вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"14" травня 2021 р. м. Київ Справа № 911/390/21
Розглянувши матеріали справи за позовом Акціонерного товариства “Київгаз”
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергоблокмонтаж”
про стягнення 1 252 442,01 грн.
За участю секретаря судового засідання Беркут Я.О.
Суддя Т.П. Карпечкін
В засіданні приймали участь:
від позивача: Герич М.В. (довіреність № Д-94/20 від 16.12.2020 року);
від відповідача: не з'явився.
обставини справи:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства “Київгаз” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергоблокмонтаж” про стягнення 1 252 442,01 грн.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.02.2021 року відкрито провадження у справі № 911/390/21, справу № 911/390/21 призначено за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 15.03.2021 року.
12.03.2021 року від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.
У зв'язку з лікарняним судді Карпечкіна Т.П. підготовче засідання 15.03.2021 року не відбулося.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.03.2021 року підготовче засідання призначено на 07.04.2021 року.
05.04.2021 року від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.
07.04.2021 року представником позивача подано клопотання про доручення доказів.
В судовому засіданні 07.04.2021 року оголошено ухвали про відкладення підготовчого засідання на 26.04.2021 року, про що зазначено в протоколі відповідного судового засідання, присутнього представника позивача повідомлено під розписку. Відповідача в наступне судове засідання викликано ухвалою від 07.04.2021 року.
12.04.2021 року від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.
В судовому засіданні 26.04.2021 року представник позивача позовні вимоги, з підстав викладених у позовній заяві, підтримав в повному обсязі, уточнень позовних вимог не мав. Також зазначив і про те, що позивачем повідомлено про всі обставини справи, які йому відомі, та надані суду всі наявні в нього докази.
Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце підготовчого засідання, в судове засідання 26.04.2021 року не з'явився, відзив на позовну заяву не надав.
Частиною 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено те, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи те, що судом під час підготовчого судового засідання вирішено питання, зазначені в ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та вчинено усі необхідні дії, передбачені ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 14.05.2021 року.
14.05.2021 року від представника відповідача надійшло клопотання про проведення засідання без участі представника відповідача.
Представник позивача в судовому засіданні 14.05.2021 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі, представник відповідача в судове засідання 14.05.2021 року не з'явився.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.
У зв'язку з чим, в судовому засіданні 14.05.2021 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані докази, суд
26.07.2016 року між Публічним акціонерним товариством “Київгаз” (правонаступником якого є Акціонерне товариство “Київгаз”, далі - позивач, за договором - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Енергоблокмонтаж” (далі - відповідач, за договором - Підрядник) було укладено договір підряду № 206 (далі - Договір).
Відповідно до п. 2.1 Договору Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується у відповідності до діючих нормативно-правових актів під контролем та керівництвом Замовника, на свій ризик з використанням виробничих ресурсів Підрядника та матеріалів Підрядника, використовуючи працю персоналу Підрядника, вчасно та якісно виконати роботи з будівництва «Опорного пункту аварійних бригад» для розміщення персоналу і служби експлуатації філії ПАТ «Київгаз» по вул. Петра Вершигори у Дніпровському районі в м. Києві, в строки, в порядку і на умовах, визначених даним Договором, та передати результати робіт Замовнику.
Перелік робіт, вартість робіт та матеріалів, передбачених умовами Договору, визначається кошторисною документацією (Додаток № 2), що є невід'ємною частиною цього Договору (п. 2.2 Договору).
Замовник зобов'язується прийняти від Підрядника належним чином виконані роботи та сплатити їх вартість в порядку та на умовах, визначених Договором (п. 2.3 Договору).
Загальна вартість робіт (ціна договору) визначається відповідно Кошторису. Згідно зведеного кошторисного розрахунку вартості об'єкта будівництва ціна договору складає: 8 308 644,05 грн. Всього Договірна ціна з ПДВ складає: 9 970 372,87 грн. (п. 4.1 Договору).
До початку робіт для закупки матеріалів та устаткування Замовник перераховує на розрахунковий рахунок Підрядника аванс в розмірі 70% від Ціни договору, що становить 5 816 050,84 грн., всього аванс з ПДВ складає: 6 979 261,01 грн.
Підрядник зобов'язується використовувати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт, матеріалів, конструкцій, устаткування та виробів (п. 4.3 Договору).
Наступний розрахунок за виконані роботи здійснюється на підставі Актів про приймання виконаних робіт за формою КБ-2В і Довідкою про вартість виконаних робіт за формою КБ-3 з урахуванням перерахованого авансу, а також з урахування умов п. 8.5, розділу 11 даного Договору, протягом 5-ти банківських днів від дати їх підписання (п. 4.4 Договору).
Розрахунки проводяться в безготівковій формі в національній валюті України, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Підрядника (п. 4.5 Договору).
Підрядник зобов'язаний приступити до виконання робіт не пізніше наступного дня з моменту отримання авансу відповідно до п. 4.3 та підписання акту приймання-передачі будівельного майданчика, виконати їх в повному обсязі згідно календарного плану та передати після будівництва об'єкт Замовнику по Акту приймання-передачі (п. 7.1 Договору).
Датою закінчення Робіт вважається дата підписання Замовником Акту та Довідки (форми КБ-2в та КБ-3) остаточних обсягів Робіт (п. 7.2 Договору).
Приймання-передача виконаних робіт оформлюється Актами про приймання виконаних робіт за формою КБ-2В і Довідкою про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3), підписання яких визначає момент передачі робіт у власність Замовника (п. 8.1 Договору).
Пунктом 3.2 Договору сторони погодили, що договір діє до повного його виконання.
Пунктом 1 додаткової угоди № 1 від 23.12.2016 року до Договору (далі - Додаткова угода № 1) Сторони внесли зміни в п. 3.2 Договору, виклавши його в наступній редакції: «Даний Договір діє до 31.12.2016 року (включно). Даний Договір може бути продовжено по обопільній письмовій згоді Сторін шляхом підписання додаткової угоди до Договору».
Пунктом 3 Додаткової угоди № 1 сторони передбачили, що строк дії Договору продовжено до 31.12.2017 року (копія наявна в матеріалах справи).
Згідно розділу 20 Договору, додатками до Договору є: Додаток № 1 Проект будівництва, Додаток № 2 Кошторисна документація (Зведений кошторис; Договірна ціна; Локальні кошториси на будівельні роботи; Підсумкова відомість ресурсів), Додаток № 3 Графік виконання робіт. Вказані додатки № 2 та № 3 підписані сторонами та наявні в матеріалах справи.
Графіком виконання робіт будівництво «Опорного пункту аварійних бригад» для розміщення персоналу і служби експлуатації філії ПАТ «Київгаз» по вул. Петра Вершигори у Дніпровському районі м. Києва» (Додаток № 3) сторони погодили, що строк виконання Робіт складає 180 днів з моменту проплати авансового платежу для закупівлі матеріалів та обладнання (копія наявна в матеріалах справи).
На виконання умов п. 4.3 Договору, позивач двома платежами перерахував відповідачу аванс, що склав 70% ціни договору, а саме 6 979 261,01 грн., зокрема, 17.01.2017 року згідно платіжного доручення № 400 3 500 000,00 грн. і 26.07.2017 року згідно платіжного доручення № 4893 3 479 261,01 грн. (копії наявні в матеріалах справи).
Таким чином, відповідач повинен був приступити до виконання робіт не пізніше 27.07.2017 року та завершити їх не пізніше 22.01.2018 року.
Проте, відповідачем не було виконано спірні роботи у погоджений строк, у зв'язку з чим, як зазначає позивач, сторони були змушені продовжити строк дії Договору.
Так, додатковою угодою № 3 від 28.12.2018 року до Договору (далі - Додаткова угода № 3) Сторони внесли повторно внесли зміни в п. 3.2 Договору, виклавши його в наступній редакції: «Даний Договір діє до 30.04.2020 року (включно), а в частині зобов'язань, набутих сторонами під час дії Договору - до повного їх виконання» (копія наявна в матеріалах справи).
Таким чином, дія Договору закінчилась 30.04.2020 року.
Проте, зобов'язання, яке існувало на момент дії договору, однак лишилося невиконаним, підлягає виконанню незалежно від того, що термін дії договору закінчився.
Відповідачем після закінчення дії Договору у грудні 2018 року та жовтні 2020 року було виконано тільки частину погоджених сторонами робіт, які були прийняті Замовником, про що свідчать підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками, Акт приймання-передачі за грудень 2018 року на суму 4 514 564,11 грн., Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2018 року від 27.12.2018 року на суму 4 514 564,11 грн. та Акт приймання-передачі за жовтень 2020 року на суму 1 028 735,47 грн., Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за жовтень 2020 року від 26.10.2020 року на суму 1 028 735,47 грн. (копії наявні в матеріалах справи).
Відтак, судом встановлено, що загальною сумою виконаних робіт відповідачем робіт є 5 543 299,58 грн., а не, як зазначає позивач, 5 726 819,00 грн.
З огляду на обставини спору, мала місце попередня оплата Робіт, які невиконі в повному обсязі.
Позивач зазначає, що 13.01.2021 року позивач направив на адресу відповідача вимогу № 46/09-1 від 11.01.2021 року, в якій повідомив про відмову від Договору та, керуючись ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, просив протягом семи робочих днів з моменту отримання даної вимоги повернути суму невикористаного авансу в розмірі 1 252 442,01 грн.
Як вбачається з трекінгу поштового відстеження даної вимоги, зробленого судом, остання отримана відповідачем 20.01.2021 року, проте залишена без задоволення (копія вимоги та докази її надіслання наявні в матеріалах справи).
Таким чином, зважаючи на те, що лист позивача щодо повернення авансу в сумі 1 252 442,01 грн. відповідачем залишено без задоволення, позивач звернувся до суду з даним позовом і просить стягнути з відповідача 1 252 442,01 грн. попередньої оплати на яку Роботи не були виконані.
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Укладений Договір за правовою природою є договором підряду, за яким, згідно ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язуєтьс свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язує прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремо реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель, споруд, виконання монтаж пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта (ч. 2. ст. 875 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. ст. 598, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом; зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 631 Цивільного кодексу України та ч. 7 ст. 180 Господарського кодексу України передбачено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.
Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що строк дії договору не є терміном дії зобов'язання. Закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов'язань, оскільки згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст.202 Господарського кодексу України такою умовою є виконання, проведене належним чином.
Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Таким чином, із змісту зазначеної норми вбачається, що підставою виникнення зобов'язання, визначеного даною нормою, є сукупність наступних умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав, або коли така підстава згодом відпала. До таких підстав відноситься також випадок, коли зобов'язання було припинено на вимогу однієї із сторін, якщо це допускається договором або законом. Зокрема, внаслідок відмови кредитора від прийняття виконання у зв'язку тим, що виконання зобов'язання втратило інтерес для нього через прострочення боржника.
Матеріалами справи доведено, що заявлені до стягнення грошові кошти були сплачені позивачем добровільно, а саме на виконання ним умов спірного Договору.
Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (ч. 2. ст. 849 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 615 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.
Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.
Відповідно до ч. 2 ст. 220 Господарського кодексу, ч. 3 ст. 612 Цивільного кодексу України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Частиною 2 ст. 622 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі відмови кредитора від прийняття виконання, яке внаслідок прострочення втратило для нього інтерес (ст. 612 Цивільного кодексу України), боржник звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі.
Отже, відмова кредитора від прийняття простроченого виконання припиняє зобов'язання, оскільки припинення зобов'язання в силу відмови кредитора від прийняття простроченого виконання тягне і припинення зустрічного зобов'язання сторони, яка відмовилася від прийняття виконання. Проте, у випадку, коли сторона, яка відмовилася від прийняття виконання, своє зобов'язання виконала раніше, наступають наслідки, передбачені ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Наведене свідчить про те, що якщо виконання втратило інтерес для кредитора і він відмовляється від його прийняття та жадає повернення виконаного ним зобов'язання, у даному випадку сплачених грошових коштів, то кредитор повинен насамперед відмовитися від прийняття простроченого виконання шляхом направлення повідомлення боржнику, яке б означало, що зобов'язання припиняється.
Таким чином, звернення позивача до відповідача з вимогою про відмову від договору, а відтак і від виконання відповідачем зобов'язань за Договором, та про повернення сплачених ним коштів на виконання робіт за Договором, свідчить про втрату ним інтересу до виконання відповідачем решти зобов'язань, погоджених під час дії Договору, у зв'язку з чим позивач має право вимагати повернення передплаченої суми на яку Роботи виконані не були.
Перевіривши наданий розрахунок позову, судом встановлено, що різницею між сплаченою сумою коштів в розмірі 6 979 261,01 грн. і виконаними роботами на суму 5 543 299,58 грн. є сума в розмірі 1 435 961,43 грн., а не, як зазначає позивач, 1 252 442,01 грн., однак, суд не може виходити за межі позовних вимог.
Відтак, враховуючи, що зобов'язання за Договором припинились, проте, відповідач спірні кошти в заявленій сумі 1 252 442,01 грн. не повернув, передбачені умовами Договору роботи в повному обсязі не виконав, розмір заявлених до стягнення коштів відповідає фактичним обставинам справи, факт отримання коштів та їх безпідставного утримання відповідачем не спростовано, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 1 252 442,01 грн. є правомірною, обґрунтованою, документально підтвердженою та такою, що підлягає задоволенню.
Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відтак, на відповідача судом, відповідно до статей 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається відшкодування витрат по сплаті судового збору в повному обсязі в сумі 18 786,63 грн.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позовні вимоги Акціонерного товариства “Київгаз” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергоблокмонтаж” про стягнення 1 252 442,01 грн. в повному обсязі.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергоблокмонтаж” (08133, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Балукова, буд. 23, код 23242964) на користь Акціонерного товариства “Київгаз” (01103, м. Київ, вул. М. Бойчука, буд. 4Б, код 03346331) 1 252 442 (один мільйон двісті п'ятдесят дві тисячі чотириста сорок два) грн. 01 коп. попередньої оплати та 18 786 (вісімнадцять тисяч сімсот вісімдесят шість) грн. 63 коп. судового збору.
3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. ст. 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 24.05.2021 р.
Суддя Т.П. Карпечкін