ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
20.05.2021 м. Івано-ФранківськСправа № 909/20/21
Господарський суд Івано-Франківської області у складі:
судді Стефанів Т. В.
секретар судового засідання Максимів Н. Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Люнер"
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Мельник"
про стягнення заборгованості в сумі 31570486 грн 30 коп., з яких: 30000000 грн 00 коп. - основного боргу, 278186 грн 30 коп. - 3 % річних, 1292300 грн 00 коп. - інфляційних втрат,
за участю:
представника позивача Стеценка О. В.
Під час судового розгляду справи здійснювалося фіксування судових засідань за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Рішення у даній справі ухвалено у нарадчій кімнаті за результатами оцінки поданих доказів.
Суть спору.
ТОВ "Люнер" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ТОВ "БК "Мельник" про стягнення заборгованості в сумі 37113197 грн 26 к., з яких: 37100000 грн 00 к. - основного боргу, 12197 грн 26 к. - 3 % річних, 1000 грн 00 к. - інфляційних втрат.
З урахуванням заяв позивача: б/н від 02.03.2021 (вх. № 3398/21 від 05.03.2021) про зміну розміру позовних вимог, б/н від 17.03.2021 (вх. № 4088/21 від 18.03.2021) про зміну розміру позовних вимог, б/н від 16.04.2021 (вх. № 6038/21 від 19.04.2021) про збільшення розміру позовних вимог, позовні вимоги викладено в такій редакції: стягнення заборгованості в сумі 31570486 грн 30 коп., з яких: 30000000 грн 00 коп. - основного боргу, 278186 грн 30 коп. - 3 % річних, 1292300 грн 00 коп. - інфляційних втрат.
Суд прийняв до розгляду зазначені вище заяви та розглянув спір з урахуванням зміненої ціни позову.
Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.
Ухвалою від 12.01.2021 суд відмовив позивачу в задоволенні заяви б/н від 04.01.2020 (вх. № 533/21 від 11.01.2021) про забезпечення позову.
Ухвалою від 12.01.2021 суд залишив без руху позовну заяву та встановив позивачу десятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання суду доказів сплати судового збору в сумі 556697 грн 96 коп.
Після усунення недоліків позовної заяви, ухвалою від 02.02.2021 суд постановив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначити на 03.03.2021, встановити строки сторонам на подачу відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечення на відповідь на відзив.
Судове засідання 03.03.2021 не відбулося. Ухвалою від 05.03.2021 суд призначив підготовче засідання на 18.03.2021.
Ухвалою від 05.03.2021 суд відмовив позивачу в задоволенні заяви б/н від 02.03.2021 (вх. № 3363/21 від 03.03.2021) про забезпечення позову.
Ухвалою від 18.03.2021 суд відклав підготовче засідання на 02.04.2021.
Протокольною ухвалою від 02.04.2021 суд продовжив підготовче провадження строком на 30 днів та відклав підготовче засідання на 23.04.2021.
Ухвалою від 05.04.2021 суд визнав подачу ТОВ "Люнер" заяви б/н від 02.04.2021 (вх. № 5054/21 від 02.04.2021) про забезпечення позову зловживанням процесуальними правами, вказану заяву з додатками повернув позивачу.
Ухвалою від 13.04.2021 суд відмовив позивачу в задоволенні заяви б/н від 09.04.2021 (вх. № 5535/21 від 12.04.2021) про забезпечення позову.
Ухвалою від 23.04.2021 суд постановив: в задоволенні клопотання ТОВ "БК "Мельник" б/н від 22.04.2021 про витребування доказів відмовити, в задоволенні клопотання ТОВ "БК "Мельник" б/н від 20.04.2021 про призначення економічної експертизи відмовити, закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті на 20.05.2021.
20.05.2021 до суду, електронною поштою з ЕЦП, від відповідача надійшло клопотання б/н від 19.05.2021 (вх. № 7396/21) про відкладення розгляду справи. Мотивуючи подане клопотання представник відповідача вказує на те, що не може з'явитися в судове засідання, оскільки зайнятий в іншому судовому засіданні в Надвірнянському районному суді Івано-Франківської області, як представник заявника ТОВ "Вердикт капітал". При цьому зазначає, що вказане судове засідання не може бути відкладене через обмежені строки розгляду заяви та долучає до клопотання скріншот розкладу засідань з вебсайту суду. Крім того, звертає увагу суду на той факт, що відмова суду перенести засідання за клопотанням адвоката та розгляд справи без захисника є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Представник позивача в судовому засіданні 20.05.2021 заперечив проти відкладення розгляду справи.
Суд, розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, заслухавши представника позивача зазначає таке.
Згідно ст. 129 Конституції України, ст. 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (ст. 202 ГПК України).
Явку представників сторін суд не визнавав обов'язковою.
Більше того, в судовому засіданні 23.04.2021, з урахуванням приписів ч. 5 ст. 185 ГПК України, суд погоджував дату розгляду справи по суті у цій справі з представниками як позивача, так і відповідача.
Необхідно зазначити, що крім адвоката Грици І. Ю. правом на представлення інтересів ТОВ "БК "Мельник" наділений адвокат Селянін В. О. на підставі ордера серії ІФ № 106262 від 15.03.2021, який наявний у матеріалах справи.
Будь-яких заяв щодо припинення представництва інтересів відповідача адвокатом Селяніним В. О. у визначеному ч. 4 ст. 61 ГПК України порядку суду не подано.
Крім того, суд звертає увагу відповідача на таке:
- по-перше: розгляд справи в суді обмежено часовими рамками (розгляд справи по суті при її розгляді за правилами загального позовного провадження повинен здійснюватися в межах 30 днів);
- по-друге: сторони зобов'язані добросовісно користуватися наданими їм правами та обов'язками, у відповідності до норм ГПК України;
- по-третє: відповідач не обмежений колом певних осіб для представництва його інтересів при розгляді даної справи (п. 3.9.2. Постанови пленуму ВГС України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції").
Разом з тим суд дослідив долучені до клопотання про відкладення розгляду справи документи та встановив, що згідно з інформацією, відображеною в Єдиному державному реєстрі судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/Review/97065893) в судовому засіданні 20.05.2021 у справі № 348/1619/15-ц, яка розглядалася Надвірнянським районним судом Івано-Франківської області брав участь представник заявника ТОВ "Вердикт капітал" адвокат Боднарчук А. М.
Дії представника відповідача не узгоджуються з Правилами адвокатської етики, затвердженими звітно-виборним з'їздом адвокатів України від 09.06.2017.
Варто зазначити, що в ході розгляду справи відповідачем неодноразово подавалися й інші клопотання про відкладення розгляду справи (клопотання представника відповідача - адвоката Селяніна В. О. б/н від 16.03.2021 (вх. № 3862/21 від 16.03.2021) про відкладення розгляду справи та клопотання представника відповідача - адвоката Грици І. Ю. б/н від 01.04.2021 (вх. № 4770/21 від 01.04.2021) про відкладення розгляду справи), що свідчить про намір затягнути строки розгляду даної справи.
В контексті наведеного суд зазначає, що поведінка представників відповідача свідчить про недобросовісне користування своїми процесуальними правами. Процесуальні права надаються особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду під час розгляду справ, для сприяння їх правильному вирішенню. Щоразу коли сторона у справі вчиняє будьяку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось інших цілей, вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.
Рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" містить висновок про те, що з правом особи на справедливий та публічний розгляд його справи впродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватися від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, а також вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, без участі в судовому засіданні представника відповідача, запобігаючи безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
При розгляді даної справи суд також керувався положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Позиції сторін.
Заявлені позовні вимоги мотивовані порушенням з боку відповідача договірних зобов'язань в частині повернення безвідсоткової фінансової допомоги. За прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачу нараховано 3 % річних та інфляційні втрати.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог у відзиві б/н від 20.04.2021 (вх. № 6035/21 від 23.04.2021), мотивуючи свою позицію щодо даного спору вказує на:
- відсутність на платіжних дорученнях, поданих позивачем в підтвердження факту надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, обов'язкових реквізитів;
- те, що засвідчення копій платіжних доручень адвокатом не можна вважати належним засвідченням, оскільки адвокат не є уповноваженою особою платника (не є підписантом цього документа, не має доступу до рахунку), позивачем не долучено до матеріалів справи договір про надання правової допомоги, яким би було уповноважено адвоката на засвідчення таких документів.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
03.05.2019 між ТОВ "БК "Мельник" (позичальник) та ТОВ "Люнер" (позикодавець) укладено договір № 2394-05-19-7-6 про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, за умовами якого позикодавець надає позичальнику зворотну безвідсоткову фінансову допомогу.
Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 20.05.2020, але в будь-якому разі до повного завершення взаємних розрахунків (п. 8.6 договору).
Згідно з п. 3.1 та п. 3.2 договору позикодавець надає позичальнику фінансову допомогу у розмірі 37100000 грн 00 к. без ПДВ, при цьому позикодавець не отримує за надання позичальнику допомоги жодної компенсації (у матеріальному чи нематеріальному вигляді), винагороди та/або заохочення.
Позикодавець зобов'язується надати позичальнику фінансову допомогу у розмірі, передбаченому п. 3.1 договору протягом його терміну дії, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок позичальника (п. 4.1 договору).
Як вказано у п. 4.4 договору позикодавець надає позичальнику фінансову допомогу на строк до 02.05.2020.
Додатковою угодою № 1 від 27.04.2020 було внесено зміни до договору та викладено п. 4.4 в новій редакції. Так, згідно внесених змін позикодавець надає позичальнику фінансову допомогу на строк до 31.12.2020.
Відповідно до п. 4.5 договору позичальник зобов'язується повернути позикодавцю фінансову допомогу не пізніше закінчення зазначеного строку шляхом перерахування грошових коштів з рахунку позичальника у розмірі фінансової допомоги, що належить до повернення па банківський рахунок позикодавця та/або розрахуватися у будь який інший не заборонений законодавством України спосіб у т.ч., але невиключно за допомогою векселів, переведення боргу, зарахування зустрічних зобов'язань, тощо.
На виконання умов договору позивач перерахував відповідачу кошти в сумі 37100000 грн 00 к., про що свідчать платіжні доручення: № 343 від 03.05.2019 на суму 5000000 грн 00 к., № 342 від 03.05.2019 на суму 10000000 грн 00 к., № 361 від 18.05.2019 на суму 10000000 грн 00 к., № 374 від 04.06.2019 на суму 7750000 грн 00 к., № 376 від 07.06.2019 на суму 4350000 грн 00 к.
Відповідач частково повернув отримані кошти, зокрема в сумі 7100000 грн 00 к., що підтверджують платіжні доручення: № 32 від 27.01.2021 на суму 3100000 грн 00 к. та № 42 від 01.02.2021 на суму 4000000 грн 00 к.
Несплаченим залишився борг в сумі 30000000 грн 00 коп.
На підставі ст. 625 ЦК України, за прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачу нараховано 278186 грн 30 коп. 3 % річних (за період прострочення з 01.01.2021 до 16.04.2021) та 1292300 грн 00 коп. інфляційних втрат (за період прострочення з січня 2021 року до березня 2021 року). Розрахунки здійснені з урахуванням часткових проплат.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Із змісту ст. 11 ЦК України вбачається, що цивільні права та обов'язки виникають зокрема, з договору.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).
Згідно ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Укладаючи договір № 2394-05-19-7-6 про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 03.05.2019 сторони погодили всі його істотні умови.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Так, як вбачається з матеріалів справи, позивач надав, а відповідач отримав фінансову допомогу в сумі 37100000 грн 00 к., про що свідчать платіжні доручення, наявні в матеріалах справи.
Однак, відповідач не повернув отриману фінансову допомогу в повному обсязі у визначені договором строки. Борг відповідача становить 30000000 грн 00 к. Протилежного суду не доведено.
Невизнання відповідачем факту отримання фінансової допомоги спростовується його ж діями, що полягають у здійсненні часткових проплат, спрямованих на виконання договору.
Більше того, суд звертає увагу відповідача на правову позицію Верховного Суду, висловлену ним у постанові від 29.01.2020 у справі № 916/922/19, з огляду на яку визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, слід досліджувати крім обставин оформлення первинних документів наявність або відсутність реального руху такого товару.
В даному випадку чітко прослідковується рух коштів по рахунках як позивача, так і відповідача.
За таких обставин суд визнає заявлені позовні вимоги про стягнення основного боргу обґрунтованими та документально підтвердженими. Стягненню з відповідача підлягає основний борг в сумі 30000000 грн 00 к.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
За змістом ст. 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати. Вказані висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18).
Нарахування на суму боргу інфляційного збільшення та 3 % річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання та виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Вказані висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).
Здійснивши перевірку правильності нарахування заявлених позивачем 3 % річних та інфляційних втрат суд визнає такі нарахування правомірними та арифметично правильними.
Отже, стягненню з відповідача підлягають 278186 грн 30 коп. 3 % річних та 1292300 грн 00 коп. інфляційних втрат.
Що стосується наведених відповідачем фактів про відсутність у адвоката, що представляє інтереси позивача, права на засвідчення копій документів, суд вказує на позицію Верховного Суду, висловлену ним у постанові від 17.01.2019 у справі № 809/1092/18, зокрема: адвокат, в силу Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" має професійне право посвідчувати копії документів у справах; відсутність права адвоката на засвідчення копій документів призвело б до обмеження адвоката у реалізації професійних прав, а його довірителя - права на доступ до суду.
Висновок суду.
В контексті наведеного позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України передбачено, що судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи той факт, що позов задоволено в повному обсязі, судовий збір у розмірі 473557 грн 29 к. слід покласти на відповідача.
Керуючись ст. 2, 13, 73, 74, 86, 129, 202, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Люнер" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Мельник" про стягнення заборгованості в сумі 31570486 грн 30 коп., з яких: 30000000 грн 00 коп. основного боргу, 278186 грн 30 коп. 3 % річних, 1292300 грн 00 коп. інфляційних втрат - задоволити.
Cтягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Мельник" (вул. Гната Хоткевича, буд. 65, корп. 2, кв. 38, м. Івано-Франківськ, 76002; ідентифікаційний код 38331638) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Люнер" (вул. Грушевського Михайла, буд. 9-Б, м. Київ, 01021; ідентифікаційний код 39902394) заборгованість в сумі 31570486 (тридцять один мільйон п'ятсот сімдесят тисяч чотириста вісімдесят шість) грн 30 коп., з яких: 30000000 (тридцять мільйонів) грн 00 коп. - основного боргу, 278186 (двісті сімдесят вісім тисяч сто вісімдесят шість) грн 30 коп. - 3 % річних, 1292300 (один мільйон двісті дев'яносто дві тисячі триста) грн 00 коп. - інфляційних втрат та 473557 (чотириста сімдесят три тисячі п'ятсот п'ятдесят сім) грн 29 к. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до п. п. 17.5 п. 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 28.05.2021.
Суддя Т. В. Стефанів