Господарський суд Рівненської області
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013
про залишення позовної заяви без руху
27 травня 2021 р. м. Рівне Справа№ 918/566/13(918/393/21)
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Пашкевич І.О., перевіривши матеріали позовної заяви №02-28/68 від 05.05.2021
за позовом Арбітражного керуючого (ліквідатора) Публічного акціонерного товариства "Рівненський радіотехнічний завод" Михайловського Сергія Володимировича (43010, Волинська обл, м.Луцьк, вул. Коперника, 36а (4 поверх))
до Приватного підприємства-фірми "Інтерекопласт" (33003, м.Рівне, вул. Гагаріна, 39, код ЄДРПОУ 30461096)
про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, скасування державної реєстрації права власності та визнання права власності ПАТ "Рівненський радіотехнічний завод" на об'єкти нерухомого майна
в межах справи №918/566/13 про банкрутство ПАТ "Рівненський радіотехнічний завод"
У травні 2021 року Арбітражний керуючий (ліквідатор) Публічного акціонерного товариства "Рівненський радіотехнічний завод" Михайловський Сергій Володимирович звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Приватного підприємства-фірми "Інтерекопласт" про: 1) визнання недійсними договорів купівлі-продажу, нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Данила Галицького, буд. 25, укладених між ПАТ «Рівненський радіотехнічний завод» та ППФ «Інтерекопласт» 22.06.2011, а саме: об'єкта корпус № 2, літера «Ю-6», загальною площею 24 092,6 кв.м, об'єкта корпус № 1, літера «Ш-1», загальною площею 36 076 кв.м, об'єкта корпус № 9, літера «Щ-2», загальною площею 4 849 кв.м, об'єкта корпус № 7, літера «J1-2», загальною площею 792,4 кв.м, об'єкта корпус № 19, літера «Я-1», загальною площею 45,1 кв.м, об'єкта насосна, літера «У- )», загальною площею 162,9 кв.м, об'єкта корпус № 196, літера «Т-1», загальною площею 29,5 кв.м; 2) скасування записів про право власності ППФ «Інтерекопласт» (код ЄДРПОУ 30461096) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою адреса: м. Рівне, вул. Данила Галицького, буд. 25, а саме записи від 25.09.2017 №22503214, №22502840, №22501413, №22500501, №22499172, №22498257, №22495105;3) визнання права власності ПАТ «Рівненський радіотехнічний завод» (код ЄДРПОУ 14314989) на об'єкти нерухомого майна, що знаходяться за адреса: м. Рівне, вул. Данила Галицького, буд. 25, а саме: корпус № 2, літера «ІО-6». заг.пл. 24 092,6 кв.м; корпус № 1, літера «Ш-1», заг.пл. 36 076 кв.м,; корпус № 9, літера «Щ-2», заг.пл. 4 849 кв.м; корпус № 7, літера «Л-2», заг.пл. 792,4 кв.м; корпус № 19, літера «Я-1», заг.пл. 45,1 кв.м; насосна, літера «У- 1», заг.пл. 162,9 кв.м.; корпус № 196, літера «Т-1», заг.пл. 29.5 кв.м.
Позовну заяву подано в межах справи №918/566/13 про банкрутство ПАТ "Рівненський радіотехнічний завод".
Дослідивши матеріали означеної заяви та додані до неї докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів; сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства унормовано, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до частини 6 статті 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (на даний час Кодекс України з процедур банкрутства).
Згідно частини 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Наведена норма кореспондується з положеннями пункту 8 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України, згідно якого господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлені Законом України "Про судовий збір".
Згідно з ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 6 Закону України "Про судовий збір", зокрема, встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру встановлено ставку судового збору 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2021 року для працездатних осіб у розмірі 2270 гривень.
А від так, заявляючи сім немайнових вимог (визнання недійсними семи договорів купівлі-продажу) позивачу належало сплатити 15 890 грн.
Окрім того, позивач заявив майнові вимоги (визнання права власності на нерухоме майно) і, зважаючи на вартість вказаного майна, останній мав сплатити судовий збір у розмірі 603 521, 23 грн.
Зважаючи на викладене вище, загальна сума судового збору, яку належить сплатити позивачу, складає 619 411, 23 коп.
Дослідивши матеріали позовної заяви, судом встановлено, що остання також не містить доказів відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до п. 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Таким чином, належними доказами відправлення учасникам справи позовної заяви та доданих до неї документів є описи вкладення в поштовий конверт та документи, що підтверджують надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), надані в оригіналі.
Разом з цим, суд звертає увагу на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 164 ГПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У відповідності до ч. ч. 1, 2, 4 ст. 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Порядок засвідчення копії документів визначений пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації „Вимоги до оформлення документів (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року № 55, згідно з якими, відмітка про засвідчення копії документа складається: - зі слів "Згідно з оригіналом, - назви посади, - особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, - дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.
Проте, додані до позовної заяви копії документів належним чином не засвідчені, оскільки не містять назви посади підписанта, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища; дати засвідчення копії документів, а тому не можуть бути прийняті судом в якості доказів.
Окрім того, позовна заява №02-28/68 не містить копії протоколу №12 від 29.04.2011, яка зазначена у переліку додатків до позовної заяви, про що відділом канцелярії та документального забезпечення суду складено відповідний акт.
Слід також зазначити, що у позовній заяві позивачем зазначений Арбітражний керуючий (ліквідатор) Публічного акціонерного товариства "Рівненський радіотехнічний завод" Михайловський Сергій Володимирович із зазначенням адреси його місця здійснення професійної діяльності.
Частиною 1 ст. 45 ГПК України передбачено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами можуть бути особи, зазначені у ст. 4 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах мають право звертатись також особи, яким законом надано право звертатись до суду в інтересах інших осіб.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 56 ГПК України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Відповідно до ч.2 ст.10 Кодексу України з процедур банкрутства, арбітражний керуючий з моменту постановлення ухвали (постанови) про призначення його керуючим санацією або ліквідатором до моменту припинення здійснення ним повноважень прирівнюється до службової особи підприємства-боржника.
Відповідно до ч.2 ст.60 Кодексу України з процедур банкрутства, ліквідатор виконує свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури в порядку, встановленому цим Кодексом.
Частиною 1 ст.61 Кодексу України з процедур банкрутства унормовано, що ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
Проаналізувавши наведені норми, суд зазначає, що ліквідатор, виконуючи обов'язки керівника банкрута, не має повноважень діяти відокремлено від останнього. Арбітражний керуючий, зокрема, ліквідатор зобов'язаний діяти від імені та в інтересах юридичної особи. А від так, суд вважає за необхідне надати позивачу можливість уточнити належного позивача та визначитися чи позов подає арбітражний керуючий Михайловський С.В., чи ПАТ "Рівненський радіотехнічний завод" від імені якого діє арбітражний керуючий - ліквідатор Михайловський С.В.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи те, що позовна заява не відповідає вимогам чинного процесуального законодавства, остання залишається судом без руху.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Враховуючи вищевикладене та керуючись Кодексом України з процедур банкрутства, статтями 45, 56, 91, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву №02-28/68 арбітражного керуючого (ліквідатора) Публічного акціонерного товариства "Рівненський радіотехнічний завод" Михайловського Сергія Володимировича залишити без руху.
2. Арбітражному керуючому (ліквідатору) Публічного акціонерного товариства "Рівненський радіотехнічний завод" Михайловському Сергію Володимировичу протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, надавши суду:
- докази сплати судового збору в сумі 619 411, 23 коп.;
- належні докази відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів (описи вкладення в поштовий конверт та документи, що підтверджують надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), надані в оригіналі);
- належним чином засвідчені додані до позовної заяви копії документів або оригінали вказаних документів;
- визначити належного позивача із зазначенням даних, передбачених п.2 ч.3 ст.162 ГПК України.
3.Роз'яснити, що в разі не усунення всіх недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась з позовною заявою на підставі ч. 4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 28.05.2021 та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Суддя І.О. Пашкевич