ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
17.05.2021 м. КиївСправа № 910/4070/21
За позовом: товариства з додатковою відповідальністю "КОНКОРД";
до: акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ";
про: стягнення 6.855.356,65 грн.
Суддя Балац С.В.
Секретар судового засідання Легка А.С.
Представники:
позивача: Багрій К.В.;
відповідача: Бєлєвцова О.С.
Товариство з додатковою відповідальністю "КОНКОРД" (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" (далі - відповідач) про стягнення 6.855.356,65 грн.
Позовні вимоги мотивовані наявністю підстав для стягнення з відповідача коштів, отриманих останнім за банківською гарантією від 12.11.2018 № 11893, оскільки позивач повністю виконав зобов'язання за укладеним між сторонами спору договором поставки від 23.11.2018 № УГВ11587/30-18.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.03.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/4070/21 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) загального позовного провадження. Підготовче засідання призначене на 12.04.2021.
До господарського суду надійшло клопотання відповідача про участь в підготовчому засіданні в режимі відео конференції.
Ухвалою-повідомленням від 06.04.2021 № 910/4070/21 сторони процесу повідомлені про призначення підготовчого засідання на 21.04.2021.
Відповідач скориставшись своїм правом, наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив, яким позов відхилив з урахуванням відсутності підстав для повернення коштів, сплачених за гарантією, враховуючи порушення позивачем зобов'язання по договору поставки в частині строку виконання зобов'язання. Умовами договору про надання гарантії визначено не тільки невиконання основного зобов'язання, але й неналежне виконання основного зобов'язання. У разі невідповідності виконання зобов'язання критеріям належності, слід констатувати неналежне виконання умов договору, а отже порушення зобов'язання, що охоплюється поняттям невиконання зобов'язання - невиконання умов договору. Гарантійне зобов'язання носить самостійний характер по відношенню до основного зобов'язання.
Позивач скориставшись своїм правом, наданим ст. 166 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відповідь на відзив, в якій зазначив про повне виконання зобов'язань за договором поставки від 23.11.2018 № УГВ11587/30-18, а також про Порядок, який регулює як питання забезпечення виконання договору так і повернення такого забезпечення.
До господарського суду надійшло клопотання позивача про доручення письмових доказів до матеріалів справи.
Ухвалою від 20.04.2021 № 910/4070/21 клопотання відповідача про проведення підготовчого засідання, призначеного на 21.04.2021, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у системі "EasyCon" задоволено.
До господарського суду надійшло клопотання відповідача про відмову у задоволенні клопотання позивача про доручення доказів до матеріалів справи.
До господарського суду надійшло клопотання відповідача про участь в підготовчому засіданні в режимі відео конференції.
В підготовчому засіданні 21.04.2021 суд на місці ухвалив:
- задовольнити клопотання позивача про долучення документів до матеріалів справи;
- закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 17.05.2021.
Відповідач скориставшись своїм правом, наданим ст. 167 Господарського процесуального кодексу України, надав суду заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначив про порушення позивачем строку виконання зобов'язання за договором поставки від 23.11.2018 № УГВ11587/30-18, що встановлено рішенням суду, а також про недобросовісну поведінку позивача під час виконання забезпеченого гарантією зобов'язання з поставки товару за договором поставки від 23.11.2018 № УГВ11587/30-18.
В судовому засіданні 17.05.2021 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши доводи уповноважених представників сторін по суті спору та дослідивши наявні докази у матеріалах справи, господарський суд міста Києва,
Між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як покупцем, укладено договір поставки (закупівля товару за власні кошти) від 23.11.2018 № УГВ11587/30-18 (далі - Договір), відповідно до предмету якого позивач зобов'язується поставити відповідачу товар, зазначений в специфікації/-ях (далі - товар), що додається до Договору і є його невід'ємною/-ими частиною/-ами), а відповідач - прийняти і оплатити такий товар (п. 1.1 Договору).
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Між публічним акціонерним товариством "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ГЛОБУС" та позивачем укладено Договір про надання гарантії від 12.11.2018 № 11893/ЮГ-18 (далі - Договір про надання гарантії), предметом якого є правовідносини сторін щодо надання банком-гарантом гарантії виконання договору з метою забезпечення належного виконання позивачем умов повідомлення про намір укласти договір, протоколу вибору переможця допорогової закупівлі № 18Т-451 від 08.11.2018 договору поставки, що укладається за результатами допорогової закупівлі "34130000-7 - мототранспортні вантажні засоби (самоскид) motor vehicles for the transport of goods (dump truck)" номер процедури закупівлі: 18Т-451, укладеного між позивачем та відповідачем перед бенефіціаром (основне зобов'язання). Гарантійним випадком є виконання/неналежне виконання позивачем перед бенефіціаром основного зобов'язання.
Виконання умов Договору було забезпечено банківською гарантією 12.11.2018 № 11893 на суму 6.659.999,70 грн., виданою публічним акціонерним товариством "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ГЛОБУС" (далі - Банківська гарантія).
Банківською гарантією публічне акціонерне товариство "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ГЛОБУС" зобов'язався виплатити відповідачу на письмову вимогу будь-яку суму вказану в письмовій вимозі відповідача, що не перевищує 6.659.999,70 грн. не пізніше 10 робочих днів з дати отримання письмової вимоги відповідача, що містить вказівку на те, в чому полягає порушення позивачем зобов'язань, в забезпечення якого видана ця гарантія. Гарантія є безвідкличною, набирає чинності на умовах, встановлених в Договорі про надання гарантії та діє до 02.07.2019 включно.
Так відповідач, направив публічному акціонерному товариству "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ГЛОБУС" вимогу від 23.05.2019 № 44.2-011-3680 про перерахування коштів, на суму 6.659.999,70 грн. відповідно до умов Банківської гарантії у зв'язку з порушенням позивачем строку виконання зобов'язання з поставки товару за Договором.
Відповідно до меморіального ордеру від 14.06.2019 № 4495 публічне акціонерне товариство "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ГЛОБУС" перерахувало на користь відповідача 6.659.999,70 грн. на виконання вимоги останнього від 23.05.2019 № 44.2-011-3680.
Вказана сума грошових коштів була сплачена (компенсована) позивачем на користь публічного акціонерного товариства "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ГЛОБУС", що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 30.06.2020.
Враховуючи порушення позивачем строку виконання зобов'язання з поставки товару за Договором, відповідач звернувся до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача неустойки у вигляді штрафу та пені.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2020 у справі № 904/6064/19, яке залишено без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 29.09.2020, стягнуто з позивача на користь відповідача пеню в сумі 160.000 грн., штраф в сумі 370.000 грн. та витрати зі сплати судового збору в сумі 78.115,35 грн.
Постановою державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) від 24.11.2020 відкрито виконавче провадження № 63723002 з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2020 № 904/6064/19.
Грошові кошти за вказаним виконавчим провадженням сплачені позивачем, що підтверджується платіжним дорученням від 25.11.2020 № 347.
Ухвалою господарського суду від 02.02.2021 у справі № 904/6064/19, яка набрала законної сили, встановлено, що позивачем 27.11.2020 повністю виконано рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2020 у справі № 904/6064/19.
Позивачем направлена відповідачу вимога від 28.12.2020 № 28122020/1 та претензія від 02.02.2021 № 02022021/1 про повернення суми забезпечення виконання договору, які залишені відповідачем без виконання.
Приймаючи до уваги вказані вище обставини позивач звернувся до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача коштів, отриманих останнім за Банківською гарантією в сумі 6.659.999,70 грн., оскільки позивач повністю виконав зобов'язання з поставки товару за укладеним між сторонами спору Договором.
Також позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 48.170,96 грн. та інфляційних втрат в сумі 147.185,99 грн.
Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з урахуванням наступного.
Відповідно до ст. 200 Господарського кодексу України - гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов'язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.
Згідно ст. 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Відповідно до ст. 562 ЦК України зобов'язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов'язання (його припинення або недійсності), зокрема, і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов'язання.
Пунктом 2 розділу І Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639 (далі - Положення), визначено, що гарантія - це спосіб забезпечення виконання зобов'язань, відповідно до якого банк-гарант приймає на себе грошове зобов'язання перед бенефіціаром (оформлене в письмовій формі або у формі повідомлення) сплатити кошти за принципала в разі невиконання останнім своїх зобов'язань у повному обсязі або їх частину в разі пред'явлення бенефіціаром вимоги та дотримання всіх вимог, передбачених умовами гарантії.
Відповідно до п. 2 глави 4 розділу II Положення, одержана вимога/повідомлення Бенефіціара або банку Бенефіціара є достатньою умовою для банку-гаранта (резидента) сплатити кошти Бенефіціару за гарантією, якщо вимога/повідомлення та документи, обумовлені в гарантії, відповідатимуть умовам, які містяться в наданій гарантії, а також отримані банком - гарантом (резидентом) протягом строку дії гарантії і способом, зазначеним у гарантії.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2020 у справі № 904/6064/19, яке залишено без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 29.09.2020, зокрема, встановлено, що у встановлений договором строк Відповідач поставив лише 19 одиниць товару. Решту товару у кількості 12 одиниць на загальну суму 51 561 288 грн. поставив 14.06.2019. Тобто із прострочкою в 31 день.
Приписами частини 4 статті 75 Господарського кодексу України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Таким чином, факт неналежного виконання позивачем умов Договору (з простроченням встановленого строку) належним чином доведений.
При цьому, відповідно до пункту 13.1 Порядку закупівель товарів, робіт та послуг, затвердженого наказом відповідача від 01.08.2017 № 497 (далі - Порядок) визначено, що замовник має право вимагати від учасника-переможця внесення ним не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання такого договору, якщо внесення такого забезпечення передбачене документацією процедури закупівлі.
Замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання учасником-переможцем договору, визнання судом результатів процедури закупівлі або договору про закупівлю недійсними, а також згідно з іншими умовами, які мають бути зазначеними у договорі, але не пізніше ніж протягом п'яти банківських днів з дня настання зазначених обставин.
Пунктом 13.3 Порядку передбачено, що забезпечення виконання договору не повертається замовником у разі невиконання учасником умов договору.
Водночас, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У розумінні наведеної норми, яка надає визначення порушення зобов'язання, останнє може бути двох видів. По-перше, це невиконання зобов'язання, яке виникає якщо його сторони взагалі не виконують дій, що складають зміст зобов'язання (не передають річ, не виконують роботи, не надають послуги, не сплачують гроші тощо), або продовжують виконувати дії, від яких вони відповідно до зобов'язання мають утримуватися. По-друге, це неналежне виконання зобов'язання, тобто порушення умов, визначених змістом зобов'язання. У разі невідповідності виконання зобов'язання критеріям належності, можна говорити про неналежне виконання, а отже порушення зобов'язання.
Вказана правова позиція також закріплена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.04.2019 у справі № 910/2693/18.
Відтак, Порядком передбачений випадок повернення відповідачем забезпечення після виконання позивачем умов укладеного між сторонами спору Договору, а також те, що забезпечення не підлягає поверненню у разі невиконання позивачем умов Договору.
При цьому, невиконання має місце лише у випадку відсутності дій, які складають зміст зобов'язання, а неналежним виконанням є виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Приймаючи до уваги викладені вище обставини, в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позивачем здійснено повне виконання зобов'язання з поставки товару за укладеним між сторонами спору Договором, проте з порушенням обумовлених строків, що свідчить саме про неналежне виконання та про наявність підстав для застосування до спірних правовідносин положень пункту 13.1 Порядку у вигляді повернення замовником (відповідачем) суми забезпечення виконання договору про закупівлю, після виконання учасником-переможцем договору.
Таким чином позовні вимога про стягнення з відповідача суми основної заборгованості в сумі 6.659.999,70 грн. підлягає задоволенню повністю.
Приписами частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, дослідивши здійснений позивачем розрахунок 3 % річних, визнав його арифметично невірним з огляду на пункт 13.1 Порядку, заявлений позивачем період нарахування 3 % річних та дату виконання зобов'язання.
Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача 3 % річних підлягає задоволенню в сумі 46.528,77 грн., за таким розрахунком суду, в період за який позивачем нарахована сума 3 % річних, а саме: 6.659.999,70 грн. Х 3 % / 365 Х 85.
Позовна вимога про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 147.185,99 грн. підлягає задоволенню повністю, за розрахунками позивача, які перевірені та визнані судом вірними.
Заперечення відповідача викладені в поданих до суду заявах судом відхилені з огляду на наступне:
- оскільки, як встановлено вище судом позивачем здійснено повне виконання умов з поставки товару за укладеним між сторонами спору Договором, проте з порушенням обумовлених строків, що свідчить саме про неналежне виконання та є достатньою підставою для застосування до спірних правовідносин положень пункту 13.1 Порядку у вигляді повернення замовником (відповідачем) суми забезпечення виконання Договору;
- посилання відповідача на пункт 1.2 Договору про надання гарантії судом відхилені приймаючи до уваги положення пункту 13.1 Порядку;
- твердження відповідача про те, що неналежне виконання умов договору, а отже порушення зобов'язання, що охоплюється поняттям невиконання зобов'язання - невиконання умов договору судом відхилені з огляду на правову позицію, закріплену в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.04.2019 у справі № 910/2693/18;
- твердження відповідача про те, що гарантійне зобов'язання носить самостійний характер по відношенню до основного зобов'язання судом відхилені з огляду на те, що в даному випадку мова йде про закупівлю товарів за результатами процедури закупівлі, встановленої відповідачем, а для визначення, яку саме функцію виконує банківська гарантія, важливим є також умови Порядку, який регулює як питання забезпечення виконання Договору так і повернення такого забезпечення;
- посилання відповідача на пункту 13.3 Порядку судом відхилені, з огляду на те, що у спірних правовідносинах має місце саме неналежне виконання основного зобов'язання позивача за Договором, а передбачений пунктом 13.3 Порядку факт невиконання зобов'язання судом не встановлений;
- посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 21.02.2020 якою справу № 910/4460/19 направлено на новий розгляд судом відхилені, оскільки рішенням господарського суду м. Києва від 23.06.2020 у справі № 910/4460/19, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2020, позов задоволено частково та стягнуто з відповідача суму забезпечення виконання договору.
Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" (Україна, 04053, місто Київ, ВУЛИЦЯ КУДРЯВСЬКА, будинок 26/28, ідентифікаційний код: 30019775) на користь товариства з додатковою відповідальністю "КОНКОРД" (Україна, 52024, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, сільрада Чумаківська, АВТОДОРОГА ДНІПРО-ЦАРИЧАНКА-КОБЕЛЯКИ-РЕШЕТИЛІВКА, 24 КМ, ідентифікаційний код: 37383088) основну заборгованість в сумі 6.659.999 (шість мільйонів шістсот п'ятдесят дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 70 коп., 3 % річних в сумі 46.528 (сорок шість тисяч п'ятсот двадцять вісім) грн. 77 коп., інфляційні втрати в сумі 147.185 (сто сорок сім тисяч сто вісімдесят п'ять) грн. 99 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 102.805 (сто дві тисячі вісімсот п'ять) грн. 72 коп.
3. У задоволенні решти вимог - відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили та може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 241, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 27 травня 2021 року
Cуддя С.В. Балац