"17" травня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/3679/20
Господарський суд Одеської області у складі судді Шаратова Ю.А.
при секретарі судового засідання Кастровій М.С.
розглянувши справу за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код ЄДРПОУ 26302595) до Фізичної особи-підприємця Гордійчук Тетяни Іллівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
про розірвання Договору оренди нежилого приміщення від 23.11.2009 № 50/3 та виселення
Представники:
Від позивача - Сухінін С.В. (в порядку самопредставництва);
Від відповідача - не з'явився.
Суть спору:
Департамент комунальної власності Одеської міської ради (далі - Позивач) звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом до Фізичної особи-підприємця Гордійчук Тетяни Іллівни (далі - Відповідач) з вимогами про:
- стягнення з Фізичної особи-підприємця Гордійчук Тетяни Іллівни заборгованості з орендної плати у розмірі 9 228,80 грн. та пені за несвоєчасну сплату орендної плати у розмірі 565,34 грн.;
- розірвання договору оренди від 23.11.2009 № 50/3 укладеного між Фізичною особою-підприємцем Гордійчук Тетяною Іллівною та Департаментом комунальної власності Одеської міської ради;
- виселення Фізичної особи-підприємця Гордійчук Тетяни Іллівни з нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею 12,9 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Іцхака Рабіна, 22 на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради.
Ухвалою суду від 28.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 27.01.2021.
Протокольною ухвалою від 27.01.2021 відкладено підготовче засідання на 15.02.2021.
Протокольною ухвалою від 15.02.2021 відкладено підготовче засідання на 03.03.2021.
Протокольною ухвалою від 03.03.2021 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 22.03.2021.
Протокольною ухвалою від 22.03.2021 відкладено підготовче засідання на 05.04.2021.
22.03.2021 на адресу суду надійшла заява Позивача від 22.03.2021 № 01-13/1253 (вх. № 7733/21) в якій просить суд закрити провадження по справі № 916/3679/20, та постановити ухвалу про повернення з державного бюджету судового збору у розмірі 4 204,00 грн. на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради.
Представник позивача в підготовчому засіданні 05.04.2021 заявив усне клопотання про залишення без розгляду заяви від 22.03.2021 № 01-13/1253 (вх. № 7733/21 від 22.03.2021).
Протокольною ухвалою від 05.04.2021 задоволено усне клопотання представника позивача та залишено без розгляду заяву від 22.03.2021 № 01-13/1253 (вх. № 7733/21 від 22.03.2021).
Ухвалою суду від 05.04.2021 заяву Департаменту комунальної власності Одеської міської ради від 05.04.2021 № 01-13/1711 - задоволено частково. Закрито провадження у справі № 916/3679/20 за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до Фізичної особи-підприємця Гордійчук Тетяни Іллівни в частині стягнення заборгованості за Договором оренди нежилого приміщення від 23.11.2009 № 50/3 в розмірі 9 794,14 грн., з якої 9 228,80 грн. - сума основного боргу, 565,34 грн. - пеня. Повернуто з Державного бюджету України на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради сплачену суму судового збору у розмірі 2 102,00 грн., який був зарахований в дохід бюджету за платіжним дорученням від 20.11.2020 № 580 на суму 6 306,00 грн., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 916/3679/20. Відмовлено в задоволенні решти заяви Департаменту комунальної власності Одеської міської ради від 05.04.2021 № 01-13/1711.
Протокольною ухвалою від 05.04.2021 відкладено підготовче засідання на 28.04.2021.
Протокольною ухвалою від 28.04.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.05.2021.
В судовому засіданні представник Позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.
Позовні вимоги, із посиланням на статті 143, 145 Конституції України, статті 15, 16, 525, 526, 549, 611, 625, 651, 762, 773, 783 Цивільного кодексу України, статті 173, 193 Господарського кодексу України, статті 10, 18, 26, 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, статті 1, 3 Закону України “Про відповідальністю за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, обґрунтовані невиконанням умов Договору оренди нежилого приміщення від 23.11.2009 № 50/3 щодо оплати.
Відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника до судового засідання. На адресу суду 14.05.2021 надійшла заява Відповідача про розгляд справи за її відсутності від 06.05.2021 (вх. № 1312/21 від 14.05.2021).
Відзиву на позовну заяву до суду не надходило.
Згідно із частиною другою статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представника Позивача, суд
23.11.2009 між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та Відповідачем укладено Договір оренди нежилого приміщення № 50/3 (далі - Договір від 23.11.2009).
Відповідно до пунктів 1.1, 1,3 Договору від 23.11.2009 орендодавець (Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради) передав, а орендар (Відповідач) прийняв у строкове платне користування нежитлове підвальне приміщення першого поверху загальною площею 12,9 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Іцхака Рабіна, 22. Характеристика об'єкта оренди наводиться у технічному паспорті, який виданий КП “ОМБТІ та РОН” від 20.11.2008. Експертна оцінка об'єкта оренди становить 52 600,00 грн. (без урахування податку на додану вартість). Звіт про незалежну оцінку вартості об'єкта оренди складений ПП «ТРІКОД» Сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 6046/07 виданий 29.08.2007 Фондом державного майна України. Термін дії договору оренди з 23.11.2009 до 22.11.2010.
Згідно із пунктами 2.1, 2.2, 2.4 Договору від 23.11.2009 орендна плата визначається на підставі статті 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України 04.10.1995 № 786 з наступними змінами та доповненнями; рішень Одеської міської ради та виконкому Одеської міської ради; протоколу засідання комісії з проведення конкурсів на право укладання договору оренди будівель (споруд, приміщень), які є комунальною власністю територіальної громади міста Одеси від 23.11.2009. За орендоване приміщення орендар, зобов'язався сплачувати орендну плату, що становить за перший, після підписання договору оренди, місяць 200,00 грн. (без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції) та є базовою ставкою орендної плати за місяць. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України. Податок на додану вартість розраховується відповідно до вимог чинного законодавства. Орендар зобов'язався вносити орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.
Пунктом 7.8 Договору від 23.11.2009 у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
23.11.2009 між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та Відповідачем складено та підписано Акт приймання-передачі приміщення, площею 12,9 кв.м., розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Іцхака Рабіна, 22 на підставі наказу від 23.11.2009.
30.03.2017 між Позивачем та Відповідачем укладено Додаткову угоду № 4 про внесення змін до договору оренди нежитлового приміщення від 27.11.2009 № 50/3.
12.12.2019 між Позивачем та Відповідачем укладено Додаткову угоду № 5 про внесення змін до договору оренди нежитлового приміщення від 27.11.2009 № 50/3 відповідно до якої сторони дійшли згоди:
1.1 Пункт 1.2 розділу 1 "Предмет договору" доповнити наступним:
"1.3 Продовжити термін дії цього Договору на два роки одинадцять місяців, а саме з 12.12.2019 до 12.11.2022".
1.2 На підставі рішення Одеської міської ради від 30.01.2019 № 4214-VII "Про затвердження Методики розрахунку орендної плати за майно комунальної власності територіальної громади м. Одеси" орендна плата з 12.12.2019 складає 581,59 грн. з ПДВ.
1.3 Перший абзац пункту 2.2 розділу 2 "Порядок розрахунків" договору оренди від 27.11.2009 № 50/3 викласти в новій редакції:
"2.2 За орендоване приміщення орендар зобов'язується сплачувати орендну плату з 12.12.2019, що становить 484,66 грн. та розрахована на 01.12.2019 (без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції) та є базовою ставкою орендної плати на місяць".
Частинами першою та другою статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (частина перша статті 759 Цивільного кодексу України).
За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із частинами першою, другою статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Отже, зазначеною нормою встановлено основне правило щодо можливості припинення зобов'язання лише на підставі договору або закону. При цьому припинення зобов'язання на вимогу однією зі сторін можливе, якщо такі дії вчинені відповідно до вимог закону або передбачені умовами договору.
Відповідно до частин першої, четвертої статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Статтею 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Отже, за загальним правилом, встановленим як господарським, так і цивільним законодавством, зміна та розірвання господарських та цивільних договорів допускається лише за згодою сторін або в судовому порядку (у разі відсутності згоди іншої сторони, яка отримала вимогу/пропозицію про розірвання договору).
Згідно із частинами першою, третьою статті 291 Господарського кодексу України одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.
З огляду на наведене необхідне зазначити, що за загальним правилом зміна та розірвання господарських договорів допускається лише за згодою сторін в порядку, встановленому статтею 188 ГК України. Зміна та розірвання господарських договорів (припинення зобов'язання) саме в односторонньому порядку допускаються виключно з підстав, прямо передбачених відповідним законом або договором.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі № 916/1684/18.
Відповідно до частини першої та другої статті 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 № 157-ІХ договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його укладено; укладення з орендарем договору концесії такого майна; приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря); припинення юридичної особи - орендаря або юридичної особи - орендодавця (за відсутності правонаступника); смерті фізичної особи - орендаря; визнання орендаря банкрутом; знищення об'єкта оренди або значне пошкодження об'єкта оренди. Договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.
Відповідно пункту 7.6 Договору від 23.11.2009 договір може бути розірваний на вимогу однієї із сторін за рішенням Господарського суду у випадках передбачених чинним законодавством оренди. Усі зроблені орендарем без згоди орендодавця у приміщеннях невід'ємні поліпшення передаються орендодавцю безоплатно.
Отже зазначений пункт 7.6 Договору від 23.11.2009 не містить підстав розірвання договору.
Згідно із пунктом 5.6 Договору від 23.11.2009 за невиконання або неналежне виконання орендарем обов'язків, передбачених пунктами 4.1, 4.2, 4.3, 4.8, 4.9, 4.13 цього договору, орендодавець має право достроково вимагати розірвання договору оренди у порядку, передбаченому чинним законодавством.
Відповідно до пункту 4.1 Договору від 23.11.2009 вказані у пункті 1.1 приміщення орендодавцем передаються орендарю виключно для використання під розміщення майстерні з ремонту взуття.
У пункті 4.2 Договору від 23.11.2009 встановленні наступні обов'язки орендаря, зокрема, зобов'язався: а) забезпечувати збереження об'єкта оренди, своєчасно проводити капітальний і поточний ремонт приміщень, запобігати їх пошкодженню і псуванню; г) за свій рахунок проводити протипожежні заходи, нести матеріальну відповідальність за збитки, спричиненні пожежею, що виникла в об'єкті оренди з вини орендаря; е) застрахувати об'єкт оренди на користь орендодавця на весь термін дії договору оренди у страховій компанії у порядку, визначеному чинним законодавством на повну вартість об'єкта оренди, що визначена у пункту 1.1 цього договору, та надати орендодавцю копії відповідних документів, що засвідчують виконання зазначеного зобов'язання, протягом 20 днів з моменту укладання цього договору; м) окремо сплачувати за власні кошти витрати за дольову участь у користуванні земельною ділянкою для чого у місячний термін з дати укладання договору оренди звернутися до Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради з клопотанням про оформлення договору на дольову участь у землекористуванні та протягом двох місяців з дати укладання договору оренди укласти відповідний договір на дольову участь у землекористуванні; своєчасно та доброякісно забезпечувати здійснення заходів щодо очищення прилеглої території та тротуарів від снігу.
Пунктом 4.3 Договору від 23.11.2009 передбачено, що орендар зобов'язується своєчасно здійснювати капітальний і поточний ремонт об'єкта оренди. При проведенні орендарем капітального ремонту чи переобладнанні приміщень, останній несе матеріальну відповідальність за якість ремонту та пошкодження, викликані ремонтом у приміщеннях будинку, де знаходиться об'єкт оренди.
Згідно із пунктом 4.8 Договору від 27.11.2009 орендар маж право передавати частину орендованого приміщення в суборенду іншим особам чи організаціям за письмовим погодженням орендодавця.
Пунктом 4.9 Договору від 27.11.2009 передбачено, що орендар не має права передавати приміщення у користування третім особам за цивільно-правовими правочинами.
Відповідно до пункту 4.13 Договору від 27.11.2009, якщо будинок, в якому знаходиться об'єкт оренди, є пам'ятником архітектури і містобудування місцевого значення, орендар зобов'язався у 30-денний термін з моменту укладання зазначеного договору оренди укласти охоронний договір з уповноваженим органом - Управлінням з питань охорони об'єктів культурної спадщини Одеської міської ради, та у той же термін надати відповідний договір орендодавцю.
Отже Договором від 27.11.2009 не передбачено такої підстави для дострокового розірвання договору, як не сплата орендних платежів.
Департаментом комунальної власності Одеської міської ради заявлено позовну вимогу про розірвання Договору від 27.11.2009 на піставі частини другої статті 651 Цивільного кодексу України.
Предметом доказування у цій справі є обставини наявності істотного порушення умов договору Відповідачем, тобто такого, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона - Позивач значною мірою позбавляється того, на що він розраховував при укладенні договору.
Оскільки істотність порушення договору відповідно до норм частини другої статті 651 Цивільного кодексу України визначається з урахуванням наслідків завданої шкоди, саме наявність такої шкоди підлягає встановленню.
Шкода це зменшення кількості майнового блага (внаслідок знищення майна втрата можливості отримати майно, яке особа неодмінно отримала б за нормального перебігу подій) або погіршення його якості (пошкодження речі, зіпсуття, приведення її у стан, у якому вона не здатна виконувати всі свої функції). Грошовим вираження завданої шкоди є збитки. Тобто збитки це грошова оцінка (еквівалент) заподіяної матеріальної шкоди.
Відповідно до частини другої статті 22 Цивільного кодексу України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно із частиною другою статті 224, частиною першою статті 225 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Позивачем у своїх заявах від 22.03.2021 № 01-13/1253 (вх. № 7733/21) та від 05.04.2021 № 01-13/1711 (9373/21) зазначено, що відповідачем - Фізичною особою-підприємцем Гордійчук Тетяною Іллівною добросовісно виконувалися зобов'язання щодо сплати орендної плати, проте, орендна плата сплачувалась не на діючий рахунок Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, у зв'язку з чим кошти було повернуто.
Судом встановлено, що як випливає із наданого Позивачем розрахунку заборгованості з урахуванням додаткового договору № 5 від 12.12.2019, за ФОП Гордійчук Т.І. станом на 31.12.2020 рахується сальдо заборгованість в розмірі 3 275,21 грн.
Відповідачем сплачено за оренду приміщення за вересень-грудень 2020 року згідно Договору від 27.11.2009 суму в розмірі 2 326,40 грн.
Крім того, 26.02.2021 Відповідачем сплачено за оренду приміщення суму в розмірі 4 502,00 грн.
В силу частини другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.
Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до пункту 5.2 Договору від 27.11.2009 за несвоєчасне внесення орендної плати орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.
Судом встановлено, що пеня на суму заборгованості за Договором від 27.11.2009 за несвоєчасне внесення орендної плати за періоди з 16.01.2020 по 31.12.2020 становить 255,60 грн. Судом перевірено правильність розрахунку наданого Позивачем.
26.02.2021 Відповідачем під час розгляду справи було сплачено пеню в розмірі 255,60 грн.
Отже, ураховуючи викладене, відсутні обставини, які б свідчили про неможливість досягнення позивачем як стороною договору оренди мети договору (отримання плати за оренду приміщення) та неотримання того, на що розраховував орендодавець, укладаючи спірний договір, тобто не вбачається істотного порушення умов договору оренди.
А відтак, не підлягає задоволенню позовна вимога про розірвання договору оренди від 23.11.2009 № 50/3, укладеного між Фізичною особою-підприємцем Гордійчук Тетяною Іллівною та Департаментом комунальної власності Одеської міської ради. Також, як похідна не підлягє задоволенню позовна вимога про виселення Фізичної особи-підприємця Гордійчук Тетяни Іллівни з нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею 12,9 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Іцхака Рабіна, 22 на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради.
Згідно із пунктом 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись частинами першою, другою статті 11, частиною другою статті 22, частиною першою статті 391, частиною першою статті 509, статтями 525, 526, частиною першою статті 530, статтею 549, частинами першою, другою статті 598, статтями 629, 651 частиною першою статті 759 Цивільного кодексу України, частиною другою статті 20, частиною першою статті 188 статтею 193, частиною другою статті 224, частиною першою статті 225, частинами першою, третьою статті 291 Господарського кодексу України, частинами першою, другою статті 24 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від 03.10.2019 № 157-ІХ, статтями 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги через господарський суд Одеської області відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI “Перехідні положення” ГПК України, в строк встановлений частиною першою статті 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено 27 травня 2021 р.
Суддя Ю.А. Шаратов