ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ1
26 травня 2021 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Русєва А.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ч. 1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 02.04.2021 року приблизно о 15 годині 00 хвилин, за місцем свого проживання, а саме АДРЕСА_1 , вчинила відносно своїх малолітніх дітей ОСОБА_2 2016 року народження та ОСОБА_3 2018 року народження, а саме фізичне та економічне насилля, яке виражається у тому, що вона їх б'є та не годує, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Судовий розгляд в суді проведено за відсутністю ОСОБА_1 , який в судове засідання не з'явилась, будучи повідомленою про дату, час та місце розгляду справи належним чином, шляхом смс-повідомлення за номером телефону, який зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення. Про причини неявки ОСОБА_1 суд не повідомила, заяви про відкладення розгляду справу не подавала.
Суд вважає, що були створені всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя, та приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 , будучи повідомленою про дату та час розгляду справи в суді, не з'явилась, суд оцінює таку поведінку ОСОБА_1 , як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку про таке.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами: обставинами, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 576238 від 02.04.2021 року, копією рапорту від 02.04.2021 року, поясненнями ОСОБА_4 .
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються, у тому числі і протоколом про адміністративне правопорушення.
А як було вище зазначено, ОСОБА_1 вчинила насильство у сім'ї фізичного та економічного характеру щодо своїх дітей.
Таким чином, дослідивши докази у справі, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинила насильство в сім'ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного та економічного характеру та її вина повністю знайшла своє підтвердження в судовому засіданні та підтверджена доказами, дослідженими судом.
При накладенні адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 суд враховує характер скоєного правопорушення, особу правопорушника та обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Обставин, які відповідно до ст.ст.34, 35 КУпАП пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене нею адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Таким чином, з урахуванням вказаних обставин справи, приймаючи до уваги особу ОСОБА_1 , суд вважає, що для її виправлення, а також для припинення нових правопорушень, достатнім і необхідним є накладення на неї адміністративного стягнення у виді штрафу у мінімальному його розмірі, передбаченому санкцією частини статті, за якою вона притягується до адміністративної відповідальності.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у зв'язку з ухваленням судом постанови про накладання на правопорушника адміністративного стягнення з ОСОБА_1 підлягає стягненню сума судового збору.
Керуючись ст. ст. 40-1, 221, 283-285, 294 КУпАП, суддя -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних доходів громадян, у сумі 170 (сто сімдесят) гривень в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 454 гривні.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Приморського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення та підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.
Суддя
Приморського районного суду м. Одеси А.С. Русєва
26.05.21
Єдиний унікальний номер справи: №522/7473/21
Номер провадження №3/522/6022/21
Головуючий - Русєва А.С.