Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"28" травня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/944/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Гребенюк Т.Д.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (КП "ХТМ", місцезнаходження: 61037, місто Харків, вулиця Мефодіївська, будинок 11; код ЄДРПОУ 31557119)
до Харківського обласного відділення дитячого фонду України (61003, м. Харків, вул. м-н Павлівський, 10, літ. "А-7", код ЄДРПОУ 05810318)
про стягнення коштів в сумі 37330,61 грн.
без виклику учасників справи
Між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №13442 від 16.02.2011, відповідно до якого позивач зобов'язався поставити, а відповідач оплатити теплову енергію.
Позивач стверджує, що відповідач свої грошові зобов'язання за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №13442 від 16.02.2011 не виконав, у зв'язку з чим за період з березня 2018 року по грудень 2020 року утворилась заборгованість з оплати теплової енергії в сумі 37330,61 грн.
Предметом позову є вимога про стягнення коштів в сумі 37330,61 грн., з яких: 32359,63 грн. - заборгованість з оплати теплової енергії за період з березня 2018 року по грудень 2020 року; 189,68 грн. - пеня; 1612,19 грн. - 3% річних; 3169,11 грн. - інфляційні втрати.
Юридичними підставами позову позивач визначив статті 526, 610, 611, 625, 629 ЦК України.
В позовній заяві позивач також просить суд покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору в сумі 2270,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.03.2021 відповідачу, згідно з частиною першою статті 251 Господарського процесуального кодексу України, встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву.
Копії ухвали Господарського суду Харківської області від 29.03.2021 були направлені на адреси позивача та відповідача, визначені в позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Направлена відповідачу ухвала суду повернулась до суду 06.04.2021 з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою».
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.03.2021 було прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог (вх.6934 від 26.03.2021), суд задовольнив цю заяву та ухвалив продовжувати розгляд справи з її урахуванням. Отже, з урахуванням цієї заяви, предмет цього спору становить вимога позивача щодо стягнення з відповідача: 37851,11 грн. заборгованості за оплату теплової енергії за період з березня 2018 по лютий 2021; 189,68 грн. пені; 1612,19 грн. 3% річних; 3169,11 грн. інфляційних втрат.
Ухвала Господарського суду Харківської області від 29.03.2021 також була направлена сторонам у справі. Направлена відповідачу ухвала суду також повернулась до суду 06.04.2021 з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою».
Згідно з ч. 3, 4 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.
Відповідно до ч. 1, п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення. Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
З огляду на вказані приписи та наведені обставини, суд констатує, що відповідача належним чином повідомлено про розгляд цієї справи судом, надано можливість висловити свою правову позицію у справі шляхом подання відзиву на позовну заяву. Втім, позивач цим правом не скористався, відзиву на позовну заяву не надав.
Таким чином, з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 ГПК України, враховуючи ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Факт постачання відповідачу теплової енергії з березня 2018 року по грудень 2020 року суд вважає встановленим, з огляду на наведене нижче.
16.02.2011 між позивачем (як теплопостачальною організацією) та відповідачем (як споживачем) було укладено договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №13442 (далі - договір). Копія договору міститься в матеріалах справи, договір підписано представниками сторін та скріплено печатками.
Відповідно до розділу 1 договору позивач бере на себе зобов'язання постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов'язується сплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.
В дотримання умов п. 2.1 договору, обсяги постачання теплової енергії сторони погодили в Додатку №1 до договору, а саме - 7,3038 Гкал за кожним видом і параметром носія на рік.
Об'єкт теплопостачання сторони визначили в додатку №4 до договору, а саме: Дитячий фонд України за адресою: пл. Рози Люксембург, 10.
Факт використання відповідачем вказаного об'єкту теплопостачання підтверджується актом приймання-передачі до орендного користування нежитлових приміщень від 08.02.2012.
Згідно з п. 2.2 договору приєднання об'єктів до систем теплопостачання проводиться у встановленому законодавством порядку. Підключення споживачів в опалювальному сезоні здійснюється:
- для об'єктів з індивідуальним тепловим вводом на підставі письмового замовлення споживача в установленому порядку Теплопостачальною організацією.
- для об'єктів з єдиною системою теплопостачання на підставі рішення органів місцевого самоврядування про початок опалювального сезону, згідно з затвердженим графіком.
Відповідно до розпоряджень Харківської міської ради про початок опалювального сезону позивач підключав та відключав теплову енергію відповідачу:
1. підключення 20.10.2017 (акт підключення споживача №178/5650 від 20.10.2017)/ відключення 10.04.2018 (акт відключення споживача №178/6822 від 10.04.2018);
2. підключення 25.10.2018 (акт підключення споживача №178/7186 від 25.10.2018)/ відключення 10.04.2019 (акт відключення споживача №178/8420 від 10.04.2019);
3. підключення 01.11.2019 (акт підключення споживача №178/8929 від 01.11.2019)/ відключення 06.04.2020 (акт відключення споживача №178/9559 від 06.04.2020);
4. підключення 30.10.2020 (акт підключення споживача №178/10334 від 30.10.2020).
Відповідно до п. 5.1 договору, облік споживання теплової енергії проводиться за правилами комерційного обліку розрахунковим способом (опалення, вентиляція, гаряче водопостачання) згідно з додатком №4.
Зі змісту додатку №4 до договору вбачається, що облік споживання відповідачем теплової енергії здійснюється по приладам обліку (особовий рахунок 17800-5839-0).
Згідно з п. 5.3 договору відповідач, що має прилади комерційного обліку, щомісячно подає позивачу звіт про фактичне споживання теплової енергії, в терміни, передбачені в додатку №5 до договору.
В п. 1 додатку №5 до договору зазначено, що з моменту прийняття засобу обліку теплової енергії, який встановлено на об'єкті теплоспоживання на комерційний облік (надалі - вузол обліку), нарахування проводяться виключно за показами вузла обліку ї енергії. Документом, який підтверджує правильність нарахувань за спожиту теплову енергію, є погоджена обома сторонами відомість обліку теплової енергії. Друкування відомості обліку кількості теплової енергії та надання позивачу звіту про фактичне споживання теплової енергії забезпечує власниквузла обліку теплової енергії.
В період з березня 2018 року по листопад 2020 року позивач та відповідач погоджували відомості обліку теплової енергії.
Суд визнає надані позивачем договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №13442 від 16.02.2011 з додатками; акт приймання-передачі до орендного користування нежитлових приміщень від 08.02.2012; акти підключення та відключення споживачів; акт огляду вузла обліку теплової енергії; відомості обліку споживання теплової енергії за період з березня 2018 року по листопад 2020 року як докази, які доводять обставини, що входять в предмет доказування у цій справі, а саме: факт постачання відповідачу теплової енергії з березня 2018 року по грудень 2020 року. Адже, ці докази свідчать про 1) надання позивачем послуг з теплопостачання до об'єкту теплопостачання; 2) використання відповідачем об'єкту теплопостачання, а отже й факт користування відповідними послугами позивача; 3) об'єм спожитої відповідачем теплової енергії в період з березня 2018 року по грудень 2020 року.
Отже, факт постачання відповідачу теплової енергії з березня 2018 року по грудень 2020 року та, відповідно, факт використання відповідачем теплової енергії за вказаний період, суд вважає встановленим.
В розділі 6 договору сторони погодили порядок розрахунків за теплову енергію.
Пункт договору 6.1: Розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій або в іншій формі, яка не суперечить чинному законодавству України, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів, діючих на період постачання теплової енергії, та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії, а при їх відсутності - виконаних розрахунків відповідно до теплових навантажень.
Пункт договору 6.2: Крім оплати теплової енергії за тарифом, відповідач відшкодовує позивачу витрати, пов'язані з неповерненням теплоносія (витоку), виходячи з планової собівартості одержаної води від постачальника та її хімочищення, або знесолення, яка приймається як собівартість в середньому по всім джерелам теплової енергії Теплопостачальної організації.
Пункт договору 6.3: Розрахунковим періодом є календарний місяць.
В пункті 6.4 договору сторони домовились, що : остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію відповідач здійснює до 28-го числа поточного місяця, при розрахунках за показниками приладів обліку.
Відповідно до п. 6.10 договору відповідач з 12 по 15 число місяця, наступного за розрахунковим отримує від позивача рахунок-фактуру та акт звіряння розрахунків за розрахунковий період.
В період з березня 2018 року по січень 2021 року позивач направляв відповідачу рахунки фактури на оплату теплової енергії за період з березня 2018 року по грудень 2020 року. Факт направлення відповідних рахунків-фактур підтверджується супровідним листом №31 від 22.01.2021, реєстром направленої поштової кореспонденції та фіскальним чеком від 25.01.2021.
Загальна вартість спожитої відповідачем теплової енергії з березня 2018 року по грудень 2020 року становить: 32359,63 грн.
Вартість спожитої відповідачем теплової енергії з березня 2018 року по грудень 2020 року в сумі 32359,63 грн. розрахована зі спожитого відповідачем об'єму теплової енергії та відповідно до встановленого тарифу.
Рахунки-фактури містять інформацію про об'єм спожитої відповідачем теплової енергії; використаний тариф для розрахунку загальної вартості спожитої теплової енергії та посилання на нормативний акт про розмір тарифу (Постанови НКРЕКП); загальну вартість теплової енергії, що підлягає сплаті; період, за який пред'явлено рахунок на оплату та кінцевий термін його оплати. Об'єм спожитої відповідачем теплової енергії, зазначений в рахунках факторах співпадає з даними відомостей обліку кількості теплової енергії, які погоджувались позивачем та відповідачем.
Отже, матеріали справи свідчать про доведеність факту споживання відповідачем в період з березня 2018 року по грудень 2020 року теплової енергії в сумі 32359,63 грн.
У відповідності до пункту 7.2.3. Договору за несвоєчасне виконання розрахунків за спожиту теплову енергію - нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ належної до сплати суми за кожен день прострочення за період з дня настання строку оплати до дня фактичної оплати.
З огляду на встановлені обставини справи, суд застосовує таку нормативну кваліфікацію.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
В ч. 1 ст. 275 ГК України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і підігріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, атакож забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору не допускається.
Відповідно до п. 28 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про теплопостачання" споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.
За приписами ч. 4 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу.
В п. 3, 4, 14 Правил користування тепловою енергією, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198 встановлено, що споживач теплової енергії - фізична особа, яка є власником будівлі або суб'єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.
Користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією (далі - договір), крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва. Договори укладаються відповідно до типових договорів. Форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.
Споживач зобов'язаний укласти з теплопостачальною організацією договір до початку подачі теплоносія до системи теплоспоживання.
Матеріали справи свідчать, що між сторонами виникли відносини з постачання та споживання теплової енергії. Так, позивач поставив, а відповідач спожив в період з березня 2018 року по грудень 2020 року теплову енергію на суму 32359,63 грн.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як зазначалось вище, в договорі сторони домовились, що остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію відповідач здійснює до 28-го числа поточного місяця, при розрахунках за показниками приладів обліку.
Оскільки позивач стверджує, що відповідач вартість спожитої енергії не сплатив, а сам відповідач не надав до матеріалів жодних доказів в спростування цього факту, суд визнає факт наявності у відповідача перед позивачем заборгованості з оплати теплової енергії в період з березня 2018 року по грудень 2020 року в сумі 32359,63 грн. - встановленим.
За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості з оплати теплової енергії в період з березня 2018 року по грудень 2020 року в сумі 32359,63 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.
Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних, суд зазначає наступне.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (пункт 3 частина 1 статті 611 ЦК України)
Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
В статтях 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
В п. 7.2.3 договору сторони домовились, що за несвоєчасне здійснення розрахунків з оплати вартості спожитої теплової енергії відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУвід суми прострочення платежуза кожен день прострочення платежу до дня фактичної сплати.
Окрім того, згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, інфляційних втрат та 3% річних на предмет відповідності вимогам договору поставки та чинного законодавства, зокрема, ст.ст. 231-232 ГК України, ст.ст. 253-255, 549, 625 ЦК України, дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в сумі 189,68 грн., 3 % річних в сумі 1612,19 грн. та інфляційних втрат в сумі 3169,11 грн. - підлягають задоволенню в повному обсязі як законні та обґрунтовані.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. У зв'язку з чим, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному розмірі, а саме в сумі 2270,00 грн.
Керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (КП "ХТМ", місцезнаходження: 61037, місто Харків, вулиця Мефодіївська, будинок 11; код ЄДРПОУ 31557119) до Харківського обласного відділення дитячого фонду України (61003, м. Харків, вул. м-н Павлівський, 10, літ. "А-7", код ЄДРПОУ 05810318) - задовольнити.
2. Стягнути з Харківського обласного відділення дитячого фонду України (61003, м. Харків, вул. м-н Павлівський, 10, літ. "А-7", код ЄДРПОУ 05810318) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (КП "ХТМ", місцезнаходження: 61037, місто Харків, вулиця Мефодіївська, будинок 11; код ЄДРПОУ 31557119) 37330,61 грн. (з яких: 32359,63 грн. - заборгованість з оплати теплової енергії за період з березня 2018 року по грудень 2020 року; 189,68 грн. - пеня; 1612,19 грн. - 3% річних; 3169,11 грн. - інфляційні втрати) та судовий збір в сумі 2270,00 грн.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суду Харківської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено "28" травня 2021 р.
Суддя Т.Д. Гребенюк