ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про зміну способу виконання судового рішення
26.05.2021Справа № 910/12820/18
Господарський суд міста Києва у складі судді Нечая О.В., за участю секретаря судового засідання Будніка П.О., розглянувши у судовому засіданні заяву Міністерства оборони України
про зміну способу виконання рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2020
у справі № 910/12820/18
за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова будівельна компанія Луч"
до Міністерства оборони України
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1) Подільське управління капітального будівництва Міністерства оборони України; 2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Діпроцивільпромбуд"
про розірвання договору
та за зустрічним позовом Міністерства оборони України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова будівельна компанія Луч"
про стягнення 1 573 840,48 грн та зобов'язання вчинити дії
представники учасників справи: відповідно до протоколу судового засідання
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова будівельна компанія Луч" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України (далі - відповідач) про розірвання Договору підряду № 303/37/2УКБ на виконання робіт з будівництва 60-квартирного житлового будинку за адресою: м. Бердичів, вул. Братів Міхеєвих (шифр 50-91-3) від 29.12.2015.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов вказаного договору щодо надання проектної документації, що є істотним, оскільки позивач протягом тривалого часу (понад рік) не має можливості проводити будівельні роботи та отримувати прибуток від своєї діяльності, тобто отримати те, на що він розраховував при укладенні договору.
30.10.2018 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла зустрічна позовна заява Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова будівельна компанія Луч" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова будівельна компанія Луч" на користь Міністерства оборони України пені за ставкою 0,2 % вартості невиконаних робіт у розмірі 1 137 612,78 грн та штрафу 7,0 % вартості невиконаних і прострочених до виконання на термін понад 30 днів робіт у сумі 436 227,70 грн, що разом становить 1 573 840,48 грн; зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова будівельна компанія Луч" відшкодувати Міністерству оборони України завдані внаслідок неналежного виконання обов'язків за договором збитки шляхом передачі Міністерству оборони України за актом наступних будівельних матеріалів та виробів: 243,841 тис. шт. цегли СПЛ-150/1, 8/25; 4 перемички 2ПБ 22-3-п; 7 перемичок 5ПБ 21-27-п; 2 перемички 2ПБ 25-37-п; 8 перемичок 8ПП21-71; 11 перемичок ЗПБ 16-37-п; 2 перемички 5ПБ 27-27-п; 12 перемичок 2ПБ 10-1-п; 85 перемичок 2ПБ 16-2-п; 20 перемичок 2ПБ 19-3-п; 10 перемичок 5ПБ 21-27-п; 53 плити багатопустотні ПБ63, 15-8-12К7-5Вр-ІІ; 31 плита багатопустотна ПБ48, 15-8-9К7; 2 плити багатопустотні ПБ27, 15-8-9К7; 15 плит багатопустотні ПБ63, 12-8-12К7-5Вр-ІІ; 4 плити багатопустотні ПБ24, 12-8-9К7; 3 плити багатопустотні ПБ48, 12-8-9К7; 6 плит сміттєпроводу ПМ-1; 18 плит балконних ПБ1; 18 опорних подушок ОП-5, 2-Т; 65,88 куб.м. газоблоку 100 мм, 1 комплект плінтусу, загальною вартістю 1 935 304,18 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2018 прийнято зустрічну позовну заяву Міністерства оборони України до спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова будівельна компанія Луч" про стягнення 1 573 840,48 грн та зобов'язання вчинити дії об'єднано в одне провадження з первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова будівельна компанія Луч" до Міністерства оборони України про розірвання договору в справі № 910/12820/18.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.06.2019 у справі № 910/12820/18 первісні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова будівельна компанія Луч" задоволено, розірвано Договір підряду № 303/37/2УКБ на виконання робіт з будівництва 60-квартирного житлового будинку за адресою: м. Бердичів, вул. Братів Міхеєвих (шифр 50-91-3) від 29.12.2015, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова будівельна компанія Луч" та Міністерством оборони України, стягнуто з Міністерства оборони України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова будівельна компанія Луч" 1 762 грн 00 коп. судового збору; зустрічні позовні вимоги Міністерства оборони України задоволено частково, зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова будівельна компанія Луч" повернути Міністерству оборони України за актом наступні будівельні матеріали та вироби: 243,841 тис. шт. цегли СПЛ-150/1, 8/25; 7 перемичок 5ПБ 21-27-п; 2 перемички 2ПБ 25-37-п; 8 перемичок 8ПП21-71; 2 перемички 5ПБ 27-27-п; 53 плити багатопустотні ПБ63, 15-8-12К7-5Вр-ІІ; 31 плита багатопустотна ПБ48, 15-8-9К7; 2 плити багатопустотні ПБ27, 15-8-9К7; 15 плит багатопустотні ПБ63, 12-8-12К7-5Вр-ІІ; 4 плити багатопустотні ПБ24, 12-8-9К7; 3 плити багатопустотні ПБ48, 12-8-9К7, загальною вартістю 1 347 837,01 грн, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова будівельна компанія Луч" на користь Міністерства оборони України 1 762 грн 00 коп. судового збору.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2019 у справі № 910/12820/18 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 04.02.2020 рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2019 у справі № 910/12820/18 скасовано в частині зустрічних позовних вимог про зобов'язання відшкодувати збитки, завдані внаслідок неналежного виконання обов'язків за договором, шляхом передачі Міністерству оборони України за актом будівельних матеріалів та виробів, та передано в цій частині справу на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.02.2020, справу № 910/12820/18 передано для розгляду судді Нечаю О.В.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.09.2020 у справі № 910/12820/18 зустрічний позов Міністерства оборони України в частині зобов'язання відшкодувати збитки, завдані внаслідок неналежного виконання обов'язків за договором шляхом передачі за актом будівельних матеріалів та виробів, задоволено. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова будівельна компанія Луч" передати Міністерству оборони України за актом наступні будівельні матеріали та вироби: 243,841 тис. шт. цегли СПЛ-150/1, 8/25; 4 перемички 2ПБ 22-3-п; 7 перемичок 5ПБ 21-27-п; 2 перемички 2ПБ 25-37-п; 8 перемичок 8ПП21-71; 11 перемичок ЗПБ 16-37-п; 2 перемички 5ПБ 27-27-п; 12 перемичок 2ПБ 10-1-п; 85 перемичок 2ПБ 16-2-п; 20 перемичок 2ПБ 19-3-п; 10 перемичок 5ПБ 21-27-п; 53 плити багатопустотні ПБ63, 15-8-12К7-5Вр-ІІ; 31 плита багатопустотна ПБ48, 15-8-9К7; 2 плити багатопустотні ПБ27, 15-8-9К7; 15 плит багатопустотні ПБ63, 12-8-12К7-5Вр-ІІ; 4 плити багатопустотні ПБ24, 12-8-9К7; 3 плити багатопустотні ПБ48, 12-8-9К7; 6 плит сміттєпроводу ПМ-1; 18 плит балконних ПБ1; 18 опорних подушок ОП-5, 2-Т; 65,88 куб.м. газоблоку 100 мм, 1 комплект плінтусу, загальною вартістю 1 935 304,18 грн. Здійснено розподіл судових витрат.
06.10.2020 на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва було видано накази.
11.05.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла заява Міністерства оборони України про зміну способу виконання рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2020 у справі № 910/12820/18.
Вказана заява мотивована тим, що виконавчі документи у цій справі щодо зобов'язання ТОВ "Фінансова будівельна компанія Луч" передати Міністерству оборони України за актом будівельні матеріали та вироби загальною вартістю 1 935 304,18 грн та стягнення з боржника витрат по сплаті судового збору за подання зустрічного позову в розмірі 1 762,00 грн були пред'явлені до примусового виконання, однак рішення суду від 02.09.2020 у справі № 910/12820/18 боржником не виконано ані в добровільному ані в примусовому порядку, вжиті державним виконавцем заходи не призвели до реального виконання судового рішення в цій справі, постановами державного виконавця зупинено вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказів суду від 06.10.2020 у цій справі у зв'язку з відкриттям Господарським судом міста Києва провадження у справі №910/18506/20 про банкрутство ТОВ "Фінансова будівельна компанія Луч". З огляду на вищенаведене, стягувач зазначає, що виконання судового рішення щодо передачі за актом будівельних матеріалів та виробів вартістю 1 937 066,18 грн об'єктивно унеможливлюється, у зв'язку з чим просить суд змінити спосіб виконання рішення суду від 02.09.2020 у цій справі шляхом звернення стягнення на грошові кошти боржника в сумі 1 937 066,18 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2021 розгляд заяви Міністерства оборони України про зміну способу виконання рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2020 у справі № 910/12820/18 призначено на 26.05.2021.
У судове засідання 26.05.2021 з'явився представник стягувача, представники інших учасників справи не з'явились, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, явка представників учасників справи обов'язковою судом не визнавалась.
У встановлений судом строк інші учасники справи своїм правом на подання пояснень щодо заяви стягувача про зміну способу виконання рішення суду не скористались.
Розглянувши заяву Міністерства оборони України про зміну способу виконання рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2020 у цій справі, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч. 1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
У відповідності до ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Частинами 1, 3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Згідно з ч. 3 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
З аналізу вищевказаних положень законодавства вбачається, що під зміною способу і порядку виконання рішення суду слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації такого рішення в разі неможливості його виконання у порядку та у спосіб, що раніше встановлені. Підставою для зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або у спосіб, встановлений господарським судом.
Частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї статті визначено способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом. Спосіб виконання рішення визначається на підставі передбачених статтею 16 Цивільного кодексу України способів захисту цивільних прав.
Зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим. Вирішуючи питання про зміну способу виконання рішення, суд повинен з'ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість такого виконання рішення суду.
Поняття "спосіб і порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 Цивільного кодексу України. Для зміни способу виконання судового рішення необхідним є з'ясування питання чи не призведе така зміна способу виконання до зміни первісно обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів, оскільки змінюючи спосіб виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 904/1478/15, від 27.06.2018 у справі № 713/1062/17 та в постанові Верховного Суду України від 25.11.2015 у справі № 6-1829цс15.
Предметом спору в цій справі на новому розгляді була вимога позивача за зустрічним позовом про зобов'язання ТОВ "Фінансова будівельна компанія Луч" відшкодувати Міністерству оборони України завдані збитки шляхом передачі Міністерству оборони України за актом будівельних матеріалів та виробів загальною вартістю 1 935 304,18 грн.
При цьому, при ухваленні судового рішення від 02.09.2020 у цій справі судом було встановлено, що будівельні матеріали були придбані на кошти замовника - Міністерства оборони України та не були використані підрядником (боржником) під час виконання будівельних робіт, враховуючи ту обставину, що Договір підряду № 303/37/2УКБ на виконання робіт з будівництва 60-квартирного житлового будинку за адресою: м. Бердичів, вул. Братів Міхеєвих (шифр 50-91-3) від 29.12.2015 є розірваним в судовому порядку з огляду на ненадання Міністерством оборони України відкоригованої проектної документації, що унеможливило подальше виконання підрядником робіт за вказаним договором, тобто правова підстава набуття відповідачем за зустрічним позовом майна відпала, суд дійшов висновку, що невикористані будівельні матеріали, відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України, підлягають передачі замовнику (стягувачу) за актом.
Тобто матеріально-правовою вимогою позивача за зустрічним позовом, стосовно якої він просив прийняти судове рішення, була вимога про зобов'язання відповідача за зустрічним позовом передати за актом будівельні матеріали та вироби загальною вартістю 1 935 304,18 грн, невиконання цього рішення суду стало підставою для звернення позивача за зустрічним позовом із заявою про зміну способу його виконання шляхом звернення стягнення на грошові кошти відповідача за зустрічним позовом.
При розгляді заяви стягувача про зміну способу виконання судового рішення в цій справі судом встановлено, що стягувач пред'явив виконавчі документи у цій справі щодо зобов'язання ТОВ "Фінансова будівельна компанія Луч" передати Міністерству оборони України за актом будівельні матеріали та вироби загальною вартістю 1 935 304,18 грн та стягнення з боржника витрат по сплаті судового збору за подання зустрічного позову в розмірі 1 762,00 грн до примусового виконання, про що свідчать наявні в матеріалах справи постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 25.11.2020 ВП №63723569 та від 25.11.2020 ВП №63732426, а також витяги з Автоматизованої системи виконавчого провадження.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом.
Відповідно до частин 1, 2, 6 статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу або особі, яка здійснює примусове виконання судових рішень, рішень інших органів, за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та місцезнаходженням його майна. Під час процедури розпорядження майном боржник має право задовольняти лише ті вимоги кредиторів, на які згідно з частиною п'ятою цієї статті не поширюється дія мораторію.
Як зазначає стягувач, що також підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2021 у справі №910/18506/20 було відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Фінансова будівельна компанія Луч", визнано грошові вимоги Головного управління ДПС у м. Києві до ТОВ "Фінансова будівельна компанія Луч" у розмірі 1 654 597,18 грн, уведено мораторій на задоволення вимог кредиторів ТОВ "Фінансова будівельна компанія Луч", уведено процедуру розпорядження майном ТОВ "Фінансова будівельна компанія Луч", призначено розпорядником майна ТОВ "Фінансова будівельна компанія Луч" арбітражного керуючого Бандолу Олександра Олексійовича.
Суд встановив, що постановами від 17.03.2021 ВП №63732426 та від 17.03.2021 ВП №63723569 державним виконавцем було зупинено вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказів суду від 06.10.2020 у цій справі у зв'язку з відкриттям Господарським судом міста Києва провадження у справі № 910/18506/20 про банкрутство ТОВ "Фінансова будівельна компанія Луч".
Згідно з абз. 4 ч. 1 ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства грошове зобов'язання - це зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
За приписами ч. 2 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов'язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника. Майнові вимоги кредиторів до боржника мають бути виражені в грошових одиницях і заявлені до господарського суду в порядку, встановленому цією статтею.
За твердженнями стягувача, що також підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень, він звернувся до суду із заявою про визнання кредитором у межах справи про банкрутство ТОВ "Фінансова будівельна компанія Луч", яка ухвалою суду від 30.04.2021 у справі № 910/18506/20 була залишена без руху, оскільки судове рішення у цій справі не містить саме грошових вимог до боржника і стягувачем не надано доказів на підтвердження зміни способу виконання рішення суду від 02.09.2020 у справі № 910/12820/18.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012), а також Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013.
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система високої договірної сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (рішення від 19.03.97 у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece); рішення від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України").
Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Матеріали справи не містять доказів на підтвердження виконання боржником судового рішення у цій справі у визначений ним спосіб.
З огляду на вищенаведене, оскільки відносно боржника у цій справі відкрито провадження у справі про банкрутство (справа № 910/18506/20), що, в свою чергу, стало підставою для зупинення державним виконавцем виконавчих дій з примусового виконання наказу суду від 06.10.2020 щодо зобов'язання ТОВ "Фінансова будівельна компанія Луч" передати Міністерству оборони України за актом будівельні матеріали та вироби загальною вартістю 1 935 304,18 грн, та неможливість пред'явлення стягувачем кредиторських вимог у межах справи про банкрутство ТОВ "Фінансова будівельна компанія Луч", оскільки судове рішення у цій справі не містить саме грошових вимог до боржника, суд дійшов висновку про те, що зміна способу виконання судового рішення шляхом звернення стягнення на грошові кошти боржника в сумі 1 935 304,18 грн сприятиме ефективному захисту порушених прав позивача за зустрічним позовом (стягувача) та виконанню рішення суду. При цьому, така зміна способу виконання судового рішення, за висновком суду, не змінює його по суті та не призводить до зміни обраного позивачем за зустрічним позовом способу захисту своїх прав та інтересів, оскільки стягненню з відповідача за зустрічним позовом (боржника) підлягають грошові кошти в сумі 1 935 304,18 грн, перераховані позивачем за зустрічним позовом, як замовником за Договором підряду № 303/37/2УКБ на виконання робіт з будівництва 60-квартирного житлового будинку за адресою: м. Бердичів, вул. Братів Міхеєвих (шифр 50-91-3) від 29.12.2015, відповідачу за зустрічним позовом (боржнику) для придбання будівельних матеріалів, які не були використані підрядником (боржником) під час виконання будівельних робіт за вказаним договором.
Поряд з цим, враховуючи ту обставину, що судове рішення в цій справі в частині стягнення з боржника витрат по сплаті судового збору за подання зустрічного позову в розмірі 1 762,00 грн містить грошову вимогу до боржника, суд не вбачає правових підстав для зміни способу виконання вказаного рішення суду в цій частині.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення заяви Міністерства оборони України про зміну способу виконання рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2020 у справі № 910/12820/18.
Керуючись статтями 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Міністерства оборони України про зміну способу виконання рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2020 у справі № 910/12820/18 задовольнити частково.
2. Змінити спосіб виконання рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2020 у справі № 910/12820/18 в частині зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова будівельна компанія Луч" (Україна, 01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 51, літ. Б, офіс 4; ідентифікаційний код: 39456063) передати Міністерству оборони України (Україна, 03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 6; ідентифікаційний код: 00034022) за актом наступні будівельні матеріали та вироби: 243,841 тис. шт. цегли СПЛ-150/1, 8/25; 4 перемички 2ПБ 22-3-п; 7 перемичок 5ПБ 21-27-п; 2 перемички 2ПБ 25-37-п; 8 перемичок 8ПП21-71; 11 перемичок ЗПБ 16-37-п; 2 перемички 5ПБ 27-27-п; 12 перемичок 2ПБ 10-1-п; 85 перемичок 2ПБ 16-2-п; 20 перемичок 2ПБ 19-3-п; 10 перемичок 5ПБ 21-27-п; 53 плити багатопустотні ПБ63, 15-8-12К7-5Вр-ІІ; 31 плита багатопустотна ПБ48, 15-8-9К7; 2 плити багатопустотні ПБ27, 15-8-9К7; 15 плит багатопустотні ПБ63, 12-8-12К7-5Вр-ІІ; 4 плити багатопустотні ПБ24, 12-8-9К7; 3 плити багатопустотні ПБ48, 12-8-9К7; 6 плит сміттєпроводу ПМ-1; 18 плит балконних ПБ1; 18 опорних подушок ОП-5, 2-Т; 65,88 куб.м. газоблоку 100 мм, 1 комплект плінтусу, загальною вартістю 1 935 304,18 грн, шляхом звернення стягнення на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова будівельна компанія Луч" (Україна, 01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 51, літ. Б, офіс 4; ідентифікаційний код: 39456063) в сумі 1 935 304 (один мільйон дев'ятсот тридцять п'ять тисяч триста чотири) грн 18 коп. на користь Міністерства оборони України (Україна, 03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 6; ідентифікаційний код: 00034022).
3. В іншій частині заяви Міністерства оборони України відмовити.
4. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені статтями 254 - 256 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано 28.05.2021
Суддя О.В. Нечай