Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"24" травня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/496/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Смірнової О.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Обласного комунального виробничо-експлуатаційного підприємства "Держпром", м. Харків
до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, м. Харків
про стягнення 172558,13 грн.
без виклику учасників справи
Обласне комунальне виробничо-експлуатаційне підприємство "Держпром" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, в якому просить стягнути з останнього основну заборгованість у сумі 172558,13 грн., мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договорами оренди комунального майна №1100 від 31.01.2020 року (1,20 грн.) та № 1100 О від 05.03.2020 року про відшкодування витрат на утримання та експлуатаційне обслуговування орендованого комунального майна (172556,93 грн.). Судові витрати (2588,37 грн. судового збору) позивач просить відшкодувати за рахунок відповідача.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.02.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/496/21 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Заяв чи клопотань, відповідно до ст. 80 ГПК України, про можливість подання яких було роз'яснено ухвалою господарського суду Харківської області від 22.02.2021 року, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 252 ГПК України.
15.03.2021 року відповідач подав відзив (вх.№ 5965), в якому проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що кредиторська заборгованість утворилася внаслідок припинення з вересня 2020 року виконання Державною казначейською службою платіжних доручень по незахищеним статтям видатків, відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, та у зв'язку із відсутністю на рахунку Головного управління коштів по КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки". Відповідач також зазначає, що заборгованість буде сплачена після здіснення Головним управлінням Державної казначейської служби України у Харківській області безспірного списання коштів по КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки". Отже, відповідач повідомляє, що на даний час не має можливості сплатити заборгованість за спірними договорами, оскільки погашення такої заборгованості можливе тільки після отримання відповідного фінансування Державного бюджету України від головного розпорядника бюджетних коштів.
З'ясувавши всі фактичні обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд установив такі обставини.
31 січня 2020 року між Обласним комунальним виробничо-експлуатаційним підприємством "Держпром" (орендодавець, позивач) та Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області (орендар, відповідач) укладено Договір №1100 оренди комунального майна (далі - договір оренди).
Згідно з п.1.1. договору оренди, позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення (далі - майно) загальною площею 320,49 кв.м, в т.ч. місця спільного користування загальною площею 117,65 кв. м, розташоване за адресою: 61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, під'їзд № 6, поверх № 2, кімнати №№ 94, 109, 110, 116, 119, 120, 121, 122, 123, 125; під'їзд № 7, поверх № 6, кімнати №№ 63, 64, 65, що знаходиться на балансі Обласного комунального виробничо-експлуатаційного підприємства "Держпром", вартість якого згідно стандартизованої оцінки об'єкта оренди станом на 30 листопада 2019 року складає 416745,97 грн. без урахування ПДВ (ДК 021:2015 - 70220000-9 Послуги з надання в оренду чи лізингу нежитлової нерухомості).
Майно передається в оренду з метою розміщення бюджетної установи.
Стан майна на момент укладення договору визначається в акті приймання - передачі.
Відповідно до акту приймання-передачі орендованого комунального майна від 31 грудня 2019 року відповідач прийняв у строкове платне користування нежитлові приміщення, що розташовані за адресою: м. Харків, майдан Свободи, 5 загальною площею 320,49 кв. м., що знаходиться на балансі Обласного комунального виробничо - експлуатаційного підприємства "Держпром".
Згідно з п.3.1 договору оренди, розмір річної орендної плати визначається на підставі п. 8 Методики розрахунку орендної плати за майно, що знаходиться у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, та пропорцій її розподілу, затвердженої рішенням обласної ради від 01 березня 2012 року № 368-VI і становить одну гривню без урахування ПДВ, окрім того ПДВ 20% - 0,20 грн, загальна сума з ПДВ - 1,20 грн.
Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України.
Відповідно до п. 5.2 договору оренди, відповідач зобов'язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Пунктом 3.3 договору оренди передбачено, що на підставі рішення обласної ради від 06 грудня 2018 року № 880 - VII "Про надання додаткових повноважень ОК ВЕП "ДЕРЖПРОМ" щодо передачі в оренду нерухомого майна, яке обліковується на його балансі" у 2020 році 100% орендної плати спрямовується орендодавцю в кінці поточного року або у місяці виділення коштів на зазначені витрати згідно затвердженого річного кошторису на підставі розрахунку та акту наданих послуг на поточний рахунок № НОМЕР_1 в АТ «АЛЬФА- БАНК».
Додатковою угодою №1 від 30.12.2020 року до договору оренди було продовжено термін дії договору оренди по 31 грудня 2021 року.
На підтвердження заборгованості позивачем підписано та направлено на адресу відповідача акт звіряння взаємних розрахунків до договору оренди, станом на 01.01.2021 року, згідно якого заборгованість відповідача по сплаті орендної плати становить 1,20 грн. відповідно до супроводжувального листа № 65 від 19 січня 2021 року.
Станом на січень 2021 року оплата орендної плати у розмірі 1,20 грн за договором оренди сплачена не була.
Відповідач у відзиві на позовну заяву та у додаткових поясненнях визнає наявність заборгованості з орендної плати у розмірі 1,20 грн.
Згідно з п.5.9. договору оренди, сторони дійшли згоди щодо обов'язку відповідача, як орендаря за договором здійснювати витрати пов'язані з утриманням орендованого Майна. Одночасно з підписанням цього договору укласти з позивачем, як орендодавцем орендованого майна договір про відшкодування витрат на утримання та експлуатаційне обслуговування орендованого комунального Майна.
На виконання п. 5.9. договору оренди Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, як орендар, у 2020 році уклав з Виробничо - експлуатаційним підприємством "Держпром" договір № 1100 О від 05.03.2020 року по відшкодуванню витрат на утримання та експлуатаційне обслуговування орендованого комунального майна з бюджетною установою (далі - договір про відшкодування витрат).
Згідно з п.1.1. договору про відшкодування витрат, балансоутримувач забезпечує утримання та експлуатаційне обслуговування орендованого комунального майна (нежитлових приміщень), що знаходиться за адресою: 61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, під'їзд № 6, поверх № 2, кімнати №№ 94, 109, 110, 116, 119, 120, 121, 122, 123, 125; під'їзд № 7, поверх № 6, кімнати №№ 63, 64, 65, а також утримання прибудинкової території, а орендар відшкодовує витрати Балансоутримувача на утримання та експлуатаційне обслуговування орендованого комунального майна (експлуатаційні послуги) пропорційно до займаної ним загальної площі в цій будівлі.
Додатковою угодою №1 від 30.04.2020 року до договору про відшкодування витрат було продовжено термін дії договору № 1100 О про відшкодування витрат по 31 грудня 2020 року включно.
Згідно з п. 2.2 договору про відшкодування витрат, відповідач, як орендар зобов'язується перераховувати суму витрат на утримання та експлуатаційне обслуговування орендованого комунального майна (експлуатаційні послуги) Балансоутримувачу щомісячно протягом розрахункового періоду, який встановлюється з 10 числа поточного місяця по 10 число наступного місяця на підставі розрахунків та актів наданих послуг. Сума витрат на утримання та експлуатаційне обслуговування орендованого комунального майна (експлуатаційні послуги) перераховується на поточний рахунок Балансоутримувача № НОМЕР_2 в АТ "АЛЬФА-БАНК".
Відповідно до п. 3.1 договору про відшкодування витрат, балансоутримувач (позивач) зобов'язався виконувати роботи, пов'язані з обслуговуванням орендованого майна і прибудинкової території, та створення умов для здійснення управлінської діяльності Орендаря згідно з вимогами чинного законодавства.
Згідно до абз. 1 п. 1.2 договору про відшкодування витрат, в редакції додаткової угоди № 3 від 09.10.2020 року, було встановлено що загальна вартість цього договору на 2020 рік складає 522408,94 грн. з урахуванням ПДВ.
Відповідно до абз. 2 п.1.2. договору про відшкодування витрат остаточна вартість цього договору визначається за понесені витрати Балансоутримувачем з урахування змін цін та тарифів на послуги по утриманню та експлуатаційному обслуговуванню орендованого комунального майна.
Так, відповідно до п. 2.1 договору про відшкодування витрат в редакції додаткової угоди № 3 від 09.10.2020 року орендар (відповідач) зобов'язується відшкодовувати (сплачувати) Балансоутримувачу (позивач), пропорційно займаної загальної площі, суми витрат на утримання та експлуатаційне обслуговування орендованого комунального майна (експлуатаційні послуги), які складають 120,82 грн. за 1 кв.м. загальної площі, що становить на місяць 120,82 грн. х 320,49 кв.м = 38721,60 грн., окрім того ПДВ 20% 7744,32 грн.
Таким чином, на виконання умов договору, позивачем у період з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року було забезпечено обслуговування орендованого майна, загальна вартість витрат позивача склала 522408,93 грн., що підтверджується відповідними актами наданих послуг та рахунками-фактурами та не спростовано відповідачем.
При цьому позивач вказує, що у період з березня по грудень 2020 року відповідач частково сплачував суму витрат на утримання та експлуатаційне обслуговування орендованого комунального майна (експлуатаційні послуги) у розмірі 349852,00 грн.
За таких підстав, з матеріалів справи вбачається, а відповідачем не спростовано, що позивач свої зобов'язання по вказаному договору про відшкодування витрат виконав у повному обсязі та належним чином, проте відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого у останнього за період з березня 2020 року по грудень 2020 року включно утворилась заборгованість з відшкодування позивачу витрат яка становить: 172556,93 грн.
Таким чином, невиконання орендарем обов'язків взятих на себе за договором оренди в частині оплати орендної плати в сумі 1,20 грн. та відшкодування витрат на утримання орендованого майна в сумі 172556,93 грн., на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і стали підставою для звернення з даним позовом до суду.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статті 174 Господарського кодексу України.
Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
За змістом статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).
Приписами статті 283 Господарського кодексу України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
Об'єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.
До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" регламентовано, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Положеннями частин 1, 2 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
Частиною 3 статті 18 Законом України "Про оренду державного та комунального майна" визначений обов'язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі, положення якої крім іншого кореспондується з частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України та частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України.
Судом встановлено, що відповідачем неналежним чином виконуються договірні зобов'язання щодо сплати орендної плати та витрат на утримання та експлуатаційне обслуговування орендованого майна, у зв'язку з чим станом на 01.01.2021 року виникла заборгованість з орендної плати у розмірі 1,20 грн. та за період з 01 березня 2020 по 31 грудня 2020 року включно - заборгованість на утримання та експлуатаційне обслуговування орендованого комунального майна складає 172556,93 грн. Зазначені позивачем обставини, підтверджені матеріалами справи та визнані відповідачем.
Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 1100 оренди комунального майна від 31.01.2020 року та договором № 1100 О від 05.03.2020 року про відшкодування витрат на утримання та експлуатаційне обслуговування орендованого комунального майна у розмірі 172558,13 грн., серед яких: 1,20 грн заборгованість за договором № 1100 оренди комунального майна від 31.01.2020 року та 172556,93 грн. заборгованість за договором № 1100 О від 05.03.2020 року про відшкодування витрат на утримання та експлуатаційне обслуговування орендованого комунального майна є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
При цьому, суд відхиляє доводи відповідача стосовно наявності підстав для відмови в задоволенні позову, у зв'язку з тим, що невиконання грошового зобов'язання виникло через припинення з вересня 2020 року виконання Державною казначейською службою платіжних доручень по незахищеним статтям видатків, відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, та у зв'язку із відсутністю на рахунку Головного управління коштів по КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" виходячи з наступного.
Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (стаття 179 Цивільного кодексу України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (стаття 627 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
В силу приписів статті 617 Цивільного кодексу України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до частини 2 статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.
Як вбачається з фабули справи "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" Суд встановив, що одному з заявників було відмовлено у виплаті грошових коштів з державного бюджету на виконання рішення національного суду у зв'язку з відсутністю відповідних асигнувань в Державному бюджеті України на 2004 та 2005 роки. Суд погодився, що асигнування для виплати державою боргів з державного бюджету можуть викликати певну затримку у виконанні судових рішень, тим не менше, за висновками Суду, не спромігшись протягом двох років передбачити такі асигнування, держава порушила свої зобов'язання за п. 1 ст. 6 Конвенції.
Враховуючи наведене вище, відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, у розумінні частини 2 статті 218 Господарського кодексу України та статті 617 Цивільного кодексу України. Аналогічна правова позиція також викладена у постановах Верховного Суду від 11.05.2018 року у справі №906/575/17, від 15.05.2018 року у справі №918/619/17.
З урахуванням викладеного, беручи до уваги, що відсутність бюджетного фінансування відповідача не може бути підставою невиконання ним своїх зобов'язань, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 ГПК України, відповідно до якої витрати по сплаті судового збору у даній справі в розмірі 2588,37 грн. покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене, на підставі ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 11, 509, 525, 526, 611, 612, 623-629, 762 Цивільного кодексу України; керуючись ст.ст. 4, 20, 73, 74, 77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (61145, м. Харків, вул. Космічна, буд. 21, 8-9 поверх, ідентифікаційний код 39792822) на користь Обласного комунального виробничо-експлуатаційного підприємства "Держпром" (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 9 під'їзд, 2 поверх, ідентифікаційний код 04014097) заборгованість за договором № 1100 оренди комунального майна від 31.01.2020 року в сумі 1,20 грн., заборгованість за договором № 1100 О від 05.03.2020 року про відшкодування витрат на утримання та експлуатаційне обслуговування орендованого комунального майна у розмірі 172556,93 грн. та 2588,37 грн. судового збору.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.
Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.
Повне рішення складено "24" травня 2021 р.
Суддя О.В. Смірнова