79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
24.05.2021 Справа № 914/1261/20
За первісним позовом:Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», м. Львів
до відповідача:Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго», м. Львів
про:стягнення боргу, інфляційних втрат, 3% річних, пені та компенсації
за зустрічним позовом:Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго», м. Львів
до відповідача:Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», м. Львів
про:про визнання договору реструктуризації №557/20 від 24.07.2020р. укладеним
Суддя - Р.В. Крупник Секретар - Ю.-М.В. Пришляк
Представники сторін:
від АТ «Оператор ГРС «Львівгаз»:М.М. Шеремета - представник
від ЛКП «Залізничнетеплоенерго»: Р.Р. Посікіра - представник
ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.
06.05.2021 Господарським судом Львівської області прийнято рішенняу справі №914/1261/20, у п. 7 резолютивної частини якого призначено судове засідання щодо розгляду заяв про стягнення витрат на професійну правничу допомогу на 24.05.2021.
Представник ЛКП «Залізничнетеплоенерго» (надалі - Залізничнетеплоенерго) у судове засідання 24.05.2021 з'явився, просив суд заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі задовольнити повністю.
Представник АТ «Оператор ГРС Львівгаз» (надалі - Львівгаз) у судове засідання 24.05.2021 з'явився, просив у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
АРГУМЕНТИ СТОРІН.
Аргументи Залізничнетеплоенерго.
Заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу представник обгрунтовує тим, що 20.08.2020р. між Залізничнетеплоенерго та АБ Романа Посікіри укладено договір про надання правової допомоги №02/07, на підставі якого Залізничнетеплоенерго надавалася професійна правнича допомога у справі №914/1261/20. Згідно п. 2.2. вказаного договору, адвокатська правова допомога (юридичні послуги) полягає у наданні клієнту послуг щодо захисту його законних прав та інтересів у справі № 914/1261/20 за позовом Львівгаз до Залізничнетеплоенерго про стягнення 15607691,99 грн. заборгованості та штрафних санкцій (в т.ч. компенсації, інфляційних, 3% річних, неустойки, а також за зустрічним позовом (позовами) та/або у справі з аналогічним предметом позову, у разі залишення без розгляду позовної заяви Львівгаз у справі №914/1261/20. У п. 5.1. договору про надання правової допомоги сторонами погоджено, що винагорода адвоката за надання послуг згідно умов цього договору визначена сторонами згідно ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з урахуванням складності справи, зайнятості адвоката, економічної вигоди для клієнта та його господарської діяльності, а саме шляхом встановлення фіксованої суми гонорару у розмірі 165000,00 грн. Розмір гонорару включає в себе надання усіх послуг, що визначені пп. 2.2.-2.4. договору без обмеження їх кількості та тривалості у суді першої, апеляційної та касаційної інстанції та пов'язані між такими. Відповідно до п. 5.4. договору, сума гонорару адвоката сплачується клієнтом на поточний рахунок бюро двома платежами, а саме: 50% вартості передоплати в строк до 7 календарних днів з моменту підписання договору, 50% післяплати за фактом подання відзиву на позовну заяву Львівгаз та зустрічного позову. На виконання умов договору про надання правової допомоги,Залізничнетеплоенерго згідно платіжних доручень №2828 від 26.08.2020р., №2901 від 09.09.2020р. здійснило оплату гонорару за договором на загальну суму 16500000 грн., які представник просить стягнути з Львівгаз на користь Залізничнетеплоенерго.
Аргументи (заперечення) Львівгаз.
Представник Львівгаз у поданих запереченнях (вх. №11917/21 від 20.05.2021р.) зазначає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу є необгрунтованим та неспівмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, оскільки згідно п 5.2. договору про надання правової допомоги, розмір гонорару 165000,00 грн. складається з представництва інтересів клієнта у справі №914/1261/20, а саме: 55000,00 грн. за позовом Львівгаз у суді першої інстанції; 55000,00 грн. за зустрічним позовом Залізничнетеплоенерго або іншим позовом клієнта до Львівгаз, вирішення кого впливає на розгляд справи №914/1261/20; 35000,00 грн. в суді апеляційної інстанції; 20000,00 грн. в суді касаційної інстанції. Таким чином, безпідставним, на думку представника, є включення в суму 165000,00 грн. витрат на правничу допомогу в суді апеляційної та касаційної інстанції. Крім цього, оскільки у задоволенні зустрічного позову у справі було відмовлено повністю, безпідставним є також включення до витрат на професійну правничу допомогу 55000,00 грн. за представництво інтересів клієнта у справі за зустрічним позовом. Також, представник зазначає по-перше, що акт №1 приймання-передачі наданих послуг за договором №02/07 від 20.08.2020р. не підписаний зі сторони АБ Романа Посікіри, а тому не є належним доказом надання-приймання послуг. По-друге, представник вважає, що справа не є складною, а тому заявлені витрати правової допомоги є необгрунтованими, завищеними та неспівмірними із складністю справи та виконаними адвокатом робіт. Відтак представник просить суд у задоволенні заяви відмовити повністю.
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 06.05.2021 у справі №914/1261/20 на 24.05.2021р. первісний позов задоволено частково, стягнуто з ЛКП «Залізничнетеплоенерго» на користь АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» 108965,64 грн. пені, 155805,75 грн. 3% річних, 35094,15 грн. інфляційних втрат та 4495,02 грн. судового збору; закрито провадження у справі в частині стягнення з ЛКП «Залізничнетеплоенерго» на користь АТ «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» 11368475,53 грн. боргу, у зв'язку з відсутністю предмета спору; у задоволенні решти первісних позовних вимог відмовлено; у задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.
ОЦІНКА СУДУ.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Пункт 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України одним з основних засад (принципів) господарського судочинства визначає відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Суд зазначає, що метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Так, ч. 1 ст. 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
У відзиві на позовну заяву Залізничнетеплоенерго вказало, що попередній (орієнтовний)розрахунок витрат на професійну правничу допомогу за представництво інтересів клієнта у суді першої інстанції - від 55000,00 грн. до 110000,00 грн.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У судовому засіданні 06.05.2021р., перед судовими дебатами, представник Залізничнетеплоенерго заявив клопотання про стягнення з Львівгаз витрат на професійну правничу допомогу у справі.
В подальшому, а саме 11.05.2021р. Залізничнетеплоенерго поштовим зв'язком надіслано до суду заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу (вх. №2008/21 від 13.05.2021р.). До вказаної заяви долучено наступні докази надання адвокатом професійної правничої допомоги у справі та її оплати позивачем: копію Акту №1 від 04.09.2020р. приймання-передачі наданих послуг за договором №02/07 від 20.08.2020р., копію Акту №2 від 19.10.2020р. приймання-передачі наданих послуг за договором №02/07 від 20.08.2020р.,копію Акту №3 від 05.05.2021р. приймання-передачі наданих послуг за договором №02/07 від 20.08.2020р., копію платіжного доручення №2901 від 09.09.2020р. на суму 82500,00 грн., копію рахунку №3 від 04.09.2020р.
Крім цього, суд зазначає, що у матеріалах справи наявним є ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВС №1034345 від 20.08.2020р. та копії наступних документів: договору про надання правової допомоги №02/07 від 20.08.2020р., укладеного між Залізничнетеплоенерго та АБ Романа Посікіри, рахунку №2 від 25.08.2020р. на суму 82500,00 грн., платіжного доручення №2828 від 26.08.2020р.
Згідно ч. 2 ст. 126 ГПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 1-2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
У п. 5.1. договору про надання правової допомоги №02/07 від 20.08.2020р. сторонами встановлено фіксовану суму гонорару адвоката у розмірі 165000,00 грн.
Разом з цим, у п 5.2. договору про надання правової допомоги №02/07 від 20.08.2020р. визначено, що гонорар у справі обумовлено для відшкодування судових витрат з такого розрахунку:
55000,00 грн. - вартість представництва клієнта у справі №914/1261/20 за позовом Львівгаз про стягнення заборгованості в суді першої інстанції;
55000,00 грн. - вартість представництва клієнта у справі №914/1261/20 за зустрічним позовом Залізничнетеплоенерго до Львівгаз в суді першої інстанції або іншим позовом клієнта до Львівгаз, вирішення якого впливає на розгляд справи №914/1261/20;
35000,00 грн. - вартість представництва клієнта у справі №914/1261/20 в суді апеляційної інстанції;
20000,00 грн. - вартість представництва клієнта у справі №914/1261/20 в суді касаційної інстанції.
Верховний Суд у постанові від 06.02.2020р. у справі №916/1830/19 зазначав, що підставою оплати наданої правничої допомоги клієнту за умовами договору є фактичне її надання, що має бути підтверджено належними та допустимими доказами, які б підтверджували і розкривали суть, внутрішню сторону наданих послуг, їх справжність, економічну вигоду й ділову мету. Без цього неможливо перевірити факт надання правової допомоги та встановити обґрунтованість і правомірність її оплати.
Як вказав Верховний Суд у постанові від 18.06.2019р. у справі №910/3929/18, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.
У постанові від 21.07.2020р. у справі №915/1654/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вказав, що враховує позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), відповідно до якої заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа «Гімайдуліна і інші проти України» від 10.12.2009, справа «Баришевський проти України» від 26.02.2015). А також висновки ЄСПЛ, викладені у справах: «East/WestAllianceLimited» проти України» від 02.06.2014, за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим; «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002, за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд зазначає, що в силу положень п. 5.2. договору про надання правової допомоги №02/07 від 20.08.2020р.,гонорар адвоката за представництва інтересів клієнта у справі №914/1261/20 в сукупному розмірі 165000,00 грн. встановлено за представництво в суді першої, апеляційної та касаційної інстанціях.
У свою чергу, розгляд цієї справи здійснено наразі лише Господарським судом Львівської області, як судом першої інстанції, а тому суд погоджується з доводами Львівгаз щодо безпідставного включення заявником до розміру витрат на професійну правничу допомогу 55000,00 грн. гонорару за представництво інтересів клієнта в суді апеляційної та касаційної інстанції, оскільки суд вправі стягнути судові витрати лише за послуги, які були фактично надані адвокатом.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Беручи до уваги, те що рішенням Господарського суду Львівської області від 06.05.2021р. у справі №914/1261/20 у задоволенні зустрічного позову Залізничнетеплоенерго відмовлено повністю, витрати на професійну правничу допомогу залишаються за позивачем за зустрічним позовом, тобто Залізничнетеплоенерго. Таким чином, включення заявником до суми витрат на професійну правничу допомогу 55000,00 грн. за представництво інтересів клієнта у справі №914/1261/20 за зустрічним позовом є також безпідставним.
Як вказала об'єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019р. у справі №922/445/19, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Приписами ч. 4 ст. 126 ГПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Так, ч. 5 ст. 129 ГПК України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до ч. 5-6 ст. 126 ГПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Верховний Суд у постанові від 30.09.2020р. у справі №379/1418/18 зазначив наступне:
«Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення».
Здійснивши оцінку представлених Залізничнетеплоенерго доказів на підтвердження факту надання ОСОБА_1 професійної правничої допомоги у справі №914/1261/20 та доказів понесення витрат на оплату правничої допомоги, суд, враховуючи приписи ч. 4 ст. 129 ГПК України, дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу за первісним позовом підлягають стягненню з Львівгаз у розмірі 13882,00 грн., пропорційно первісним позовним вимогам, у задоволенні котрих судом відмовлено.
Суд відхиляє покликання представника Львівгаз (як підставу недоведення факту надання правової допомоги у справі) на не підписання зі сторони АБ Романа Посікіри Акту №1 приймання-передачі наданих послуг за договором №02/07 від 20.08.2020р., оскільки такий акт підписаний клієнтом та скріплений печатками сторін договору, відповідно, підписавши Акт та проставивши печатку підприємства, Залізничнетеплоенерго визнало факт надання йому правової допомоги АБ Романа Посікіри.
Щодо тверджень представника Львівгаз щодо завищеності та неспівмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу, у зв'язку із складністю справи та виконаними адвокатом робіт, суд вважає такі твердження є безпідставними, оскільки справу, яка розглядалася судом не можна віднести до «нескладних», зважаючи на заявлення первісного і зустрічного позовів, заявлені розрахунки, обсяг та характер доказів у справі.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви та стягнення із Львівгаз на користь Залізничнетеплоенерго 13882,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.ст. 2, 12-13, 16, 42, 123-124, 126, 129, 222, 232-233, 236-238, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву ЛКП «Залізничнетеплоенерго» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №914/1261/20 задовольнити частково.
2. Стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» (79039, м. Львів, вул. Золота, буд. 42; код ЄДРПОУ 03349039) на користь Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» (79054, м. Львів, вул. С. Петлюри, буд. 4А; код ЄДРПОУ 20784943) 13882,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
3. У решті вимог заяви відмовити.
4. Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.
5. Додаткове рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст додаткового рішення складено та підписано 28.05.2021 року
Суддя Р.В. Крупник