Справа № 523/19222/19
Провадження №1-кп/523/582/21
28 травня 2021 року
Суворовський районний суд міста Одеси у складі
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора Суворовської окружної прокуратури м.Одеси - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого (підсудного) - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12019160490003654, внесене до ЄРДР 25.09.2019 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Одеси, громадянина України, із середньою освітою, офіційно неодруженого і непрацевлаштованого, не забезпеченого місцем реєстрації, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України не маючого судимості,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,
25.09.2019 року приблизно о 07:00 годині, підсудний ОСОБА_4 у порушення постанови Верховної Ради України №2471-ХП від 17.06.1992 року з додатками «Про право власності на окремі види майна» зі змінами та доповненнями від 24.01.1995 року, постанови Кабінету Міністрів України №576 від 12.10.1992 року «Про затвердження Положення про дозвільну систему» зі змінами та доповненнями від 20.04.2007 року, п.12 Наказу МВС України №662 від 21.08.1998 року «Про затвердження інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів» зі змінами та доповненнями від 17.06.2008 року, знаходячись на смітнику за магазином «Таврія В» по вул.Ак.Сахарова 34 в м.Одесі, знайшов патрони калібру 7,62 мм, в кількості 20 штук, які придбав шляхом привласнення знайденого, поклав до лівої кишені своїх брюк та став носити без передбаченого законом дозволу.
В подальшому, того ж дня в період часу з 12:15 до 12:34 годин працівниками поліції за адресою: м.Одеса, вул.Ген.Бочарова 14, в присутності понятих виявлено та вилучено у підсудного ОСОБА_4 20 патронів калібру 7,62 мм, які належать до категорії боєприпасів військової, нарізної, вогнепальної зброї калібру - 7,62 мм, є гвинтівковими патронами (7,62х54R) промислового способу виробництва (СРСР) та призначені для стрільби з самозарядної військової вогнепальної зброї - кулеметах та гвинтівках зазначеного калібру, вітчизняного виробництва і до стрільби придатні.
Підсудний ОСОБА_4 , повністю визнавши свою провину за висунутим обвинуваченням та не оспорюючи при цьому час, місце, спосіб та мотиви вчиненого ним при наведених вище обставинах, будучи допитаним в судовому засіданні пояснив суду про обставини інкримінованого йому кримінального правопорушення, а саме про час, місце і мотиви придбання ним шляхом знахідки 20 бойових патронів, невдовзі вилучених у нього працівниками поліції, що відповідають наведеним вище обставинам доведеного обвинувачення.
Згідно з ч.3 ст.349 КПК України, суд за попереднім обговоренням з учасниками судового провадження змісту цієї норми закону, визнав недоцільним за клопотанням прокурора дослідження доказів щодо тих обставин, які сторонами процесу не оспорюються. При цьому, з'ясувавши, що сторони провадження правильно розуміють зміст цих обставин, а також роз'яснивши їм про відсутність права оскарження фактичних обставин кримінального провадження в апеляційному порядку, суд упевнився в добровільності та істинності їх позиції.
Втім, суд вважає, що винність підсудного ОСОБА_4 у скоєнні ним кримінального правопорушення, фактичні обставини якого ним та прокурором не оспорюються, об'єктивно та повністю підтверджується наявними в матеріалах досудового розслідування доказами, дослідження яких не здійснювалось в повному обсязі, згідно з ч.3 ст.349 КПК України.
Приймаючи до уваги наведені обставини, судом встановлено, що підсудний ОСОБА_4 своїми діями незаконно носив, придбавши бойові припаси без передбаченого законом дозволу, а відтак суд погоджується з кваліфікацією стороною обвинувачення дій вказаного підсудного за ч.1 ст.263 КК України.
Так, з огляду на ч.1 ст.263 КК України, кримінальна відповідальність за цією нормою закону настає за носіння, зберігання, придбання, передачу чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, що карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.65, ч.2 ст.50 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень, та при призначенні покарання суду слід врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також слід виходити з того, що покарання має бути призначене відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу й у межах санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, яке передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення та має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
Внаслідок означених вимог закону, при призначенні покарання підсудному ОСОБА_4 , суд приймає до уваги характер, обставини і наслідки вчиненого ним та те, що скоєне кримінальне правопорушення відноситься до категорії тяжких злочинів проти громадської безпеки, а також судом враховується стан здоров'я підсудного і характеризуючі його особу дані: на диспансерному обліку в КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я» Одеської обласної ради та КУ «Міський психіатричний диспансер» Одеської міської ради не перебуває, свою провину визнав і висловив щире каяття, офіційно непрацевлаштований та неодружений, забезпечений місцем проживання в м.Одесі, в силу ст.89 КК України не має судимості, але раніше притягався до кримінальної відповідальності, сукупність чого обумовлює висновок про можливість виправлення вказаного підсудного в умовах суспільства, без призначення покарання, що належить відбувати реально.
За приписами ст.ст.66, 67 КК України, до обставин, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_4 , як зазначено в обвинувальному акті та з чим також погоджується й суд, слід віднести щире каяття, а обставин, що обтяжують покарання зазначеного підсудного, протягом кримінального провадження не встановлено.
Положення ч.ч.1, 3 ст.75 КК України встановлюють, що якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням, у разі не вчинення останнім протягом визначеного іспитового строку нового кримінального правопорушення і виконання покладених на нього обов'язків.
На підставі сукупності викладеного, при визначенні виду та міри покарання у даному кримінальному провадженні, беручи до уваги досліджені під час судового розгляду обставини, характер, наслідки і суспільну небезпечність доведеного обвинувачення, характеризуючі дані про особу підсудного ОСОБА_4 , комплексність яких обумовлюють можливість його виправлення в умовах суспільства, суд у контексті ст.ст.50, 65 КК України доходить висновку про призначення зазначеному підсудному покарання у виді позбавлення волі в межах мінімального строку, встановленого санкцією ч.1 ст.263 КК України, а також про доцільність його звільнення від відбування покарання з випробуванням в порядку ст.75 цього Кодексу та з покладенням відповідних обов'язків за ст.76 цього ж Кодексу, що за переконанням суду уявляється обґрунтованим і достатнім для виправлення вказаного підсудного й недопущення вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Питання щодо долі речових доказів у кримінальному провадженні, суд вирішує в порядку ст.100 КПК України, а щодо процесуальних витрат, - в силу вимог ст.ст.124, 126 цього ж Кодексу.
Керуючись ст.ст.100, ч.3 ст.349, ст.ст.369-371, 373-374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі строком на три роки.
На підставі ст.75, п.п.1-2 ч.1 ст.76 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки, якщо протягом визначеного іспитового строку зазначена особа не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки - періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти цей орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Згідно з ч.4 ст.76 КК України, ст.163 Кримінально-виконавчого кодексу України, виконання вироку та нагляд за засудженим ОСОБА_4 , - покласти на Суворовський районний відділ філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області Міністерства юстиції України.
Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України, арешт на майно, накладений за ухвалою слідчого судді від 27.09.2019 року на 20 набоїв, які упаковані у поліетиленовий пакет №7043366, - скасувати.
В порядку ст.100 КПК України, речові докази у кримінальному провадженні - 20 патронів, які згідно квитанції №Б 00259 перебувають на зберіганні у камері схову ВП №3 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області (Суворовського ВП в м.Одесі ГУНП в Одеській області), - знищити.
На підставі ст.ст.124, 126 КПК України, процесуальні витрати у кримінальному провадженні в розмірі 1256,08 гривень, за проведення експертного дослідження, - стягнути з ОСОБА_4 , на користь держави.
Копії вироку вручити під розписку прокуророві та ОСОБА_4 , надати для відома іншим заінтересованим особам, а також направити для виконання до Суворовського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області Міністерства юстиції України та до ВП №3 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області (Суворовський ВП в м.Одесі ГУНП в Одеській області), в межах наданих їм відповідних повноважень.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження та подання апеляції через Суворовський районний суд міста Одеси до Одеського апеляційного суду, протягом 30 днів з дня проголошення.
С у д д я: ОСОБА_1