ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
м. Київ
28.05.2021Справа № 910/7882/21
Суддя Господарського суду міста Києва Селівон А.М., розглянувши
позовну заяву Київського національного університету імені Тараса Шевченка 01033, місто Київ, ВУЛИЦЯ ВОЛОДИМИРСЬКА, будинок 60
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Учбово-атестаційний Центр по неруйнівному контролю" 03150, місто Київ, ВУЛИЦЯ КАЗИМИРА МАЛЕВИЧА, будинок 23, кімната 504
про стягнення 16 251,02 грн.
Київський національний університет імені Тараса Шевченка звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Учбово-атестаційний Центр по неруйнівному контролю" про стягнення 16251,02 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами Договору № 047-"О" про відшкодування орендної плати, податку на додану вартість, витрат на земельний податок та спожиті комунальні послуги від 23.04.2010 року в частині своєчасного відшкодування витрат балансоутримувача, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у вказаній сумі.
Суд зазначає, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя, від 14.05.1981 № R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України, що має беззаперечно виконуватись сторонами в разі необхідності реалізації цього права.
Правові засади справляння, розмір ставок судового збору та порядок його сплати регулюються Законом України "Про судовий збір" від 08.06.2011 року №3674-VI.
Згідно статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У відповідності до п.п. 1 та п.п. 2 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" з 1 січня 2021 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2270,00 гривень.
Частиною 1 статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв.
Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором (аналогічна позиція викладені в ухвалі Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №905/1057/18, постанові від 13.02.2020 у справі № 910/4557/18).
Суд зазначає, що позовною вимогою майнового характеру є вимога, яка підлягає вартісній оцінці. Крім того, вимога майнового характеру характеризується тим, що впливає на склад майна позивача в сторону збільшення (відповідно до правової позиції, викладеної у рішенні Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України").
Нормами статті 163 ГПК України встановлено, що ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Як вбачається зі змісту поданої позовної заяви та встановлено судом, предметом даного позову є майнова вимога позивача про стягнення заборгованості в сумі 16251,02 грн., тобто звернувшись до суду в травні 2021 року із позовом з вимогами, що носять майновий характер, позивач з урахуванням розміру заявлених вимог мав сплатити судовий збір в сумі 2270,00 грн.
Натомість при дослідженні судом матеріалів позовної заяви встановлено, що позивачем жодних доказів сплати судового збору суду не надано.
Будь - яких клопотань про відстрочення/звільнення від сплати судового збору позовні матеріали також не містять.
При цьому у відповідності до Акту Господарського суду міста Києва від 18.05.2021, складеного провідними спеціалістами відділу автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярія), встановлено, що в позовній заяві Київського національного університету імені Тараса Шевченка, яка надійшла до Господарського суду міста Києва 18.08.2021, не виявилось додатку № 1, а саме доказів сплати судового збору.
Суд зазначає, що вимоги щодо форми та змісту позовної заяви закріплені у статті 162 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, згідно п. 2 ч. 3 вказаної статті позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; відповідно до п. 8 ч. 3 - перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Дослідивши матеріали позовної заяви судом встановлено, що остання не містить ідентифікаційний код юридичної особи відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також не містить зазначення щодо наявності/відсутності у позивача або іншої особи оригіналів поданих доказів.
Також у поданій до суду позовній заяві позивачем зазначено в якості місцезнаходження відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Учбово-атестаційний Центр по неруйнівному контролю" адресу: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 60, кімн. 151, в той час як за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача є: 03150, місто Київ, ВУЛИЦЯ КАЗИМИРА МАЛЕВИЧА, будинок 23, кімната 504.
Отже, позивачем в позовній заяві невірно зазначено місцезнаходження відповідача.
В свою чергу суд зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Частиною 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
При цьому, вказані правові норми не ставлять обов'язок позивача направити відповідачу копії доданих до позовної заяви документів в залежність від того чи є у відповідача в наявності ці документи, а містять імперативну норму щодо обов'язковості надіслання сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Як встановлено судом, позивачем в якості доказів направлення на адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів надано фіскальний чек від 14.05.2021 року, опис вкладення у цінний лист від 14.05.2021 року та накладну № 01033329780477 від 15.05.2021 року.
Зі змісту опису вкладення та накладної вбачається, що позивачем було направлено відповідачу - Товариств з обмеженою відповідальністю "Учбово-атестаційний Центр по неруйнівному контролю" позовну заяву на адресу: проспект Перемоги, 4, м. Київ, 01135 (фактичну адресу), що, як зазначалось судом вище, не відповідає адресі місцезнаходження відповідача за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
При цьому доказів перебування відповідача за вказаною фактичною адресою та неможливості отримувати поштову кореспонденцію за адресою місцезнаходження відповідача, зазначеною в ЄДРПОУ, позовні матеріали не містять.
Суд звертає увагу, що одним із елементів поняття справедливого судового розгляду є принцип рівності сторін, який також включає принцип змагальності процесу, що полягає у наданні рівних процесуальних можливостей сторонам у захисті їхніх прав і законних інтересів.
За приписами ст. 7 ГПК України господарський суд зобов'язаний забезпечити процесуальну рівність сторін. При цьому суд повинен: не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою; однаково вимагати від сторін виконання їхніх процесуальних обов'язків; однаковим чином застосовувати до сторін заходи процесуальної відповідальності.
У п. 87 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" (Заява № 65518/01) від 06.09.2005 року викладено правову позицію, відповідно до якої принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (рішення у справі Ruiz-Mateos). Тобто, невід'ємним принципом права на змагальний судовий процес є надання кожній стороні в судовому провадженні можливості розглянути й оспорити будь-який доказ чи твердження, наведені з метою справити вплив на рішення суду.
Отже, виходячи зі змісту наявного у матеріалах позовної заяви опису вкладення у цінний лист від 14.05.2021 року та накладної від 14.05.2021 року суд позбавлений можливості дійти беззаперечного висновку про надсилання на адресу відповідача копій даної позовної заяви та всіх доданих до позовної заяви документів, що, в свою чергу, порушує визначені законом засади змагальності, рівності учасників процесу перед законом і судом, а також позбавляє відповідача можливості своєчасно ознайомитись з відповідними позовними матеріалами, надати свої доводи і заперечення.
Згідно ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч. 2 ст. 174 ГПК України).
За наведених обставин, оскільки подана позивачем позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.
Суд звертає увагу позивача, що відповідно до ч. 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 162, 164, 172, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Залишити позовну заяву Київського національного університету імені Тараса Шевченка без руху.
2. Встановити Київському національному університету імені Тараса Шевченка строк на усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Встановити Київському національному університету імені Тараса Шевченка спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- подання до суду належних та допустимих доказів на підтвердження сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі (оригінал з відміткою банку про виконання);
- подання до суду письмових пояснень із зазначенням щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви;
- подання до суду належних та допустимих доказів на підтвердження надсилання копії позовної заяви та доданих до неї документів на адресу відповідача, що відповідає даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
- подання до суду належних та допустимих доказів на підтвердження ідентифікаційного коду юридичної особи - відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.
Надати суду докази направлення копій вказаних доказів відповідачу.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання 28.05.2021 року та оскарженню не підлягає.
Суддя А.М.Селівон