номер провадження справи 4/37/21
28.05.2021 Справа № 908/601/21
м. Запоріжжя Запорізької області
Суддя Зінченко Н.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін справу
за позовом Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК», (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11)
до відповідача Фізичної особи-підприємця Яценко Рози Анатоліївни, ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 198326,73 грн.
09.03.2021 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК», м. Дніпро за вих. б/н від 20.02.2021 (вх. № 631/08-07/21 від 09.03.2021) до Фізичної особи-підприємця Яценко Рози Анатоліївни, м. Запоріжжя про стягнення 198326,73 грн. заборгованості за кредитним договором № 20.96.0000000038 від 27.01.2020, яка складається з 158531,17 грн. заборгованості за кредитом, 17452,65 грн. заборгованості за процентами, 11342,91 грн. заборгованості за винагородою, 10000,00 грн. штрафу (змінна складова) та 1000,00 грн. штрафу (фіксована складова).
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.03.2021 справу № 908/601/21 за вище вказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.03.2021 після усунення недоліків відкрито провадження у справі № 908/601/21 в порядку спрощеного позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 4/37/21, ухвалено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Позовні вимоги викладені у позовній заяві та обґрунтовані посиланням на ст., ст. 525, 526, 530, 549, 610-612, 625, 627, 806, 1054 ЦК України. Мотивуючи заявлені вимоги позивач зазначає, що 27.01.2020 АТ «АКЦЕНТ-БАНК» та ФОП Яценко Роза Анатоліївна уклали кредитний договір № 20.96.0000000038 щодо надання відповідачу (позичальнику) кредиту (встановлення кредитного ліміту) в розмірі 200000,00 грн. строком на 24 місяці (до 26.01.2022) зі сплатою процентів в розмірі 23,88 % щорічно. Умовами кредитного договору сторони узгодили, що ліміт цього договору 200000,00 грн.: в тому числі 190020,00 грн. на придбання основних засобів та повернення обігових коштів та 9980,00 грн. на сплату комісії за видачу кредитних коштів у випадках та у порядку, передбачених п., п. 2.1.5, 2.2.12 цього договору зі строком повернення до 26.01.2022, шляхом здійснення погашення кредиту та процентів щомісячними ануїтетними (однаковими) платежами в розмірі та у строки згідно з графіком платежів (додаток № 1 цього договору). 27.01.2020 на підставі укладеного сторонами договору позивач перерахував на поточний рахунок відповідача кредитні кошти в розмірі 190020,00 грн., тобто позивач в повному обсязі виконав свої зобов'язання за договором. Відповідачем здійснювалося часткове погашення кредиту. Станом на 20.02.2021 загальний залишок заборгованості відповідача за наданим кредитом (тілом кредиту) становить 158531,17 грн., загальний залишок заборгованості за процентами становить 17452,65 грн. і загальний залишок заборгованості за винагородою становить 11342,91 грн. Відповідно до п. 5.8 кредитного договору у випадку порушення позичальником термінів платежів по будь-якому із грошових зобов'язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, що спричинило звернення банку до судових органів, позичальник сплачує банку штраф, що розраховується за наступною формулою: 1000,00 грн. + 5 % від суми встановленого у п. А.2 цього договору ліміту на цілі, відмінні від платежів для сплати за реєстрацію предметів застави у державному реєстрі обтяжень рухомого майна. У зв'язку із порушення відповідачем умов кредитного договору в частині вчасного повернення кредитних коштів, позивачем відповідачу на підставі п. 5.8 кредитного договору та приписів чинного законодавства нарахований до сплати штраф у загальному розмірі 11000,00 грн., з яких 10000,00 грн. штрафу (змінна складова) та 1000,00 грн. штрафу (фіксована складова). З урахуванням вище викладеного, позивач просить суд позов задовольнити повністю та стягнути з відповідача заборгованості за кредитним договором № 20.96.0000000038 від 27.01.2020 в загальному розмірі 198326,73 грн., що включає в себе заборгованість за кредитом, заборгованість за процентами, заборгованість за винагородою та штраф. Також позивач просить суд покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.03.2021 у справі № 908/601/21 відповідачу запропоновано у строк не пізніше 14.04.2021 подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження його заперечень проти позову або його визнання, у разі незгоди з нарахованою сумою заборгованості - навести свій контррозрахунок.
Згідно з ч. 4 ст. 9 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зокрема, містяться відомості про місцезнаходження (місце проживання або інша адреса, за якою здійснюється зв'язок з фізичною особою-підприємцем) фізичної особи-підприємця.
В листі Міністерства юстиції України від 23.01.2018 № 1028/8.4.3/Ін-18 надано роз'яснення, що згідно статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Відповідно до ст. 6 Закону «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Відповідно до безкоштовного Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстрованим місцем знаходження Фізичної особи-підприємця Яценко Рози Анатоліївни (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) є: АДРЕСА_1 , що відповідає адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.
Статтею 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» встановлено, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду від 29.03.2021 про відкриття провадження у справі № 908/601/21, яка направлялася відповідачу на адресу його зареєстрованого місця проживання, повернулася до суду без вручення адресату з відміткою відділення поштового зв'язку: «За закінченням терміну зберігання».
Нормами Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. (ч. 7 ст. 120 ГПК України)
В постанові Верховного Суду від 08.04.2019 у справі № 922/2887/16 викладена правова позиція, що сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, вказує на суб'єктивну поведінку сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвали суду у даній справі відповідачем та повернення її до суду з відповідною відміткою є наслідком діяння (бездіяльності) відповідача щодо її належного отримання та неповідомлення суду про зміну свого місцезнаходження, тобто його власною волею.
Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/601/21.
Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, не лише на суд покладається обов'язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «Єдиний державний реєстр судових рішень»://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
Відзив на адресу суду від відповідача у встановлений в ухвалі суду від 29.03.2021 у справі № 908/601/21 процесуальний строк для подачі відзиву не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача у цей строк не надходило.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.
У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, 28.04.2021 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням. Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило. Тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву. (ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України)
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 28.05.2021.
Розглянувши матеріали справи, суд
27.01.2020 між Акціонерним товариством «Акцент-Банк» (Банк, Кредитор, позивач у справі) та Фізичною особою-підприємцем Яценко Розою Анатоліївною (Позичальник, відповідач у справі) укладений Кредитний договір № 20.96.0000000038 (далі за текстом - Кредитний договір), умовами якого передбачалось надання відповідачу кредиту (встановлення кредитного ліміту) в розмірі 200000,00 грн.: в тому числі 190020,00 грн. на повернення обігових коштів та 9980,00 грн. на сплату комісії за видачу кредитних коштів у випадках та у порядку, передбачених п., п. 2.1.5, 2.2.12 цього Договору зі строком повернення до 6.01.2022 року, шляхом здійснення погашення кредиту та процентів щомісячними ануїтетними (однаковими) платежами в розмірі та у строки згідно з Графіком платежів (Додаток № 1 цього Договору). (пункти А1, А2, А3 Кредитного договору)
Згідно з п., п. А6, А10 та А11 Кредитного договору за користування кредитом Позичальник сплачує фіксовані проценти у розмірі 23,88% річних. Позичальник щомісячно сплачує Банку винагороду за кредитне обслуговування у розмірі 0,99 % від суми зазначеного у п. А2 цього Договору ліміту у поточну дату сплати процентів та винагороду за управління фінансових інструментом у розмірі 4,99 % від суми зазначеного у п. А2 цього Договору ліміту у поточну дату сплати процентів. Сплата винагороди здійснюється у гривні. Розрахунок здійснюється щоденно. Нарахування винагороди здійснюється у дату сплати.
Згідно з абз. 6 п. А3 Кредитного договору у відповідності зі ст. 212, 651 ЦК України у випадку порушення Позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених цим Договором, Банк на свій розсуд, починаючи з 91-го дня порушення будь-якого із зобов'язань, має право змінити умови цього Договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому, Банк направляє Позичальнику письмове повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту. У випадку непогашення Позичальником заборгованості за цим Договором у термін, зазначений у повідомленні, уся заборгованість, позиваючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою.
Відповідно до п. 2.3.2 Кредитного договору при настанні будь-якої з наступних подій: порушенні Позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених умовами цього Договору, у т.ч. у випадку порушення цільового використання кредиту, Банк, на свій розсуд, має право: змінити умови цього Договору та зажадати від Позичальника дострокового повернення кредиту, сплати процентів за його користування, виконання інших зобов'язань за цим Договором у повному обсязі шляхом відправлення повідомлення. При цьому, згідно зі ст., ст. 212, 611, 651 ЦК України за зобов'язаннями, терміни виконання яких не настали, терміни вважаються такими, що настали у зазначену в повідомленні дату. У відповідну дату Позичальник зобов'язується повернути Банку суду кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний строк його користування, повністю виконати інші зобов'язання за цим Договором.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач прийняті на себе за умовами Кредитного договору зобов'язання виконав повністю, надав Позичальнику кредит згідно до умов Кредитного договору. На підтвердження факту видачі відповідачеві кредитних коштів позивачем до матеріалів справи надана копія меморіального ордеру від 27.01.2020 № TR.13607034.25327.70198 на суму 190020,00 грн.
Відповідач свої зобов'язання з повернення кредитних коштів виконав частково, у зв'язку з чим станом на 20.02.2021 згідно наданого позивачем суду розрахунку заборгованість відповідача за Кредитним договором № 20.96.0000000038 від 27.01.2020 становить 198326,73 грн., з яких:
- 158531,17 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту);
- 17452,65 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами;
- 11342,91 грн. - загальний залишок заборгованості за винагородою;
- 1000,00 грн. - штраф (фіксована складова).
- 10000,00 грн. - штраф (змінна складова).
11.02.2021 у зв'язку із порушенням відповідачем умов Кредитного договору щодо своєчасного повернення кредиту (тіла кредиту) та сплати процентів за користування кредитними коштами згідно Графіку погашення (Додаток № 1 до Договору) позивач звернувся до відповідача із Вимогою від 04.02.2021 про дострокове погашення поточної заборгованості за Кредитним договором в загальному розмірі 182898,10 грн. у строк до 11.02.2021.
Вимога від 04.02.2021 про дострокове повернення кредиту надсилалася позивачем на адресу відповідача, вказану у Кредитному договорі № 20.96.0000000038 від 27.01.2020, яка, в тому числі, є адресою зареєстрованого місця знаходження відповідача згідно відомостей з Єдиного державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Враховуючи те, що відповідач не здійснив повернення кредитних коштів у повному розмірі, позивач звернувся до суду позовом у даній справі про стягнення з відповідача 198326,73 грн. заборгованості за Кредитним договором № 20.96.0000000038 від 27.01.2020, яка складається з 158531,17 грн. заборгованості за кредитом (тіло кредиту), 17452,65 грн. заборгованості за процентами, 11342,91 грн. заборгованості за винагородою, 10000,00 грн. штрафу (змінна складова) та 1000,00 грн. штрафу (фіксована складова).
Згідно з ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини 2 цієї ж статті Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За приписами п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 202 ГК України визначено, що господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Правовідносини сторін у даній справі врегульовано кредитним, за яким, згідно з ч.1 ст. 1054 ЦК України банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Частиною 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Згідно з п. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Пунктом 2 ст. 1050 ЦК України визначено якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). (ст. 610 ЦК України)
Перевіривши наданий позивачем до матеріалів справи розрахунок заборгованості по Кредитному договору № 20.96.0000000038 від 27.01.2020, судом встановлено, що вказаний розрахунок виконаний правильно та обґрунтовано.
Відповідач правом на заперечення проти заявлених до стягнення сум не скористався, свого документально та нормативно обґрунтованого контррозрахунку суду не подав.
За таких обставин, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт надання позивачем відповідачу кредиту, відповідачем не надано доказів повернення кредитних коштів своєчасно та в повному обсязі, позовні вимоги про стягнення 158531,17 грн. загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 17452,65 грн. загального залишку заборгованості за процентами та 11342,91 грн. загального залишку заборгованості за винагородою підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо вимог про стягнення штрафу у загальному розмірі 11000,00 грн., з яких 10000,00 грн. штраф (змінна складова) та 1000,00 грн. штраф (фіксована складова), то суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України встановлено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
За приписами ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до частини 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Нормами ст. 549 ЦК України закріплено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пунктом 5.8 Кредитного договору сторони узгодили, що у випадку порушення Позичальником термінів платежів по будь-якому із грошових зобов'язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, що спричинило звернення Банку до судових органів, Позичальник сплачує Банку штраф, що розраховується за наступною формулою: 1000,00 гривень + 5 % від суми встановленого у п. А.2 цього договору ліміту на цілі, відмінні від платежів для сплати за реєстрацію предметів застави у державному реєстрі обтяжень рухомого майна.
З посиланням на умови п. 5.8 Кредитного договору, а також приписи чинного законодавства позивачем нарахований відповідачу до сплати штраф у загальному розмірі 11000,00 грн., з яких 10000,00 грн. штраф (змінна складова) та 1000,00 грн. штраф (фіксована складова).
Разом із тим, суд вважає за необхідне зауважити, що постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» № 211 від 11.03.2020 на усій території України введено карантин та запроваджено відповідні обмежувальні заходи.
Наразі постановою Кабінету Міністрів України від 21.04.2021 № 405 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» продовживши дію карантину до 30.06.2021.
Відповідно до ч. 3 ст. 75 ГПК України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
04.07.2020 набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19» № 691-20 від 16.06.2020, яким розділ Прикінцеві та перехідні положення ЦК України доповнено пунктом 15.
Відповідно до п. 15 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (в редакції Закону № 691-20 від 16.06.2020) у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов'язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.
Враховуючи імперативні вимоги чинного законодавства, якими встановлено заборону нараховувати позичальнику неустойку, штраф, пеню за прострочення виконання грошового зобов'язання за кредитним договором, суд вважає наявними підстави для відмови у задоволенні заявлених АТ «Акцент-Банк» позовних вимог про стягнення штрафу в загальному розмірі 11000,00 грн.
Відповідно до ч., ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, проти позову не заперечив, належними доказами доводи позивача не спростував.
На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню частково в частині стягнення з відповідача 158531,17 грн. заборгованості за кредитом (тіло кредиту), 17452,65 грн. заборгованості за процентами та 11342,91 грн. заборгованості за винагородою. В іншій частині позовних вимог в задоволенні позову відмовляється.
Згідно зі ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст., ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК», м. Дніпро до Фізичної особи-підприємця Яценко Рози Анатоліївни, м. Запоріжжя про стягнення 198326,73 грн. заборгованості за кредитним договором № 20.96.0000000038 від 27.01.2020 задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Яценко Рози Анатоліївни, ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК», (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, ідентифікаційний код юридичної особи 14360080) 158531 (сто п'ятдесят вісім тисяч п'ятсот тридцять одну) грн. 17 коп. заборгованості за кредитом (тіло кредиту), 17452 (сімнадцять тисяч чотириста п'ятдесят дві) грн. 65 коп. заборгованості за процентами, 11342 (одинадцять тисяч триста сорок дві) грн. 91 коп. заборгованості за винагородою та 2809 (дві тисячі вісімсот дев'ять) грн. 90 коп. судового збору. Видати наказ.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Повне судове рішення складено « 28» травня 2021 р.
Суддя Н. Г. Зінченко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.