Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"18" травня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/1008/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Гребенюк Т.Д.
при секретарі судового засідання Гончарові В.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Фізичної особи-підприємця Крилова Сергія Олексійовича (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )
до Акціонерного товариства "Роганська картонна фабрика" (код ЄДРПОУ 00278830, вул. Культури, буд. 57, смт. Рогань, Харківський район, Харківська область, 62481)
про стягнення коштів в сумі 296469,58 грн.
за участю представників сторін:
позивача - Крилова С.О.
відповідача - Хоменко М.С.
Фізична особа-підприємець Крилов Сергій Олексійович (далі - ФОП Крилов С.О. або позивач) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Акціонерного товариства “Роганська картонна фабрика” (далі - АТ “Роганська картонна фабрика” або відповідач) про стягнення коштів в сумі 296 469 грн. 58 коп., з яких: заборгованість по договору - 217 760 грн. 00 коп.; пеня - 33 909 грн. 85 коп; 3% річних - 15 514 грн. 81 коп.; інфляційні втрати - 29 284 грн. 92 коп. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем своїх грошових зобов'язань за Договором поставки №12/06В від 20.06.2018, укладеним між ФОП Крилов С.О. та АТ “Роганська картонна фабрика” (надалі - Договір). Всупереч встановленому Договором порядку розрахунку за отримання вторсировини, відповідачем не здійснено перерахування грошових коштів на рахунок постачальника, що підтверджується видатковими накладними та транспортними документами на суму 217 760 грн. 00 коп. Крім того, ФОП Крилов С.О. вказує про наявність правових підстав для стягнення з відповідача пені у розмірі 33 909 грн. 85 коп., інфляційних втрат у розмірі 29 284 грн. 92 коп. та 3% річних - 15 514 грн. 81 коп. Позивачем також викладено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, у відповідності до якого позивач поніс витрати на оплату судового збору у розмірі 4447 грн. 06 коп., комісію з банківського обслуговування, поштові витрати та компенсацію за відрив від звичайних занять у розмірі 1552 грн. 73 коп. Також очікує понести витрати на з'явлення до суду, докази понесення яких будуть подані до суду у порядку ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.03.2021 відкрито провадження у справі №922/1008/21; вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання по справі призначено на “20” квітня 2021 року (а.с. 104-105).
Вказана ухвала суду від 29.03.2021 була надіслана відповідачу 01.04.2021 на адресу, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (62481, Харківська область, Харківський район, смт. Рогань, вул. Культури, буд. 57), рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, та у відповідності до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №6102255051562 дана ухвала вручена АТ “Роганська картонна фабрика” 02.04.2021.
Статтею 113 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
За приписами ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Пунктом 5 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 29.03.2021 у справі №922/1008/21 встановлено АТ “Роганська картонна фабрика” строк на подання відзиву з долученими до нього доказами та з доказами його направлення позивачу - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.
Отже, АТ “Роганська картонна фабрика” повинне було подати відзив на позов у строк до 17.04.2021 включно.
19.04.2021 через відділ діловодства суду від АТ “Роганська картонна фабрика” надійшов відзив на позов з доказаними його направлення позивачу (направлений до установи поштового зв'язку - 16.04.2021), у якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову в частині, що не визнається відповідачем, судові витрати покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідач зазначає, що визнає заборгованість перед ФОП Крилов С.О. за поставлену вторсировину за відповідними поставками у розмірі 181 826, 00 грн. Вказує, що усього АТ “Роганська картонна фабрика” було сплачено ФОП Крилов С.О. за сім поставок. Так, за четверту поставку на суму 4981, 50 грн., за п'яту поставку на суму 4860, 00 грн., за шосту поставку на суму 5110, 00 грн. (рахунок-фактура відсутня, сплачувалося без зазначення реквізитів рахунку-фактури) та за сьому поставку на суму 4830, 00 грн. було сплачено 19855, 50 грн. 17.10.2018 року в повному розмірі (навіть з переплатою 74, 00 грн.). Також відповідачем надано контррозрахунок господарських санкцій - 3% річних у розмірі 12 674, 62 грн., інфляційних втрат у розмірі 26520, 35 грн. та пені за невиконання грошового зобов'язання у розмірі 10 429, 20 грн. У зв'язку з тим, що пеня нараховується за кожен день прострочення, але не більше ніж шість місяців, то сума пені за 1 день є самостійним грошовим зобов'язанням. Позовна давність обчислюється щодо кожного дня окремо за попередній рік до дня подання позову. Тому просить застосувати наслідки спливу строку позовної давності до частини суми неустойки нарахованої до 02.04.2020 року, решта суми неустойки у розмірі 10429, 20 грн. підлягає сплаті відповідачем позивачу.
05.05.2021 до суду надійшло клопотання ФОП Крилов С.О. про приєднання доказів до матеріалів справи №922/1008/21 (вх.№10142), а саме копії акту звірки взаєморозрахунків від 22.04.2021 року, копії опису вкладення у цінний лист, копії поштового чеку на підтвердження факту направлення на адресу відповідача зазначеного акту.
05.05.2021 до суду надійшов супровідний лист АТ “Роганська картонна фабрика” (вх№10141) про залучення до матеріалів справи наступних документів: чеку від 29.04.21, опису від 29.04.2021, листа №469 від 29.04.21 року про незгоду з актом звірки.
У судових засіданнях сторони підтримали свої вимоги та надали додаткові пояснення із здійснених розрахунків між сторонами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
20.06.2018 між ФОП Крилов С.О. та АТ “Роганська картонна фабрика” укладено Договір поставки №12/06В, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити у власність покупця макулатуру у кількості та з якісними показниками відповідно до цього Договору, а покупець зобов'язується прийняти вторсировину, поставлену відповідно до цього Договору, і сплатити її вартість відповідно до цього Договору (а.с. 24-25).
Згідно п.2.2. Договору сторони домовилися, що найменування вторсировини, кількість постачання, ціна за одиницю узгоджується обома сторонами щомісяця і вказується у Додатку до договору, що є невід'ємною частиною даного договору.
Пунктом 4.1 Договору передбачено, що сплата за вторсировину провадиться покупцем у національній валюті України - гривні, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника відповідно до накладних та рахунку-фактурі, або готівкою після фактично одержаної вторсировини на склад покупця протягом 10-ти банківських днів.
Пунктом 6.3. Договору визначено, що у випадку несвоєчасної сплати за вторсировину покупцем понад 5-ти банківських днів покупець сплачує постачальнику неустойку в розмірі 0, 1 % від суми заборгованості за поставлену вторсировину за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє 31.12.2018 року (п.9.5. Договору). Даний Договір буде вважатися виконаним після виконання сторонами своїх зобов'язань і врегулювання всіх розрахунків (п. 9.4. Договору).
20.06.2018 сторонами було укладено Додаток до Договору (Специфікація №1 на товар), у відповідності до якого постачальник зобов'язався на умовах поставки поставити покупцю за червень-липень 2018 року вторсировину Макулатуру МС- 7Б2 у кількості 5 т вартістю за 1 т - 4 000, 00 грн. без ПДВ, Макулатуру МС- 5Б3 у кількості 5 т вартістю за 1 т - 4 000, 00 грн. без ПДВ (а.с. 26).
10.07.2018 сторонами було укладено Додаток до Договору (Специфікація №2 на товар), у відповідності до якого постачальник зобов'язався на умовах поставки поставити покупцю за липень 2018 року вторсировину Макулатуру МС- 7Б2 у кількості 5 т вартістю за 1 т - 4 050, 00 грн. без ПДВ, Макулатуру МС- 5Б3 у кількості 40 т вартістю за 1 т - 4 050, 00 грн. без ПДВ (а.с. 27).
10.07.2018 сторонами було укладено Додаток до Договору (Специфікація №4 на товар), у відповідності до якого постачальник зобов'язався на умовах поставки поставити покупцю за листопад 2018 року вторсировину Макулатуру МС- 7Б2 у кількості 40 т вартістю за 1 т - 3 000, 00 грн. без ПДВ, Макулатуру МС- 13 у кількості 20 т вартістю за 1 т - 2000, 00 грн. без ПДВ (а.с. 28).
22.03.2021 ФОП Крилов С.О. звернувся до АТ “Роганська картонна фабрика” з вимогою-претензією, в якій просив сплатити суму заборгованості в розмірі 217 760, 00 грн. та господарські санкції за невиконання зобов'язань за Договором (а.с. 94-98). Направлення претензії підтверджується фіскальним чеком ПАТ "Укрпошта" №6100258158802 (а.с. 99).
З огляду на правову природу укладеного між сторонами договору поставки, який у розумінні статей 173, 174 Господарського кодексу України та статей 11, 509 Цивільного кодексу України є належною підставою для виникнення у його сторін кореспондуючих прав і обов'язків, спірні правовідносини регламентуються положеннями глави 54 Цивільного кодексу України та § 1 глави 30 Господарського кодексу України.
Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За приписами ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).
Як встановлено судом та не заперечувалося сторонами, протягом 2018 року між сторонами фактично склалися відносини щодо поставки макулатури, які оформлювалися відповідними видатковими накладними та товарно-транспортними накладними на виконання відповідного Договору.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи видаткових накладних та товарно-транспортних накладних було поставлено АТ “Роганська картонна фабрика” продукцію загальною вартістю 217 760, 00 грн. Це підтверджується:
- видатковою накладною 1/8 від 01 серпня 2018 року позивачем був поставлений, а відповідачем прийнятий товар - макулатура МС-5Б в кількості 1,54 тон, ціною 4050 грн. з ПДВ за 1 тону, загальною вартістю 6237, 00 грн. без ПДВ (товарно-транспортна накладна №272 від 01 серпня 2018 року);
- видатковою накладною 2/8 від 07 серпня 2018 року позивачем був поставлений, а відповідачем прийнятий товар - макулатура МС-5Б в кількості 1,22 тон, ціною 4050 грн. з ПДВ за 1 тону, загальною вартістю 4941, 00 грн. без ПДВ (товарно-транспортна накладна №273 від 07 серпня 2018 року);
- видатковою накладною 3/8 від 15 серпня 2018 року позивачем був поставлений, а відповідачем прийнятий товар - макулатура МС-5Б в кількості 1,21 тон, ціною 4050 грн. з ПДВ за 1 тону, загальною вартістю 4900, 50 грн. без ПДВ (товарно-транспортна накладна №274 від 15 серпня 2018 року);
- видатковою накладною 1/9 від 06 вересня 2018 року позивачем був поставлений, а відповідачем прийнятий товар - макулатура МС-5Б в кількості 1,23 тон, ціною 4050 грн. з ПДВ за 1 тону, загальною вартістю 4981, 50 грн. без ПДВ (товарно-транспортна накладна №278 від 06 вересня 2018 року);
- видатковою накладною 3/9 від 14 вересня 2018 року позивачем був поставлений, а відповідачем прийнятий товар - макулатура МС-5Б в кількості 1,2 тон, ціною 4050 грн. з ПДВ за 1 тону, загальною вартістю 4860, 00 грн. без ПДВ (товарно-транспортна накладна №281 від 14 вересня 2018 року);
- видатковою накладною 1/10 від 03 жовтня 2018 року позивачем був поставлений, а відповідачем прийнятий товар - макулатура МС-5Б в кількості 1,46 тон, ціною 3500 грн. з ПДВ за 1 тону, загальною вартістю 5110, 00 грн. без ПДВ (товарно-транспортна накладна №294 від 03 жовтня 2018 року);
- видатковою накладною 2/10 від 10 жовтня 2018 року позивачем був поставлений, а відповідачем прийнятий товар - макулатура МС-5Б в кількості 1,38 тон, ціною 3500 грн. з ПДВ за 1 тону, загальною вартістю 4830, 00 грн. без ПДВ (товарно-транспортна накладна №295 від 10 жовтня 2018 року);
- видатковою накладною 3/10 від 16 жовтня 2018 року позивачем був поставлений, а відповідачем прийнятий товар - макулатура МС-5Б в кількості 6,04 тон, ціною 3500 грн. з ПДВ за 1 тону, загальною вартістю 21140, 00 грн. без ПДВ (товарно-транспортна накладна №298 від 16 жовтня 2018 року на суму 3500, 00 грн.; товарно-транспортна накладна №297 від 16 жовтня 2018 року на суму 5600, 00 грн.; товарно-транспортна накладна №298 від 16 жовтня 2018 року, товарно-транспортна накладна №296 від 16 жовтня 2018 року на суму 12040, 00 грн.);
- видатковою накладною 1/11 від 02 листопада 2018 року позивачем був поставлений, а відповідачем прийнятий товар - макулатура МС-13В в кількості 1,8 тон, ціною 2000 грн. з ПДВ за 1 тону, загальною вартістю 3600, 00 грн. без ПДВ, макулатура МС-7Б в кількості 6,17 тон, ціною 3000 грн. з ПДВ за 1 тону, загальною вартістю 18510, 00 грн. без ПДВ, загалом відпущено товару на суму 22110, 00 грн. (товарно-транспортна накладна №301 від 02 листопада 2018 року на суму 8910, 00 грн.; товарно-транспортна накладна №299 від 02 листопада 2018 року на суму 9600, 00 грн.; товарно-транспортна накладна №300 від 02 листопада 2018 року на суму 3600, 00 грн.);
- видатковою накладною 2/11 від 05 листопада 2018 року позивачем був поставлений, а відповідачем прийнятий товар - макулатура МС-13В в кількості 1,96 тон, ціною 2000 грн. з ПДВ за 1 тону, загальною вартістю 3920, 00 грн. без ПДВ (товарно-транспортна накладна №302 від 05 листопада 2018 року);
- видатковою накладною 3/11 від 06 листопада 2018 року позивачем був поставлений, а відповідачем прийнятий товар - макулатура МС-13В в кількості 4,28 тон, ціною 2000 грн. з ПДВ за 1 тону, загальною вартістю 8560, 00 грн. без ПДВ (товарно-транспортна накладна №304 від 06 листопада 2018 року на суму 4360, 00 грн.; товарно-транспортна накладна №303 від 06 листопада 2018 року на суму 4200, 00 грн.);
- видатковою накладною 4/11 від 07 листопада 2018 року позивачем був поставлений, а відповідачем прийнятий товар - макулатура МС-7Б в кількості 5,92 тон, ціною 3000 грн. з ПДВ за 1 тону, загальною вартістю 17760, 00 грн. без ПДВ (товарно-транспортна накладна №305 від 07 листопада 2018 року на суму 8400, 00 грн.; товарно-транспортна накладна №306 від 07 листопада 2018 року на суму 9360, 00 грн.);
- видатковою накладною 5/11 від 08 листопада 2018 року позивачем був поставлений, а відповідачем прийнятий товар - макулатура МС-7Б в кількості 6,18 тон, ціною 3000 грн. з ПДВ за 1 тону, загальною вартістю 18540, 00 грн. без ПДВ (товарно-транспортна накладна №308 від 08 листопада 2018 року на суму 8340, 00 грн.; товарно-транспортна накладна №307 від 08 листопада 2018 року на суму 10200, 00 грн.);
- видатковою накладною 6/11 від 12 листопада 2018 року позивачем був поставлений, а відповідачем прийнятий товар - макулатура МС-13В в кількості 6,63 тон, ціною 2000 грн. з ПДВ за 1 тону, загальною вартістю 13260, 00 грн. без ПДВ (товарно-транспортна накладна №311 від 12 листопада 2018 року на суму 4820, 00 грн.; товарно-транспортна накладна №310 від 12 листопада 2018 року на суму 3840, 00 грн.; товарно-транспортна накладна №309 від 12 листопада 2018 року на суму 4600, 00 грн.);
- видатковою накладною 7/11 від 13 листопада 2018 року позивачем був поставлений, а відповідачем прийнятий товар - макулатура МС-7Б в кількості 5,74 тон, ціною 3000 грн. з ПДВ за 1 тону, загальною вартістю 17220, 00 грн. без ПДВ (товарно-транспортна накладна №312 від 13 листопада 2018 року на суму 8700, 00 грн.; товарно-транспортна накладна №313 від 13 листопада 2018 року на суму 8520, 00 грн.);
- видатковою накладною 8/11 від 19 листопада 2018 року позивачем був поставлений, а відповідачем прийнятий товар - макулатура МС-13В в кількості 3,84 тон, ціною 2000 грн. з ПДВ за 1 тону, загальною вартістю 7680, 00 грн. без ПДВ (товарно-транспортна накладна №314 від 19 листопада 2018 року на суму 4000, 00 грн.; товарно-транспортна накладна №315 від 19 листопада 2018 року на суму 3680, 00 грн.);
- видатковою накладною 9/11 від 20 листопада 2018 року позивачем був поставлений, а відповідачем прийнятий товар - макулатура МС-7Б в кількості 6,83 тон, ціною 3000 грн. з ПДВ за 1 тону, загальною вартістю 20490, 00 грн. без ПДВ (товарно-транспортна накладна №317 від 20 листопада 2018 року на суму 10500, 00 грн.; товарно-транспортна накладна №316 від 20 листопада 2018 року на суму 9990, 00 грн.);
- видатковою накладною 10/11 від 21 листопада 2018 року позивачем був поставлений, а відповідачем прийнятий товар - макулатура МС-7Б в кількості 6,21 тон, ціною 3000 грн. з ПДВ за 1 тону, загальною вартістю 18630, 00 грн. без ПДВ (товарно-транспортна накладна №319 від 21 листопада 2018 року на суму 8850, 00 грн.; товарно-транспортна накладна №318 від 21 листопада 2018 року на суму 9780, 00 грн.);
- видатковою накладною 11/11 від 22 листопада 2018 року позивачем був поставлений, а відповідачем прийнятий товар - макулатура МС-13В в кількості 1,69 тон, ціною 2000 грн. з ПДВ за 1 тону, загальною вартістю 3380, 00 грн. без ПДВ; макулатура МС-7Б в кількості 3,07 тон, ціною 3000 грн. з ПДВ за 1 тону, загальною вартістю 9210, 00 грн. без ПДВ; загалом відпущено товару на суму - 12 590, 00 грн. (товарно-транспортна накладна №320 від 22 листопада 2018 року на суму 9210, 00 грн.; товарно-транспортна накладна №321 від 22 листопада 2018 року на суму 3380, 00 грн.).
Вказані накладні підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками сторін.
Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено порядок оформлення документів, які можуть підтверджувати господарські операції.
Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Згідно з частиною 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Вказаний перелік обов'язкових реквізитів кореспондується з Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, відповідно до пункту 2.4. якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Необхідно зазначити, що накладна - це супроводжуючий первинний документ, який використовується в бухгалтерському обліку та містить основні облікові дані про товар, що передається, відправляється, транспортується. Отже, накладна є належним документом, що підтверджує оформлення договірних відносин між сторонами.
Як зазначено Верховним Судом у постанові від 21.02.2018 у справі №910/5226/17 належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Судом встановлено, що надані позивачем видаткові накладні є первинними обліковими документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, та є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар, позаяк відповідає вимогам, зокрема статті 9 названого Закону і Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995.
В свою чергу, сторонами не заперечувалися обставини поставки товару за видатковими накладними: №1/8 від 01 серпня 2018 року; №2/8 від 07 серпня 2018 року; №3/8 від 15 серпня 2018 року; №1/9 від 06 вересня 2018 року; №3/9 від 14 вересня 2018 року; №1/10 від 03 жовтня 2018 року; №2/10 від 10 жовтня 2018 року; №3/10 від 16 жовтня 2018 року; №1/11 від 02 листопада 2018 року; №2/11 від 05 листопада 2018 року; №3/11 від 06 листопада 2018 року; №4/11 від 07 листопада 2018 року; №5/11 від 08 листопада 2018 року; №6/11 від 12 листопада 2018 року; №7/11 від 13 листопада 2018 року; №8/11 від 19 листопада 2018 року; №9/11 від 20 листопада 2018 року; №10/11 від 21 листопада 2018 року; №11/11 від 22 листопада 2018 року.
Частиною 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Таким чином, наявними в матеріалах справи доказами та сторонами підтверджується факт поставки та відповідно прийняття відповідачем товару загальною вартістю 217 760, 00 грн. за наведеними вище видатковими накладними.
Разом з тим, між сторонами існують суперечності стосовно загальної суми заборгованості. Так, актом звірки взаємних розрахунків від 31.12.2019 року між ФОП Крилов С.О. та АТ “Роганська картонна фабрика” встановлено, що по даним відповідача сальдо на користь ФОП Крилов С.О. складає 215 951, 00 грн., по даним позивача - 217 760, 00 грн. (а.с. 81).
Акт звірки взаєморозрахунків від 22.04.2021, наданий до суду ФОП Крилов С.О. із клопотанням про приєднання доказів до матеріалів справи (вх.№10142 від 05.05.2021), сторонами не підписаний, сума не погоджена (а.с.189).
Сторони пояснили, що мають тривалі господарські правовідносини, за різними договорами, в межах яких здійснювалося багато поставок.
З огляду на наведене, суд критично оцінює вказані акти звірки, адже вони не можуть з достовірністю свідчити про розмір заборгованості саме за поставками стосовно яких заявлено позовні вимоги.
Положеннями ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Так, відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно зі ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Пунктом 4.1 Договору передбачено, що сплата за вторсировину провадиться покупцем у національній валюті України - гривні, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника відповідно до накладних та рахунку-фактури, або готівкою після фактично одержаної вторсировини на склад покупця протягом 10-ти банківських днів.
За приписами статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відтак, з урахуванням положень статей 253, 530 Цивільного кодексу України та п. 4.1 Договору АТ “Роганська картонна фабрика” повинне було оплатити товар:
- поставлений за видатковою накладною 1/8 від 01 серпня 2018 року на суму 6237, 00 грн. до 16.08.2018;
- поставлений за видатковою накладною 2/8 від 07 серпня 2018 року на суму 4941, 00 грн. до 22.08.2018;
- поставлений за видатковою накладною 3/8 від 15 серпня 2018 року на суму 4900, 50 грн. до 31.08.2018;
- поставлений за видатковою накладною 1/9 від 06 вересня 2018 року на суму 4981, 50 грн. До 21.09.2018;
- поставлений за видатковою накладною 3/9 від 14 вересня 2018 року на суму 4860, 00 грн. до 01.10.2018;
- поставлений за видатковою накладною 1/10 від 03 жовтня 2018 року на суму 5110, 00 грн. до 19.10.2018;
- поставлений за видатковою накладною 2/10 від 10 жовтня 2018 року на суму 4830, 00 грн. до 26.10.2018;
- поставлений за видатковою накладною 3/10 від 16 жовтня 2018 року на суму 21140, 00 грн. до 31.10.2018;
- поставлений за видатковою накладною 1/11 від 02 листопада 2018 року на суму 22110, 00 грн. до 19.11.2018;
- поставлений за видатковою накладною 2/11 від 05 листопада 2018 року на суму 3920, 00 грн. до 20.11.2018;
- поставлений за видатковою накладною 3/11 від 06 листопада 2018 року на суму 8560, 00 грн. До 21.11.2018;
- поставлений за видатковою накладною 4/11 від 07 листопада 2018 року на суму 17760, 00 грн. до 22.11.2018;
- поставлений за видатковою накладною 5/11 від 08 листопада 2018 року на суму 18540, 00 грн. до 23.11.2018;
- поставлений за видатковою накладною 6/11 від 12 листопада 2018 року на суму 13260, 00 грн. до 27.11.2018;
- поставлений за видатковою накладною 7/11 від 13 листопада 2018 року на суму 17220, 00 грн. до 28.11.2018;
- поставлений за видатковою накладною 8/11 від 19 листопада 2018 року на суму 7680, 00 грн. до 04.12.2018;
- поставлений за видатковою накладною 9/11 від 20 листопада 2018 року на суму 20490, 00 грн. до 05.12.2018;
- поставлений за видатковою накладною 10/11 від 21 листопада 2018 року на суму 18630, 00 грн. до 06.12.2018;
- поставлений за видатковою накладною 11/11 від 22 листопада 2018 року на суму 12 590, 00 грн. до 07.12.2018.
Судом також встановлено, що згідно виписки по рахунку НОМЕР_2 за період з 01.06.2018 року по 01.06.2019 року, наданої АТ “МЕГАБАНК”, АТ “Роганська картонна фабрика” було сплачено ФОП Крилову С.О. кошти:
06.09.2018 року у розмірі 4941, 00 грн. із призначенням платежу - сплата за макулатуру згідно рахунку-фактурі №2/8 від 07.08.2018;
18.09.2018 року у розмірі 6237, 00 грн. із призначенням платежу - сплата за макулатуру згідно рахунку-фактурі №1/8 від 17.09.2018;
04.10.2018 року у розмірі 4900, 50 грн. із призначенням платежу - сплата за макулатуру згідно рахунку-фактурі №3/8 від 15.08.2018;
17.10.2018 року у розмірі 19855, 50 грн. із призначенням платежу - сплата за макулатуру згідно рахунку-фактурі №№2/10 від 10.10.2018;№1/9 від 06.09.18; 3/9 від 14.09.2018; №8/9 від 24.09.2018 (а.с. 172).
Факт вказаних оплат не заперечується і позивачем.
Стосовно здійснених 17.10.2018 року оплат, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Практика ділового обороту, яка склалася між сторонами, свідчить, що оплата за поставлений товар здійснювалася відповідачем з призначенням платежу, яке містить посилання на рахунки-фактури. Такі рахунки-фактури мають такий самий номер, як і видаткові накладні.
Так, рахунок-фактура №2/8 від 07.08.2018 був виставлений на оплату за поставлений товар за накладною №2/8 від 07.08.2018 , тобто з тим же самим номером; так само як і інші рахунки-фактури: рахунок-фактура №1/8 від 17.09.2018 був виставлений на оплату за поставлений товар за накладною №1/8; рахунок-фактура №3/8 від 15.08.2018 був виставлений на оплату за поставлений товар за накладною №3/8; рахунок-фактура №2/10 від 10.10.2018 був виставлений на оплату за поставлений товар за накладною №2/10; рахунок-фактура №1/9 від 06.09.18 був виставлений на оплату за поставлений товар за накладною №1/9; рахунок-фактура №3/9 від 14.09.2018 був виставлений на оплату за поставлений товар за накладною №3/9.
Оплата від 17.10.2018 року була здійснена відповідачем у сумі 19855, 50 грн. з призначенням платежу - сплата за макулатуру згідно рахунків №2/10 від 10.10.2018; №1/9 від 06.09.18; 3/9 від 14.09.2018; №8/9 від 24.09.2018.
Відповідач стверджує, що вказаний платіж ним було здійснено за поставку товару за видатковими накладними №2/10 від 10.10.2018; №1/9 від 06.09.18; №3/9 від 14.09.2018; та №1/10 від 03.10.2018.
Натомість, як зазначалося вище, оплата здійснювалася з призначенням платежу згідно рахунків №2/10 від 10.10.2018; №1/9 від 06.09.18; 3/9 від 14.09.2018; №8/9 від 24.09.2018.
Рахунку 8/9 від 24.09.2018 ні позивачем, ні відповідачем надано не було, як не було надано і відповідної накладної з таким же номером.
Більш того, позивачем не заявлялося у позові вимог, пов'язаних з можливою поставкою за видатковою-накладною №8/9.
Позивач вказував на неспроможність посилань відповідача про сплату ним заборгованості за поставку товару згідно видаткової накладної 1/10 від 03.10.2018 на суму 5110, 00 грн. та недоведеність відповідачем факту сплати 17.10.2018 за поставку товару саме за видатковою накладною №1/10 від 03.10.2018.
Варто також відзначити, що розмір платежу, здійсненого відповідачем 17.10.2018, не дорівнює сумі платежів за поставками згідно видаткових накладних (4830 грн. + 4981, 50 грн. + 4860 грн. +5110 грн.), оскільки більше на 74 грн.
Враховуючи наведену вище практику ділового обороту, що склалася між сторонами, той факт, що сума поставок з накладними не збігається з сумою платежу від 17.10.18, оцінюючи надані сторонами докази у сукупності, суд доходить висновку, що відповідачем не надано доказів, які б з більшою вірогідністю свідчили про здійснену ним 17.10.18 оплати за поставку згідно видаткової накладної №1/10.
Таким чином, не заперечуючи факту перерахування коштів 17.10.20018 у сумі 19855,50 грн. відповідачем не доведено саме факту оплати поставки, здійсненої по видатковій накладній 1/10 від 03.10.2018 року у розмірі 5110, 00 грн.
Тож суд вважає, що 17.10.2018 року підтверджено здійснення оплати за видатковими накладними №2/10 від 10.10.2018; №1/9 від 06.09.18; №3/9 від 14.09.2018, всього на суму 14 671, 50 грн.
Таким чином, заборгованість АТ “Роганська картонна фабрика” перед ФОП Крилов С.О. становить 187 010 грн. 00 коп.
За приписами ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Оскільки відповідач обов'язку по сплаті грошових коштів у визначений Договором строк не виконав, допустивши прострочення виконання зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.
Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
У п. 6.3. Договору сторони погодили, що у випадку несвоєчасної сплати за вторсировину покупцем понад 5-ти банківських днів, покупець сплачує постачальнику неустойку в розмірі 0,1 % від суми заборгованості за поставлену вторсировину за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
У відзиві на позовну заяву відповідач наполягає на застосуванні до спірних правовідносин щодо стягнення пені наслідків спливу строку позовної давності, а також врахуванні п.12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, відповідно до якого встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірсуної хвороби (Covid-19) строки, визначені статтею 258 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Так, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (ч.ч. 1, 2 ст. 258 ЦК України).
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Згідно з частиною першою статті 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу. Позовна давність за вимогою про стягнення пені обчислюється окремо за кожен день (місяць), за який нараховується пеня. Право на позов про стягнення пені за кожен день (місяць) виникає щодня (щомісяця) на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня (місяця), коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення його права на стягнення пені. Перебіг позовної давності для стягнення неустойки (пені, штрафу) за кожним з прострочених щомісячних платежів починається з наступного дня після настання терміну внесення чергового платежу.
Приписами частини шостої статті 232 ГПК України передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане. Отже, пеня може бути розрахована та підлягає стягненню за рік, що передує зверненню позивача до суду із відповідною вимогою.
Застосовуючи строки позовної давності за заявою відповідача, суд доходить висновку, що строки спливу позовної давності, визначені як позивачем у позові, так і відповідачем у відзиві, мають бути враховані судом при здійсненні розрахунку щодо нарахування пені.
Так, поза межами строку позовної давності для вимог про стягнення пені знаходяться поставки за видатковими накладними:
- №1/8 від 01 серпня 2018 року;
- №2/8 від 07 серпня 2018 року;
- №3/8 від 15 серпня 2018 року;
- №1/9 від 06 вересня 2018 року;
- №3/9 від 14 вересня 2018 року;
- №2/10 від 10 жовтня 2018 року.
Із врахуваннням наслідків спливу позовної давності, положень ч. 6 ст. 232 ГК України, вказаних днів із розрахунку пені позивача (180 днів), судом встановлено, що пеня підлягає стягненню з АТ “Роганська картонна фабрика” на користь ФОП Крилов С.О. у розмірі 33661 грн. 80 коп.
Так, за видатковою накладною №1/10 від 03 жовтня 2018 року сума пені дорівнює 919,8 грн;
- за видатковою накладною №3/10 від 16 жовтня 2018 року сума пені дорівнює 3805,2 грн.;
-за видатковою накладною №1/11 від 02 листопада 2018 року сума пені дорівнює 3979, 8 грн.;
- за видатковою накладною №2/11 від 05 листопада 2018 року сума пені дорівнює 705,6 грн.;
- за видатковою накладною №3/11 від 06 листопада 2018 року сума пені дорівнює 1540, 8 грн.;
- за видатковою накладною №4/11 від 07 листопада 2018 року сума пені дорівнює 3196,8 грн.;
- за видатковою накладною №5/11 від 08 листопада 2018 року сума пені дорівнює 3337, 2 грн.;
- за видатковою накладною №6/11 від 12 листопада 2018 року сума пені дорівнює 2386,8 грн.;
- за видатковою накладною №7/11 від 13 листопада 2018 року сума пені дорівнює 3099,6 грн.;
- за видатковою накладною №8/11 від 19 листопада 2018 року сума пені дорівнює 1382,4 грн.;
- за видатковою накладною №9/11 від 20 листопада 2018 року сума пені дорівнює 3688,2 грн.;
-за видатковою накладною №10/11 від 21 листопада 2018 року сума пені дорівнює 3353,4 грн.;
- за видатковою накладною №11/11 від 22 листопада 2018 року сума пені дорівнює 2266, 2 грн.
Судом також встановлено, що сторони при здійсненні розрахунків штрафних господарських санкцій, зокрема й щодо стягнення пені, не врахували наступні обставини.
По-перше, сторонами невірно визначено дати, з яких відповідач є таким, що прострочив виконання зобов'язань з оплати товару, поставленого за видатковими накладними, без врахування приписів статті 253 Цивільного кодексу України, згідно яких перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
По-друге, при визначенні строку оплати товару, поставленого за видатковою накладною від 15.08.2018 року №3/8 на суму 4900, 50 грн., позивачем не враховано, що 24 серпня 2018 року є святковим днем згідно ст. 73 Кодексу законів про працю України - День незалежності України, за видатковою накладною від 03.10.2018 року 1/10 на суму 5110, 00 грн., за видатковою накладною від 10.10.2018 року 2/10 на суму 4830, 00 грн., позивачем не враховано, що 14 жовтня - День захисника України є святковим днем згідно ст. 73 Кодексу законів про працю України, а відповідно до статті 67 КЗпП, якщо святковий або неробочий день збігається з суботою або неділею, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого, в той час як п. 4.1 Договору обумовлено обрахунок строку на оплату товару у банківських днях.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Із розрахунків позивача 3% річних та інфляційних втрат вбачається, що позивачем нараховується відповідачу 3% річних на суму заборгованості 217 760 грн. 00 коп. за період з 11.08.2018 по 24.03.2021 у розмірі 15 514, 81 грн. та інфляційні втрати на суму заборгованості у розмірі 217 760 грн. 00 коп. за період з вересень 2018 по березень 2021, жовтень 2018 по березень 2021 року, листопад 2018 по березень 2021 року, грудень 2018 по березень 2021 року.
Отже, суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені, інфляційних втрат та 3% річних, та контррозрахунок відповідача, і встановив, що їх розмір обчислено позивачем та відповідачем арифметично невірно, відповідно заявлені суми підлягають задоволенню частково.
Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат з урахуванням визначених судом дат, з яких відповідач є таким, що прострочив виконання грошових зобов'язань, та визначених позивачем дат, до яких підлягають нарахування 3% річних та інфляційні втрати, суд приходить до висновку, що правомірним є стягнення з АТ “Роганська картонна фабрика” 3% річних у розмірі 13144 грн. 47 коп. та інфляційних втрат у розмірі 28075 грн. 29 коп.
При цьому, судом здійснювався розрахунок 3% річних та інфляційних втрат як за методикою позивача, так і за методикою відповідача, внаслідок чого встановлено, що за умови врахування викладених недоліків розрахунку, сума, що підлягає стягненню на користь позивача - 13144 грн. 47 коп. - 3% річних, 28075 грн. 29 коп. - інфляційних втрат та 33661 грн. 80 коп. - пеню.
Крім того, варто відзначити, що при здійсненні розрахунку інфляційних втрат суд виходив з того, що з системного аналізу ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України та методики нарахування інфляційних втрат, вбачається, що останні підлягають нарахуванню, в разі якщо прострочення заборгованості тривало більше половини місяця.
В свою чергу, за усіма видатковими накладними з урахуванням сплати відповідачем окремих видаткових накладних, прострочення тривало 16 та більше календарних днів, тобто більше половини місяця. Розрахунок інфляційних втрат був здійснений у інформаційно-пошуковій системі "Ліга:Закон".
Відповідно до ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать й витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Позивач просить стягнути комісію з банківського обслуговування, поштові витрати та компенсацію за відрив від звичайних занять у розмірі 1552 грн. 73 коп.
При цьому відшкодуванню стороні, на користь якої ухвалено рішення, підлягають лише витрати, які є документально підтвердженими та безпосередньо пов'язаними із реалізацією особою права на захист шляхом звернення до суду. Водночас сторона, яка заявляє до відшкодування ці витрати, зобов'язана довести належними та допустимими доказами обґрунтованість цих витрат, зокрема їх розмір. Втім, ФОП Крилов С.О. не подав будь-яких доказів та розрахунків на підтвердження визначених ним сум втрат.
Крім того, витрати для компенсації не є судовими витратами у господарському процесі в розумінні частини 3 статті 123 ГПК України, їх компенсація не передбачена процесуальним законом, відтак відсутні підстави для задоволення таких витрат.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 3928 грн. 40 коп. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги фізичної особи-підприємця Крилова Сергія Олексійовича (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) задовольнити частково.
2. Стягнути з Акціонерного Товариства “Роганська картонна фабрика” (код ЄДРПОУ 00278830, вул. Культури, буд. 57, смт. Рогань, Харківський район, Харківська область, 62481) на користь фізичної особи-підприємця Крилова Сергія Олексійовича (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) суму боргу у розмірі 261 891 грн. 56 коп., з яких 187 010 грн. 00 коп - основна заборгованість, 13144 грн. 47 коп. - 3% річних, 28075 грн. 29 коп. - інфляційних втрат та 33661 грн. 80 коп. - пеню та 3928 грн. 40 коп. судового збору, в іншій частині вимог - відмовити.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.
Повне рішення складено "28" травня 2021 р.
Суддя Т.Д. Гребенюк