номер провадження справи 26/22/17
23.04.2021 Справа № 908/2609/17
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя Юлдашев Олексій Олексійович, розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Ліквідатора публічного акціонерного товариства “Дрогобицький завод автомобільних кранів” Букрєєва І.І., ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (вул. Північне шосе, 4, м. Запоріжжя, 69006)
до відповідача 1 - ОСОБА_1 , ідент. номер НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 )
до відповідача 2 - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 )
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Дрогобицька міська рада Львівської області (пл. Ринок, 1, м. Дрогобич, Львівська область, 82100)
про визнання недійсним договору суперфіцію
поданої в межах справи № 908/2609/17
про банкрутство - Публічного акціонерного товариства “Дрогобицький завод автомобільних кранів”, код ЄДРПОУ 00240158 (вул. Північне шосе, 4, м. Запоріжжя, 69006)
Кредитори:
1/ ПП "Лазурний берег", м. Павлоград Дніпропетровської області
2/ Центральне об'єднане УПФУ, м. Запоріжжя
3/ ПрАТ "Українська гірничо-металургійна компанія", м. Київ
4/ Львівський міський центр зайнятості", м. Львів
5/ ПрАТ "Львівобленерго", м. Львів
6/ ОСОБА_3 , м. Київ
7/ Управління ВД ФСС України у Запорізькій області, м. Запоріжжя
8/ ГУ ДФС у Львівській області, м. Львів
9/ ГУ ДФС у Запорізькій області, м. Запоріжжя
10/ ПрАТ "Юнікон", м. Дніпро
11/ Залізняк В.А., м. Київ
Представники сторін:
Від позивача - ліквідатор, арбітражний керуючий Бакулін І.С.
Від відповідачів - не з'явились
Віт третьої особи - не з'явився
Ухвалою господарського суду від 18.12.2018 прийнято позовну заяву ліквідатора публічного акціонерного товариства “Дрогобицький завод автомобільних кранів” Букрєєва І.І. про припинення дії договору суперфіцію від 12.06.2015р. і стягнення заборгованості, до розгляду в межах справи № 908/2609/17 про банкрутство публічного акціонерного товариства “Дрогобицький завод автомобільних кранів”, відкрито провадження з розгляду позовної заяви. За клопотанням ліквідатора публічного акціонерного товариства “Дрогобицький завод автомобільних кранів” Букрєєва І.І. залучено до участі у розгляді позовної заяви третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Дрогобицьку міську раду Львівської області (код ЄДРПОУ 04055972; пл. Ринок, 1, м. Дрогобич, Львівська область, 82100). Ухвалено розглядати позовну заяву за правилами загального позовного провадження з урахуванням особливостей, визначених Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Підготовче засідання призначено на 14.02.2019р. о 10-00.
У зв'язку з надходженням апеляційної скарги відповідача на ухвалу господарського суду від 18.12.2018 судове засідання, призначене на 14.02.2019 не відбулось.
Ухвалою суду від 10.03.2021 призначено підготовче засідання на 01.04.2021 об 11-00.
Ухвалою від 01.04.2021 підготовче засідання відкладено на 15.04.2021 о 12-30.
Ухвалою від 15.04.2021 у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без руху відмовлено. У задоволенні клопотання відповідача про продовження строку підготовчого провадження відмовлено. Закрито підготовче провадження у справі №908/2609/17 з розгляду позовної заяви ліквідатора публічного акціонерного товариства “Дрогобицький завод автомобільних кранів” Букрєєва І.І. про припинення дії договору суперфіцію від 12.06.2015р. і стягнення заборгованості, та призначено справу до розгляду по суті на 23.04.2021. о 10-00 год.
До суду 01.04.2021 від позивача надійшла заява про зміну предмету позову, а саме: позивач просить суд визнати недійсним договір суперфіцію від 12 червня 2015 року, укладений між ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) та Публічним акціонерним товариством «Дрогобицький завод автомобільних кранів» (69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), разом із всіма додатковими угодами до нього, в тому числі додаткову угоду без номера та без дати від червня 2015 року до договору суперфіцію від 12.06.2015 року між ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів» та ОСОБА_2 . Зобов'язати будь-якого суб'єкта державної реєстрації прав на нерухоме майно скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про державну реєстрацію іншого речового права: 13183386 від 13.01.2016, зроблений державним реєстратором Львівського міського управління юстиції Пелип Іриною Богданівною. Підстава виникнення іншого речового права: рішення суду, серія та номер: 442/7401/15-ц, виданий 03.12.2015,видавник: Дрогобицький міськрайонний суд Львівскої області; ухвала суду, серія та номер: 442/7401/15-ц, виданий 28.01.2016, видавник: Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області; договір суперфіція, серія та номер: б/н, виданий 15.06.2015, видавник: сторони; акт приймання передачі, серія та номер: б/н, виданий 15.06.2015, видавник: сторони; ухвала , серія та номер: 442/7401/15-ц, виданий 10.05.2016, видавник: Дрогобицький міськрайонний суд; Додаткова угода, серія та номер: -, виданий15.06.2015, видавник: сторони. Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індекснийномер: 28157189 від 10.02.2016 09:57:06, Ковалів Катерина Володимирівна, Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Львівській області. Вид іншого речового права: право забудови земельної ділянки (суперфіцій). Зміст, характеристика іншого речового права: Земельна ділянка кадастровий номер 4610600000:01:004:0013 площею 3000 кв.м., що становить 1/4 для будівництва та експлуатації нежитлового приміщення. Строк дії: на 10 років. Правокористувач: ОСОБА_2 . Опис об'єкта іншого речового права: Земельна ділянка кадастровий номер 4610600000:01:004:0013площею 3000 кв.м., що становить 1/4 для будівництва.
Зазначена заява позивача приймається судом до розгляду, відповідно до ч.3 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України.
23.04.2021 відповідачем-1 подано клопотання про залишення без руху заяви про зміну предмету позову. Також надано заяву про застосування наслідків спливу позовної давності та відмовити у задоволенні позову щодо визнання недійсним договору суперфіцію від 12.06.2015.
Зазначені документи подані до суду вже після закриття підготовчого провадження, а тому не приймаються судом до розгляду.
Предметом позовних вимог Позивача є договір суперфіцію від 12.06.2015 року, укладений між сторонами: ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів» та фізичною особою-підприємцем Соломчаком Ярославом Петровичем, м. Дрогобич, Львівська область та фізичною особою-підприємцем Добрянським Ігорем Леонідовичем, і щодо земельної ділянки площею 1500 кв.м, кадастровий номер 4610600000:01.004 :0013, за адресою АДРЕСА_4 .
У судовому засіданнні 23.04.2021 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Оцінивши надані докази, наведені обґрунтування сторін, проаналізувавши діюче законодавство, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.
За приписами ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.
Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
12.06.2015 між ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів» (суперфіціар) та фізичною особою ОСОБА_1 (суперфіціарій) було укладено договір суперфіцію.
Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору суперфіціар надає, а суперфіціарій приймає в строкове платне користування частину земельної ділянки площею 1500 кв. м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , для будівництва та експлуатації на ньому нежитлового приміщення, необхідного суперфіціарію для здійснення своєї господарської діяльності.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 117864889 від 21.03.2018 року, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 28157189 від 10.02.2016 09:57:06, прийнятого державним реєстратором Ковалів Катериною Володимирівною, Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Львівській області, зареєстрований номер запису про інше речове право: 13183386 на підставі рішення суду, серія та номер: 442/7401/15-ц, виданий 03.12.2015 Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області; ухвала суду, серія та номер: 442/7401/15-ц, виданий 28.01.2016,договір суперфіція, серія та номер: б/н, виданий 15.06.2015,видавник: сторони; акт приймання передачі, серія та номер: б/н, виданий 15.06.2015, видавник: сторони; ухвала , серія та номер:442/7401/15-ц, виданий 10.05.2016, видавник: Дрогобицький міськрайонний суд; Додаткова угода, серія та номер, виданий 15.06.2015, видавник: сторони.
Вид іншого речового права: право забудови земельної ділянки (суперфіцій).
Зміст, характеристика іншого речового права: Земельна ділянка кадастровий номер 4610600000:01:004:0013 площею 3000 кв.м., що становить 1/4 для будівництва та експлуатації нежитлового приміщення. Строк дії: на 10 років
Правокористувач: ОСОБА_2 .
Судом установлено, що у ліквідатора відсутні докази, які б підтверджували укладення ПАТ “ДЗАК” будь-якої додаткової угоди до Договору суперфіцію, в результаті чого правокористувачем став би фізична особа ОСОБА_2 .
Правовідносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, обсяг прав та обов'язків власника та постійного користувача земельної ділянки, наслідки порушення порядку та умов використання земельної ділянки регулюються, зокрема, приписами Земельного кодексу України (ЗК України), а також прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.
Глава 15 ЗК України передбачає можливість користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, на підставі права постійного користування або на підставі права оренди.
Згідно з ч. 1 ст. 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 ЗК України).
Позивач вказує, що земельна ділянка площею 1500 кв.м, кадастровий номер 4610600000:01.004 :0013, за адресою АДРЕСА_4 належить Дрогобицькій міській раді і ніколи не передавалася у власність ПАТ «ДЗАК». Зазначена земельна ділянка є комунальною власністю з цільовим призначенням «для обслуговування території дитячого садка», відповідно, здійснювати забудову Торгово-офісної будівлі, як зазначено на паспорті об'єкта, що будується на земельній ділянці без зміни її цільового призначення неможливо.
Земельна ділянка надана тільки в постійне користування ПАТ «ДЗАК» на підставі рішення Дрогобицької міської ради № 426 від 28.10.2004 і ПАТ «ДЗАК», який не є власником цієї земельної ділянки і не має жодних правових підстав на укладення договору суперфіцію, в порушення статті 413 ЦК України і статті 1021 ЗК України уклав цей Договір.
Ліквідатор ПАТ “ДЗАК” не має змоги передати земельну ділянку належним чином її власнику - Дрогобицькій міській раді, тому що її частина у розмірі 1500 кв.м. незаконно обтяжена правом суперфіцію.
Статтею 95 ЗК України встановлено права землекористувачів, якими визначено, що землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: а) самостійно господарювати на землі; б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі; г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди. Порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
Водночас відповідно до ч. 1 ст. 96 ЗК України землекористувачі зобов'язані: а) забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки; б) додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля; в) своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату; г) не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; ґ) підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі; д) своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом; е) дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон; є) зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем.
Стаття 19 ЗК України передбачає поділ земель на категорії за їх основним цільовим призначенням; за основним цільовим призначенням виокремлено таку категорію земель, як землі житлової та громадської забудови. Такими землями є земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування (стаття 38 цього Кодексу).
За частинами першою та другою статті 20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Разом з тим ч. 5 ст. 20 ЗК України передбачає, що види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.
Відповідно до ч. 1 ст. 102-1 ЗК України право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) і право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) виникають на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб, відповідно до ЦК України.
Згідно ч. 1 ст. 413 ЦK України власник земельної ділянки має право надати її в користування іншій особі для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд і будівель (суперфіцій). Таке право виникає на підставі договору або заповіту.
Як зазначалося вище, земельна ділянка за адресою: м. Дрогобич, вул. Грушевського, 9, площею 1,500 га, кадастровий номер 4610600000:01:004:0013 , належить до комунальної власності територіальної громади м. Дрогобич, від імені якої права власника здійснює Дрогобицька міська рада.
Водночас, як встановлено судом, спірний договір суперфіцію ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів» уклав щодо вищевказаної земельної ділянки, яка не перебуває у його власності.
Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.
Частиною 2 ст. 203 ЦК України встановлено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Як зазначено в п.5.6 рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 №5-рп/2005 у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками) суб'єктивне право постійного користування земельною ділянкою суттєво відрізняється від суб'єктивного права власності на землю та суб'єктивного права оренди. Власники землі та орендарі поряд із повноваженнями щодо володіння та користування наділяються і повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками (орендарі - в частині передачі земель у суборенду за згодою власника), а постійні користувачі такої можливості позбавлені.
Згідно ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, в тому числі, визнання правочину недійсним.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Частиною 1 статті 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ч. 2 ст. 319 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Таким чином, вчинення дій щодо майна третьої особи - Дрогобицької міської ради поза його волею (шляхом укладення спірного договору суперфіцію) обмежує право, передбачене ст.ст. 317, 319 ЦК України.
Отже, враховуючи вищенаведене, вимога позивача про визнання договору суперфіцію від 12.06.2015 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами та підлягають задоволенню повністю.
При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в розмірі 3 629,50 грн.
Оскільки спір виник з вини відповідача-1 та відповідача-2, судові витрати по розгляду справи, відповідно до ст. 129 ГПК України необхідно покласти на відповідача-1 та відповідача-2 пропорційно до задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 7, 9 Кодексу України з процедур банкрутств, ст. ст. 46, 74, 80, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Визнати недійсним договір суперфіцію від 12 червня 2015 року, укладений між ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) та Публічним акціонерним товариством «Дрогобицький завод автомобільних кранів» (69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), разом із всіма додатковими угодами до нього, в тому числі додаткову угоду без номера та без дати від червня 2015 року до договору суперфіція від 12.06.2015 року між ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів» та ОСОБА_2 .
3. Зобов'язати суб'єкта державної реєстрації прав на нерухоме майно скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про державну реєстрацію іншого речового права: 13183386 від 13.01.2016, зроблений державним реєстратором Львівського міського управління юстиції Пелип Іриною Богданівною. Підстава виникнення іншого речового права: рішення суду, серія та номер: 442/7401/15-ц, виданий 03.12.2015, видавник: Дрогобицький міськрайонний суд Львівскої області; ухвала суду, серія та номер: 442/7401/15-ц, виданий 28.01.2016, видавник: Дрогобицький міськрайонний суд Львівскої області; договір суперфіція, серія та номер: б/н, виданий 15.06.2015, видавник: виданий 15.06.2015, видавник: сторони; ухвала , серія та номер: 442/7401/15-ц, виданий 10.05.2016, видавник: Дрогобицький міськрайонний суд; Додаткова угода, серія та номер: -, виданий 15.06.2015, видавник: сторони. Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 28157189 від 10.02.2016 09:57:06, Ковалів Катерина Володимирівна, Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Львівській області. Вид іншого речового права: право забудови земельної ділянки (суперфіцій). Зміст, характеристика іншого речового права: Земельна ділянка кадастровий номер 4610600000:01:004:0013 площею 3000 кв.м., що становить 1/4 для будівництва та експлуатації нежитлового приміщення. Строк дії: на 10 років. Правокористувач: ОСОБА_2 . Опис об'єкта іншого речового права: Земельна ділянка кадастровий номер 4610600000:01:004:0013 площею 3000 кв.м., що становить 1/4 для будівництва.
4. Стягнути з ОСОБА_1 , ідент. номер НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства “Дрогобицький завод автомобільних кранів”, код ЄДРПОУ 00240158 (вул. Північне шосе, 4, м. Запоріжжя, 69006), судовий збір у розмірі 1 814 (одна тисяча вісімсот чотирнадцять) грн 75 коп.
5. Стягнути з ОСОБА_2 , ідент номер НОМЕР_3 ( АДРЕСА_2 ) на користь Публічного акціонерного товариства “Дрогобицький завод автомобільних кранів”, код ЄДРПОУ 00240158 (вул. Північне шосе, 4, м. Запоріжжя, 69006), судовий збір у розмірі 1 814 (одна тисяча вісімсот чотирнадцять) грн 75 коп.
6. Видати накази.
Повний текст судового рішення складено “28” травня 2021р.
Суддя О.О. Юлдашев
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.