порядок вручення судових рішень визначено у ст. 242 ГПК України, за змістом ч. 5 якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.
Згідно з п. 11 ст. 242 ГПК України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
У перехідних положеннях ГПК України, а саме в п.п. 17.1 передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.
Згідно з положеннями ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є:
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (п. 3);
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (п. 4);
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (п. 5).
Порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку визначають Правила надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 і які регулюють відносини між ними.
Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою "Вручити особисто", рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (п. п. 11 та 17 Правил надання послуг поштового зв'язку).
Рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об'єкта поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім'ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (п. 99 Правил надання послуг поштового зв'язку).
Відповідно до п. п. 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.
Апеляційний господарський суд, здійснивши аналіз ст. ст. 120, 242 ГПК України, п. п. 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, дійшов висновку, що у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Встановлений порядок надання послуг поштового зв'язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.
Враховуючи вищенаведене, судом апеляційної інстанції було дотримано вимоги процесуального закону щодо направлення скаржнику копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
За змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Ухвала Центрального апеляційного господарського суду від 30.04.2021 у справі № 908/483/20 була оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень 05.05.2021.
Частиною 4 ст. 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням або не вчиненням нею процесуальних дій.
Колегія суддів також враховує правову позицію Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
У рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утриматися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Таким чином, повідомивши суду як засіб зв'язку поштову адресу, скаржник мав вживати заходів, щоб дізнатися про стан провадження за його апеляційною скаргою, стан надходження поштових відправлень та власними діями щодо неотримання кореспонденції, за адресою повідомленою суду, вчергове продемонстрував суду незацікавленість у судовому провадженні.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 256 ГПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.
Клопотання чи заява про поновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Розглянувши клопотання апелянта із зазначенням інших підстав пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду, апеляційний господарський суд визнає підстави, зазначені скаржником у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, неповажними, оскільки доводи даного клопотання є майже ідентичними тим доводам, що було наведено в первісному клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження та яким вже надана оцінка судом апеляційної інстанції. Крім того, доказів перебування апелянта на лікуванні та обмеженні у можливості реагувати в межах встановлених строків на процесуальні документи, що надходять із суду по цій справі, у період подання первісної скарги та виявлених у ній недоліків, апелянтом взагалі не надано.
Колегія суддів зазначає, що попри бездіяльність апелянта щодо отримання кореспонденції від суду за адресою ним же і повідомленою суду, судом здійснено дії щодо належного повідомлення скаржника про постановлені у справі ухвали - апелянту ОСОБА_1 і про постановлену ухвалу від 21.12.2020, і про ухвалу про повернення апеляційної скарги від 01.03.2021 повідомлено телефонограмами особисто (телефонограми від 03.02.2021 №219, від 02.03.2021 №508).
Верховним Судом неодноразово висловлювалась позиція щодо правомірності поновлення строку на апеляційне оскарження в разі подання скарги повторно у найкоротший термін (не більше 10 днів), що не порушує принцип res judicata (постанова у справі №758/2976/18 від 08.10.2019, від 20.11.2019 у справі №209/1396/19).
Суд вказує, що подання первісної апеляційної скарги і невідкладне (одразу або в розумний строк після одержання відповідної ухвали) усунення скаржником недоліків, які стали причиною повернення останньої, можуть бути враховані господарським судом у вирішенні питання про поновлення строку подання апеляційної скарги разом з іншими обставинами, на які посилається скаржник у відповідному клопотанні.
Разом з тим, в обґрунтування інших підстав для поновлення пропущеного процесуального строку апеляційного оскарження скаржником не зазначено обставин, які можуть бути віднесені судом до особливих чи непереборних обставин, що зумовили значний пропуск встановленого строку на апеляційне оскарження.
В даному випадку вищенаведені висновки Верховного Суду застосувати неможливо, оскільки апелянт поряд із бездіяльністю щодо отримання кореспонденції за власною адресою, також здійснив повторне подання апеляційної скарги у строк, який неможливо назвати найкоротшим (після повернення апеляційної скарги її повторно подано через 1,5 місяці).
Посилаючись також на запровадження на території України карантину в зв'язку із поширенням респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом, скаржник у своїй заяві не вказав, яким чином запроваджені обмеження перешкоджали йому в розумний строк надати апеляційному господарському суду докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги та усунути недоліки вперше поданої скарги у визначений судом строк.
Відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким він користується, виходячи із поважності причин пропуску строку. У цьому випадку обставин, які б об'єктивно перешкоджали скаржникові реалізувати своє право на подання апеляційної скарги протягом законодавчо встановленого терміну, не вбачається, а підстави, наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, з урахуванням відсутності доказів на підтвердження таких підстав, залежали лише від волевиявлення скаржника, таким чином, мали суб'єктивний характер, відтак не визнаються судом неповажними.
А тому, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду не підлягає задоволенню, у відкритті апеляційного провадження слід відмовити відповідно до пункту 4 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням повернення до суду вперше поданої апелянтом апеляційної скарги від 04.12.2020 суд вважає необхідним залучити її до матеріалів справи.
На підставі викладеного та керуючись статтями 234, 235, 260, пунктом 4 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Запорізької області від 03.07.2020 у справі №908/483/20.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду протягом двадцяти днів.
У зв'язку з припиненням відправлення поштової кореспонденції в Центральному апеляційному господарському суді, про що складений акт від 23.11.2020, апеляційна скарга №б/н від 16.04.2021 з додатками на 47 аркушах (в тому числі платіжна квитанція від 19.05.2021 про сплату судового збору) апелянту поштою не надсилається, знаходитиметься у Центральному апеляційному господарському суді та апелянт матиме можливість отримати її в суді апеляційної інстанції нарочно.
Повідомити апелянта про постановлену ухвалу засобами телефонного зв"язку за номером, зазначеним у апеляційній скарзі та шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Центрального апеляційного господарського суду.
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя М.О. Дармін
Суддя С.Г. Антонік