"18" травня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/57/21
Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.,
за участю секретаря судового засідання Нечепуренко А.П.,
за участю представників:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №916/57/21
за позовом: Красносільської сільської ради Одеського району Одеської області (вул. Набережна, буд. 87А, с. Красносілка, Лиманський р-н, Одеська обл., 67560, код ЄДРПОУ 04379657)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробілдер» (вул. Михайлівська, буд. 25, м. Одеса, 65005, код ЄДРПОУ 41009848)
про розірвання договору та стягнення заборгованості,
1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень.
11.01.2021 за вх.№60/21 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява Красносільської сільської ради Одеського району Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «КМ Спорт», в якій позивач просить суд стягнути 239 664,00 грн., з яких: 227 768,29 грн. сума основного боргу, 1778,46 - 3% річних, 4849,27 грн. пені та 5 267,98 грн. втрат від інфляції. Крім того позивач просить розірвати договір № 304 від 18.12.2019р. укладений між учасниками справи.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між Красносільською сільською радою Одеського району Одеської області, назва якої на момент виникнення спірних правовідносин була - Красносільська сільська рада Лиманського району Одеської області, та Товариством з обмеженою відповідальністю «КМ Спорт» 18.12.2019 було укладено договір №304, який за своєю правовою природою є договором підряду.
Як вказує позивач, за умовами договору замовник доручає, а підрядник забезпечує в межах проектно-кошторисної документації та умов договору виконання робіт: «Будівництво спортивного майданчика для легкоатлетичних і гімнастичних занять за адресою: Одеська область, Лиманський район, село Іванове, вулиця Шкільна, будинок 1Д та виконання робіт з благоустрою прилеглої території (код ДК 021-2015 - 45212000-6 - Будівництво закладів дозвілля, спортивних, культурних закладів, закладів тимчасового розміщення та ресторанів), а ціна договору складає 759 227,64 грн., у тому числі ПДВ - 126 537,94 грн.
Позивач зауважив, що пунктом 8.1. договору сторонами погоджено, що замовник має право перерахувати підряднику попередню оплату (аванс) у розмірі не більше 30% від вартості річного обсягу робіт в сумі 227 768,29 грн, у т.ч. ПДВ - 37 961,38 грн., а підрядник зобов'язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом 3-х місяців з дня одержання. Між тим, неперерахування зазначеної суми авансу не є підставою для невиконання підрядником прийнятих зобов'язань.
Крім того, позивач зазначив, що додатковою угодою №1 від 28.12.2019 продовжено термін дії договору до 31.05.2020. Додатковою угодою №2 від 22.04.2020 продовжено строк дії договору до 21.12.2020, виправлено описку номері постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2013 з №117 на №1070, викладено у новій редакції платіжні реквізити сторін та прийнято «Календарний план виконання робіт» у новій редакції, згідно якого визначено термін виконання робіт: квітень-грудень 2020 року.
За твердженням позивача, відповідачем виставлено рахунок №1 від 02.07.2020 до договору на погоджену раніше суму у розмірі 30% від вартості договору - 227 768,29 грн, у тому числі ПДВ - 37 961,38 грн., який сплачений позивачем того ж дня у повному обсязі згідно платіжного доручення № 4 від 02.07.2020.
Водночас, позивач звернув увагу на те, що тримісячний термін на використання або повернення авансу сплив 03.10.2020, що відповідно є датою початку нарахування відповідачу штрафних санкцій. З метою спонукання ТОВ «КМ Спорт» до виконання зобов'язань Красносільською ОТГ вручено претензію №05-11/3828 від 09.10.2020, яка до часу не виконана.
Додатково позивач відзначив, що він виконав усі свої зобов'язання за договором на момент пред'явлення позову. Разом з тим, відповідач після отримання авансу спілкування з представниками позивача уникає, роботи за договором не виконує та має бути примушеним до виконання своїх зобов'язань у судовому порядку.
Пунктом 14.3 договору закріплено, що договір може бути припинений достроково по взаємній домовленості сторін. Обставини одностороннього розірвання договором не визначені. Однак, позивач вважає за можливе розірвати договір у судовому порядку з підстав, визначених цивільним та господарським законодавством.
При цьому, позивач виходить з того, що повне невиконання умов договору відповідачем є істотним порушенням, оскільки при добросовісному виконанні договору територіальна громада вже б отримала готовий спортивний майданчик для жителів села Іванове.
Відповідач відзив на позов не надав, своїм правом на захист не скористався.
Інші заяви по суті до суду не надходили.
2. Процесуальні питання, вирішені судом.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.01.2021 позовна заява вх.№60/21 була передана на розгляд судді Цісельському О.В.
13.01.2021 ухвалою Господарського суду Одеської області позовну заяву Красносільської сільської ради Одеського району Одеської області (вх.№60/21 від 11.01.2021р.) залишено без руху у зв'язку з не повною сплатою суми судового збору та неналежними доказами направлення Товариству з обмеженою відповідальністю «КМ Спорт» позовної заяви та доданих до неї документів, встановлено позивачеві строк для усунення недоліків.
01.02.2021 року від позивача надійшла заява про усунення недоліків (вх.№2666/21), із змісту якої вбачається усунення недоліків встановлених ухвалою суду від 13.01.2021
Між тим, із змісту витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 15.02.2021 вбачається, що внесені зміни щодо найменування та місцезнаходження відповідача: ТОВ «КМ Спорт» (вул. Інглезі, буд. 6В, оф.4, м. Одеса, 65101) на Товариство з обмеженою відповідальністю «Євробілдер» (вул. Михайлівська, буд. 25, м. Одеса, 65005).
Таким чином, судом встановлено, що після залишення позовної заяви Красносільської сільської ради Одеського району Одеської області у справі № 916/57/21 без руху, відповідачем було змінено назву та своє місцезнаходження, а тому судом вирішено замінити найменування відповідача з ТОВ «КМ Спорт» на ТОВ «Євробілдер» та вважати вірною адресою відповідача: вул. Михайлівська, буд. 25, м. Одеса, 65005.
15.02.2021 ухвалою Господарського суду Одеської області прийнято позовну заяву (вх.№ 60/21) до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/57/21. Справу №916/57/21 вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 15 березня 2021 р. о 12:00 год.
15.03.2021 у судовому засіданні по справі № 916/57/21 оголошено перерву до 01.04.2021 о 12:40 год., про що було відображено в протоколі судового засідання та повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю «Євробілдер» ухвалою суду від 15.03.2021 в порядку ст. 120 ГПК України.
18.03.2021 до суду надійшла заява Красносільської сільської ради Одеського району Одеської області (вх.№7459/21) про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду по справі № 916/57/21 з використанням власних технічних засобів.
22.03.2021 ухвалою суду заяву Красносільської сільської ради Одеського району Одеської області (вх.№7459/21 від 18.03.2021р.) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду - задоволено. Постановлено здійснити проведення підготовчого судового засідання по справі №916/57/21 "01" квітня 2021 о 12:40 год. в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку "EаsyCon"
01.04.2021 Господарським судом Одеської області було складено Акт про несправність (неналежне функціонування) системи відеоконференцзв'язку, відповідно до якого в суду була відсутня можливість у з'єднанні через систему відеоконференцзв'язку з представником Красносільської сільської ради Одеського району Одеської області.
01.04.2021 ухвалою Господарського суду Одеської області продовжено строк підготовчого провадження за ініціативою суду на 30 днів та постановлено відкласти підготовче судове засідання по справі № 916/57/21 на 20 квітня 2021 о 12:00год.
20.04.2021 у підготовчому судовому засіданні по справі № 916/57/21, після вирішення всіх питань, передбачених ст. 182 ГПК України, судом проголошено протокольно ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі №916/57/21 та призначення справи до судового розгляду по суті на 06.05.2021р., про що відповідач був повідомлений відповідною ухвалою суду від 20.04.2021 в порядку ст. 120 ГПК України.
06.05.2021 у судовому засіданні по суті у справі № 916/57/21, з метою належного повідомлення відповідача та у зв'язку із неможливістю завершити розгляд справи по суті, була постановлена протокольна ухвала про оголошення перерви до 18.05.2021 о 12:00 год.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Євробілдер» про дату, місце та час судового розгляду справи №916/57/21 по суті було повідомлено ухвалою суду від 06.05.2021 у відповідності до ст. 120 ГПК України.
18.05.2021 через канцелярію Господарського суду Одеської області від позивача надійшло клопотання (вх. № 13427/21) про проведення судового засідання, призначеного на 18.05.2021 о 12:00 год, за відсутності представника позивача.
Під час розгляду справи по суті позивач виступив із вступною промовою, судом були досліджені всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи.
В судове засідання, призначене на 18.05.2021, учасники справи не з'явились, повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Відповідач, ТОВ «Євробілдер», про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень, проте свого представника в судові засідання не направив, поважність підстав неявки належними та допустимими доказами суду не обґрунтував, своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Ухвали Господарського суду Одеської області неодноразово направлялись відповідачу на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте поштові відправлення повернуті об'єктом поштового зв'язку з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до п. п. 1, 2 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958, встановлені наступні нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.
Згідно з п. 4 ч. 6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому відділенні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
За змістом п. 116 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270 (зі змінами), у разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 99-1, 99-2, 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення.
В п. 99-2 вказаних Правил передбачено, що рекомендовані поштові відправлення з позначкою «Судова повістка», адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.
Так, надіслані на юридичну адресу відповідача копії ухвал суду повернулись на адресу Господарського суду Одеської області з відміткою відділення поштового зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до ч.ч. 3, 7 ст.120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення, інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
З огляду на викладене, враховуючи термін зберігання поштової кореспонденції відділенням поштового зв'язку та її повернення до суду із відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою», суд дійшов висновку, що відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України ухвали суду вважаються врученими тертім особам в день проставлення у поштовому відділенні штампу із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Також згідно ч. 4 ст. 122 ГПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи. В оголошенні про виклик вказуються дані, зазначені в частині першій статті 121 цього Кодексу.
Так, господарським судом відповідач викликався через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Крім того, у даному випадку суд враховує, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень).
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що учасники справи не були позбавлені права та можливості ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Отже, судом дотримані вимоги процесуального закону щодо належного та своєчасного повідомлення учасників про розгляд даної справи.
Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.
Виходячи з вищевикладених положень ГПК України та встановлених обставин щодо порядку викликів і повідомлень відповідача, суд вважає, що відповідач є належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду, що наділяє суд правом розглядати справу без його участі.
На думку суду, процесуальна поведінка відповідача при розгляді даної справи в суді свідчить про відсутність реальної зацікавленості у вирішенні даного спору у встановлений процесуальним законом строк та відповідно до положень ст. 2 ГПК України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ст.ст. 209, 210 ГПК України судом були з'ясовані всі обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, а також безпосередньо досліджені всі докази, наявні в матеріалах справи.
В судовому засіданні, 18.05.2021 Господарським судом був закінчений розгляд справи по суті та відповідно до ч.1 ст.240 ГПК України постановлена вступна та резолютивна частини рішення в нарадчій кімнаті.
3. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.
Рішенням виконавчого комітету Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області № 169 від 22.10.2019 затверджено проектно - кошторисну документацію: «Будівництво спортивного майданчика для легкоатлетичних і гімнастичних занять за адресою: Одеська область, Лиманський район, с. Іванове, вул. Шкільна, буд. 1Д та виконання робіт з благоустрою прилеглої території».
18.12.2019 між Красносільською сільською радою Лиманського району Одеської області (надалі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КМ Спорт» (надалі - Підрядник) уклали договір № 304, за умовами п.1.1. якого замовник доручає, а підрядник забезпечує в межах проектно-кошторисної документації та умов договору виконання робіт: «Будівництво спортивного майданчика для легкоатлетичних і гімнастичних занять за адресою: Одеська область, Лиманський район, с. Іванове, вул. Шкільна, буд. 1Д та виконання робіт з благоустрою прилеглої території» (код ДК 021-2015 - 45212000-6 - Будівництво закладів дозвілля, спортивних, культурних закладів, закладів тимчасового розміщення та ресторанів).
Виконання будівництва здійснюється підрядником відповідно затвердженої проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи.
Відповідно п. 3.1. ціна цього договору складає: 759 227,64 грн., в тому числі ПДВ - 126 537,94 грн.
Ціна договору не може змінюватися після йото підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадків:
- зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;
- покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покрашення не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі;
- узгодженої зміни ціни в сторону зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості робіт;
- зміни ціни у зв'язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змій таких ставок.
Згідно п. 8.1. договору № 304 від 18.12.2019 замовник має право перерахувати підряднику попередню оплату (аванс) згідно постанов Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764 та від 23.04.2014 № 117, у розмірі не більше 30% від вартості річного обсягу робіт, в сумі 227 768,29 грн., в тому числі ПДВ - 37 961,38 грн., шляхом перерахування коштів на рахунок підрядника в органах Держказначсйстиа, при наявності фінансування. Підрядник зобов'язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом 3-х місяців з дня одержання. По закінченні зазначеного терміну невикористані кошти попередньої оплати повертаються замовнику. Погашення використаної суми авансу здійснюється за рахунок коштів на оплату викопаних робіт. У разі невикористання і не повернення отриманих коштів авансу у зазначені терміни, підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невикористаного авансу. Погашення використаної суми авансу здійснюється за рахунок коштів на оплату виконаних робіт.
Перерахування зазначеної вище суми авансу не є підставою для невиконання підрядником прийнятих на себе зобов'язань.
Розрахунок за договором здійснюється замовником в безготівковому порядку, на підставі підписаних Актів приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма КБ-2в) та Довідок про вартість викопаних будівельних робіт (примірна форма КБ-3) (п. 8.2. договору № 304 від 18.12.2019).
Як вбачається з п. 10.2. договору, замовник має право, серед іншого, відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків, якщо підрядник своєчасно не розпочав будівельні роботи або виконує їх настільки повільно, що закінчення їх у строк, визначений договором, стає неможливим, ініціювати внесення змін у договір, вимагати розірвання договору та відшкодування збитків за наявності істотних порушень підрядником умов договору та достроково розірвати цей договір у разі невиконання зобов'язань підрядником, повідомивши мого про це у строк десять робочих днів до дати розірвання.
В свою чергу, відповідно до п. 10.3. договору, підрядник зобов'язаний, зокрема: виконати з використанням власних ресурсів, якщо інше не встановлено умовами договору, та у встановлені строки робіт відповідно до проектно - кошторисної документації; інформувати в установленому порядку замовника про хід виконання зобов'язань за договором, обставини, що перешкоджають його виконанню, а також про заходи, необхідні дня їх усунення; виконувати роботи якісно і своєчасно у відповідності з цим договором, будівельними нормами і правилами.
При затримці у виконанні робіт підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі 0.1 відсотка вартості невиконаних робіт за кожний день затримки. Сплата штрафних санкцій не звільняє сторону, яка їх сплатила, від виконань зобов'язань за цим договором (п. 11.4. договору № 304 від 18.12.2019).
Розділом 13 договору № 304 від 18.12.2019 передбачений порядок внесення змін у договір та припинення його дії.
Так, п.п 13.1-13.3. встановлено, що усі спори, що виникають у зв'язку із цим договором або пов'язані з ним, вирішуються сторонами шляхом переговорів. Якщо спір неможливо вирішити шляхом переговорів, спір вирішується в судовому порядку за встановленою підвідомчістю та підсудністю такого спору відповідно до законодавства України. Всі зміни та доповнення до договору вносяться письмово додатковими угодами, які стають невід'ємною частиною договору, та вступають в силу після їх підписання сторонами.
Пунктом 14.1. сторони погодили, що договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31 грудня 2019. Сторони встановили, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення, згідно ч. 3 ст.631 Цивільного Кодексу України.
Відповідно до п. 14.3. договір може бути припинений достроково по взаємній домовленості сторін. Сторона - ініціатор дострокового припинення договору зобов'язана письмово повідомити іншу сторону не менше, ніж за 10 робочих днів до моменту припинення дії договору.
Договір підписаний представниками сторін, посвідчений їхніми печатками.
Невід'ємними частинами договору № 304 від 18.12.2019 є: Додаток № 1 до Договору - протокол погодження договірної ціни на виконання робіт «Будівництво спортивного майданчика для легкоатлетичних і гімнастичних занять за адресою: Одеська область, Лиманський район, с. Іванове, вул. Шкільна, буд. 1Д та виконання робіт з благоустрою прилеглої території» (код ДК 021-2015 - 45212000-6 - Будівництво закладів дозвілля, спортивних, культурних закладів, закладів тимчасового розміщення та ресторанів); Додаток № 2 до Договору - Календарний план виконання робіт. Роботи з будівництва спортивного майданчика за адресою: Одеська область, Лиманський район, с. Іванове, вул. Шкільна, буд. 1Д, Об'єктні кошториси на будівництво/планування території, Локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1 на планування території, Локальний кошторис на будівельні роботи № 2-2-1 на панельну огорожу, Локальний кошторис на будівельні роботи № 2-2-2 на трибуни, Локальний кошторис на будівельні роботи № 2-2-3 на малі архітектурні форми, Локальний кошторис на будівельні роботи № 7-1-1 на покриття під вимощення та під майданчик для тренажерів; Відомості ресурсів до вказаних локальних кошторисів, Зведений кошторисний розрахунок вартості об'єкта будівництва, Договірна ціна, Дефектні акти, Відомість ресурсів до зведеного кошторисного вартості об'єкта будівництва та загальновиробничі витрати на будову; Додаток № 3 до Договору - Гарантійний лист ТОВ «КМ Спорт».
Додатковою угодою № 1, укладеною між сторонами від 26.12.2019 до договору № 304 від 18.12.2019, сторони дійшли згоди продовжити термін договору № 304 від 18.12.2019, предметом якого є: виконання робіт: «Будівництво спортивного майданчика для легкоатлетичних і гімнастичних занять за адресою: Одеська область, Лиманський район, с. Іванове, вул. Шкільна, буд. 1Д та виконання робіт з благоустрою прилеглої території», до 31.05.2020.
Вартість робіт за Договором № 304 від 18.12.2019, які виконуються підрядником в 2020 році складатиме 759 227,64 грн., в тому числі ПДВ - 126 537,94 грн.
22.04.2020 позивач та відповідач уклали додаткову угоду № 2 до Договору № 304 від 18.12.2019, де узгодили продовжити строк дії договору № 304 від 18.12.2019 предметом якого є виконання робіт: «Будівництво спортивного майданчика для легкоатлетичних і гімнастичних занять за адресою: Одеська область, Лимарський район, с. Іванове, вул. Шкільна, буд. 1Д та виконання робіт з благоустрою прилеглої території» (код ДК 021-2015 - 45212000-6 - Будівництво закладів дозвілля, спортивних, культурних закладів, закладів тимчасового розміщення та ресторанів», до 31.12.2020.
Крім того, пунктом 3 додаткової угоди сторони погодили викласти п.8.1. договору в наступній редакції:
« 8.1. Замовник має право перерахувати підряднику попередню оплату (аванс) згідно постанов Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764 та від 04.12.2019 р. № 1070, у розмірі не більше 30% від вартості річного обсягу робіт, в сумі 227 768,29 грн., в тому числі ПДВ - 37 961,38 грн., шляхом перерахування коштів на рахунок підрядника в органах Держказиачейства, при наявності фінансування. Підрядник зобов'язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом 3-х місяців з дня одержання. По закінченні зазначеного терміну невикористані кошти попередньої оплати повертаються замовнику. Погашення використаної суми авансу здійснюється за рахунок коштів на оплату виконаних робіт. У разі невикористання і не повернення отриманих коштів авансу у зазначені терміни, підрядник сплачує замовнику пею у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невикористаного авансу. Погашення використаної суми авансу здійснюється за рахунок коштів на оплату виконаних робіт.
Неперерахування зазначеної вище суми авансу не є підставою для невиконання підрядником прийнятих на себе зобов'язань.».
02.07.2020 ТОВ «КМ Спорт» було виставлено рахунок № 1 на оплату позивачем 30% авансу від суми договірної ціни на придбання та доставку матеріалів, конструкцій, виробів на виконання будівництва на загальну суму 227 768,29 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, реалізовуючи досягнуті домовленості Красносільською сільською радою Лиманського району Одеської області було перераховано відповідачу авансовий платіж на загальну суму 227 768,29 грн, що підтверджується платіжним дорученням №4 від 02.07.2020.
09.10.2020 Красносільською сільською радою Лиманського району Одеської області, як вбачається з претензії щодо неналежного виконання умов договору № 05-11/3828, повідомлено ТОВ «КМ Спорт» що ним, наразі, ненадано відомостей щодо використання авансу згідно умов договору № 304 від 18.12.2019 та запропоновано протягом семи календарних днів від дати отримання цієї претензії повернути суму авансу за затримку з вини підрядника виконання умов договору в розмірі 227 768,29 грн.
Відповідачем зазначену претензію отримано 13.10.2020, про що свідчить підпис директора ТОВ «КМ Спорт» Гулі М.В., проте, за твердженням позивача, відповіді на претензію позивача не надано, грошові кошти у сумі 227 768,29 грн., сплачені в якості авансу не повернуто, що стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
4.Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення.
Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.
Згідно зі ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Статтями 20, 144 ГК України також передбачено, що права та законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків, установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; майнові права та майнові обов'язки суб'єкта господарювання можуть виникати, зокрема, з угод, передбачених законом, з інших обставин, з якими закон пов'язує виникнення майнових прав та обов'язків суб'єктів господарювання.
У статті 181 Господарського кодексу України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Відповідно до статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до п. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно вимог ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
За приписами ч. ч. 1, 3 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором (ч. ч. 1, 2 ст. 844 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків (стаття 852 ЦК України).
Згідно ст. 875 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з положеннями ст. 318 Господарського кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
В силу ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником та прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.
Відповідно до ст. 188 ГК України, розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо розірвання договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір розірвано, договір вважається розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Відповідно до ст. 610,ч. 1 ст. 611, ч. 1 ст. 612 ЦК України: порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання; у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором, або розірвання договору, зміна умов зобов'язання, сплата неустойки, відшкодування збитків; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Відповідно до ч. 1 ст. 652 Цивільного кодексу України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Відповідно до ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Відповідно до ч. 3 ст. 652 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.
Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені абз. 2 ч. 2 ст. 651 ЦК України.
Частина 2, 4 та 5 статті 653 Цивільного кодексу України визначає, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.
Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
5. Висновки господарського суду за результатами вирішення спору.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
За правовою природою спірні правовідносини сторін віднесені до договірних зобов'язань підряду, загальні положення про підряд, як окремий вид зобов'язань, визначені параграфом 1 глави 61 ЦК України, ст. 324 ГК України, про зобов'язання і договір - розділом І і ІІ книги 5 ЦК України, главою 20 ГК України, загальні положення про правочини - главою 16 розділу IV книги 1 ЦК України, правові наслідки порушення зобов'язання, відповідальність за порушення зобов'язання - главою 51 розділу I книги 5 ЦК України, розділом V ГК України. Крім того, спірні правовідносини сторін перебувають у сфері регулювання Постанов Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 року № 668 «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві», від 23.04.2014 № 117 «Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти», які з урахуванням предмета спору являються спеціальними.
Як свідчать матеріали справи, факт здійснення позивачем попередньої оплати вартості робіт (авансу) в сумі у розмірі 227 768,29 грн., підтверджено платіжним дорученням №4 від 02.07.2020, яке міститься в матеріалах справи.
За умовами п. 8.1. договору, відповідач зобов'язувався використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців з дня одержання коштів. По закінченні зазначеного терміну невикористані кошти попередньої оплати повертаються позивачу.
Договором № 304 від 18.12.2019 передбачено, що розрахунок здійснюється замовником на підставі підписаних Актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3), отже, на переконання суду, підтверджувати використання одержаного авансу за призначенням відповідач повинен, відповідно, Актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та Довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3), підписаними уповноваженими представниками сторін.
Доказів, які б підтверджували використання авансу в розмірі 227 768,29 грн., як-от Актів здачі-приймання робіт «форма КБ-2в» та Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат «форма КБ-3», або його повернення замовнику, сторонами не надано.
Доказів виконання відповідачем зобов'язання щодо підтвердження або повернення всіх невикористаних грошових коштів, виконання відповідачем підрядних робіт, оформлення результатів виконаних робіт, передачу, у т.ч. у встановленому порядку цих робіт, які були попередньо сплачені позивачем, а саме у заявленому розмірі 227 768,29 грн., використання яких відповідачем не підтверджено, та належні підстави утримання яких, не доведені, суду не надано.
Відтак, у справі, яка розглядається, судом встановлено, що підрядник не приступив до виконання підрядних робіт по договору № 304 від 18.12.2019.
З огляду на викладені обставини справи, наведені норми законодавства і умови договору № 304 від 18.12.2019 суд вважає, що оскільки відповідачем, як підрядником, порушені умови договору та додаткових угод до нього щодо порядку і строків використання авансу, повернення авансу, строків виконання договірних робіт, які є істотними, то заявлені у позові вимоги щодо стягнення з відповідача боргу у вигляді неповерненого авансу у сумі 227 768,29 грн. і розірвання договору суд визнає обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.
За неналежне виконання відповідачем умов договору та приписів чинного законодавства України позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню в сумі 4 849,27 грн. за період з 03.10.2020 по 06.01.2021.
Пунктом 8.1. договору, в редакції додаткової угоди № від 22.04.2020, сторони погодили, зокрема, що підрядник зобов'язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом 3-х місяців з дня одержання. По закінченні зазначеного терміну невикористані кошти попередньої оплати повертаються замовнику. Погашення використаної суми авансу здійснюється за рахунок коштів на оплату виконаних робіт. У разі невикористання і не повернення отриманих коштів авансу у зазначені терміни, підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невикористаного авансу..
Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Згідно з ч. 1 ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Частиною третьою статті 254 ЦК України передбачено, що строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.
За таких обставин, враховуючи, що оплата авансу здійснена 02.07.2020, то перебіг 3-місячного строку на використання 227 768,29 грн. розпочинає свій перебіг з цього ж дня оплати та завершується 02.10.2020.
Беручи до уваги положення ст. 536 Цивільного кодексу України, суд вважає правомірним нарахування позивачем пені з 03.10.2020.
При цьому, за результатами здійсненої за допомогою калькулятора штрафів інформаційно-правової системи "ЛІГА" перевірки нарахування позивачем заявленої до стягнення пені, судом встановлено, що розмір пені, перерахований судом в межах визначеного позивачем періоду прострочення складає 7169,10 грн., а отже є більшим ніж нараховано та заявлено до стягнення позивачем.
Суд зауважує, що при здійсненні перерахунків він керується закріпленим у ст. 14 ГПК України принципом диспозитивності господарського судочинства, згідно якого суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
При цьому суд, здійснюючи перерахунок, не виходить за межі визначених позивачем періодів здійснення нарахувань.
Оскільки суд не може виходити за межі заявлених до стягнення сум, то суд зазначає, що стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню в сумі, визначеній позивачем, а саме 4 849,27 грн. пені.
Позивач за прострочення грошового зобов'язання з повернення авансу у сумі 227 768,29 грн., також заявив вимоги у про стягнення 5 267,98 грн. інфляційних втрат і 1 778,46 грн. 3% річних за період прострочення з 03.10.2020 по 06.01.2021.
Вимоги в цій частині позову є похідними від вимог про стягнення основного боргу, проте їх розрахунок арифметично і методологічно проведено не правильно, тому судом здійснено власний розрахунок.
Розрахунок інфляційних втрат за період з 03.10.2020 по 06.01.2021.
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляціїІнфляційне збільшення боргуСума боргу з урахуванням індексу інфляціїі
03.10.2020 - 06.01.2021 227768.29 1.032 7365.61 235133.90
Розрахунок 3% річних за період з 03.10.2020 по 06.01.2021.
Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір відсотків річних Загальна сума відсотків
227768.29 03.10.2020 - 06.01.2021 96 3 % 1792.58
З врахуванням того, що позивачем заявлена до стягнення менша сума інфляційних втрат та 3% річних, ніж та що встановлена судом, задоволенню підлягає сума інфляційних втрат розрахована позивачем у розмірі 5 267,98 грн. та сума 3% річних, заявлена до стягнення позивачем, у розмірі 1 778,46 грн.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 року).
Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
З огляду на викладені обставини справи та наведені норми законодавства суд за наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позивачем обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, доведені, тому з викладених вище підстав позов задовольняє повністю
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, порушено відповідачем, а тому позовні вимоги про стягнення заборгованості та розірвання договору № 304 від 18.12.2019 підлягають задоволенню в повному обсязі.
Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року)
Відповідачу була надана можливість спростувати достовірність доказів і заперечити проти їх використання.
Питання справедливості розгляду не обов'язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).
Отже, на думку суду, під час розгляду справи її фактичні обставини були встановлені судом на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів; висновки суду відповідають цим обставинам, юридична оцінка надана їм із застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 13, 76, 86, 129, 202, 233, 237 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов - задовольнити повністю.
2. Розірвати договір № 304 від 18.12.2019 року, укладений між Красносільською сільською радою Лиманського району Одеської області (вул. Набережна, буд. 87А, с. Красносілка, Лиманський р-н, Одеська обл., 67560, код ЄДРПОУ 04379657) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КМ Спорт» (теперішня назва - Товариство з обмеженою відповідальністю «Євробілдер») (вул. Михайлівська, буд. 25, м. Одеса, 65005, код ЄДРПОУ 41009848).
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробілдер» (вул. Михайлівська, буд. 25, м. Одеса, 65005, код ЄДРПОУ 41009848) на користь Красносільської сільської ради Одеського району Одеської області (вул. Набережна, буд. 87А, с. Красносілка, Лиманський р-н, Одеська обл., 67560, код ЄДРПОУ 04379657) суму основної заборгованості у розмірі 227 768 (двісті двадцять сім тисяч сімсот шістдесят вісім) грн. 29 коп., пеню в розмірі 4849 (чотири тисячі вісімсот сорок дев'ять) грн. 27 коп., суму 3% річних в розмірі 1778 (одна тисяча сімсот сімдесят вісім) грн. 46 коп., інфляційні втрати в розмірі 5267 (п'ять тисяч двісті шістдесят сім) грн. 98 коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 5864 (п'ять тисяч вісімсот шістдесят чотири) грн. 96 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України.
Наказ видати в порядку ст.327 ГПК України.
Повний текст рішення складено 28 травня 2021 р.
Суддя О.В. Цісельський